Всесвітній конгрес фіно-угорських народів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
V З'їзд Всесвітнього конгресу фіно-угорських народів у Ханти-Мансійську, РФ. 2008 рік. За столом сидять президенти Угорщини, РФ, Фінляндії та Естонії.

Всесвітній конгрес фіно-угорських народів (ВКФУН) — незалежний представницький форум фіно-угорських та самодійських народів, що має на меті розвивати національну свідомість фіно-угорських народів, захищати та плекати їхні культури та мови. У своїй діяльності спирається на Декларацію про співпрацю фіно-угорських народів світу. За регламентом ВКФУН скликається раз на чотири роки.

Історія[ред. | ред. код]

Через дисперсний характер розселення фіно-угорських народів (ФУН), зв'язки між ними були вельми ускладнені. У новітній час перші спроби налагодження контактів між фіно-угорськими народами були зроблені в царині мовознавства. На цій основі, з середини ХІХ ст., почали вибудовуватись сталі контакти між науковцями, що згодом були розширені й на інші наукові сфери: вивчення традицій, звичаїв, міфології та культури ФУН загалом. Перший конгрес з питань вивчення культури ФУН було проведено у 1921 р. у Гельсінкі. Третій конгрес, що відбувся в Угорщині у 1928 р., зібрав вже понад 600 делегатів, що прибули переважно з Фінляндії спеціальним потягом.

Міжнародні конференції фіно-угористів стали регулярно проводитись з 1960-х років. На цих форумах збирались вчені з Угорщини, Естонії, Фінляндії, СРСР, які обмінювались знаннями в сфері фіно-угористики. Однак, ці форуми носили виключно науковий характер, і перебували під сильним ідеологічним впливом СРСР. Ситуація докорінно змінилась на початку 1990-х, коли ФУН здобули можливість говорити не лише про власні традиції і побут, але й порушувати політичні питання. Стрімке зростання національної свідомості ФУН вимагало переформатування міжнародних фіно-угорських форумів, які вже не могли задовольняти нових викликів часу.[1]

Національне піднесення зачепило не лише ФУН, що вже мали власні держави (Угорщина, Фінляндія та Естонія), але й бездержавні нації. Національне відродження ФУН Росії у 1988-1991 рр., зокрема й на території Ідель-Уралу, не мало такого яскравого політичного вираження, як у випадку із тюркськими народами. Проте, фіно-угри Ідель-Уралу змогли провести власні національні з’їзди: удмурти (листопад 1991), ерзя і мокша (березень 1992), марі (жовтень 1992), об’єднаний з’їзд фіно-угорських народів Росії в Іжевську (травень 1992). Всі ці з’їзди ухвалили досить схожі резолюції із закликами демократизувати політичне та громадське життя у республіках, підтримати національне відродження фіно-угорських народів. Певний вплив на формування настроїв, що панували на з’їздах, особливо у середовищі національної інтелігенції, справила Естонія, у Тартуському університеті якої навчалось чимало вихідців з фіно-угорських республік Росії.[2]

І З'їзд — 1992, м. Сиктивкар[ред. | ред. код]

Своєрідною кульмінацією національних з'їздів ФУН Росії став І Всесвітній конгрес фіно-угорських народів, що відбувся 1-3 грудня 1992 р. у Сиктивкарі. Організатором з'їзду виступив Комітет відродження комі народу (ком. Komi vojtorös sövmödan komitet). Була ухвалена Декларація про співпрацю фіно-угорських народів світу. У з'їзді взяли участь 14 делегацій ФУН і 3 парламентські делегації, разом — 278 делегатів. Створено Консультативний комітет фіно-угорських народів.

ІІ З'їзд — 1996, м. Будапешт[ред. | ред. код]

З'їзд пройшов 17-21 серпня 1996 р. у Будапешті. Його організатором стало Угорське національне товариство Всесвітнього конгресу фіно-угорських народів. У роботі з'їзду взяли участь 18 делегацій ФУН, — всього понад 600 делегатів. Крім пленарного засідання була організована робота секцій політики, економіки, культури, демографії та охорони здоров'я, ЗМІ, ради молодіжної асоціації (МАФУН).

