Виродження (фізика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Виродження — ситуація в фізиці, коли складніша й загальніша поведінка фізичної системи спрощується, й система втрачає свої особливості.

Частіше вживається прикметник вироджений, наприклад, вироджений стан, вироджений напівпровідник.

Термін виродження має певне специфічне значення в деяких галузях фізики.

  • Вироджені електронні рівні — рівні, які мають однакову енергію, хоча можуть відповідати дуже різним станам системи. Кількість рівнів із однаковою енергією називається кратністю виродження.

Наприклад, у сферично-симетричній квантовомеханічній системі, як ізольваний атом, рівні з різними магнітними квантовими числами але з однаковим орбітальним квантовим числом l вироджені з кратністю 2l+1.

Виродження дуже часто, але не завжди, є наслідком симетрії фізичної системи.