Богдан

Богдан
Особове ім'я
Стать	чоловіче ім'я
Значення	Богом даний
Походження	слов'янське
Жіноча форма	Богдана
По батькові чол	Богданович
По батькові жін	Богданівна
Споріднені імена	Божидар
Похідні прізвища	Богдан, Богданов, Богданчиков, Богданенко, Богданенков, Богданюк, Богданченко, Богданчук, Богданець, Богданцев, Богданович, Богдановський
Іменини	31 травня
Іншими мовами:
англ. Bohdan, Theodor біл. Багдан болг. Богдан лат. Deodatus мак. Богдан пол. Bogdan рос. Богдан рум. Bohdan серб. Богдан словац. Bohdan словен. Bogdan фр. Дьєдонне (Dieudonné) хорв. Bogdan чеськ. Bohdan
Пошук статей у Вікіпедії	які починаються з імені містять ім'я
Богдан у Вікісховищі

Богдан — слов'янське двоосновне чоловіче ім'я, що означає «Богом даний». Теофорне ім'я. Жіноча форма — Богдана.

Ім'я запозичено зі старослов'янської мови, аналог з дав.-гр. Θεόδοτος дав.-гр. Θεόδοτος — Феодот. Від «Θεόδοτος» — даний богами. Святим покровителем є Феодот Анкірський.

З-поміж українських дохристиянських побажальних імен-композитів вирізняється група утворень, у структурі яких є компонент -бог-, більшість з них і донині активно вживається в українській та інших слов'янських мовах. Аналіз стуктури імен-композитів типу Богдан та реконструкція їх доонімної семантики дають підстави стверджувати, що вони були своєрідними звертаннями чи то вдячними, чи то благальними, чи то побажальними, які адресувалися Богові [1].

За своїм значенням імені Богдан відповідають грецькі імена Федір, Дорофій, Феодосій, Досифей, Федот і Федул, єврейські імена Нафанаїл, Йонафан та Матвій, латинське ім'я Деодат і слов'янське ім'я Божидар.

Географічні об'єкти

У Білорусі, Росії та Україні є ряд географічних об'єктів на честь цього імені.

Іменини

• Іменини: 31 травня.