ІІІ З'їзд — 2000, м. Гельсінкі[ред. | ред. код]

Відбувся 10-13 грудня 2000 р. у Гельсінкі, одночасно із з'їздом Молодіжної асоціації фіно-угорських народів. Організатор: Товариство "Фінляндія-Росія" (фін. Suomi-Venäjä Seura) спільно з Товариством Матіаса Кастрена. У роботі з'їзду взяли участь понад 600 делегатів, гостей та спостерігачів від 21 фіно-угорського та самодійського народів, представники урядів та парламентів фіно-угорських держав, міжнародних організацій, зокрема і ЮНЕСКО, ЄС, депутати Європарламенту, президенти Угорщини, Фінляндії та Естонії, які виголосили окремі промови. Вітального листа делегатам з'їзду надіслав і президент РФ В. Путін. Гасло з'їзду: "Фіно-угорський світ у третьому тисячолітті — перспективи розвитку".

Ухвалено рішення про формування Інформаційного центру фіно-угорських народів. Як проєкт згаданого Інформцентру запрацював сайт Finugor, головним редактором якого став Юрій Попов. Також на з'їзді було затверджено проведення Днів споріднених народів, що відзначаються щорічно в кінці третього тижня жовтня.[3]

IV З'їзд — 2004, м. Таллінн[ред. | ред. код]

Відбувся 15-19 серпня 2004. р. в Таллінні. Організатором з'їзду виступила фундація "Фенно-Угрія" (ест. Fenno-Ugria Asutus). Робота Конгресу відбувалась у чотирьох секціях: ЗМІ та інформаційні системи; культура; здоров'я, демографія та екологія; мова та освіта. На З'їзді зазначалося, що захист прав людини, корінних народів і національних меншин є питанням не лише внутрішньої політики держави, а й усього міжнародного співтовариства. Тому важливо, щоб поряд з включенням міжнародних стандартів прав людини і прав національних меншин в національне законодавство, використовувати механізми міжнародно-правових інструментів, які не потребують ратифікації державами і що володіють прямої юридичної силою.

Конгрес рекомендував Консультативному комітету організувати в 2006 році міжнародну конференцію фінно-угорських і самодийских народів для аналізу проміжних результатів виконання рекомендацій Конгресу, з широким висвітленням її підсумків в засобах масової інформації.

У резолюції З'їзду було відзначено, що обнадійливою подією стало приєднання до Європейського Союзу Естонії та Угорщини. Розвивається діалог між Європейським Союзом і Російською Федерацією, що також відкриває нові перспективи для співпраці між усіма фінно-угорськими та самодійськимі народами. Активне залучення в ці процеси молоді надає новий імпульс всьому фіно-угорському рухові.[4]

V З'їзд — 2008, м. Ханти-Мансійськ[ред. | ред. код]

Президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес та прзеидент РФ Дмитро Медведєв. Ханти-Мансійськ, 2008 р.

Перший з'їзд, який відбувся не в Європі, а в Сибіру, та другий з'їзд з часу заснування ВКФУН, проведений на території РФ. У роботі з'їзду взяли участь понад тисячу делегатів, спостерігачів та гостей, а також президенти РФ, Угорщини, Фінляндії та Естонії.[5] Проведений був підданий критиці марійською діаспорою Москви, яка залишилась незадоволена тим, що для них не знайшлося місця серед делегатів та спостерігачів Конгресу. У той час як на з'їзд поїхали російські чиновники (зокрема Міністерства культури РФ). Крім того, марійські активісти стверджували, що марійська квота у Консультативному комітеті фіно-угорських народів також була заповнена чиновниками республіки Марій Ел.[6] Пізніше від фіно-угорських активістів лунали і звинувачення в розтраті бюджетних коштів Російської Федерації.[7]

У резолюції З'їзду було наголошено, що, незважаючи на позитивні зрушення, відбувається скорочення чисельності більшості фінно-угорських і самодійських народів, спостерігається зміна ідентичності під впливом зовнішнього середовища в сучасному світі. З урахуванням аналізу ситуації Конгресом запропоновано прийняття певних рішень в області етнополітики та права, мовних прав і освіти, культури, ЗМІ та інформаційних систем, демографії, охорони здоров'я та екології.

