Вишневська Галина Павлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вишневська Галина Павлівна
рос. Галина Павловна Вишневская
Галина Вишневська у 2008 році.
Ім'я при народженні рос. Галина Павловна Иванова
Народилася 25 жовтня 1926(1926-10-25)
Санкт-Петербург
Померла 11 грудня 2012(2012-12-11) (86 років)
Москва
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність акторка, оперна співачка, музична педагогиня, біограф, авторка щоденника, театральна режисерка, opera director
Alma mater Q16678507? (1944) і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського (1966)
Знання мов російська[1][1][1]
Учасник німецько-радянська війна
Роки активності з 1944
Жанр класична музика і опера
У шлюбі з Ростропович Мстислав Леопольдович
Діти Олена Ростроповичd
Нагороди
IMDb ID 0899631

Гали́на Па́влівна Вишне́вська (Галина Па́вловна Вишне́вская) (25 жовтня 1926(19261025), Санкт-Петербург — 11 грудня 2012, Москва) — російська співачка, лірико-драматичне сопрано. Народна артистка СРСР (1966). Кавалер французького ордена Почесного легіону (1983), почесний доктор низки університетів.

Біографія[ред. | ред. код]

Мстислав Ростропович і Галина Вишневська, 1965

Галина Павлівна, уроджена Іванова, народилася в Ленінграді (Санкт-Петербурзі), але майже все дитинство провела в Кронштадті. 1944 року працювала в Ленінградському обласному театрі оперети, після чого стала солісткою Ленінградської філармонії. У першому шлюбі була за військовим моряком Георгієм Вишневським, з яким розлучилася через 2 місяці, але зберегла його прізвище; у другому шлюбі — з директором театру оперети Марком Іллічем Рубіним. З 1951 по 1952 роки Вишневська займалася співом з В. Н. Гаріною.[2]

В 1952 році стала солісткою Большого театру, де виконала більш ніж 30 партій, серед яких — Тетяна («Євгеній Онєгін»); Купава («Снігуронька» М. А. Римського-Корсакова); «Аїда» (однойменна опера Дж. Верді).

В 1955, через тиждень після знайомства, вийшла заміж втретє за знаменитого віолончеліста М. Л. Ростроповича, з яким виступала в одному ансамблі. (Ростропович виступав як піаніст акомпаніатор).

1966 року знялася у фільмі «Катерина Ізмайлова». Була першою виконавицею в Росії ряду творів Б.Бріттена.[3][4] 1974 року разом з Ростроповичем виїхала з СРСР, проживала в США, потім у Франції, де виступала в найбільших театрах світу до 1982. Разом із чоловіком були позбавлені громадянства, почесних звань (зокрема звання народної артистки СРСР). Але в 1990 році указ Президії Верховної ради був скасований, Вишневська повернулася в Росію, стала почесним професором Московської консерваторії. 1984 року написала книгу «Галина», в якій розповіла про себе, критично оцінила громадське життя в СРСР.

У 2006 році вона знялася в документальному фільмі Олександра Сокурова "Елегія життя": Ростропович, Вишневська. У 2007 році вона знялася в його фільмі "Александра", зігравши роль бабусі, яка приїжджає до онука на Другу чеченську війну. Прем'єра фільму відбулася на Каннському кінофестивалі 2007 року.[5]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в CONOR.Sl
  2. Kandell, Jonathan (11 грудня 2012). Galina Vishnevskaya, Soprano and Dissident, Dies at 86. The New York Times. Процитовано 16 грудня 2012.
  3. Robert Conquest, Solzhenitsyn Was a Russian Patriot, Wall Street Journal (8 August 2008)
  4. Solzhenitsyn, A. The Oak and the Calf (autobiography), 1975
  5. Galina Vishnevskaya, Now 80, Finds New Success as Film Actress, PLAYBILLArts (31 May 2007)

Посилання[ред. | ред. код]