Брент Скоукрофт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Брент Скоукрофт
англ. Brent Scowcroft
Народження 19 березня 1925(1925-03-19)[1][2][3]
Огден, Юта, США
Смерть 6 серпня 2020(2020-08-06)[4] (95 років)
Фолс-Черч, Вірджинія, США[5]
Поховання Арлінгтонський національний цвинтар
Країна США США
Вид збройних сил Армія США
Рід військ ВПС США
Освіта Військова академія США (Вест-Пойнт)
Партія Республіканська партія США
Звання генерал-лейтенант у відставці
Нагороди
CMNS: Брент Скоукрофт у Вікісховищі

Брент Скоукрофт (англ. Brent Scowcroft); (19 березня 1925, Оґден6 серпня 2020) — генерал-лейтенант ВПС США. Радник президента США з національної безпеки (1975—1977) Джеральда Форда і (1989—1993) Джорджа Буша. Лицар-командор ордена Британської імперії.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Військову академію США (1947). Ступені магістра мистецтв (1953) і доктора філософії з міжнародних відносин (1967) здобув у Колумбійському університеті.

У 1970—1975, а також у 1989—1993 роках — радник президента США з національної безпеки. У 2001—2004 роках голова Ради президента США із зовнішньої розвідки.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Брент Скоукрофт часто засинав на нарадах з Джорджем Бушем. Тому президент заснував премію ім. Скоукрофта, яка вручається людині, «яка найбільш епічно засинає на нараді з президентом». Президент оцінює кандидатів за трьома критеріями: за тривалістю сну, за глибиною сну та за якістю пробудження, з додатковими балами за хропіння. Номінант просто розплющив очі й повернувся до наради або ж різко схопився що-небудь перекинувши?[6] За словами самого Буша, «даються додаткові очки за щільно заплющені очі, а також за гучне хропіння в розпал наради, поки всі роблять свою справу».[7] Скоукрофт згодом став «черговим жартом».[8]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. SNAC — 2010.
  3. Munzinger Personen
  4. https://www.nytimes.com/2020/08/07/us/politics/brent-scowcroft-dead.html
  5. McFadden R. D. Brent Scowcroft, a Force on Foreign Policy for 40 Years, Dies at 95 / J. KahnManhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2020. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  6. Wilkie, Christina (12 травня 2010). Fall asleep in the Oval Office? You could win a ‘Scowcroft award’. The Hill. Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 12 вересня 2013.(англ.)
  7. The Boss Lauds a Champion Sleeper. The New York Times. 18 січня 1990. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 вересня 2013.(англ.)
  8. Argetsinger, Robert; Amy, Roxanne (14 грудня 2011). Brent Scowcroft and the art of sleeping through the meeting. The Washington Post. Архів оригіналу за 21 листопада 2017. Процитовано 12 вересня 2013.(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]