Конгрес визнає, що величезним досягненням за останні чотири роки в області захисту прав людини і корінних народів є прийняття Генеральною Асамблеєю ООН 13 вересня 2007 року Декларації прав корінних народів світу, яка готувалася міжнародним співтовариством спільно з корінними народами більше 20 років. У підготовці цього історичного документа Консультативний комітет фінно-угорських народів брав участь з 1993 року в роботі щорічних сесій Робочої групи ООН по корінному населенню (Женева) і в складі Робочої групи ООН з доопрацювання проекту Декларації прав корінних народів світу.[4]

VI З'їзд — 2012, м. Шиофок[ред. | ред. код]

Робота з'їзду тривала з 5 по 7 вересня 2012 р. в угорському місті Шиофок. Спершу VI З'їзд, відповідно до рішень V З'їзду у Ханти-Мансійську, планувалось провести в м. Комаром. Однак, згодом від цієї ідеї відмовились, оскільки з'ясувалось, що у Комаромі відсутня необхідна інфраструктура для проведення міжнародних форумів відповідного рівня.[8] "Мова і народ" було обрано за провідну тему з'їзду.[9]

На з'їзд прибула делегація ерзян, яка пікетувала готель "Азур", у якому проходили засідання ВКФУН. Ерзя були невдоволені формуванням єдиної делегації "мордовського народу", а не окремих делегацій ерзі та мокші. Учасники пікету заявили, що їх було не допущено до роботи Конгресу через тиск Москви.[10] Двоє активістів: Сиресь Боляєнь та Ерюш Вежай, вдягнуті у футболки із національною символікою, розтягнули в холі готелю великий ерзянський прапор та скандували ерзянською "Слава Країні Ерзян!". Очільник Консультативного комітету фіно-угорських народів Валерій Марков був змушений виправдовуватись, однак визнав, що заявку ерзян одержали, переслали владним структурам Республіки Мордовія, а мордовська влада вже сама вирішувала кого слід відправляти на Конгрес, а хто недостойний їхати на високий представницький форум. Також В, Марков висловив незадоволення системою відбору делегатів, адже схожі з ерзянськими були проблеми й в делегатів від марі та удмуртів.[11]

VII З'їзд — 2016, м. Лахті[ред. | ред. код]

Молодіжна група Танцювального училища на церемонії відкритті VII Всесвітнього конгресу фінно-угорських народів у м. Лахті (Фінляндія). 2016 р.

Відбувся 15-17 червня 2016 р. у фінському місті Лахті. Провідна тема заходу: «Фінно-угорські народи: на шляху до сталого розвитку». Організатор: Товариство "Фінляндія-Росія" (фін. Suomi-Venäjä Seura). На відкритті з'їзду були присутні президенти Фінляндії, Угорщини та Естонії.

Делегати конгресу обговорили такі теми як збереження і розвиток фінно-угорських мов та культур, можливості розвитку фінно-угорського інформаційного простору, відносини між владою та громадянським суспільством, економіка та довкілля, а також демографічні процеси.

Президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес у своїй вітальній промові особливу увагу присвятив обов'язку Естонії та Фінляндії підтримувати фінно-угорські народи Російської Федерації, а також згадав про естонський досвід збереження власної мови та ідентичності в умовах окупації[12]:

Я знаю особисто, з досвіду своєї сім'ї, як зберегти культуру і мову свого народу навіть в тому випадку, коли ти змушений жити в розлуці з батьківщиною. Моя сім'я втекла від радянської окупації на захід, і ми разом з іншими співвітчизниками зберігали і, що найголовніше, підтримували живу культуру свого народу. Зрозуміло, все це робилося, і дуже активно, і в окупованій Естонії, де естонці зберігали свою мову і культуру, розвиваючи їх, незважаючи на чужий тиск і всілякі перешкоди.

VIII З'їзд — 2021, м. Тарту[ред. | ред. код]

Проведення VIII Всесвітнього конгресу фінно-угорських народів було заплановане на 2020 р. в Тарту, Естонія. Однак, міжнародний захід був перенесений на 16-18 червня 2021 р., у зв'язку з падемією коронавірусу. Підготовка до VIII Конгресу супроводжувалась численними скнадалами.

