Будинок Навроцького

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будинок Навроцького
46°29′06″ пн. ш. 30°44′26″ сх. д. / 46.485136111138771753° пн. ш. 30.74059166669477960° сх. д. / 46.485136111138771753; 30.74059166669477960Координати: 46°29′06″ пн. ш. 30°44′26″ сх. д. / 46.485136111138771753° пн. ш. 30.74059166669477960° сх. д. / 46.485136111138771753; 30.74059166669477960
Країна Україна Україна
Місто Одеса
Тип житловий будинок[d]
Тип будівлі сучасна будівля
Поверхів 4
Стиль еклектика (архітектура)[1] і історизм[1]
Автор проєкту І. Ф. Яценко
Архітектор Яценко Іван Фомич
Дата заснування 1891
Побудовано 1891
Статус  Пам'ятка культурної спадщини України
Стан задовільний
Адреса Ланжеронівська вул., 8 — Пале-Рояль

Будинок Навроцького. Карта розташування: Одеська область
Будинок Навроцького
Будинок Навроцького
Будинок Навроцького (Одеська область)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Буди́нок Навро́цького — пам'ятка історії та архітектури в Одесі (Україна), будинок одеського видавця і мецената Василя Навроцького, у якому містилася редакція газети «Одеський листок», розташований за адресою вулиця Ланжеронівська, 8.

Історія будівлі[ред. | ред. код]

Будівля побудована в 1891 за проектом архітектора Івана Яценко, прикрашена скульптурою та ліпним декором.

Спочатку будівля мала на один поверх менше — у 2000 надбудований й оформлений в стилі фасаду ще один рівень.

Практично з перших днів свого існування будинок прикрашав годинник на вежі, і це була одна з небагатьох будівель міста, що мала годинник. На початок XX ст. від годинникового механізму залишився тільки отвір в ділянці мансарди.

Будівлю створено на місці крамниці купця Карла Меля, який входив в торгові ряди Пале-Рояля. Цього купця пограбувала на велику грошову суму Софія Блювштейн, вона ж кримінальна пані «Сонька Золота ручка». Однак цей інцидент обернувся якоюсь рекламою для Меля і справи його після пограбування, навпаки, пішли в Одесі, жадібної до сандалів, в гору.

З 1897 тут розташувалася редакцію газети «Одеський листок», яку видавав Василь Навроцький, поряд облаштували друкарню та читальний зал. Тут же працював відомий журналіст, театральний критик, фейлетоніст Влас Дорошевич[ru], Василевський Іполит Федорович[ru] («Буква»), С. Т. Герцо-Виноградський («Барон Ікс»), О. Дерібас, «літописець порту» Лазар Кармен, Іван Бунін, В. П. Катаєв[2].

Редактором-видавцем «Листка» та господарем усього будинку був Василь Васильович Навроцький. Він був дуже шанований усіма городянами і займався меценатством. Завдяки Навроцькому в 1891 в Одесі з'явився перший автомобіль: повертаючись з поїздки по Франції, Василь Васильович привіз один з перших екземплярів у подальшому знаменитої фірми марки «Panhard et Levassor». Це був рушійний екіпаж з двигуном внутрішнього згоряння потужністю 2,5 кінських сили. Слід зазначити, що це був перший автомобіль у Російській імперії.

З 1919 в будинку «Одеського листка» також містилася редакція газети «Одеський комуніст», пізніше — газети «Верстат» і до недавнього часу в будівлі знаходився районний РАГС.

Будинок у кінематографі[ред. | ред. код]

Поруч з будинком зняті сцени фільму «Приморський бульвар» — з нього після розмови з Жанной Львовной виходить Ілля Петрович Огоньков писати новий сценарій. З під'їзду цього ж будинку вибігають у виконанні танцю страхові агенти.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б Одеса, Ланжеронівська вулиця, 8 // PhotoBuildings: архитектурная фотобаза — 2015.
  2. Р. Александров. Прогулки по литературной Одессе. — Одесса.: Весть, 1992. — ISBN 5-86268-022-5
  • Пилявский В. А. Здания, сооружения, памятники Одессы и их зодчие. — 2-е изд. — Одесса: Optimum, 2010. — 276 с. — ISBN 978-966-344-377-5.