Вилуговування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Схема установки по вилуговуванню міді.

Вилуговування (рос. выщелачивание, англ. leaching, lixiviation, нім. Auslaugung f) — у найзагальнішому розумінні — переведення у розчин, як правило водний, одного або декількох компонентів твердого матеріалу. Також під вилуговуванням розуміють:

  1. Процес вимивання водою розчинних солей з мінералів. Наприклад, В. окремих різновидів сірки з вугілля, знесолення вугілля тощо.
  2. Процес виносу лужних і лужноземельних металів з кристалічної ґратки мінералів: наприклад, із слюд внаслідок вилуговування утворюються гідрослюдисті мінерали.
  3. Операція гідрометалургійного процесу. В. піддають руди і продукти їх збагачення (концентрати, промпродукти, хвости), продукти пірометалургійного переділу (огарки, штейни, анодні шлами, а також відходи обробки металів і сплавів). В. широко використовують у виробн. урану, золота, міді, цинку, молібдену, вольфраму, алюмінію і ін. Процес В. складається з трьох стадій: підведення реаґуючих речовин до твердої поверхні; хім. реакція; відведення розчинених продуктів реакції до розчину. Частіше за все В. протікає в дифузійній області, тобто швидкість процесу контролюють перша і третя стадії. Однак можливий також кінетичний режим, при якому найповільнішою стадією є хім. реакція, а також змішаний дифузійно-кінетичний режим. В. прискорюється при зменшенні розміру частинок матеріалу, збільшенні температури (особливо при кінетич. режимі), а в дифузійній області — при збільшенні інтенсивності перемішування. В. здійснюють різними способами в залежності від природи, складу і стану матеріалу, що піддається обробці. Наприклад, В. золотих, уранових і сульфідних концентратів проводять при перемішуванні пульпи. В. міді з окиснених руд, алюмінатів зі спечених бокситів та ін. пористих і зернистих матеріалів, не схильних до злежування, проводять просочуванням розчинника через нерухомий шар твердого матеріалу — т. зв. перколяція. В. може бути поєднане з механо-хімічним, ультразвуковим, біологічним та термічним впливом на матеріал.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]