Ванда Юкнайте
| Ванда Юкнайте | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
28 листопада 1949 (74 роки) або 1949[1] Papiliaid, Obeliai Eldershipd, Рокишкіський район, Литва[1] |
| Країна |
 Литва |
| Діяльність | есеїстка |
| Галузь | есей |
| Alma mater | Вільнюський університет[1] |
| Роки активності | 1983 — тепер. час |
| Нагороди | |
Вáнда Юкнáйте (лит. Vanda Juknaitė; нар. 28 листопада 1949) — литовська письменниця, драматургиня, есеїстка.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася 28 листопада 1949 року в Рокишківському районі на північному сході Литви. Після вивчення литовської мови і літератури в Вільнюському університеті, вона викладала спочатку в Клайпедській консерваторії, а з 1975 року — в Університеті педагогічних наук. Працювала в сфері соціальної педагогіки, допомагала безпритульним, людям з обмеженими можливостями, «дітям вулиці».
ЇЇ перша книга «Червона лисиця» (лит. Ugniaspalvė lapė) була опублікована в 1983 році. Одна з її найвідоміших книг — мемуари «Мій голос зраджує мене» (лит. Išsiduosi. Balsu: esė, pokalbiai),з'явиласяна світ в Литві (2002р.). В ній описані процеси переходу Литви від комунізму до демократії. В ще одному не менш відомому романі Ванди Юкнайте «Тіло» (лит. Šermenys, 1990) розповідається про масові депортації чоловіків у Сибір.
Нагороди[ред. | ред. код]
В 2008 році Ванда Юкнайте отримала Національну премію Литви за досягнення в сфері мистецтва та культури, а також за представлення литовської культури на міжнародному рівні.
Творчість[ред. | ред. код]
- "Ugniaspalvė lapė"(Червона лисиця), новели та короткі розповіді - Вільнюс: Vaga, 1983
- "Šermenys"(Тіло), новели - Вільнюс: Vaga, 1990
- "Stiklo šalis"(Скляна країна) - Вільнюс:Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 1995; Alma littera, 2012
- "Šermenys"(Тіло), драма - Вільнюс: Alma littera, 2000, 2001
- "Išsiduosi"(Я віддамся), есе, інтерв'ю́ - Вільнюс:Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 2002
- "Saulėlydžio senis: Romualdo Granausko"(Старий захід сонця:Ромуальдас Гранаускас), творчі інтерпретації / разом з Оленою Нійоле Букелієне - Вільнюс:Alma littera, 2004
- "Tariamas iš tamsos" (Нібито з темряви), інтерв'ю́ з дітьми - Вільнюс: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 2007, 2012
- "Ponios Alisos gimtadienis"(День народження пані Аліси), дві вистави - Вільнюс:Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 2010
Джерела[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в https://www.rasyk.lt/rasytojai/vanda-juknaite.html
- ↑ Caroline Paliulis. "Vanda Juknaite: Un regard de sagesse sur une société en mutation". Архів оригіналу за 25 січня 2010. Процитовано 10.04.2020.
- ↑ "My Voice Betrays Me". Columbia University Press. Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 10.04.2020.
|
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |