Б'єрн Борг

Б'єрн Борг
Громадянство	Швеція
Місце проживання	Стокгольм, Швеція
Дата народження	6 червня 1956 (67 років)
Місце народження	Седертельє
Зріст	180 см
Вага	72 кг
Початок кар'єри	1973
Завершення кар'єри	4 квітня 1983 (повернення з 1991 по 1993)
Робоча рука	права
Бекхенд	дворучний
Призові, USD	3 655 751
Одиночний розряд
Матчів в/п	608—127 (82.7 %)
Титулів	100 (64 ATP)
Найвища позиція	No. 1 (23 серпня 1977)
Мейджори
Австралія	3 коло (1974)
Ролан Гаррос	П (1974, 1975, 1978, 1979, 1980, 1981)
Вімблдон	П (1976, 1977, 1978, 1979, 1980)
США	Ф (1976, 1978, 1980, 1981)
Парний розряд
Матчів в/п	86–81 (51.2 %)
Титулів	4
Мейджори
Австралія	3к (1973)
Ролан Гаррос	ПФ (1974, 1975)
Вімблдон	3к (1976)
США	3к (1975)
Інші парні турніри
	Востаннє картку оновлено: тенісист завершив кар'єру

Б'єрн Борг (швед. Björn Borg послухати^ⓘ, 6 червня 1956) — шведський тенісист, активний в 1970-х —1990-х роках 20 століття, колишня перша ракетка світу, 11-разовий чемпіон турнірів Великого шолома, зокрема переможець 5 поспіль Вімблдонських турнірів та 4 поспіль Відкритих чемпіонатів Франції.

Б'єрн Борг вважається одним із найкращих тенісних гравців усіх часів і народів. За свою не дуже довгу тенісну кар'єру він виграв 11 турнірів Великого шолома із 27, в яких брав участь. Співвідношення виграних і програних матчів у цих турнірах у Борга 141-16, що становить 89.8 % перемог. Він виграв рекордну на той час кількість Відкритих чемпіонатів Франції у відкриту еру (пізніше Рафаель Надаль перевершив це досягнення, вигравши 11 Ролан-Гарросів. Борг був першою ракеткою світу кілька разів, у сумі 109 тижнів.

Борг пішов із тенісу у віці 26 років у 1983 на піці слави, що шокувало спортивну громадскість. Він сробував повернутися в теніс на початку 90-их після фінансових невдач, але повернення було невдалим. На той час тенісний інвентар уже сильно змінився, а в результаті змінився стиль гри, а Б'єрн пробував грати своєю старою дерев'яною ракеткою. Він не зумів виграти жодного матча, і в 1993 завершив кар'єру остаточно, хоча продовжує грати у змаганнях ветеранів, але вже сучасною ракеткою.

Б'єрн Борг індуктований у Міжнародну залу тенісної слави у 1987.

Стиль гри[ред. | ред. код]

За стилем гри Борг був гравцем задньої лінії з потужним дворучним бекхендом, що в його час було незвичним. З відскоку він бив сильно, надаючи м'ячу значний топспін, що робило його удари дуже надійними. Вкупі з доброю фізичною підготовкою такий стиль забезпечив йому успіх на Ролан-Гарросі. У Вімблдоні він виходив на сітку після першої подачі, але залишався на задній лінії після другої. Боргу була властива дуже спокійна і врівноважена поведінка на корті, за що він отримав прізвиська «крижаної людини» та «айсборга».

Особисте життя[ред. | ред. код]

24 липня 1980 року Борг одружився в Бухаресті з румунською тенісисткою Маріаною Сіміонеску^[2]. Шлюб закінчився розлученням у 1984 році. Шведська модель Янніке Б'єрлінг народила йому дитину. У 1989 році Борг одружився з італійською співачкою Лореданою Берте і розлучився з нею у 1993 році^[3]. 8 червня 2002 року Борг одружився втретє з Патрісією Естфельд. У 2003-му у них народився син Лео, який зараз очолює рейтинг шведських тенісистів віком до 14 років^[4]^[5].

