Вулиця Кавова
| Вулиця Кавова Львів | |
|---|---|
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | кави |
| Колишні назви | |
| Пасаж Феллерів, Михальчука | |
| польського періоду (польською) | Pasaż Fellerów |
| радянського періоду (українською) | Пасаж Феллерів, Михальчука |
| радянського періоду (російською) | Пасаж Феллеров, Михальчука |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 80 м |
| Координати початку | 49°50′33″ пн. ш. 24°01′34″ сх. д. / 49.8425972° пн. ш. 24.0263611° сх. д.Координати: 49°50′33″ пн. ш. 24°01′34″ сх. д. / 49.8425972° пн. ш. 24.0263611° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′32″ пн. ш. 24°01′28″ сх. д. / 49.8424889° пн. ш. 24.0247111° сх. д. |
| поштові індекси | 79007[1] |
| Транспорт | |
| Рух | пішохідна |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 3—7[2] |
| Архітектурні пам'ятки | № 3, 4, 5, 6, 7[3] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1] |
| Аптеки | «Дешева аптека» |
| Забудова | класицизм, історизм[4][4] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Кавова у Вікісховищі | |
Вулиця Кавова — вулиця у Галицькому районі[5] міста Львова, у межах історичного центру міста. Починається від арочного проходу, що в будинку № 35 на проспекті Свободи та прямує до вулиці Наливайка.
Від 2017 року вулиця Кавова стала пішохідною. Відповідне рішення щодо вулиці Кавової прийняла міська комісія з безпеки дорожнього руху. Вулиця Кавова входить до складу пішохідного кільця, яким хочуть оточити центр міста[6].
Назва[ред. | ред. код]
- 1916—1950 роки — Пасаж Феллерів[7]. Пасаж Феллерів був створений на початку XX століття та займав всю нинішню вулицю Михальчука. Крамниці в ньому розташовувалися на перших поверхах (в партерах) житлових будинків. Пасаж початково тягнувся від сучасного проспекту Свободи, доки на початку пасажу у 1903 році був збудований чотириповерховий будинок під № 35 за проєктом архітектора Артура Шлеєна, до сучасної вулиці Наливайка. Частину пасажу від вулиці Тиктора була зруйнована під час другої світової війни[8].
- 1950—2022 роки — вулиця Михальчука[9], на честь члена Комуністичного Союзу Молоді Західної України, студента Львівської політехніки Ігоря Михальчука, що 14 березня 1933 року загинув у львівській в'язниці «Бригідки»[10][11].
- Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18 серпня 2022 року вулицю Михальчука перейменовано на вул. Кавову[12]. Своїй назві вулиця завдячує міському рекорду — у Львові найбільша в світі кількість кав'ярень на душу населення[13], а сама кава — своєрідний бренд Львова, важлива частина міської культури.
Забудова[ред. | ред. код]
В архітектурному ансамблі вулиці Кавової присутні класицизм, історизм[4]. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.
№ 3, 4 — за Польщі в партері житлового будинку № 3 працювала крамниця готового одягу «Na-Lim», нині тут кафе-бар «Втіха». Житловий будинок № 4 споруджений у 1902 році за проєктом архітектора Артура Шлеєна, в партері якого містилися крамниці текстильних товарів Горовіца та крамниця тканин Мецгера, за радянських часів тут працювала майстерня з пошиття театральних костюмів[4] та весільний салон «Анастасія Споса». Будинки входили до складу комплексу колишнього пасажу Феллерів та внесені до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 991-м та № 1635-м[3].
№ 5, 6, 7 — за Польщі в партері житлового будинку № 5 працювало ательє дамських капелюхів Любіна. Нині тут солярій, салон краси «Ламія» та ресторан здорового харчування «Смаколик». У міжвоєнний період в партері житлового будинку № 6 містилася крамниця тканин Шлєссера, нині — бутік одягу «La Forsa»[4], аптечна крамниця мережі «Дешева аптека» та майстерня «Папірус». В партері житлового будинку № 7 нині міститься туристична фірма «Роза вітрів». Будинки входили до складу комплексу колишнього пасажу Феллерів та внесені до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під загальним охоронним № 1042-м[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 16 листопада 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 13 вересня 2020.
- ↑ а б в г д 1243 вулиці Львова, 2009, с. 93.
- ↑ Списки вулиць Галицького району м. Львова. court.gov.ua. Судова влада України. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 13 вересня 2020.
- ↑ Ще одна вулиця в центрі Львова буде пішохідною. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 20 вересня 2017. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 13 вересня 2020.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 88.
- ↑ Львівські вулиці і кам'яниці, 2008, с. 252.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 40.
- ↑ З історії революційного руху у Львові, 1957, с. 746.
- ↑ Цей день в історії. 14 березня 1933 року. today.org.ua. Процитовано 13 вересня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Катерина Родак (18 серпня 2022). Депутати погодили перейменування ще 20 вулиць у Львові. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 18 серпня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Львів потрапив до міжнародного рейтингу. lviv.vgorode.ua. 18 грудня 2017. Процитовано 18 серпня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Джерела[ред. | ред. код]
- З історії революційного руху у Львові. 1917—1939: документи і матеріали / Інститут суспільних наук АН УРСР, Львівський обласний державний архів; упоряд.: Г. І. Ковальчак та ін.; відп. ред. І. П. Крип'якевич. — Львів : Львівське книжково-журнальне видавництво, 1957. — 795 с.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Михальчука вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — 528 с. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — 128 с. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 289, 290. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Мельник І. В. Краківське передмістя // Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 232—285. — ISBN 978-966-7022-79-2.
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Михальчука С. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 13 вересня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
| ||||||||||||||