Вікіпедія:Кнайпа (політики)/Архів 17

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Який дефіс вживати між роками у назвах статей, а також дужки, чи кому?

Як правильно назвати статтю:

  1. «Конфлікт у Північному Малі, 2012–2013»
  2. «Конфлікт у Північному Малі, 2012—2013»
  3. «Конфлікт у Північному Малі (2012–2013)»
  4. «Конфлікт у Північному Малі (2012—2013)»?

--Perohanych (обговорення) 05:55, 28 січня 2013 (UTC)

2012–2013. Між датами дефіс ніколи не ставиться. Коротке тире без пробілів. Ви навели два приклади довгого тире і два короткого. З дефісом так: 2012-2013. ІМГО, або без коми, або в дужках. З комою в літературі не зустрічав. Але оскільки на клавіатурі немає короткого тире, то допустима назва з довгим--Kamelot (обговорення) 06:30, 28 січня 2013 (UTC)
Я правильно зрозумів, що найправильнішим є приведений мною варіант три — в дужках і з коротким тире? --Perohanych (обговорення) 08:47, 28 січня 2013 (UTC)
Чому ж коротке? У правописі 2012 року в діапазонах дат тире довге (див. тут с.90 pdf-файлу, в книзі — с.176, 13-й рядок знизу). В електронній версії правопису пробіли в діапазоні дат є (там у прикладі століття), але в друкованому варіанті (див. попередній лінк) нема. Щодо дужок, то в ук-вікі прийнято уточнювати в дужках. Уточнення через кому — це традиція англовікі. Тож правильний варіант 4.--Анатолій (обг.) 08:55, 28 січня 2013 (UTC)
Є правопис, і є типографіка. Мене в школі не вчили, що є довге тире і коротке, але між датами коротке виглядає смачніше ніж довге, а довге кострубато. В назвах особисто я використовую довге, а в тексті коротке (вікіфікатором)--Kamelot (обговорення) 09:48, 28 січня 2013 (UTC)
Схоже що «типографське» довге тире відповідає комп'ютерному короткому. Чи я помиляюся? --Perohanych (обговорення) 08:59, 28 січня 2013 (UTC)
Я не знаю, яка різниця між типографськими і комп'ютерними тире, зазвичай — є довгим тире, – називають коротким тире, а - є дефісом. Правопис узагалі жодним чином не згадує довгого й короткого тире, зазначаючи, що в українській мові є лише дефіс і тире (на відміну від англійської мови, де є правила вживання короткого тире) — NickK (обг.) 09:44, 28 січня 2013 (UTC)
типографське тире, у windows ALT+051 (—) — воно ж на панелі ред. унизу, воно ж en dash. По-ідеї, — має відділятися прогалинами. Иншого правопис не передбачає. У числових даних, як мінус може вживатися (–) mdash here's —/ --Albedo (обговорення) 17:44, 17 лютого 2013 (UTC)
ALT+051 (—) — це em dash. --AMY (обговорення) 12:53, 19 лютого 2013 (UTC)
Як експерт заявляю: коротке тире використовується в українській типографіці тільки під новомодними іноземними впливами. За радянських часів і зараз серед тих, хто шанує традиції, в текстах кирилицею використовувалось і використовується тільки одне, і саме — довге тире (em dash). (Це «в текстах кирилицею» пояснює що до чого: в латині, та й між цифрами ліпше буде коротке en dash, однак в традиційній українській типографіці різних довжин тире не використовують). На відміну від мінуса і на відміну від тире між словами тире між числами не відокремлюється проміжками. Думаю, краще без коми й, можливо, навіть без дужок (точно не все одразу). Дужки потрібні, якщо подається уточнення, щоб вирізнити статтю серед однойменних. Сподіваєтесь більше конфліктів у Малі?--W.M.drossel (обговорення) 15:29, 27 лютого 2013 (UTC)

Переклад росийських геопунктів

Єсенін Сергій Олександрович народився у Константиново(наплутав)Константиново — чи буде це КонстатиновоКостянтиново українською? --ASƨɐ 11:07, 2 березня 2013 (UTC)

Ну, за логікою, має бути Костантиново, а не Констатиново (бо ж Костянтин). Але мені здається, що це не так. Власні назви мали би зберігати літери із мови оригіналу, а не перекладатися, бо це ж буде таке саме, як наректи чоловіка John Smith Джоном Ковалем. --Acedtalk 16:10, 2 березня 2013 (UTC)

Ліцензування зображення: Угай тихоокеанський

Шановні адміністратори, нещодавно я отримав дозвіл на використання фотографії тихоокеанського угая в українській Вікіпедії. Сама фотографія тут, офіційний лист, що я його отримав з Японії, можна скачати звідси. То ж маю наступне питання: що мені робити з листом (куди завантажити або переслати), і яку поставити на знімок ліцензію? Поки що в графі "ліцензія" пересказав власними словами зміст листа. Дякую заздалегідь за допомогу.--Shao (обговорення) 12:35, 5 березня 2013 (UTC)

