Біда
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
 |
Біда — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них. Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. |
Біда може означати:
- Біда — нещаслива пригода, подія; нещастя, лихо; важкі умови, труднощі, неприємності;[1] лихо.[2]
- Біда — провина, шкода[1].
- Біда (сходить до biga) — двоколісний, або одноколісний візок, тарадайка; майстер, що виготовляв такі візки[3][4].
Персоналії:
| ||||
|---|---|---|---|---|
| Фонетичні алгоритми (англ.) | ||||
|
| ||||
| Пошук сторінок | у Вікіданих • :посилання: | |||
Біда — українське прізвище. Походить січового козацького прізвиська, утвореного від слова «біда» (нещастя), що виконувало «охоронну» функцію і використовувалося як оберіг для носія прізвища. Згідно зі слов'янським звичаєм подібні прізвиська присвоювалися дітям з метою відлякування злих сил. Можливо «біда» вказувало на особливість характеру чи вдачі козака. Також, прізвище могло походити від українського слова «біда» — двоколісного візка, або того, хто виготовляв такі візки. Вперше згадується в Реєстрі Війська Запорозького 1649 р. Родинний центр — Наддніпрянська Україна, село Мойсенці.
- Біда Анатолій Платонович (1950—2005) — радянський футболіст, захисник, футбольний тренер.
- Біда Андрій Якович (1908 — ?) — секретар Станіславського (Івано-Франківського) обласного комітету КПУ, голова Івано-Франківської обласної ради професійних спілок.
- Біда Віталій Іванович (* 1960) — український лікар-стоматолог, доктор медичних наук, професор.
- Біда Дарія Дмитрівна (* 1956) — заслужений вчитель України. Двічі Відмінник освіти України.
- Біда Дмитро Михайлович (1919—1979) — український флейтист, педагог.
- Біда Євгеній Миколайович (1992—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Біда Захарій Якович (1867—1937) — святий, мученик (с. Мойсенці, Полтавська губернія)
- Біда Іван — козак (Жовнинська сотня, Чигиринський полк, Реєстр Війська Запорозького 1649).
- Біда Інокентій (1881—1928) — святий, мученик (с. Мойсенці, Полтавська губернія).
- Біда Костянтин (1916—1979) — літературознавець, перекладач.
- Біда Леонід Гнатович (1920—1976) — заслужений військовий льотчик СРСР, учасник Другої світової війни. Двічі Герой Радянського Союзу.
- Біда Ольга (1903—1952) — монахиня, зарахована до лику блаженних (с. Цеблів, Львівська область).
- Біда Роман-Осип (1905—1942) — бойовий референт крайової Команди УВО, діяч ОУН.
- Біда Сергій Олегович (* 1993) — російський фехтувальник на шпагах, срібний призер Олімпійських ігор 2020 року, триразовий чемпіон Європи.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Біда // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Лихо – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Архів оригіналу за 31 серпня 2016. Процитовано 5 березня 2021.
- ↑ Тележка // Російсько-український словник технічної термінології 1928 р. (І. Шелудько, Т. Садовський)
- ↑ Таратайка, Одноколка, Двуколка // Російсько-український словник 1930 р. (О. Ізюмов)
Посилання[ред. | ред. код]
- Происхождение фамилии Бида [Архівовано 25 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Афонька Бида [Архівовано 24 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Диалектная и заимствованная лексика в кубанской антропонимии. Вестник Ставропольского государственного университета [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Мы все идем от одного корня [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Неморфологічні способи творення українських прізвищ за «Реєстром війська запорізького 1649 р.»
- Демонтажем монумента императрице Екатерине занимался человек с говорящей фамилией Беда [Архівовано 21 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Як постала на світі біда — українська легенда [Архівовано 9 квітня 2022 у Wayback Machine.] (укр.)