Богодат I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богодат I (карбунок 290-280 до н.е.) з сатрапським головним убором, курбаша,[1] [2]
Монета Богодата

Богодат I (також Багадат I, Богодатус I, Bagadates I) - від староіранського Бого-дата, "Богдан", "Богом даний"),[3] також Богодат або Байдад, був фратарака або "хранитель вогню", і правитель або підподяркований Селевкідам, який правив як король-священик в Істахрі в серці колишньої держави Ахеменідів, земель Персісу (Фарсу), після завоювань Олександра.

Життєпис[ред. | ред. код]

Він був першим місцевим перським сатрапом, якого призначили Селевкіди,[4] який займав вищі управлінські пости в колі греко-македонян, яке керувалось "Товариством" і їх нащадками.[5] На звороті його монет, Богодат зображений перед зороастрійським вівтарем вогню, або сидячим зі скіпетром і можливо царським яблуком в його лівій руці (зображення зліва). Коли Селевкідська Імперія ослабла, деякі з цих фратарака сатрапів стали королям: Богодат мабуть утвердив свою незалежність близько 280 до н.е. "Це перша східна відповідь на Македонське правління повинна була б іти з Персису, батьківщини Ахеменідів, дуже дивує," зауважує Отто Мьоркхолм.[6] "Лише важко зрозуміти, чому він прийшов так пізно." Повстання проти контролю Селевкідів було продовжене сином Богдата Оборзосом,[7] який зробив наголос на продовженні карбовки встановленій його батьком.

В написі, який зберігся в Амізоні в Карії, інший Богодат був зроблений неокоросом храму Артеміди в 321; ймовірно його сім'я були великими землевласниками у країні до загарбань Олександра.[8] Син цього Богодата, Ariaramnēs,[9] став його наступником як неокорос в Амізоні.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Otto Mørkholm, Early Hellenistic Coinage: From the Accession of Alexander to the Peace of Apamea (Cambridge University Press) 1991:73f.
  2. John Curtis, Nigel Tallis and Béatrice André-Salvini, Forgotten Empire: The World of Ancient Persia 2005:258-9, fig. 454, Silver tetradrachm of Bagadates.
  3. Оскільки грецький відповідник був би Федір, Теодор легко зрозуміло, що було багато осіб з цим іменем; ім'я одного з них, хто ненадовго з'являється у Йосипа Флавія, Юдейська війна і обговорюється у Tal Ilan and Jonathan J. Price, "Seven Onomastic Problems in Josephus' 'Bellum Judaicum'", The Jewish Quarterly Review New Series 84.2/3 (October 1993: 189-2) p 196f.
  4. (History of Iran) Jens Jacobson, "Seleucid Empire" 2004. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 21 травня 2009. 
  5. F. W. Walbank, The Hellenistic World (Harvard University Press) 1981: "The Seleucids and the East", passim.
  6. Mørkholm 1991:74.
  7. Історик Поліенус пише про спосіб Оборзоса проти еллінських колоністів в Персісі, про що робить замітку Мьоркхолм , op.cit..
  8. For instance, in Susan Sherwin-White and Amelie Kuhrt, From Samarkand to Sardis: A New Approach to the Seleucid Empire (London: Duckworth) 1993; see also P. Briant, "Les iraniens de l'Asie Mineure après la chute de l'empire achéménide", Dialogues de l'histoire ancienne 11 (1985:195).
  9. Його ім'я Аріарамнес Перський, дядько Кіра Великого.