Колісник Василь Богданович
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. |
Василь Колісник | |
---|---|
Народився |
2 січня 1990 (34 роки) Конюхи, Козівський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР |
Країна | Україна |
Діяльність | актор, поет |
Нагороди | 2019 Відзнака Львівської міської ради «Найкращий працівник культури» у сфері «театральне мистецтво». |
Василь Богданович Колісник — актор Львівського академічного театру імені Леся Курбаса, поет, засновник та ведучий подкасту радіо «Скорбота» [1]. Учасник Літературної студії «87» імені Юрія Завадського [2]. Учасник багатьох всеукраїнських читань і батлів (переможець Четвертого Чернівецького поетичного батлу, 2012). Засновник «стилю 87»[3]. Автор поетичних збірок «21» і «Pixels» .[4][5][6]
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 2 січня 1990 року в селі Конюхи, Тернопільська область, Козівський район.
Мама, Колісник Ганна Петрівна, вчителька християнської етики та зарубіжної літератури в Конюхівській ЗОШ I—II ступенів ; тато, Колісник Богдан Ярославович, тракторист в Лісгоспі. Має старшу сестру Оксану.
У 1996—2007 роках Василь навчався у Конюхівській загальноосвітній школі I—III ступенів. Паралельно, у 1999—2006 роках навчався у музичній школі по класу фортепіано (не маючи вдома інструменту). Закінчив з відзнакою.
У 2007—2012 роках вчився у Тернопільському національному педагогічному університеті ім. Володимира Гнатюка на державному і всі 5 років отримував стипендію.
У 2008 році співзаснував Літературну студію «87» імені Юрія Завадського.
У 2009 року почав працювати актором у Тернопільському молодіжному театрі «Калейдоскоп» .
У 2011 році видав першу збірку «21» у видавництві «Крок», а у 2012 другу — «Pixels» .[7]
У липні 2012 року — актор Чернівецького Академічного Обласного Українського музично — драматичного театру ім. Ольги Кобилянської.
Проекти[ред. | ред. код]
Подкаст-шоу «Радіо Скорбота» [8]. Ідея і назва подкасту виникла у 2015 році в потязі Львів-Черкаси. Дорогою, слухаючи укрзалізничне радіо, Василь сказав: «Це якесь радіо Скорбота!». Так і придумалася назва подкасту-шоу «Радіо Скорбота» .
У 2016 році Сашко Міщук і Василь Колісник заснували подкаст-шоу «Радіо Скорбота» .
19 грудня 2016 року Сашко Міщук створив студію українізації «Дві Сімки» яка слугувала технічною базою для проекту. Сашко виконував роль звукорежисера, а Василь Колісник — ведучим.
26 грудня 2016 року вийшов перший подкаст.
У 2017 до команди подкаст-шоу «Радіо Скорбота» доєдналася Оля Децюк на посаду ведучої рубрики «Щось живе».
У грудні 2017 року також приєдналася Ольга Володимирівна на посаду дизайнера (DZHMELI ).
У команді також ще є дві співведучі «Пабу Dепресія»: Мар'яна Фариняк і Ганнуся Сабара.
«Стиль 87»[ред. | ред. код]
Засновник стилю читання поезій — «Стиль 87». Цей стиль передбачає формування однієї поезії з багатьох різних текстів і його читання.
Освіта[ред. | ред. код]
1996—2007 Конюхівська загальноосвітня школа I—III ступенів.
1999—2006 Конюхівська музична школа.
2007—2012 Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка (інститут мистецтв), курс В'ячеслава Хім'яка, спеціальність «театральне мистецтво».
Акторський досвід[ред. | ред. код]
Тернопільський молодіжний театр «Калейдоскоп»[ред. | ред. код]
2009 Зелений, «Різниця» Артем Вишневський
2010 Третій, «Клаптикова порода» Артем Вишневський (включала в себе п'ять різних образів: Фест, Адміністратор, Водій, Бовдур, Служник.)
Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка[ред. | ред. код]
2012 Дипломна вистава Дж. Скарначі і Р. Тарабузі «Моя професія — сеньйор з вищого світу» роль Веллуто (у першому складі) і роль Віторіо (у другому складі).
