Будиночок у Коломні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будиночок в Коломні
Домик в Коломне
Сторінка першого видання поеми в альманасі «Новоселье» 1833 року
Жанр поема
Автор Олександр Пушкін
Мова російська
Написано 1830
Опубліковано 1833

«Будиночок в Коломні», «Домик у Коломні» (рос. Домик в Коломне) — жартівлива поема російського поета Олександра Пушкіна. Написана в 1830 році Болдінською осінню (була закінчена 10 жовтня).[1] Написана октавами, причому перші строфи присвячені металітературному обговоренню переваг цієї строфи.

Персонажі[ред. | ред. код]

  • Автор
  • Вдова
  • Параша — донька вдови
  • Небіжчик — колишній чоловік вдови
  • Мавра
  • Знайомий, товариш
  • Графиня
  • Гвардійці
  • Віра Іванівна — двоюрідна сестра Параші
  • Гоф-фур'єр, її чоловік
  • Кіт Васька
  • Сусідка
  • Фьокла — кухарка

Сюжет[ред. | ред. код]

У петербурзькому предмісті Коломні жила вдова та її донька Параша. Після смерті кухарки Фьокли, Параша відправилася на пошуки нової кухарки і привела Мавру. У неділю вдова та її донька відправляються у церкву, вдова переймається, щоб Мавра нічого не вкрала з будинку. Вона, залишивши Парашу, відправилася додому, де застає Мавру за голінням. Вдова непритомніє, а Мавра (очевидно, переодягнений коханець Параші) тікає.

Створення та публікація[ред. | ред. код]

Олександр Пушкін хотів надрукувати цю поему анонімно, але потім відмовився від цієї задумки, видаливши із друкованого варіанту пов'язані з цією темою строфи.

Чорнових варіантів поеми не збереглося, єдине рукописне джерело — так званий «Біловий автограф з поправками», який збережений у рукописному відділі Пушкінського Дому (ПД, ф. 244, оп. 1, № 905).[2] Вперше надрукована у 1833 в альманасі «Новоселье» з не зовсім зрозумілим датуванням — 1829 роком.[3]

У першій редакції 54 октави: 22 октави передмови, 30 октав основного тексту і 2 октави кінця. Завершений варіант складається із 40 октав. При публікації також був пропущений епіграф: «Modo vir, modo femina», Ovidius.[4]

Тлумачення[ред. | ред. код]

Як зауважив Дмитро Святополк-Мирський, «Будиночок в Коломні» являє собою останній досвід Пушкіна з вільним онєгінським віршем.[5] При створенні поеми він орієнтувався не стільки на свій більш ранній досвід в жанрі жартівливій поеми, «Графа Нуліна» (1825), скільки на байронівський «Беппо».[6]

Владислав Ходасевич відносив «Будиночок в Коломні» (як і більш ранній задум «Самотній будиночок на Василівському») до «замкнутого, нерозривного циклу» петербурзьких повістей Пушкіна про вторгнення потойбічної сили в повсякденне життя людини. На відміну від інших повістей, вирішення конфлікту тут комічне: на думку Ходасевича, це своєрідна «похвала дурості».[7]

Адаптації сюжету[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. М. А. Цявловский, Л. Б. Модзалевский, Т. Г. Зенгер. Подсчет стихов в 57 октавах «Домика в Коломне» // Рукою Пушкина: Несобранные и неопубликованные тексты. — М.-Л. : Академия, 1935.
  2. С. А. Фомичёв. К творческой истории поэмы «Домик в Коломне»: (Наблюдения над рукописью) // Временник Пушкинской комиссии. — Москва : Наука, 1977.
  3. Борис Томашевський бачив у цьому жартівливе відсилання до пушкінського подорожі на охоплений війною Кавказ (1829), від якого в столиці чекали військово-патріотичної поеми.
  4. «Те чоловік, то жінка», Овідій («Метаморфози» кн. IV, ст. 280).
  5. Мирский Д. С. Пушкин // Мирский Д. С. История русской литературы с древнейших времен до 1925 года / Перевод с английского Р. Зерновой. — London: Overseas Publications Interchange Ltd, 1992. — С. 135—159.
  6. Борис Томашевский. «Домик в Коломне» // Путеводитель по Пушкину. — М.; Л.: Гос. изд-во худож. лит., 1931. — С. 127—128. (Пушкин А. С. Полное собрание сочинений: В 6 т. — М.; Л.: Гос. изд-во худож. лит., 1930—1931. — Т. 6, кн. 12. — Прил. к журн. Красная Нива на 1931 г.).
  7. Lib.ru/Классика: Ходасевич Владислав Фелицианович. Петербургские повести Пушкина [Архівовано 23 листопада 2019 у Wayback Machine.] az.lib.ru Процитовано 25 листопада 2019

Джерела[ред. | ред. код]

  • Томашевский Борис. «Домик в Коломне» // Путеводитель по Пушкину. — М.; Л.: Гос. изд-во худож. лит., 1931. — С. 127—128. (Пушкин А. С. Полное собрание сочинений: В 6 т. — М.; Л.: Гос. изд-во худож. лит., 1930—1931. — Т. 6, кн. 12. — Прил. к журн. Красная Нива на 1931 г.).
  • Фомичёв С. А. К творческой истории поэмы «Домик в Коломне»: (Наблюдения над рукописью) // Временник Пушкинской комиссии. — Москва: Наука, 1977. — с. 51-57. [1] [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]