Будинок терпимості (фільм, 2011)
Будинок терпимості | |
|---|---|
| L'Apollonide (Souvenirs de la maison close) | |
 | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Бертран Бонелло |
| Продюсер | Бертран Бонелло, Крістіна Ларсен |
| Сценарист | Бертран Бонелло |
| У головних ролях |
Афсія Ерзі Адель Енель Селін Саллетт Жасмін Трінка Ноемі Львовскі |
| Оператор | Жозі Дешайє |
| Композитор | Бертран Бонелло |
| Художник | Ален Гюффра |
| Костюмер | Анаїс Ромон |
| Кінокомпанія |
Les Films du Lendemain My New Picture Arte France Cinéma |
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість | 122 хв. |
| Мова | французька |
| Країна |
 Франція |
| Рік | 2011 |
| Дата виходу |
Франція: 21 вересня 2011 DVD-реліз: 8 лютого 2012[1] |
| Кошторис | €3 800 000[2] |
| Касові збори | $16 415 (США) |
| IMDb | ID 1660379 |
| Рейтинг |
IMDb:  |
 Будинок терпимості у Вікісховищі | |
«Буди́нок терпи́мості» (фр. L'Apollonide (Souvenirs de la maison close)) — французький фільм-драма, поставлений у 2011 році режисером Бертаном Бонелло за його власним сценарієм. Світова прем'єра фільму відбулася 16 травня 2011 року на 64-му Каннському кінофестивалі де він брав участь в основній конкурсній програмі та змагався за головну нагороду — «Золоту пальмову гілку» 
.
Синопсис[ред. | ред. код]
Початок ХХ століття. У центрі сюжету — один з популярних колись публічних будинків Парижа, який доживає свої останні дні. З'явилося багато конкурентів, а тому слабкі не зможуть вижити в цьому жорстокому світі бізнесу, брудних грошей і легковажних повій. Одна з працюючих у Будинку терпимості дівчат назавжди збереже на своєму обличчі трагічну посмішку для клієнтів через жахливий шрам на обличчі. У цьому світі, відгородженому від навколишнього середовища високими стінами й зовсім невидимому ззовні, кипить бурхливе і справжнє життя: чоловіки спочатку ненавидять, а потім закохуються, а жінки в свою чергу намагаються розділяти радощі, секрети, страхи і звичайно ж печалі…
В ролях[ред. | ред. код]
| Афсія Ерзі | ···· | Саміра, «l'Algérienne» |
| Адель Енель | ···· | Леа, «la Poupée» |
| Селін Саллетт | ···· | Клотильда, «Belle cuisse» |
| Жасмін Трінка | ···· | Жюлі, «Caca» |
| Ноемі Львовскі | ···· | Марі-Франс, «Madame» |
| Аліс Барноль | ···· | Мадлен |
| Іліана Забет | ···· | Поліна |
Прем'єра[ред. | ред. код]
- 16 травня 2011 — Франція, 64-й Каннський кінофестиваль
- 3 липня 2011 — Франція, Міжнародний кінофестиваль в Ла Рошелі
- 10 вересня 2011 — Канада, Міжнародний кінофестиваль у Торонто
- 17 вересня 2011 — Греція, Кінофестиваль в Афінах
- 7 жовтня 2011 — Канада, Міжнародний кінофестиваль у Ванкувері
- 8 жовтня 2011 — Бразилія, Міжнародний кінофестиваль в Ріо-де-Жанейро
- 24 жовтня 2011 — Японія, Міжнародний кінофестиваль в Токіо
- 25 листопада 2011 — США
- 27 січня 2012 — Велика Британія
- 31 січня 2012 — Нідерланди, Міжнародний кінофестиваль в Роттердамі
- 28 березня 2012 — Гонконг, Міжнародний кінофестиваль в Гонконзі
- 12 квітня 2012 — Аргентина, Міжнародний кінофестиваль незалежного кіно у Буенос-Айресі
- 19 квітня 2012 — Німеччина
- 29 квітня 2012 — Іспанія
- 13 грудня 2012 — Росія
Визнання[ред. | ред. код]
| Нагороди та номінації фільму «Будинок терпимості»[3] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Рік | Нагорода | Категорія | Номінант | Результат | |
| 2011 | 64-й Каннський кінофестиваль | «Золота пальмова гілка» | «Будинок терпимості» | Номінація | |
| 2012 | Премія «Люм'єр» | Найкращий фільм | Номінація | ||
| Найкращий режисер | Бертран Бонелло | Номінація | |||
| Найкраща молода акторка | Адель Енель | Номінація | |||
| Селін Саллетт | 2-е місце | ||||
| Аліс Барноль | 3-є місце | ||||
| Найкращий сценарій | Бертран Бонелло | Номінація | |||
| Премія «Сезар» | Найкраща акторка другого плану | Ноемі Львовскі | Номінація | ||
| Найперспективніша акторка | Адель Енель | Номінація | |||
| Селін Саллетт | Номінація | ||||
| Найкраща операторська робота | Жозі Дешайє | Номінація | |||
| Найкращі декорації | Ален Гюффра | Номінація | |||
| Найкращий дизайн костюмів | Анаїс Ромон | Перемога | |||
| Найкращий звук | Жан-П'єр Дюре, Ніколя Моро, Жан-П'єр Лафорс | Номінація | |||
| Найкраща музика до фільму | Бертран Бонелло | Номінація | |||
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Будинок терпимості (фільм, 2011) |
- «Будинок терпимості» на сайті IMDb (англ.)
(станом на 29.09.2015) - «Будинок терпимості» на сайті AlloCiné (фр.)
- «Будинок терпимості» на сайті Kino-teatr.ua