В'ячеслав

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

В'ячесла́в, Вячесла́в[1][2][3][4]українське чоловіче ім'я. Походить від дав.-рус. Вѧчеславъ[5] (вельмиславний, найславніший). У XIV-XVI ст. серед українців були імена заст. укр. Вѧтславъ[6][7], пол. Wieczlaw, Waczlaw[8][9]. Латинізована форма — Венцеслав (лат. Wenczeslaus). Чесько-словацький аналог — Вацлав. Зменшувальна форма — Славко, Слава. Жіноча форма — В'ячеслава. Найвідомішиий носій — святий В'ячеслав I, князь і покровитель Чехії.

Варіанти[ред. | ред. код]

Серед громадян польського походження зустрічаються імена Вацлав, Вінцеслав, Венцеслав. Їх можна зустріти і серед українців у віддалених сільських місцевостях (переважно на Заході України)

Відповідності[ред. | ред. код]

В інших народів імені укр. В’ячеслав, Вячеслав відповідають імена:

Відомі носії[ред. | ред. код]

Населені пункти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рядки з поеми «Єретик»
    Тарас Шевченко. Єретик, стор. 155 у: Тарас Шевченко. Кобзар. К., видавництво Глорія, 2014
  2. а б Вячеслав Чорновіл. Твори: У 10-и томах. – Упорядкувала Валентина Чорновіл. – К.: Смолоскип, 2002 – 2015.
  3. а б Іменний покажчик: Вячеслав Володимирович, Вячеслав Гориславич, Вячеслав Прокшинич, Вячеслав Ярославич, Костянтин Вячеславич, Борис Вячеславич, ...
  4. а б Київський літопис, Роки 1149 — 1151. Вячеслав же [Володимирович], це почувши, послав [посла] до Юрія; І Юрій прибув до брата Вячеслава в Пересопницю // Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — XVI+591 с.
  5. и приде Дюрги къ брату Вѧчеславу в Пересопницю // Іпатіївський літопис
    Пришедъ Изѧславъ сѣде Къıєвѣ Ст҃ославъ Черниговѣ Всеволодъ Переӕславли Игорь Володимери Вѧчеславъ Смолиньскѣ // Лаврентіївський літопис
  6. стор. 42 у: Грамоти XIV ст. / Упорядкування, вступна стаття, коментарі і словники-покажчики М. М. Пещак. — К., 1974. — 256 с.
  7. Демчук 1988, с. 36
  8. стор. 2 у: Жерела до історії України-Руси. Описи королївщин в землях Руських XVI віку. Том 1. Люстрації земель Галицької й Перемиської. 1895
  9. Демчук 1988, с. 37, 39, 41

Бібліографія[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]