Будинок Цибульських
| Будинок Цибульських | |
|---|---|
 Будинок Цибульських - Сучасний музей «Кобзаря» | |
| 49°26′46″ пн. ш. 32°03′41″ сх. д. / 49.44611° пн. ш. 32.06139° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Черкаси |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Архітектор | Невідомий |
| Дата початку спорудження | 1852 |
| Дата закінчення спорудження | кінець 90-х |
| Стиль | Неокласицизм |
| Адреса | вул. Хрещатик, б.217 |
  Будинок Цибульських Будинок Цибульських (Україна)  | |
 Будинок Цибульських у Вікісховищі | |
Буди́нок Цибу́льських — будинок в Черкасах, збудований братами Цибульськими наприкінці XIX століття. Знаходиться на розі вулиць Хрещатик та вул. Байди Вишневецького. Відомий перебуванням Тараса Шевченка у 1859 році.
Історична довідка[ред. | ред. код]
Будинок Цибульських – найстаріша з існуючих будівель міста Черкаси. Перша письмова згадка буднику була у 1852 році, коли брати Юхим та Андрій – купці першої гільдії, звели півтораповерховий напівдерев’янний будинок. У 90-х роках ХІХ століття його перебудували на повністю кам’яний та вже триповерховий (споруда була з жовтої цегли). У період від цієї перебудови і аж до самої революції, він був найвищою спорудою в місті. Другий і третій поверхи віддали під приміщення Петербурзького облікового та позичкового банку. На першому поверсі у різні часи були різноманітні крамниці та зброярня. За радянської влади, на першому поверсі розташовувалися мануфактурний магазин і перукарня, на другому — міський банк.
Наприкінці 80-х років ХХ ст. музей реконструювали. Імена архітектора та інженера реставрації досі невідомі.
У 1989 році на честь 130-річчя від перебування Тараса Шевченка у Черкасах, а також 175-річчя від його народження, у будинку Цибульських було відкрито музей «Кобзаря» Т. Г. Шевченка, який діє і до сьогодні. Головним експонатом закладу є перше видання «Кобзаря», що випущене в Петербурзі у 1840 році (Тарасу в цей час було 26 років), це видання з якісного паперу та чітким шрифтом – одне з десятки, що збереглися. Також до колекції входять «Кобзарі», які випускалися на різних мовах протягом вже 200 років. Тут традиційно зберігається незліченна кількість шевченківських листівок, медалей та значків. Щороку, музей відвідують понад 50-ти тисяч людей.
Наприкінці 80-х років ХХ століття будинок реставрували.
Перебування Шевченка в будинку Цибульських[ред. | ред. код]
18 липня 1859 року поета арештують у селі Пекарі та доставляють справнику Табачникову. Брати Цибульські викупили Шевченка за 500 рублів та золотий годинник. Під чітким наглядом поліції, Шевченко перебував не у в'язниці, а в цьому будинку. Будучи в місті, поет записував народні пісні, розповіді старого діда Цехмистренка про давні події, особливо про гайдамаччину. У домі Цибульських Шевченко перебуває до 22 липня 1859 року.
Особливості архітектури[ред. | ред. код]
В архітектурі спостерігаються ознаки неокласицизму. План будинку — прямокутний, споруда має два головних фасади з балконами. Третій поверх декоровано рослинним орнаментом з тесаної цегли, вікна підкреслені віньєтками, що виконані тою ж методикою. Вікна двостворчаті, подовжені, що було також новинкою того часу. Дах огороджений балюстрадою. Вгорі будинок увінчано невеликим купольним завершенням. Кольорова гама — стримана (у сіро-білих тонах, купол — майже чорний). На першому поверсі розміщена меморіальна дошка з портретом Шевченка.
Посилання[ред. | ред. код]
- Прес-Центр - Застигла симфонія Черкас
- Черкаський хронограф - Будинок Цибульських [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Черкаси — палац Цибульських [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] // kolokray.com