Ван-Хан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ван-Хан
Народився 1130
Монголія
Помер 1203[1]
·обезголовлення
Країна Юань[2]
Керей
Діяльність суверен
Посада хан
Конфесія Несторіанство
Батько Кіріакуз Буюрук-хан
Родичі Irinjind
Брати, сестри Jakha Gambhud і Erqe Qarad
Діти Ilqa Senggümd[2]

Тоорил (кит.: 王汗; піньінь: Wáng Hàn, Тогорил, Тогрул; ? 11301203), більше відомий як Ван-хан (Он-хан) — хан кераїтів у 11651203 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Онук Маркуза Буюрук-хана, син Курджакуз Буюрук (Хурчахус-Буїрух)-хана. В дитинстві був захоплений меркітами однак втік від них в віці 13 років.

Правив кераїтами між 1165 та 1203 роками. Згідно з таємною історією монголів на початку правління знищив двох братів, а його третій брат утік до найманів. Допоміг Чингісханові визволити його дружину Борте, викрадену меркітами.

Історія стосунків Ван-Хана та Чингісхана коротко викладена за польським першоджерелом московським істориком А. Лизловим у «Скіфській історії», написаній наприкінці 1680 року.

Примітки[ред. | ред. код]