Вал (автомат)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
АС «Вал»

Спеціальний автомат «Вал» безшумної стрільби
Тип автомат
Походження СРСР СРСР
Росія Росія
Історія використання
На озброєнні 1987 рік — по т. ч.
Оператори Війська спеціального призначення ЗС РФ, МВС і ФСБ, Група сил спеціального призначення ЗС Грузії[1]
Війни Перша та Друга чеченські війни, Війна на сході України
Історія виробництва
Розробник П. Сердюков
В. Красніков
Розроблено кінець 1980-х років
Виробник ЦНИИТОЧМАШ[2]
Тульський збройовий завод[2]
Виготовлення 1987- по т.ч.
Виготовлена
кількість
виробництво триває
Варіанти СР-3
Характеристики
Вага 2,5 кг (без прицілу і з неспорядженим магазином)[3]
3,54 (зі спорядженим магазином і прицілом ПСО-1)
4,95 кг (зі спорядженим магазином і прицілом 1-ПН-51)[4]
Довжина 875/615 мм з розкладеним/складеним прикладом[3]
Довжина ствола 200 мм (без глушника)
Ширина 40 мм[4]
Висота 205 мм[4]

Набій 9x39 мм (СП-5, СП-6)[3]
Калібр 9-мм
Дія відведення порохових газів, поворотний затвор
Темп вогню 800–900 (технічна)[5]
30 (бойова одиночними)[5]
90 (бойова чергами)[5]
Дульна швидкість 280–295 м/с[5]
Дальність вогню
Ефективна 420 м (відкритий приціл)[5]
400 м (оптичний ПСО-1-1)[3]
300 м (з нічним прицілом 1-ПН-51)[4]
Система живлення коробчастий магазин на 20 патронів[3] (допускається використання магазинів від ВСР на 10 патронів)
Приціл секторний, є можливість установки різних коліматорних, оптичних і нічних прицілів

Вал (автомат) у Вікісховищі

АС «Вал» (Автомат Спеціальний, Індекс ГРАУ — 6 П30) — автомат безшумної стрільби, розроблений в Климовському ЦНДІ «Точмаш» конструкторами П. Сердюковим і В. Красніковим у другій половині 1980-х років разом із безшумною снайперською гвинтівкою «Вінторєз» і перебуває на озброєнні підрозділів спеціального призначення Росії. «Вал» та «Вінторєз» уніфіковані на 70%, що позитивно позначається на виробництві та експлуатації. Також частиною цієї системи безшумного зброї став пістолет ПСС.[2]

Автомат призначений для спеціальних підрозділів органів державної безпеки і внутрішніх справ.

Історія[ред. | ред. код]

До 1970-х років підрозділами спеціального призначення СРСР застосовувалися переважно допрацьовані зразки стрілецько-гранатометної зброї загальновійськового призначення, оснащені глушниками і використовували спеціальні патрони з дозвуковою швидкістю польоту кулі. Як приклад, можна навести комплекси «Тиша» («Тишина») на базі АКМ і «Канарка» («Канарейка») на базі АКС-74У, а також пістолети ПБ і АПБ. Однак, подібні рішення мали свої недоліки (наприклад, значне збільшення розмірів у пістолетів з глушниками, різке зниження відстані ефективної стрільби у автоматів з ПБС−1 і їх обмежений ресурс), тому паралельно в ЦНИИТОЧМАШ під керівництвом НДУ КДБ і ГРУ ГШ СРСР створювалися спеціальні зразки вузькоспрямованого призначення, які б могли забезпечувати велику скритність дій спецпідрозділів.[2]

Суперечливі тактико-технічні вимоги до снайперської гвинтівки і автомата, висунуті різними відомствами, стали причиною затягування робіт і до 1983 року вимоги були узгоджені лише для снайперської гвинтівки. ТТЗ до автомата було затверджено лише через два роки, проте воно зробило ключове значення і для програми з розробки снайперської гвинтівки, оскільки подавала підвищене значення вражаючій здатності (було потрібно забезпечити ураження живої сили в бронежилетах 6Б2 на відстані 400 м, у той час у ТТЗ на снайперську гвинтівку мовилося тільки про армійські шоломи). Внаслідок цього снайперська гвинтівка була повністю перероблена під новий патрон 9x39 мм, а на її основі було створено автомат «Вал» (своєю чергою став базою для малогабаритного автомата СР-3 «Вихр»).[2]

Опис[ред. | ред. код]

Автомат спеціальний «Вал» побудований на основі газовідвідної автоматики з довгим робочим ходом газового поршня. Газовий поршень розташований над стволом і жорстко пов'язаний з рамою затвора. Усередині поршень порожнистий, і в нього входить своїм переднім кінцем зворотно-бойова пружина. УСМ — ударникового типу. Замикання дула здійснюється поворотним затвором, що має 6 бойових упорів, за вирізи у ствольній коробці. Ствольна коробка — фрезерована зі сталі. У порівнянні зі штампуванням такий метод підвищує жорсткість конструкції, проте також збільшується вага і собівартість виробництва. Для захисту від корозії застосовується вороніння сталі. У стінках ствола є чотири ряди похилих отворів, що забезпечують рівномірне відведення порохових газів (частина газів відводиться до камери глушника ще під час руху кулі стволом).