Бізнес[ред. | ред. код]

Б'єрн Борг дав своє ім'я модному бренду Björn Borg, який крім нижньої білизни, тепер також включає у себе інший одяг, взуття, сумки, окуляри й аромати для чоловіків та жінок. Брендом керує Björn Borg AB (колишній World Brand Management, WBM).

У грудні 2006 року продажі бренду РВО Б'єрн Борг досягли 124 млн. Компанію РВО було зареєстровано на фондовій біржі (First North) у грудні 2004 року і з травня 2007 року вона представлена на Стокгольмській фондовій біржі. 2007 року також змінили назву з WBM до Björn Borg AB.

Продажі продукції Björn Borg сьогодні, в основному, відбуваються у Нідерландах, Швеції, Данії та Норвегії. У Нідерландах, які є найбільшим ринком компанії, 2010 року було 28 магазинів Björn Borg та близько 6000 роздрібних торговців ліцензійною продукцією.

Статистика[ред. | ред. код]

Фінали турнірів Великого шолома[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 16 (11 титулів)[ред. | ред. код]

Результат	Рік	Турнір	Поверхня	Супротивник	Рахунок
Перемога	1974	French Open	Ґрунт	Мануель Орантес	2–6, 6–7^(1–7), 6–0, 6–1, 6–1
Перемога	1975	French Open (2)	Ґрунт	Гільєрмо Вілас	6–2, 6–3, 6–4
Перемога	1976	Wimbledon	Трава	Іліє Настасе	6–4, 6–2, 9–7
Поразка	1976	US Open	Ґрунт	Джиммі Коннорс	4–6, 6–3, 6–7^(9–11), 4–6
Перемога	1977	Wimbledon (2)	Трава	Джиммі Коннорс	3–6, 6–2, 6–1, 5–7, 6–4
Перемога	1978	French Open (3)	Ґрунт	Гільєрмо Вілас	6–1, 6–1, 6–3
Перемога	1978	Wimbledon (3)	Трава	Джиммі Коннорс	6–2, 6–2, 6–3
Поразка	1978	US Open	Хард	Джиммі Коннорс	4–6, 2–6, 2–6
Перемога	1979	French Open (4)	Ґрунт	Віктор Печчі	6–3, 6–1, 6–7^(6–8), 6–4
Перемога	1979	Wimbledon (4)	Трава	Роско Таннер	6–7^(4–7), 6–1, 3–6, 6–3, 6–4
Перемога	1980	French Open (5)	Ґрунт	Вітас Ґерулайтіс	6–4, 6–1, 6–2
Перемога	1980	Wimbledon (5)	Трава	Джон Макінрой	1–6, 7–5, 6–3, 6–7^(16–18), 8–6
Поразка	1980	US Open	Хард	Джон Макінрой	6–7^(4–7), 1–6, 7–6^(7–5), 7–5, 4–6
Перемога	1981	French Open (6)	Ґрунт	Іван Лендл	6–1, 4–6, 6–2, 3–6, 6–1
Поразка	1981	Wimbledon	Трава	Джон Макінрой	6–4, 6–7^(1–7), 6–7^(4–7), 4–6
Поразка	1981	US Open	Хард	Джон Макінрой	6–4, 2–6, 4–6, 3–6

Фінали підсумкових турнірів Masters Grand Prix[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 4 (2 титули)[ред. | ред. код]

Результат	Рік	Турнір	Поверхня	Супротивник	Рахунок
Поразка	1975	Стокгольм	Килим	Іліє Настасе	2–6, 2–6, 1–6
Поразка	1977	Нью-Йорк	Килим	Джиммі Коннорс	4–6, 6–1, 4–6
Перемога	1979	Нью-Йорк	Килим	Вітас Ґерулайтіс	6–2, 6–2
Перемога	1980	Нью-Йорк	Килим	Іван Лендл	6–4, 6–2, 6–2

Фінали підсумкових турнірів World Championships Tennis[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 4 (1 титул)[ред. | ред. код]

