Богдан Зорич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богдан Зорич
Ім'я при народженні Михайло Шуп'яний
Народився 25 листопада 1908(1908-11-25)
с.Твіржа, нині Мостиський район Львівська область
Помер 1984(1984)
Торонто, Канада
Громадянство Польща Польща
 Українська держава (1941)
Канада Канада
Національність українець
Alma mater Українська державна чоловіча гімназія
Родичі Онуки:
Лариса Кондрацька
Раїса Кондрацька
У шлюбі з Ярослава Зорич
Діти Квітка-Галина Зорич-Кондрацька

Богдан Зорич (справджє ім'я та прізвище: Михайло Шуп'яний; нар. 25 листопада 1908, с.Твіржа, нині Мостиський район Львівська область — пом. 1984, Торонто, Канада) — громадський діяч української діаспори у Канаді, член ОУН(М). Чоловік Ярослави Зорич, батько Квітки-Галини Зорич-Кондрацької, дідусь канадійської режисерки Лариси Кондрацької.

Життєпис[ред. | ред. код]

Богдан Зорич народився 25 листопада 1908 року в селі Твіржа. Закінчив початкову школу в рідному селі, та Українську державну чоловічу гімназію у Перемишлі. Під час навчання був активним членом гімназійного 6-го Пластового полку ім. Івана Богуна.

У 1930 році був головою Мостиської повітової Екзекутиви ОУН, та працював референтом у мостиській філії «Просвіти».

За спробу зірвати шкільний референдум був заарештований польською Дифензивою у листопаді 1933 року. У червні 1934 року засуджений до п'яти років ув'язнення. Ув'язнення відбував у Перемишлі і Тарнові. Після звільнення працював у товаристві «Просвіта» та у структурі ОУН.

З липня 1941 року працює в Мостиському Ляндкомісаріаті та очолює Мостиський повітовий Український Допомоговий Комітет. У квітні 1943 року його заарештовує Ґестапо, але йому вдається втекти з Тюрми на Лонцького. Після втечі переходить на нелегальне ставище та займається організацією збройних формувань ОУН-Мельника на Мостищині.

Після Другої світової віни на еміґрації в Австрії. Активний член Братства святого Андрія у Форарльберґу, завідує культурними справами[1]. З 1951 року мешкає у Торонто. У Канаді займається громадською діяльністю, працює в Українському Народному Союзі.

У жовтні 1962 року на двадцять першому Крайовому З'їздї Українського Національного Об'єднання Канади обраний до Крайової Екзекутиви, зайняв посаду культурно-освітнього референта[2].

З 1962 року — голова канадської канцелярії та головний контролер[3] Українського Народного Союзу, у 1966 — 1974 роках — головний радник та заступник головного предсідника Українського Народного Союзу[4][5]. Входив до Головного уряду Клівленьдської конвенці 1958 року[6].

Богдан Зорич помер у 1984 році в Торонто.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зиновій Книш. На порозі невідомого (спогади з 1945 року)[недоступне посилання]
  2. Микола Плав'юк. Україна — життя моє. Від селянського сина — до державника.. Президії УНО 1956-1963 рр. [Архівовано 12 квітня 2013 у Wayback Machine.]
  3. Український Народний Союз у минулому і сучасному (1894-1964). Початок нової доби
  4. Газета «Свобода». 1967, № 172 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 липня 2016. Процитовано 19 квітня 2019.
  5. Український Народний Союз у минулому і сучасному (1894-1964)
  6. Мирон Куропась. Українсько-американська твердиня. Перші сто років Українського народного союзу. Острог—Чикаго, 2004 [Архівовано 29 березня 2022 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]