Векше

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Векше
Växjö
Герб
герб
Кафедральний собор Векше
Кафедральний собор Векше
Кафедральний собор Векше
Основні дані
56°53′20″ пн. ш. 14°48′10″ сх. д. / 56.88902992488877430° пн. ш. 14.80279532623977801° сх. д. / 56.88902992488877430; 14.80279532623977801Координати: 56°53′20″ пн. ш. 14°48′10″ сх. д. / 56.88902992488877430° пн. ш. 14.80279532623977801° сх. д. / 56.88902992488877430; 14.80279532623977801
Країна  Швеція
Адмінодиниця Векше (комуна)[1]
Столиця для Крунуберг і Векше (комуна)
Засновано 1342
Перша згадка 1170
Площа 35 км²
Населення 71 282 осіб (31 грудня 2020)[2]
Висота НРМ 167 ± 1 м
Телефонний код (+46) 0470
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
GeoNames 2663536
OSM 935654 ·R (Векше (комуна))
Поштові індекси 350 03–359 99
Міська влада
Вебсайт vaxjo.se
Мапа
Мапа
Векше. Карта розташування: Швеція
Векше
Векше
Векше (Швеція)


CMNS: Векше у Вікісховищі

Векше (швед. Växjö) — місто на півдні Швеції, адміністративний центр лену Крунуберг. Населення міста становить 59 268 мешканців (2008), разом із муніципалітетом — 82 023 (2010).[3]

Етимологія[ред. | ред. код]

Вважається, що назва міста походить від слів «väg» (дорога) та «sjö» (озеро). Мається на увазі дорога через замерзле озеро Векше, що нею проходили фермери взимку, щоб дістатися до ринкової площі, яка згодом переросла в місто.

Історія[ред. | ред. код]

Торгівля розквітала в місті ще в залізну добу. Згідно з «Легендою про Зигфрида», у ці землі як перший християнський місіонер прийшов Зигфрид з Йорка і побудував тут першу церкву. 1170 року Векше став центром єпископства і метою для безлічі прочан. Міські права Векше отримав 13 лютого 1342 року від короля Магнуса Ерікссона, хоча відомо, що де-факто міське поселення існувало тут вже в XI столітті. Через те, що шведсько-данська межа довгий час проходила поблизу міста й обидві країни вели між собою війни, Векше часто піддавався руйнуванням, наприклад, у 1276, 1570 і 1612 роках. Однак прикордонне положення мало й свої переваги, зокрема в торгівлі. Побудоване переважно з дерева місто неодноразово потерпало від пожеж (найбільші з них — у 1277, 1516, 1570, 1612, 1658, 1690, 1749, 1753, 1799, 1838 та 1843 роках).

Демографія[ред. | ред. код]

Рік Населення
1960 22 784
1965 29 354
1970 39 019
1975 40 328
1980 42 632
1990 46 735
1995 49 865
2000 51 790
2005 55 600
2010 64 200

[4]

Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]

Спортивні клуби[ред. | ред. код]

Персоналії[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Tätorter 2010Статистичне управління Швеції, 2010. — ISSN 1654-3823
  2. Statistiska tätorter 2020, befolkning, landareal, befolkningstäthet per tätortСтатистичне управління Швеції, 2021.
  3. Population in the country, counties and municipalities by sex and age. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 24 січня 2011.
  4. SCB — Befolkning i tätorter 1960—2005. Архів оригіналу за 12 червня 2011. Процитовано 24 січня 2011.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]