21 квітня 2021 Сиресь Боляєнь, в складі української делегації, виступив на XX сесії Постійного форуму ООН з питань корінних народів. У соєму виступі він гостро розкритикував національну політику РФ і закликав міжнародну спільноту посилити тиск на Москву через її політику щодо національних республік. Цей виступ став першим, який виголосили в ООН ерзянською мовою, при цьому було забезпечено синхронний переклад англійською[13].

Також С. Боляєнь надав секретаріату Форуму заяву про порушення прав корінних народів в Російській Федерації, в якій описані численні політично вмотивовані переслідування та репресії проти лідерів та активістів національних рухів татар, інгушів, калмиків та бурятів.

Виступ ерзянського Інязора одержав широкий суспільний резонанс в українських ЗМІ. Промова Боляєня привернула американського політолога Пола Гобла, української письменниці Оксани Забужко, а також викликала обурення серед лояльних до Москви організацій фіно-угорських народів[14].

Головний старійшина ерзян Сиресь Боляєнь та естонський писмьенник Арво Валтон, який тримає у руках журнал «ĚRZÄŃ VAL». VIII Всесвітній конгрес фінно-угорських народів. Тарту, 2021.

Через два дні після виступу Сиреся Боляєня на XX сесії Постійного форуму ООН з питань корінних народів Асоціація фінно-угорських народів Росії виступила із публічною заявою про відмову брати участь в Конгресі. АФУН звинуватила Конгрес у політизації та «використанні фіно-угорської карти» для тиску на РФ[15]. Демарш АФУН був жорстко розкритикований марійськими та ерзянськими активістами[16]. Ерзя публічно відтвердили свою готовність взяти участь в Конгресі, а Консультативний комітет Всесвітнього конгресу фінно-угорських народів заявив, що АФУН не наділений повноваженнями виступати від фінно-угорських і самодійських народів РФ[17].

21 травня 2021 ерзянський Інязор Сиресь Боляєнь публічно звернувся до міністра закордонних справ Естонії Еви-Марії Лійметс із вимогою офіційно підтвердити статус ерзянської делегації. У своєму зверненні він також зазначив, що організатори Конгресу вимагають від нього узгодити склад делегації із російськими чиновниками, що є неприйнятним для Атянь Езєм (ерз. Рада старійшин), яка "підзвітна ерзянам і не погоджує своїх рішень із Міністерством культури Республіки Мордовія чи з АФУН"[18]. На підтвердження своїх слів він оприлюднив офіційне листування з Консультативним комітетом Всесвітнього конгресу фінно-угорських народів[19]. 1 червня 2021, за день до закриття реєстрації на Конгрес, організатори заходу заявили, що ерзянська делегація не надала всіх необхідних документів[20]. Вже наступного дня ерзянський Інязор Сиресь Боляєнь та представник ерзянської громади України Дмитро Левусь були прийняті послом Естонії в Україні Каімом Кууском в приміщенні посольства[21]. За результатами проведеної зустрічі Сиресь Боляєнь заявив про свій намір взяти участь в роботі VIII Всесвітнього конгресу фінно-угорських народів в якості спостерігача.

4-5 червня 2021 в Іжкарі, за підтримки Федеральної агенції з питань національностей РФ, відбувся форум АФУН. На відкритті форуму виступив керівник АФУН Петро Тултаєв, який у сврєму виступі гостро розкритикував Всесвітній конгресу фінно-угорських народів[22]:

«На етапі заснування Всесвітнього конгресу фінно-угорських народів у 1992 р. основні цілі були благими, прогресивними: збереження і розвиток фінно-угорських мов, культур, зміцнення національної самосвідомості, розвиток міжнародних фінно-угорських наукових, культурних і громадських зв'язків. Однак згодом діяльність Конгресу стала носити яскраво виражений політизований характер, представники Угорщини, Фінляндії та Естонії основним завданням стали бачити обговорення лише російських проблем, негативних аспектів життя російських фінно-угрів, в їх «вихованні» в напрямку протистояння влади і в дусі ідеї самовизначення.

Відзначимо, не без жалю, що вцілому в середовищі європейської етнічної інтелігенції і представників влади, при оцінці становища фінно-угорських народів, на конгресах склалася стійка тенденція до акцентування уваги на негативних аспектах життя фінно-угорських народів в Російській Федерації.

