Втілене пізнання
Втілене пізнання (англ. Embodied cognition) — теорія, яка припускає, що розум потрібно розглядати в його взаємозв'язках з фізичним тілом, яке в свою чергу взаємодіє з навколишнім середовищем[1].
Втілене пізнання — предмет дослідження соціальної та когнітивної психології, яка охоплює такі питання, як соціальна взаємодія та прийняття рішень[2].
Відповідно до теорії втіленого пізнання, між чуттєво-моторним досвідом і поведінкою, емоціями, ухваленням рішень існує складний зв'язок. Мозок працює у взаємозв'язку з фізичними факторами, а відчуття пов'язані як з несвідомим, так і з свідомим мисленням[3].
Наприклад, якщо піддослідний тримає олівець в зубах, тим самим будуть задіяні м'язи, які працюють, коли людина посміхається, то він сприймає приємні висловлювання швидше, ніж неприємні. Якщо ж олівець знаходиться між носом і верхньою губою, включаючи в роботу м'язи, які діють, коли ми хмуримося, то спостерігається протилежний ефект[4].
Історія[ред. | ред. код]
Хоча дослідження втіленого пізнання проводилися з 1980-х років, популярність цей напрямок набуло в 1990-і, завдяки публікації двох робіт:
- «Втілений розум: когнітивна наука і людський досвід» Ф. Варела, Е. Томпсона і Е. Рош, де була висловлена ідея про вкоріненості пізнання в досвіді взаємодії організму з навколишнім світом;
- «Філософія у плоті» Дж. Лакофф і М. Джонсона, автори якої продемонстрували, що тіло людини і його взаємодію з навколишнім середовищем є основним джерелом метафор в людській мові[5].
Шість ідей про втілене пізнання[ред. | ред. код]
Маргарет Вілсон, американський психолог, доцент Каліфорнійського університету Санта-Круз, що вивчає тілесні аспекти пізнання і проблеми еволюції, виділяє шість аспектів втіленого пізнання:
- Пізнання вкорінене в середовищі. Воно відбувається під впливом зовнішніх подразників, що викликають реакції, відповідні задачі. Таке пізнання є базовим.
- Пізнання працює в умовах дефіциту часу. Нам доводиться мати справу з обмеженням часу, відведеного на виконання дії.
- Ми передаємо частину пізнавальної роботи навколишньому середовищу, щоб зменшити когнітивне навантаження. Довідники, словники, комп'ютерні файли тощо — Все це можна вважати пристосуваннями, що допомагають уникати запам'ятовування зайвої інформації.
- Навколишнє середовище — частина когнітивної системи. Щоб розібратися в процесах пізнання, потрібно вивчати одночасно і ситуацію, і суб'єкта, який в ній перебуває.
- Завдання пізнання — управління дією. Потрібно вивчати когнітивні процеси c точки зору їх впливу на поведінку, відповідну певній ситуації.
- Пізнання, навіть будучи відірваним від навколишнього середовища, засноване на механізмах переробки сенсорної інформації і моторного контролю.
Критика[ред. | ред. код]
Хоча для підтвердження теорії втіленого пізнання було проведено і проводиться багато досліджень, інтерпретація результатів і їхня соціальна значимість можуть бути поставлені під сумнів. Однак вчені продовжують удосконалювати методи дослідження проявів втіленого пізнання. Бредфорд З. Мейхон і Альфонсо Карамаззо пишуть, що дух ревізії класичних уявлень про роботу свідомості (mind), до якої призводить гіпотеза втіленого пізнання, вітається, але конкретні положення теорії не підтверджуються емпіричними доказами[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Горизонты когнитивной психологии, 2012, с. 19.
- ↑ Borghi, A. M.; Cimatti, F. (2010). Embodied cognition and beyond: Acting and sensing the body. Neuropsychologia. Т. 48, № 3. с. 763—773. doi:10.1016/j.neuropsychologia.2009.10.029. PMID 19913041.
- ↑ Тальма Лобель, 2014, с. 18.
- ↑ Glenberg, A.; Havas, D.; Becker, R.; & Rinck, M. (2010). Grounding language in bodily states: the case for emotion.
- ↑ «Когнитивная наука в XXI веке: организм, социум, культура» М.[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Mahon B. Z., Caramazza A. A critical look at the embodied cognition hypothesis and a new proposal for grounding conceptual content //Journal of physiology-Paris. — 2008. — Т. 102. — №. 1. — С. 59-70. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 14 травня 2016.
Література[ред. | ред. код]
- Ф.В. Спиридонова, М.В. Фаликман. Горизонты когнитивной психологии: Хрестоматия. — М. : Российский государственный гуманитарный университет, 2012. — 320 с. — ISBN 978-5-9551-0463-8.
Додаткова література[ред. | ред. код]
- Тальма Лобель. Теплая чашка в холодный день: Как физические ощущения влияют на наши решения. — М., 2014. — 259 с. — ISBN 978-5-9614-4698-2.
Посилання[ред. | ред. код]
- Embodied Cognition (Stanford Encyclopedia of Philosophy) [Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Internet Encyclopedia of Philosophy [Архівовано 14 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Embodiment and Embodied Cognition (Oxford Bibliographies) [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Scientifican American (Guest Blog). [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.] A Brief Guide to Embodied Cognition: Why You Are Not Your Brain [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.]
 | Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (травень 2016) |