Брендан Галлахер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Канада Брендан Галлахер
Народився 6 травня 1992(1992-05-06) (31 рік)
Едмонтон, Канада
Зріст 175 см
Вага 82 кг
Позиція крайній нападник
Кидок правий
Клуб НХЛ «Монреаль Канадієнс»
Нац. збірна Канада Канада
Драфт НХЛ 147-й загальний, 2010
«Монреаль Канадієнс»
Ігрова кар'єра 2012 — зараз
CMNS: Брендан Галлахер у Вікісховищі
Спортивні медалі
Представник Канада
Хокей із шайбою
Чемпіонат світу U20
Бронза 2012 Канада
Чемпіонат світу
Золото 2016 Росія
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Галлахер.

Брендан Галлахер (англ. Brendan Gallagher, нар. 6 травня 1992, Едмонтон) — канадський хокеїст, крайній нападник клубу НХЛ «Монреаль Канадієнс». Гравець збірної команди Канади.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Хокейну кар'єру розпочав 2007 року виступами за юніорську команду «Греат Ванкувер Канадієнс». Влітку 2007 на драфті ЗХЛ був обраний клубом «Ванкувер Джаєнтс».[1] У складі останніх він відіграв чотири сезони.[1]

2010 року був обраний на драфті НХЛ під 147-м загальним номером командою «Монреаль Канадієнс».[1]

Свій перший професійний сезон Брендан відіграв за фарм-клуб «Канадієнс» «Гамільтон Буллдогс» (АХЛ). У скороченому сезоні 2012–13 Брендан дебютував у складі «канадців». Свій перший гол у НХЛ він забив 27 січня 2013 у ворота Мартена Бродера в переможній грі 4–3 проти «Нью-Джерсі Девілс».[2] За підсумками першого сезону Галлахер був номінований на Пам'ятний трофей Колдера але поступився Джонатану Юбердо.[3]

29 листопада 2014 «Канадієнс» домовились з Галлахером про продовження контракту на шість років.

18 вересня 2015 було оголошено, що Галлахер стане одним із віце-капітанів клубу разом з Пі-Кей Суббаном, Томашом Плеканецем та Андрієм Марковим.[4] Під час сезону 2015–16 Брендан зламав два пальці[5] та повернувся до основи команди на Зимову класику НХЛ 2016.[6]

Наступного сезону Брендан також травмував руку та вибув з гри на вісім тижнів.[7]

У сезоні 2017–18 канадець грав в одній ланці з чехом Томашом Плеканецем.[8] По закінченню сезону Галлахер був номінований на Приз Кінга Кленсі.[9]

У сезоні 2018-19 Галлахер знову став віце-капітаном разом з Полом Байроном.[10] 21 лютого 2019 Брендан став автором першого хет-трику в переможній грі 5-1 над «Філадельфія Флайєрз».[11] 30 жовтня 2019 провів свій 500-й матч в НХЛ у матчі проти «Аризона Койотс».

14 жовтня 2020 Брендан уклав новий шестирічний контракт на $39 мільйонів доларів з «Монреаль Канадієнс».

Був гравцем молодіжної збірної Канади, у складі якої брав участь у 12 іграх. У складі національної збірної команди Канади чемпіон світу 2016 року.

Нагороди та досягнення[ред. | ред. код]

  • Молодіжна команда всіх зірок НХЛ — 2013.
  • Чемпіон світу — 2016.

Статистика[ред. | ред. код]

Клубні виступи[ред. | ред. код]

Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
2007–08 «Греат Ванкувер Канадієнс» БКМХЛ 39 23 33 56 66 2 0 1 1 0
2008–09 «Ванкувер Джаєнтс» ЗХЛ 52 10 21 31 61 16 1 2 3 10
2009–10 «Ванкувер Джаєнтс» ЗХЛ 72 41 40 81 111 16 11 10 21 14
2010–11 «Ванкувер Джаєнтс» ЗХЛ 66 44 47 91 108 4 2 0 2 16
2011–12 «Ванкувер Джаєнтс» ЗХЛ 54 41 36 77 79 6 5 5 10 16
2012–13 «Гамільтон Буллдогс» АХЛ 36 10 10 20 61 — — — — —
2012–13 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 44 15 13 28 33 5 2 0 2 5
2013–14 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 81 19 22 41 73 17 4 7 11 6
2014–15 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 82 24 23 47 31 12 3 2 5 0
2015–16 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 53 19 21 40 24 — — — — —
2016–17 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 64 10 19 29 39 6 1 2 3 8
2017–18 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 82 31 23 54 34 — — — — —
2018–19 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 82 33 19 52 49 — — — — —
2019–20 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 59 22 21 43 29 9 1 3 4 2
Усього в НХЛ 547 173 161 334 312 49 11 14 25 21

Збірна[ред. | ред. код]

Рік Команда Турнір Місце І Г П О ШХ
2009 Канада Пасифік U17 2 6 2 3 5 12
2012 Канада МЧС 3 6 3 3 6 12
2016 Канада ЧС 1 10 2 3 5 12
Молодіжна збірна 12 5 6 11 24
Національна збірна 10 2 3 5 12

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Brendan Gallagher (Ice Hockey). Delta Sports Hall of Fame. Архів оригіналу за 15 січня 2013. Процитовано 5 січня 2012.
  2. ↑ Markov's OT tally lifts Habs past Devils. Національна хокейна ліга. 27 січня 2013. Архів оригіналу за 31 січня 2013. Процитовано 27 січня 2013.
  3. ↑ Brendan Gallagher, Jonathan Huberdeau, Brandon Saad named Calder finalists. NHL.com. Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 28 грудня 2015.
  4. ↑ Lau, Rachel (18 вересня 2015). Max Pacioretty named 29th captain of Canadiens. Global News. Архів оригіналу за 20 вересня 2015. Процитовано 18 вересня 2015.
  5. ↑ Clinton, Jared (22 листопада 2015). UPDATED: BRENDAN GALLAGHER BREAKS TWO FINGERS AFTER BLOCKING BLAST FROM JOHNNY BOYCHUK. thehockeynews.ca. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 23 квітня 2018.
  6. ↑ Katz, Gregory (5 січня 2016). Brendan Gallagher's Return – a Relief to the Canadiens. thehockeywriters.com. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 23 квітня 2018.
  7. ↑ Brendan Gallagher of Canadiens out at least 8 weeks. NHL.com. 6 січня 2017. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 23 квітня 2018.
  8. ↑ Dumont, Marc (21 березня 2018). Analyze This: Against all odds, Brendan Gallagher forges career season. Montereal Gazette. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 23 квітня 2018.
  9. ↑ Cudzinowski, Matt (23 квітня 2018). Brendan Gallagher nominated for King Clancy Memorial Trophy. NHL.com. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 23 квітня 2018.
  10. ↑ Defenceman Shea Weber is the Montreal Canadiens' new captain. Montreal Gazette. 1 жовтня 2018. Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 1 листопада 2018.
  11. ↑ Philadelphia Flyers - Montréal Canadiens - February 21st, 2019. NHL.com (амер.). Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 22 лютого 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Брендан_Галлахер&oldid=40428092