У той же час становище фінно-угорських національних меншин всередині Євросоюзу практично не розглядається. А фактів, які свідчать про значні проблеми в житті даних етнічних спільнот чимало.

Форум АФУН в Іжкарі публічно протиставив себе VIII Всесвітньому конгресу фінно-угорських народів в Тарту. Однак наразився на критику не лише фінно-угорських активістів закордону, але й в самій Російській Федерації[23][24].

VIII Всесвітній конгрес фінно-угорських народів супроводжувався сканадалами із недопуском делегатів, нелояльних до політики Кремля, а також гострими заявами марійських та ерзянських активітсів[25]. У день відкриття Конгресу, 16 червня, головний старійшина ерзянського народу (Інязор) Сиресь Боляєнь провів брифінг для естонських ЗМІ. Захід відбувся перед входом до Естонського національного музею в Тарту, де проходить церемонія відкриття VIII Всесвітнього конгресу фінно-угорських народів. Ерзянський старійшина гостро розкритикував національну політику РФ і констатував, що Всесвітній конгрес фінно-угорських народів перебуває в глибокій кризі і потребує реформування[26].

Із публічними закликами реформувати Конгрес виступив і редактор сайту MariUver Васлі Ніколаєв. Він скерував Консультативному комітетові листа, у якому вказав, що із чинним регламентом вибори марійських делегатів перебувають під повним контролем російської влади[27].

Громадських рух «Вільний Ідель-Урал» також залишився незадоволеним як проведенням Конгресу, так і його підготовкою. Лідери руху публічно розкритикували Угорщину, Естонію та Фінляндію за «небажання представляти інтереси своїх бездержавних братів»[28]:

«Вільний Ідель-Урал» змушений констатувати, що VIII Всесвітній конгрес фіно-угорських народів продемонстрував небажання трьох фінно-угорських держав представляти інтереси своїх бездержавних братів. Модель поведінки, яку пропонує Конгрес: не помічати, не говорити, не вирішувати проблем фіно-угорських народів Російської Федерації – ми розглядаємо як прояв слабкодухості.

«Вільний Ідель-Урал» закликає фіно-угорських активістів, відданих ідеалам свободи та дотримання прав людини, вимагати від Консультативного комітету рішучих, зокрема і політичних кроків на захист пригноблених братів у Російській Федерації. Паралельно, не полишаючи надій реформувати Конгрес, ми пропонуємо розглянути можливість створення інших міжнародних майданчиків, на території країн, що не бояться підставити плече національним рухам. На нашу думку однією з таких країн може бути Литва, що демонструє послідовність та рішучість у реалізації власної зовнішньої політики.

Принцип роботи[ред. | ред. код]

Кожен народ, у відповідності до Положення про ВКФУН , має власну квоту, розраховану за принципом чисельності. Делегації формуються самими народами відповідно до власних процедур: десь питання вирішується на загальному з'їзді, десь — на районних зборах, десь — уповноваженим органом народу, а десь за домовленістю провідних громадських організацій. Консультативний комітет фінно-угорських народів — громадський орган управління рухом між конгресами — втручається в процеси тільки в разі гострих конфліктних ситуацій. Конкуренція за право бути обраним делегатом Конгресу досить висока, в середньому — 1 делегат на 10 претендентів.[29]

Критика[ред. | ред. код]