Чернівецький академічний обласний український музично — драматичний театр ім. Ольги Кобилянської[ред. | ред. код]
2012 Автор, «Різдвяна ніч» за Миколою Гоголем
2012 Дружба, «Як козакам роги виправляють, або Приборкання норовливої» за Юрієм Федьковичем і Вільямом Шекспіром
2012 Іохай, «Мандрівні зорі, або життя-театр» за Шолом-Алехемом
2012 Вовк, «Ще раз про червону шапочку»
2013 Наташа, «Інцидент» Луїджі Лунарі
2013 Слуга Степан, «Кохання в стилі Бароко» Ярослав Стельмах
2013 Дорош, «Панночка» Ніна Садур за Миколою Гоголем
Львівський академічний театр імені Леся Курбаса:[9][ред. | ред. код]
2014 Мальволіо, «…п'єса Шекспіра „12 ніч“ зіграна акторами далекої від Англії країни що і не знали ніколи слів Шекспіра..» КЛІМ[10]
2015 Батько, «Благодарний Еродій» Григорій Сковорода
2015 Не Хор, «Так казав Заратустра» за Ніцше/КЛІМом
2016 Антігон та Камілло «Зимова казка» Вільям Шекспір[11]
2016 Місіс Венебл, «Раптом минулого літа» за Теннессі Вільямсом
2018 Рей Дулі, «Королева краси» Мартін МакДонах
Участь в українських та міжнародних театральних фестивалях, проектах[ред. | ред. код]
З театром «Калейдоскоп»[ред. | ред. код]
2010 театральний фестиваль недержавних театрів «Курбалесія». З виставою «Різниця» А. Вишневського.
2010 міжнародний фестиваль мистецтв «Фортмісія». З виставами «Різниця» та «Клаптикова порода» А. Вишневського.
2010 міжнародний театральний фестиваль «Драбина». З виставою «Різниця» А. Вишневського .
2010 театральний перформанс «Маланка» та «Українське весілля» у Тернополі.
З театром Лесі Українки[ред. | ред. код]
2019 на 22 KULT FESTIVAL в Усті над Лабем (Чехія) з виставою «Люди».
Фільмографія[ред. | ред. код]
2018 Короткометражний фільм «Метелики», режисерка — Софія Дорошенко.
2020 Терен, «Екс», режисер — Сергій Лисенко[12][13]
Режисерський досвід[ред. | ред. код]
2018 (грудень) «ПГТ: Текст. Драма. Рогалики.» П'єса «ПГТ» драматургині Лєни Лягушонкової у режисурі Василя Колісника.
2019 «Люди» Моніка Каньова, Львівський академічний театр ім. Лесі Українки.[14][15]
Викладацька діяльність[ред. | ред. код]
1 березня 2018—2019 року — викладав сценарне мистецтво у молодій школі відеоблогу при YMCA (найбільша та найдавніша всесвітня організація для розвитку молоді.)
2019 розробив і читає власний курс-лекцій про подкасти для Media-House.
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
2019 Відзнака Львівської міської ради «Найкращий працівник культури» у сфері «театральне мистецтво».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Семчишин, Ярина. Доїхати до бабці: FM і онлайн-радіо в Україні можуть співіснувати і не конкурувати. (Українською). media lab. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 20/07/2018.
- ↑ 87. Антологія. Том 2 (Українською). ЛітАкцент. Архів оригіналу за 31 травня 2019. Процитовано 27.06.2012.
- ↑ Віра Перун. Покоління «87» завойовує тернопільську літературу (Українською). За Збручем: новинний портал. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 01/04/2011.
- ↑ Василь Колісник розкаже тернополянам, що там «За лаштунками» (Українською). Терен. Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 27 червня 2017 року.
- ↑ Перша книга серії «Pixels»: Василь Колісник, Pixels (Українською). Видавництво «Крок». Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано Липень 2012.
- ↑ Поет Василь Колісник презентуватиме чернівчанам книжки на канапі (Українською). ПОГЛЯД: pogliad.ua. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 15.09.2012.
- ↑ YURY ZAVADSKY. KrokBooks.com: ВАСИЛЬ КОЛІСНИК. 21 (українською). LITERARY AGENCY. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано лютий 2011 року.
- ↑ Горбань, Діана. Вони досліджують глибини твоєї печалі. Вони – Радіо Скорбота (українською). LVIV.COM. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 04.01.18.
- ↑ ВАСИЛЬ КОЛІСНИК актор (українською). Театр Леся Курбаса. Архів оригіналу за 21 вересня 2020.
- ↑ КОЗИРЄВА, Тетяна. Львівський театр Курбаса гастролюватиме у Києві (Українською). День. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 16 червня, 2015 року.
- ↑ Зимова казка хроніка Утрати Вільям Шекспір (Українською). Parter UA.
- ↑ «Екс»: презентуємо трейлер кримінального детектива (Українською). KINO-NIK кинорецензии без сантиментов. Процитовано 27.08.2019.
- ↑ Вийшов трейлер кримінального бойовика «Екс» (Українською). ZIK. Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 18 серпня, 2019 року.
- ↑ Театральний проект “Діалог без кордонів” (Українською). Чеський центр. Архів оригіналу за 4 лютого 2020.
- ↑ Марічка Крижанівська. У межах українсько-чеської співпраці у театрі імені Лесі Українки поставили виставу «Люди» (Українською). zaxid.net. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 7 червня 2019 року.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |