Відар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Відар
Батько Одін[1]
Мати Gríðrd[1]
Брати/сестри Тор, Мейлі, Брагі, Бальдр, Гьод, Гермод і Валі
Частина від скандинавська міфологія
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Відар (давньосканд. Víðarr) — в скандинавській міфології бог помсти та мовчанки, син Одіна та велетки Ґрід.

В день Рагнарьоку, згідно з пророцтвом віщих норн - богинь долі - величезний вовк Фенрір уб'є Одіна, після чого буде вбитий Відаром. Давні люди вважали Відара втіленням незайманого лісу або невичерпних сил природи. Він позв'язував богів з лісом та природою. Цьому богові вдалося вижити під час Раґнарьоку, а потім керувати оновленим світом. Житло Відара розташовувалося в Ландвіді («далека земля»). Палац, прикрашений зеленими гілками та свіжими квітами, було розташовано в непрохідному лісі, де панували тиша та усамітнення, які він так любив. В давньоскандинавських легендах Відар зображається високим, добре складеним красенем, вдягненим у жовті лати, що носить на поясі меч з широким лезом та взутий в залізний або шкіряний чобіт. Чобіт повинен був захистити його від вовка Фенріра, який, вбивши Одіна, кинеться на нього з широко розкритою пащею, намагаючись його проковтнути. Відар встигне засунути чобіт звірові між зуби, схопить його за верхню та нижню щелепи й розірве пащу вовка навпіл. Так як в міфах згадується лише один чобіт, деякі міфологи ототожнюють Відара зі струменем води, який підійметься аби загасити дике вогнище, символом якого і є жахливий вовк Фенрір. Відар був не лише втіленням невичерпних сил природи, але також символом її воскресіння та оновлення. Сенс вічного закону природи полягає в тому, що замість зів'ялих квітів та листя з'являться молоді паростки, набубнявіють бруньки, розпустяться нові листя та квіти.

В сучасній культурі[ред. | ред. код]

Відар є одним з головних героїв роману Кім Вілкінз «Привид острова» (Kim Wilkins, Giants of the Frost, 2004).

Джерела[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]


  1. а б различные авторы Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский, К. К. Арсеньев, Ф. Ф. ПетрушевскийСПб: Брокгауз — Ефрон, 1907.