Болтарович Зоряна Євгенівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зоряна Євгеніївна Болтарович
Народилася 3 січня 1935(1935-01-03)
с. Задвір'я, нині Буський район Львівська область
Померла 16 липня 1992(1992-07-16) (57 років)
Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність історик
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Науковий ступінь доктор історичних наук

Зоряна Євгеніївна Болтарович (3 січня 1935(19350103) — 16 липня 1992) — український етнограф, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту народознавства НАН України.

Є першою в Україні жінкою, яка здобула науковий ступінь доктора історичних наук за спеціальністю «етнологія» (1992).

Життєпис[ред. | ред. код]

Надгробок над могилою родини Болтарович

Народилась 3 січня 1935 року в селі Задвір'я.

У 1957 році закінчила Львівський університет.

З 1957 по 1962 роки працювала вчителем.

З 1962 року працювала у Державномиу музеї етнографії та художнього промислу (з 1992 року — Інститут народознавства НАН України).

Померла 16 липня 1992 у Львові, похована на 82 полі Личаківського цвинтаря.

Праці[ред. | ред. код]

Її праці містять найбільш повні, на даний час, відомості з питань народного лікування українців:[1]

  • Україна в дослідженнях польських етнографів ХІХ ст. «Українці Карпат в польських етнографічних дослідженнях 1 п.19 ст.»,
  • «Народне лікування українців Карпат кінця ХІХ — початку ХХ століття» (1980),
  • «Народна медицина українців» (1990),
  • «Українська народна медицина: історія і практика» (1994),
  • «З народної медицини українців Полісся»,
  • «Оскар Кольберг і Україна» …

У праці «Народна медицина українців» на основі літературних джерел, архівних даних, а також матеріалів польових досліджень авторки впродовж 1972–1986 зроблено спробу реконструкції народної медицини українців ХІХ — початку ХХ ст., висвітлення її у східнослов'янському контексті. Дослідниця розглянула народну медицину в системі традиційно-побутової культури, вивчила традиційні раціональні засоби лікування, лікувальну магію. З. Болтарович була переконана, що здобутки народної медицини ще не відійшли й не повинні відійти у забуття, оскільки вона акумулювала не тільки ірраціональний, а й раціональний досвід. Народне лікування поєднувало раціональні засоби з магічними діями. На думку З. Болтарович, вивчення народної медицини потребує комплексного підходу, тісної співпраці етнографів зі спеціалістами медико-біологічного циклу наук, оскільки етнографічні матеріали є важливим джерелом для виявлення нових раціональних медикаментозних методів та засобів лікування. Авторка доходить висновку, що більшість способів і методів профілактики недуг, світоглядні уявлення про хвороби та їх причини, погляди на народних лікарів, як і самі засоби лікування, мають загальнослов'янський, а часом і значно ширший контекст.

Сім'я[ред. | ред. код]

Чоловік — Антон Васильович Болтарович (1934-1998)

Син — Євген Антонович Болтарович (1961[2]—2012) — політолог у Львові.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Юрій Островерха. Народна медицина бойків. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 серпня 2014.
  2. Кодак, Оксана (16.04.2018). Основні відомості 29.03.1998 Чергові вибори За станом на : 16.04.2018 15:43:03. Архів оригіналу за 16.04.2018.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]