Відомі носії

• Богдан Хмельницький (1596—1657) — політик, полководець і дипломат, провідник Національно-визвольних змагань 1648—1657 років, творець Української козацької держави та її перший гетьман.
• Богдан Бельський (?—1611) — видний діяч Московського царства, активіст опричнини, учасник Лівонської війни. Оружничий (1578), окольничий (1599) та боярин (1605).
• Богдан Кобулов (1904—1953) — діяч радянських органів держбезпеки. Входив до найближчого оточення Лаврентія Берії. Старший брат діяча радянських органів держбезпеки Амаяка Кобулова (1906—1955).
• Богдан-Ігор Антонич (1909—1937) — український поет, прозаїк, прекладач, літературознавець.
• Богдан Бандера (псевдо Лемко; 1919—1944) — учасник українських національно-визвольних змагань, член ОУН. Молодший брат провідника ОУН Степана Бандери.
• Богдан Барвінський (1880—1958) — український історик, архівіст, археограф, бібліотекознавець, освітянин. Син Олександра та Євгенії Барвінських, старший брат Василя Барвінського.
• Богдан Гура (1944—2018) — український поет, редактор, член Національної спілки журналістів України.
• Богдан Гаврилишин (1926—2016) — український, канадський та швейцарський економіст, громадський діяч, меценат, член Римського клубу, іноземний член Національної академії наук України, президент Фонду Богдана Гаврилишина. Був громадянином Канади.
• Богдан Дубневич (нар. 1962) — український бізнесмен та політик, народний депутат України 8-го скликання. Старший брат політика Ярослава Дубневича.
• Богдан Лепкий (1872—1941) — український педагог, прозаїк, поет, мистецтвознавець, літературознавець, літературний критик, перекладач, історик літератури, видавець, публіцист, громадсько-культурний діяч, художник.
• Богдан Ступка (1941—2012) — радянський та український актор театру та кіно. Народний артист УРСР (1980). Народний артист СРСР (1991). Герой України (2011). Батько актора Остапа Ступки, дід актора Дмитра Ступки.
• Богдан Сорока (1940—2015) — український художник-графік, перший завідувач кафедри промислової графіки Львівської академії мистецтв. Син діяча ОУН Михайла Сороки та зв'язкової Романа Шухевича Катерини Зарицької, онук математика Мирона Зарицького.
• Богдан Бенюк (нар. 1957) — український актор театру та кіно. Народний артист України (1996).
• Богдан Козак (нар. 1940) — український актор та режисер. Народний артист УРСР (1988).
• Богдан Козак (нар. 1967) — український підприємець, головний власник та президент компанії «Львівхолод».
• Богдан Шелестюк (нар. 1990) — український боксер. Молодший брат боксера Тараса Шелестюка.
• Богдан Михайліченко (нар. 1997) — український футболіст.
• Богдан В'юнник (нар. 2002) — український футболіст.
• Богдан Якимович (1952—2022) — український історик.
• Богдан Мацелюх (нар. 1932) — український мікробіолог-генетик, доктор біологічних наук, професор. Молодший брат радянської дисидентки Ольги Горинь, старший брат художника Ярослава Мацелюха.
• Богдан Горинь (нар. 1936) — український політичний та громадський діяч, журналіст, мистецтвознавець, політолог, дисидент і політв'язень часів СРСР. Молодший брат Михайла Гориня, старший брат Миколи Гориня, двоюрідний племінник Миколи Лебедя (син його двоюрідної сестри).
• Богдан Ребрик (1938—2023) — український громадський та політичний діяч, дисидент і політв'язень часів СРСР, член Української гельсінської групи з 1979 року, народний депутат України I скликання, належав до української громади, яку називали шістдесятниками.
• Богдан Климчак (1937—2018) — український письменник, довголітній політв'язень (провів 17 років у радянських таборах). Один з останніх політв'язнів УРСР. Не реабілітований.
• Богдан Котик (1936—1991) — український радянський діяч. Міський голова Львова (січень 1989 — квітень 1990). Голова Львівського міськвиконкому (квітень 1990 — грудень 1990). Народний депутат України I скликання (1990—1991). Кандидат економічних наук (1981).
• Богдан Левків (1950—2021) — український господарник та громадсько-політичний діяч. Заслужений працівник сфери послуг України (2005). Депутат Тернопільської міської ради двох скликань (1994—2002). Міський голова Тернополя (2002—2006).
• Богдан Кравченко (нар. 1946) — канадський політолог українського походження, доктор суспільних наук, директор Канадського інституту українських студій (КІУС). Вдівець Соломії Павличко, зять Дмитра Павличка.
• Богдан Жолдак (1948—2018) — український письменник, сценарист, драматург.
• Богдан Чепурко (нар. 1949) — український письменник, літературний критик, культуролог, народознавець, громадський діяч. Чоловік поетеси Марії Чумарної.
• Богдан Маркевич (1925—2002) — радянський та український футболіст, згодом — футбольний тренер. Батько футболіста Мирона Маркевича, дід футболіста Остапа Маркевича.
• Богдан Сташинський (1931—?) — радянський шпигун, агент КДБ, убивця Лева Ребета й Степана Бандери. Після скоєння вбивств був нагороджений орденом Бойового Червоного Прапора, але через певні особисті обставини втік на Захід, де розкаявся у своїх злочинах. Після гучного судового процесу у ФРН був засуджений на 8 років позбавлення волі за вбивства. Подальша доля невідома.
• Богдан Мельничук (нар. 1937) — український письменник та перекладач.
• Богдан Мельничук (нар. 1952) — український письменник та краєзнавець.
• Богдан Ханенко (1849—1917) — український колекціонер старовини та творів мистецтва, меценат, промисловець. Чоловік колекціонерки та меценатки Варвари Ханенко (до шлюбу Терещенко) (1852—1922).
• Богдан Титомир (нар. 1967) — радянський та російський естрадний співак, танцюрист, діджей, поп-виконавець, телеведучий, колишній учасник дуету «Кар-Мен».
• Богдан Титла (1927—2015) — український маляр-пейзажист і графік. Племінник американського художника-мультиплікатора українського походження Білла (Володимира) Титли, який працював над такими відомими повнометражними мультфільмами Волта Діснея, як ''Білосніжка і семеро гномів'', ''Піноккіо'', ''Фантазія'' та ''Дамбо''. З 1950 року проживав у США.
• Богдан Ільків (1962—2014) — учасник Революції гідності, герой ''Небесної сотні'', Герой України.
• Богдан Димитров Філов (1883—1945) — болгарський археолог, мистецтвознавець і політик. Зробив вагомий внесок у вивчення античного мистецтва. У 1918 році відкрив некрополь залізної доби Требеништа, багатий на вироби з золота й заліза. Член Геттінгенської академії наук. Один із головних винуватців вступу Болгарії в Другу світову війну на боці Німеччини.

Див. також

• Теофорні імена