Бурбак Максим Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бурбак.
Максим Бурбак
Максим Бурбак у 2016
3-й Міністр інфраструктури України
27 лютого 2014 — 2 грудня 2014
Президент Олександр Турчинов (в.о.)
Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк
Попередник Володимир Козак
Наступник Андрій Пивоварський
Народився 13 січня 1976(1976-01-13) (48 років)
Чернівці, Українська РСР, СРСР
Відомий як політик
Громадянство СРСР СРСР→Україна Україна
Національність українець
Освіта Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Alma mater ЧНУ імені Юрія Федьковича
Політична партія Народний фронт
Професія правознавець
Підпис
Максим Бурбак на сайті Верховної Ради
 Медіафайли у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
7-го скликання
безпартійний (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») 12 грудня 2012 — 17 березня 2014
8-го скликання
Народний фронт 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Макси́м Ю́рійович Бурба́к (нар. 13 січня 1976, Чернівці, Українська РСР, СРСР) — український політик. Народний депутат України 7-го (2012–2014) та 8-го (2014—2019) скликань. Член партії «Народний фронт», голова депутатської фракції. Голова підкомітету з питань стратегії розвитку митної політики, вільної торгівлі та економічної інтеграції Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики. Голова ГО «Міжрегіональна аграрна спілка» (м. Чернівці).

З 27 лютого по 2 грудня 2014 року — Міністр інфраструктури України.

Життєпис[ред. | ред. код]

1998 — закінчив Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, спеціальність «Правознавство», юрист.

1998–2005 — комерційна діяльність.

2006–2008 — заступник директора ТОВ «Фінтраст», Чернівці.

Із липня 2008 — в.о. директора ТОВ «Буковина Авто Альянс», Чернівці.

2010–2012 — депутат Чернівецької облради, голова фракції «Фронту Змін».

Колишній член партії «Фронт Змін», очолював Чернівецьку обласну парторганізацію.

Народний депутат України 8-го скликання (2014—2019), виборчий округ № 204, Чернівецька область, від політичної партії «Народний фронт». «За» 24,22 %, 17 суперників. На час виборів: Міністр інфраструктури України, член партії «Народний фронт». Заступник голови фракції «Народний фронт» (листопад 2014 — липень 2015), голова фракції «Народний фронт» (з липня 2015). Перший заступник голови Комітету у справах ветеранів та інвалідів (з грудня 2014).

Кандидат у народні депутати на парламентських виборах 2019 року (виборчий округ № 204, м. Новодністровськ, Заставнівський, Кельменецький, Сокирянський, Хотинський райони)[1]. Програв кандидату від партії «Слуга народу» Валерію Божику[2][3].

Брав участь у бійці у Верховній Раді 11 грудня 2015 року під час якої депутати «Народного фронту» побили Олега Барну. Причиною бійки стало грубе поводження Барни з тодішнім прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком[4][5].

Родина[ред. | ред. код]

Одружений. Має двох дітей. Його старший брат Олексій був однокласником Арсенія Яценюка. Діди Максима Бурбака — радянський журналіст і письменник Микола Бурбак та український мовознавець Федір Арват.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Відомості про кандидата в народні депутати України [Архівовано 25 липня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  2. ↑ Голова «Народного фронту» Бурбак програв вибори конкурента від «Слуги народу» Валерію Божку [Архівовано 25 липня 2019 у Wayback Machine.] Українські новини (22 липня 2019)
  3. ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на одномандатному виборчому окрузі № 204 [Архівовано 25 липня 2019 у Wayback Machine.] cvk.gov.ua
  4. ↑ Бійка року у Раді — у всіх деталях. Архів оригіналу за 14 грудня 2015. Процитовано 13 грудня 2015.
  5. ↑ Повне відео нападу Барни на Яценюка і бійки у Раді | Українська правда. Архів оригіналу за 14 грудня 2015. Процитовано 13 грудня 2015.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Це незавершена стаття про українського політика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Орест Климпуш (1992—1994) • Іван Данькевич (1995—1997) • Микола Круглов (1997) • Валерій Череп (1997—1998) • Іван Данькевич (1998—1999) • Леонід Костюченко (1999—2001) • Валерій Пустовойтенко (2001—2002) • Георгій Кірпа (2002—2004) • Євген Червоненко (2005) • Віктор Бондар (2005—2006) • Микола Рудьковський (2006—2007) • Йосип Вінський (2007—2009) • Костянтин Єфименко (2010) • Борис Колесніков (2010—2012) • Володимир Козак (2012—2014) • Максим Бурбак (2014) • Андрій Пивоварський (2014—2016) • Володимир Омелян (2016—2019) • Владислав Криклій (2019—2021) • Олександр Кубраков (2021—)
Прем'єр-міністр України
Перший віце-прем'єр-міністр
Віце-прем'єр-міністри
Міністри
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бурбак_Максим_Юрійович&oldid=35994042