Вулиця Хорива
| Вулиця Хорива Київ | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Поділ |
| Район | Подільський |
| Назва на честь | Хори́ва |
| Колишні назви | |
| Хорева́ | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1 020 м |
| Координати початку | 50°27′49″ пн. ш. 30°30′42″ сх. д. / 50.463750° пн. ш. 30.511722° сх. д. |
| Координати кінця | 50°28′13″ пн. ш. 30°31′18″ сх. д. / 50.470500° пн. ш. 30.521861° сх. д. |
| поштові індекси | 04070 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Контрактова площа» |
| Автобуси |
А 62, 115; 53, 72 (по вулицях Верхній Вал та Нижній Вал); 119 (по вулицях Костянтинівській та Межигірській) |
| Трамваї | Т 11, 12, 14, 16, 18, 19 (по Спаській вулиці) |
| Маршрутні таксі | 587 (по вулицях Костянтинівській та Межигірській) |
| Зупинки громадського транспорту | «Вулиця Хорива» |
| Рух | двосторонній від вул. Притисько-Микільської до вул. Костянтинівської, від вул. Межигірської до вул. Почайнинської; односторонній від вул. Житньоторзької до вул. Притисько-Микільської, від вул. Костянтинівської до вул. Межигірської, від вул. Почайнинської до вул. Набережно-Хрещатицької |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Храми | Церква Миколи Притиска |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11798 |
| У проєкті OpenStreetMap | r339114 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Хорива у Вікісховищі | |
Ву́лиця Хори́ва — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від вулиці Верхній Вал і Житньоторзької площі до Набережно-Хрещатицької вулиці.
Прилучаються вулиці Притисько-Микільська, Костянтинівська, Межигірська, Волоська, Почайнинська та провулок Хорива.
Історія[ред. | ред. код]
У 1660-х роках на ділянці біля церкви Миколи Притиска козацький сотник Сава Туптало, соратник Богдана Хмельницького і батько митрополита Димитрія Ростовського спорудив собі кам'яницю.
Вулицю прокладено після пожежі 1811 року та перепланування Подолу за проєктом петербурзького архітектора Вільяма Гесте.
У XIX—XX століттях вулиця називалася «Хорева́» або «Хорєва́я», на честь Хорива, одного з літописних засновників Києва, брата Кия, Щека та Либіді. Сучасна уточнена назва вживається з 1982 року (офіційного перейменування не було).
Під час повномасштабної російської агресії проти України постраждала забудова вулиці: внаслідок падіння збитого безпілотника РФ 12 березня 2022 о 6:17 зайнявся чотириповерховий офісний будинок № 25. Виникла пожежа на площі 50 кв. м, жертв і постраждалих не було.[1]
Забудова[ред. | ред. код]
На вулиці значною мірою збереглася забудова середини та кінця XIX століття. Тут селилися заможні подільські міщани. В середній частині вулиці зустрічаються сучасніші будинки — прибуткові будинки 1910-х років або зведені за індивідуальним проєктом у 1980-х роках (№ 22/28, № 32, № 34). Кінцева частина вулиці з парного боку забудована комплексом так званих «прибалтійських» будинків, зведених за спецпроєктом наприкінці 1980-х років.
Пам'ятки історії та архітектури[ред. | ред. код]
- буд. № 1/2, 1, 1-А, 1-Г — садиба другої половини XIX століття. Будівлі зведені архітектором Федором Головановим у стилі класицизм (буд. № 1/2 та № 1-А) та історизму (№ 1 та № 1-Г).
- буд. № 2, 2-А, 2-Д — садиба XIX століття. Споруджено у стилі історизму архітектором Олександром Кривошеєвим.
- буд. № 3-А — будівля Притисько-Микільської приходської школи (1836–1838 роки).
- буд. № 4 — житловий будинок у стилі історизм (1899–1900 роки).
- буд. № 5 — житловий будинок у стилі класицизм. Зведений у 1838 році архітектором Людвіком Станзані.
- буд. № 11-А — житловий будинок у стилі неоренесанс (кінець XIX століття). Зведений архітектором Андрієм-Фердинандом Крауссом.
- буд. № 13/11 — житловий будинок, зведений у 1818 році, ймовірно, архітектором Андрієм Меленським. У 1882 році архітектор Адольф-Фрідріх Геккер перебудував будинок у стилі класицизм.
- буд. № 16/7 — житловий будинок у стилі класицизм (поч. XIX століття).
- буд. № 18/10, 18-А, 18-Б — садиба другої половини XIX століття у стилі історизм.
- буд. № 21-23 — житловий будинок у стилі історизм (1897 рік).
- буд. № 27 — житловий будинок з крамницею. Зведений архітектором Федором Головановим у стилі класицизм у 1863 році. У 2001 році будинок був реконструйований.
- буд. № 31-А, 31-Б — садиба кінця 1890-х років у стилі історизм. Архітектор Микола Горденін.
- буд. № 36 — житловий будинок у стилі класицизм (початок XIX століття).
- буд. № 42/24 — житловий будинок у стилі історизм (початок XX століття).
- буд. № 46 — житловий будинок у стилі історизм (початок XIX століття). Архітектор Микола Казанський. В наш час — посольство Іспанії.
- буд. № 49-А і 49-Б — садиба 1880-х років у стилі історизм. Будинок № 49-А зведений архітектором Володимиром Ніколаєвим, будинок № 49-Б — Миколою Горденіним.
Церква Миколи Притиска[ред. | ред. код]
На вулиці знаходиться церква Миколи Притиска — пам'ятник архітектури XVII–XVIII століття. За однією версією споруджена у 1631 році, за іншою — наприкінці XVII століття у стилі українського бароко. Декілька разів перебудовувалася, у будівництві брали участь відомі архітектори Володимир Ніколаєв (1880-ті роки), Андрій Меленський (1811 рік), М. Александрова (1956–1957 роки).
Відомі жителі[ред. | ред. код]
З листів Анатолія Свидницького до піклувальника Київського навчального округу М. І. Пирогова, від 15 вересня 1860 року, зазначено, що письменник якийсь час мешкав на вулиці Хорива, наймаючи малесеньку кімнатку, в якій стояли тапчан та столик, а на печі лежали два мішки з сухарями, що не раз виручали студента.
Пам'ятники та меморіальні дошки[ред. | ред. код]
- буд. № 5-А (церква Миколи Притиска) — меморіальна дошка митрополиту Івану Павловському. Відкрита у 1994 році, скульптор Володимир Луцак, архітектор Яків Ковбаса
Установи та заклади[ред. | ред. код]
- Посольство Іспанії в Україні (буд. № 46)
- АБ «Київська Русь», головний офіс (буд. № 11-А)
- Подільське РУ ГУ МВС України (буд. № 20)
- Суд Подільського району (буд. № 21)
Посилання[ред. | ред. код]
- Манчук А. Она была Хор-ревой[недоступне посилання з червня 2019] // Газета по-киевски. — 2009. — 29 октября. (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 174.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 240. — ISBN 5-88500-070-0.
- Хорива вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 290. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 616. (рос.)
- Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 158, 239–240. — ISBN 978-966-8999-05-5.
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||
- ↑ Ворог обстріляв Київ: горіла адмінбудівля на Подолі, там збили безпілотник. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022.