Результат	Рік	Турнір	Поверхня	Супротивник	Рахунок
Поразка	1974	Даллас	Килим	Джон Ньюкомб	6–4, 3–6, 3–6, 2–6
Поразка	1975	Даллас	Килим (i)	Артур Еш	6–3, 4–6, 4–6, 0–6
Перемога	1976	Даллас	Килим (i)	Гільєрмо Вілас	1–6, 6–1, 7–5, 6–1
Поразка	1979	Даллас	Килим (i)	Джон Макінрой	5–7, 6–4, 2–6, 6–7

Історія виступів[ред. | ред. код]

Турнір	1973	1974	1975	1976	1977	1978	1979	1980	1981	Усп	В–П	%
Australian Open	A	3к	A	A	A	A	A	A	A	0 / 1	1–1	50.00
French Open	4к	П	П	ЧФ	A	П	П	П	П	6 / 8	49–2	96.08
Wimbledon	ЧФ	3к	ЧФ	П	П	П	П	П	Ф	5 / 9	51–4	92.73
US Open	4к	2к	ПФ	Ф	4к	Ф	ЧФ	Ф	Ф	0 / 9	40–9	81.63
В–П	10–3	11–3	16–2	17–2	10–1	20–1	18–1	20–1	19–2	11 / 27	141–16	89.81
Підсумкові турніри року
The Masters^[a]	A	КТ	Ф	A	Ф	A	П	П	A	2 / 5	16–6	72.72
Фінали WCT	A	Ф	Ф	П	A	ПФ	Ф	A	A	1 / 5	10–3	76.92

Рейтинг на кінець року	18	3	3	2	3	2	1	1	4	$3,655,751

Рекорди[ред. | ред. код]

За всю історію[ред. | ред. код]

Турнір	Починаючи з	Встановлено	Розділяє	Посилання
Турніри Великого шолома	1877	89.81 % (141–16) відсоток виграшів	Одноосібний	^[6]
Турніри Великого шолома	1877	Виграш трьох турнірів без програшу єдиного сета	Річард Сірс, Тоні Траберт, Рафаель Надаль	^[6]
Турніри Великого шолома	1877	88.9 % (24–3) виграшів п'ятисетовиків	Одноосібний
Турніри Великого шолома	1877	3 роки поспіль виграш турнірів по обидва боки Ла-Манша (1978–80)	Одноосібний	^[7]
Турніри Великого шолома	1877	Grand Slam title won (1978 French Open) with least games lost (32)	Одноосібний	^[8]
Wimbledon	1877	92.73 % (51–4) виграних матчів	Одноосібний	^[6]
Wimbledon	1877	41 виграшів поспіль	Одноосібний	^[6]

Коментарі[ред. | ред. код]

↑ Турніри Мастерс за 1977, 1979 та 1980 насправді проходили в січні наступного року. В цій таблиці, втім, вказано попередній рік.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Bjorn Borg:History. Архів оригіналу за 5 квітня 2009. Процитовано 11 вересня 2010.
↑ TENNIS Bjorn Borg weds in Bucharest. The Canberra Times. Т. 54, , № 16,374. 25 липня 1980. с. 18 — через National Library of Australia.
↑ Adams, Tim (7 січня 2007). 'I can't explain except to say I wanted to play again. It was madness'. The Observer. London. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 7 липня 2008.
↑ Hello!. us.hellomagazine.com. Hello! Magazine. 10 червня 2002. Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 21 липня 2018.
↑ Leo Borg är Sveriges bästa 14-åring: ”Riktigt intressant”. Aftonbladet. 9 січня 2018. Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 21 липня 2018.
↑ ^а ^б ^в ^г Bjorn Borg Inductee. tennisfame.com. Tennis Hall Fame, Newport , USA. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 18 липня 2016.
↑ Newman, Paul. A history of Paris-Wimbledon double. wimbledon.com. Lawn Tennis Association. Архів оригіналу за 29 липня 2016. Процитовано 18 липня 2016.
↑ Garcia, Gabriel. All Time Records: Title Grand Slam Tournament Won With Least Games Lost. app.thetennisbase.com. Madrid, Spain: Tennismem SL. Архів оригіналу за 18 листопада 2017. Процитовано 17 листопада 2017.