ВКФУН неодноразово піддавався критиці російськими чиновниками та провладними активістами з числа громадських організацій ФУН Росії. Конгресу закидали прихильність до НАТО та "ідеологічну промивку" делегатів з Російської Федерації. Марійський публіцист Юрій Єрофєєв критикував Конгрес за позиціонування в якості органу управління фіно-угорським рухом. Єрофєєв вважає, що потреби в діяльності ВКФУН немає, а підтримку міжнаціональних зв'язків можна здійснювати через форуми фіно-угористів, що функціонували у 1960-х роках під парасолькою СРСР.[30] У той же час інші активісти, далекі від державного апарату РФ, скаржились на перетворення ВКФУН в інтелектуальну тусовку вчених, журналістів та діячів мистецтва, які не зацікавлені у вирішенні конкретних проблем фіно-угорських народів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Всемирные конгрессы финно-угорских народов как фактор единения и конфликтности (к итогам v Всемирного конгресса финно-угорских народов). cyberleninka.ru. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  2. ↑ Ідель-Урал – поліетнічний вулкан Російської Федерації – Prometheus (укр.). Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 3 січня 2020.
  3. ↑ В Эстонии начинаются Дни родственных народов. MariUver (ru-RU) . 10 жовтня 2008. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  4. ↑ а б Конгрессы финно-угорских народов. www.fucongress.org. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  5. ↑ Петан (7 листопада 2008). Консультативный комитет обсудит результаты Конгресса финно-угорских народов. MariUver (ru-RU) . Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  6. ↑ В лабиринтах съездов народа мари. MariUver (ru-RU) . 15 грудня 2008. Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 3 січня 2020.
  7. ↑ Ответы Юрия Ерофеева на вопросы читателей сайта MariUver. Часть 1. MariUver (ru-RU) . 19 лютого 2012. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  8. ↑ Всемирный конгресс финно-угорских народов пройдет в Венгрии. MariUver (ru-RU) . 10 лютого 2011. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  9. ↑ Венгрия готовится к Всемирному конгрессу финно-угров. MariUver (ru-RU) . 23 травня 2011. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  10. ↑ Эрзянские националисты устроили акцию протеста в Венгрии. nazaccent.ru (рос.). Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  11. ↑ komikz (7 вересня 2012). Эрзянские националисты устроили акцию протеста на Всемирном конгрессе финно-угорских народов. Красное Знамя (ru-RU) . Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  12. ↑ Приветствие Тоомаса Хендрика Ильвеса. Fenno-Ugria (ru-RU) . Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 19 червня 2021.
  13. ↑ “Ми на межі цілковитого зникнення”: ерзянський лідер Сиресь Боляєнь виступив в ООН зі звинуваченнями на адресу Москви. Новинарня (укр.). 22 квітня 2021. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
  14. ↑ Goble, Paul (24 квітня 2021). Window on Eurasia -- New Series: ‘Erzya Can Survive a Pandemic but Not Conditions in Russia,’ Ezrya Elder Tells UN Body. Window on Eurasia -- New Series. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
  15. ↑ Ассоциация финно-угров России отказалась от участия во всемирных конгрессах. RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
  16. ↑ Финно-угорская самоизоляция. RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
  17. ↑ Всемирный конгресс финно-угорских народов: У российской организации нет полномочий решать за всех. RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
  18. ↑ Керівник ерзянської делегації на Всесвітній конгрес фіно-угорських народів звернувся до Міністра закордонних справ Естонії. Вільний Ідель-Урал (укр.). 21 травня 2021. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.
  19. ↑ Эрзянский старейшина информировал МИД Эстонии о проблемах с участием во Всемирном конгрессе финно-угорских народов. RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
  20. ↑ Эрзянским активистам предложили предоставить документы для участия во Всемирном конгрессе финно-угров. RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
  21. ↑ Посол Эстонии в Киеве принял эрзянских активистов. RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
  22. ↑ П.Н. Тултаев выступил с докладом на всероссийском форуме | Ассоциация финно-угорских народов РФ. afunrf.ru. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.
  23. ↑ Финно-угорский ответ Москвы. RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.
  24. ↑ "Имитация за бюджетные деньги". Эрзянский старейшина раскритиковал Всероссийский форум финно-угров. RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.
  25. ↑ Незваный гость по-эстонски. Представителя ООН по коренным народам не пустили на конгресс. RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.
  26. ↑ ERR, Элина Конд | (16 червня 2021). Первый день конгресса финно-угорских народов омрачил конфликт. ERR (рос.). Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.
  27. ↑ Перенести конгресс из Эстонии в Литву. О чем хотели рассказать активисты из России. RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.
  28. ↑ Естонія продемонструвала нездатність презентувати та захищати інтереси фіно-угорських народів. Вільний Ідель-Урал (укр.). 23 червня 2021. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.
  29. ↑ Выборы на Всемирный конгресс финно-угорских народов вызвали скандалы. MariUver (ru-RU) . 2 квітня 2012. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  30. ↑ В информационных сумерках движемся к Х съезду мари (заключительная часть). MariUver (ru-RU) . 2 лютого 2016. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Всесвітній_конгрес_фіно-угорських_народів&oldid=41955016