Бєлєвцев Яків Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бєлєвцев Яків Миколайович
Народився 7 (20) квітня 1912
Оріхово, Землянський повіт, Воронезька губернія, Російська імперія[1]
Помер 29 серпня 1994(1994-08-29)[1] (82 роки)
Київ, Україна[1]
Країна  Російська імперія
 СРСР
 Україна
Діяльність геолог
Галузь геологія
Alma mater Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» (1937)
Науковий ступінь доктор геолого-мінералогічних наук[d] (1952)
Вчене звання професор
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка
Членство НАН України
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»
Державна премія СРСР Сталінська премія Державна премія Української РСР у галузі науки і техніки Заслужений діяч науки Української РСР

Я́ків Микола́йович Бєлє́вцев (7 квітня 1912, Орєхово — 29 серпня 1994, Київ[2]) — український радянський геолог, чл.-кор. АН УРСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в с. Орєхові Касторенського району Курської області

Після закінчення Дніпропетровського гірничого інституту (1937) протягом 1.6 років працював у виробничих геологічних установах.

З 1952 — доктор геол.-мінералогіч. наук.

З 1953 року Бєлєвцев — професор Київського університету, завідувач відділу Інституту геологічних наук АН УРСР.

Праці[ред. | ред. код]

Основні роботи присвячені геології та генезису залізних руд Криворізького басейну, питанням розвідування рудних родовищ докембрійського віку.

Бєлєвцевом опубліковані 54 роботи, з них 4 монографії.

Відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]

Бєлєвцев нагороджений орденом Леніна та іншими орденами і медалями.

Лауреат Сталінської премії (1951).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Большая российская энциклопедияМосква: Большая российская энциклопедия, 2004.
  2. Велика російська енциклопедія. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 23 червня 2016.

Література[ред. | ред. код]