Приклад — трубчастий складаний вліво, металевий, досить міцний для використання в ближньому бою, в складеному стані не перешкоджає стрільбі. Пістолетна рукоятка, цівка і дворядні магазини — пластикові. Вбудований глушник відіграє також роль полум'ягасника[5]. Завдяки йому і патронам з дозвуковою швидкістю рівень звукового тиску за пострілу становить 130 дБ[6]. Перекладач режимів вогню розташований в задній частині спускової скоби, а запобіжник і рукоятка перезаряджання — справа. Попри поліпшення в ергономіці в порівнянні з автоматом Калашникова повністю двосторонньою зброєю «Вал» назвати не можна: стрільцю доводиться прибирати руку з пістолетної рукоятки для того, щоб зняти зброю із запобіжника або пересмикнути рукоятку затвора (для здійснення цих операцій лівою рукою доводиться нахилити і розвернути автомат). Також як недолік варто відзначити брязкіт затвору і випадки пошкодження кулею при пострілі.

У ньому використовуються спеціальні 9-мм дозвукові патрони СП-5 і СП-6. Куля снайперського патрону СП-5 (зі сталевим сердечником) пробиває бронежилети 2 класу або 6-мм сталевої лист на відстані 100 м, а 2-мм — на всій відстані прицільного вогню, при цьому зберігається енергія, достатня для ураження противника, що сховався. Бронебійний набій СП-6 із збільшеним сердечником із загартованої сталі здатний вивести з ладу автомобіль і навіть легкоброньовану техніку. Він пробиває 8-мм сталевий лист на відстані 100 м, а 5-мм сталевий лист або бронежилети 3 класу — на всій відстані прицільної стрільби. Дані показники можна порівняти з такими у стандартних патронів калібру 5,56 мм, 5,45 мм і 7,62 мм, володіють у рази більшою дуловою енергією.

Прицільні пристосування містять мушку і секторний приціл, маркований від 25 до 400 метрів, встановлені на кожусі глушника. Крім того, на лівій стінці ствольної коробки розташована планка для кріплення кронштейнів для оптичних денних (наприклад, ПСО-1М) і нічних (наприклад, 1-ПН-51) прицілів, що дають можливість розпізнавати цілі на відстані до 300 м[5].

Розібраний на основні вузли (ствольна коробка зі стволом, автоматикою, УСМ і цівкою, глушник з прицільними пристосуваннями, приклад) автомат транспортується в спеціальному кейсі разом з прицілами і магазинами. Збірка займає від 30 до 60 секунд залежно від підготовки стрільця.

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Поблизу населеного пункту Димер на Київщині спецпризначенці ГУР МО України знищили колону Росгвардії. Залишені окупантами в розбитих машинах документи 748 окремого батальйону оперативного призначення Росгвардії (в/ч 6912, м. Хабаровськ) серед яких був атестат з переліком наявної в підрозділі зброї. В переліку було названо, зокрема, гвинтівку ВСС «Винторез», автомати СР.3М та АС «Вал» та набої для них[7].

АС "Вал" у масовій культурі[ред. | ред. код]

У відеоіграх[ред. | ред. код]

  • Payday 2 - у грі називається Valkyria; можлива заміна складного прикладу на дерев'яний приклад ВСС. Автомат доступний для гравців, які купили DLC Sokol Character Pack або Payday 2: Ultimate Edition в Steam.
  • Battlefield 3 - зброя доступна для всіх класів солдатів після досягнення 45 рівня. Дуже популярна серед гравців через свою кучність та швидкість стрільби.
  • S.T.A.L.K.E.R. (серія відеоігор)- в іграх має назву СА "Лавина"(Спецавтомат "ВЛА"); використовується різними угрупованнями та самим гравцем, в ЧН та ПП може мати модифікації.

Галерея[ред. | ред. код]


Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Відео[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. -naz.org/arhiv/statia.php? statia = 155 & podcat = 29 & descript = Група% 20сіл% 20спеціального% 20назначенія% 20ВС% 20Грузії ГССН Грузії [Архівовано 20 серпня 2013 у Wayback Machine.] на сайті spec-naz.org
  2. а б в г д «Стрілецька зброя Росії». Спеціальний випуск 1, присвячений ВСР «Гвинторіз» і АС «Вал». В. Кораблін і В. Красніков, «Техника молодежи»
  3. а б в г д опис АС «Вал» [Архівовано 20 липня 2013 у Wayback Machine.] на розробника
  4. а б в г Стаття «Автомат АС „Вал“» [Архівовано 19 травня 2009 у Wayback Machine.] на сайті журналу «Братик»
  5. а б в г д е ж Стаття «Зброя спеціальних операцій» [Архівовано 29 січня 2012 у Wayback Machine.] на сайті журналу «Братик»
  6. Опис АС «Вал» [Архівовано 28 лютого 2009 у Wayback Machine.] на сайті world.guns.ru
  7. Список зброї, якою окупанти планували "приборкувати" українців (Документ). Тексти. 7 квітня 2022.