Виру (народність)

Виру
Прапор виру
Самоназва	Võrokõsõq
Кількість	50000 - 70000
Ареал	Естонія Вирумаа
Близькі до:	Естонці, сету
Мова	Виро, естонська
Релігія	Лютеранська церква

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Виру (значення).

Виру (виро võrokõsõq, ест. võrukesed) — населення історичної естонської області Вирумаа, має сильно виражену регіональну самосвідомість.

В області проживають понад 74 000 осіб. Багато жителів Тарту і Таллінна також називають себе виру. Діалект цього народу, виро, належить до балтійсько-фінської мовної підгрупи. Він поширений на території області Вирумаа. Раніше також був поширений дещо південніше і східніше цієї області — на території Росії та Латвії.

На сьогодні деякі естонські сценаристи, поети і письменники використовують діалект виро у своїх працях. Його викладають раз на тиждень у 26 школах. Двічі на місяць виходить газета Uma Leht.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
вируською мовою

Information about Võros in Eurominority
Сайт Інституту виру [Архівовано 7 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Uma Leht. Uma Leht tulõ vällä egä katõ nädäli takast neläpäävä! [Архівовано 24 серпня 2020 у Wayback Machine.]

Література[ред. | ред. код]

Ehala, Martin & Niglas, Katrin (2007): Empirical evaluation of a mathematical model of ethnolinguistic vitality: the case of Võro. Journal of Multilingual and Multicultural Development.
Eichenbaum, K.; Pajusalu, K. (2001): Setode ja võrokeste keelehoiakutest ja identiteedist. - Keel ja Kirjandus nr 7, lk. 483-489.
Eller, K. (1999): Võro-Seto language. Võro Instituut'. Võro.
Valk, A. (2000). Võrokeste identiteedist. K. Koreinik, J. Rahman (toim.) A kiilt rahvas kynõlõs.. Võrokeste keelest, kommetest, identiteedist (lk. 39-56). Võro Instituut, Võro.

Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р Естонія в темах

Державний лад	державні символи (герб • гімн • прапор) • конституція • президент • парламент (політичні партії) • уряд (прем'єр-міністр) • судова система (Верховний суд • Конституційний суд) • адміністративний поділ • зовнішня політика • збройні сили (Сухопутні війська • ВПС • ВМС)

Природа	кордони (крайні пункти) • геологія (корисні копалини • сейсмічність) • рельєф • клімат • внутрішні води (річки • озера) • флора (ліси) • фауна (ссавці • птахи • плазуни • земноводні • риби) • охорона природи • екорегіони • місцевий час

Історія	Хронологія історії Естонії • археологічні культури (кундська • нарвська) • ести (чудь) • Лівонський хрестовий похід • Балтійські німці • Терра Маріана • данська Естонія • Лівонська війна (Лівонське королівство)• Лівонське герцогство • шведська Лівонія • Велика Північна війна • російська Естонія (Естляндія • Ліфляндія) • національне відродження • німецька окупація • проголошення незалежності • війна за незалежність • вапси • Епоха мовчання • радянська окупація • нацистська окупація • Лісові брати • депортації • Естонська РСР • Співоча революція • відновлення незалежності

Населення	народи (естонці • українська діаспора) • міста (столиця) • мови • освіта • охорона здоров'я • релігії • злочинність

Економіка	фінанси (центробанк • валюта) • промисловість (гірнича промисловість) • агровиробництво • енергетика (вітроенергетика Естонії) • телекомунікації (інтернет • домен) • транспорт (автошляхи • автомобільні номери • аеропорти • залізниці • морські порти) • туризм • зовнішня торгівля

Культура	азартні ігри • архітектура • ЗМІ (газети • радіо • телебачення) • кінематограф • кухня • література • мистецтво • музеї • музика • наука • світова спадщина • свята • спорт (олімпіади • футбол) • театр

Інше	паспорт • пошта (поштові марки) • права людини

Категорія • Портал • Проєкт

Уральські народи

Фіно-угорські народи

Балтійсько-фінські

Народи: вепси • водь (у т.ч. кревінги †) • естонці (у т.ч. виру, краасненські естонці †, лейви †, лудзенські естонці †, сету) • іжора • карели (у т.ч. ліввіки, людики, тверські карели, фінські карели) • ліви † • фіни (у т.ч. фіни-інгерманландці (у т.ч. савакоти, евремейси), квени, лісові фіни †, торнедальці)

Племена †: весь • корела • нарова (ймовірно) • сум • чудь (волховська чудь)

Північнофінські¹

Племена †: біарми • тоємці (тоймичі) • чудь заволоцька • ям

Волзькі

Народи: марійці (у т.ч. гірські (лісові) та лугово-східні (у т. ч. лугові та східні), також ветлузькі, північно-західні та українські чемериси) • мордва (у т.ч. ерзя, каратаї, мокша, терюхани, шокша) • вяда † • меря † • мещера † • мурома † • буртаси²

Пермські

Народи: комі-зиряни (у т.ч.: верхньоевичегодці, вимичі, іжемці, нижньовичегодці, печорці, прилузці, сисольці, удорці, язьвинці³) • комі-перм'яки (у т.ч. іньвенці, зюздинці, язьвинці³) • удмурти • бесерм'яни

Саами

Західні саами	луле-саами • південні саами • північні саами • піте-саами • уме-саами

Східні саами	бабинські саами • інарі-саами • кемі-саами † • кільдинські саами • сколти • терські саами

Угри

Обські угри	мансі • ханти

Угорці	угорці (у т.ч. мадяраби, секеї, чанґо)

Самоїди

Північні самоїди	енці • ненці • нганасани • юраци †

Південні самоїди	камасинці † • койбали • мотори † • селькупи • сойоти • тайгійці

¹Північнофінські племена — група, з виділенням якої згодні не всі дослідники. Її склад є також дискусійним. ² Етнічна приналежність буртасів є дискусійною. ³Комі-язьвинці — група, яку іноді виділяють як проміжну між комі-зирянами та комі-перм'яками.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Навігаційне меню

Пошук