На таких умовах, як вам дозволили, це копірайт. {{Fairuse in}} та переказ змісту листа в {{ОДВ}}. Той дозвіл, який вам надали, не дозволяє навіть використання в іншомовних Вікіпедіях чи інших проектах Фонду (наприклад, Віківидах), не кажучи вже про вільне використання з зазначенням автора, як того вимагає cc-by-sa, тому тут ніякої вільної ліцензії бути не може, а йдеться просто про копірайт — NickK (обг.) 12:57, 5 березня 2013 (UTC)
Ага, дякую. Зараз спробую переробити. А з самим листом що робити? Його кудись треба завантажити?--Shao (обговорення) 13:01, 5 березня 2013 (UTC)
Можете на нього просто посилання поставити. Якби то був повноцінний дозвіл, його треба було б надіслати на permissionswikimedia.org, але оскільки цей лист фактично нічого не дозволяє, відправляти його особливого сенсу немає — NickK (обг.) 13:05, 5 березня 2013 (UTC)
ну, «Не розміщуйте у Вікіпедії зображення, автор яких дав згоду на їх розміщення лише у Вікіпедії, або в некомерційних цілях»… а не можна від них отримать справжній дозвіл? бо так — зображення невільне. вільна заміна можлива. а за вільної ліцензії (де обов'язково будуть вони згадуватися точно так, як хочуть) — їхній файлик й у всіх вікіпедія буде використано. там 7 інтервік --アンタナナ 13:09, 5 березня 2013 (UTC)
Дякую. Подивіться, чи зараз воно нормально? Я спробую написати ще раз і попросити дозвіл на використання під ліцензією cc-by-sa, але щось у мене оптимізму небагато: перший раз моє з ними листування тягнулося більше місяця. Я там поставив посилання на оригінал листа, але, про всяк випадок, чи не можна завантажити його кудись в український розділ Вікі? Бо хто його знає, що там з тим сховищем на Вордпресі за кілька років трапиться.--Shao (обговорення) 13:16, 5 березня 2013 (UTC)
А чи є в когось іншого фото, на які можна попросити дозвіл на використання на умовах cc-by-sa? Ті японці, мабуть, дозволу таки не дадуть, але раптом якийсь інший сайт чи фотограф зробив фото і готовий його надати? Риба ж наче не рідкісна, тож можливість сфотографувати її повинна бути — NickK (обг.) 13:48, 5 березня 2013 (UTC)
тільки у списках його не можна використать точно. воно ж невільне. оце вона [1]? --アンタナナ 14:01, 5 березня 2013 (UTC)
А чому, власне, неможна використовувати в списках? Він же ж дозволений для використання у всьому просторі української вікіпедії.--Shao (обговорення) 14:21, 5 березня 2013 (UTC)
читайте ВП:КДВ, про декоративне використання. умова дозволу використовувать невільне зображення — ідентифікація основного об'єкту статті. угай у статті про угай — то одне, хоча й з натяжкою, якщо цей вид не рідкісний. угай у списку риб — тільки один із елементів --アンタナナ 14:33, 5 березня 2013 (UTC)
щодо дозволу — за такого обмеження він нам все одно не потрібен. бо він нічого не підтверджує. в освітніх цілях завантажувать зображення й так у ВП можна. інша справа, що на невільні зображення накладаються більш суттєві обмеження. й можна поставить під сумнів його «незамінність» --アンタナナ 14:10, 5 березня 2013 (UTC)
Ну якби я міг знайти вільне зображення - чи витрачав би я місяць на листування з музеєм? А ви впевнені, що на фото - саме цей вид? Бо щось я там латини не бачу... --Shao (обговорення) 14:12, 5 березня 2013 (UTC)
латина - то простіше було б, звісно там три смужки. а пишуть, що у період нересту у Tribolodon hakonensis - три, а у Tribolodon brandtii — одна. і пишуть, що чисельність hakonensis — нижча. а отже brandtii — частіше трапляється. може спробувать їм написать, але не від Вас. а з тим, що в інших вікіпроектах такого неможна буде використать --アンタナナ 14:33, 5 березня 2013 (UTC)

Виконання й записування музики з нот під CC BY-SA

Планується ряд виконань опери «Сокіл» Бортнянського в перекладі Максима Стріхи, опублікованому на умовах ліцензії CC BY-SA 3.0. Постає питання, чи аби записати й опублікувати записи виконань опери потрібно просити письмового дозволу у виконавців, чи ліцензія CC BY-SA і так вимагає, щоб виконання було теж на умовах ліцензії CC BY-SA, тобто чи виконання твору з нот можна вважати похідним твором або "Adaptation" (термін, який використовує ліцензія). Ось фрагмент тексту ліцензії:

« "Adaptation" means a work based upon the Work, or upon the Work and other pre-existing works, such as a translation, adaptation, derivative work, arrangement of music or other alterations of a literary or artistic work, or phonogram or performance and includes cinematographic adaptations or any other form in which the Work may be recast, transformed, or adapted including in any form recognizably derived from the original, except that a work that constitutes a Collection will not be considered an Adaptation for the purpose of this License.<...>" »

Я запитував на Commons, але мені не дали чіткої відповіді.

У випадку, якщо ліцензія таки вимагає, аби виконання й запис були теж на умовах вільної ліцензії (що мені видається логічним), наскільки я розумію, на концерті повинні будуть оголосити, що виконання надається на умовах вільної ліцензії, чи не так? (Якщо взяти до уваги те, що Viral licenses are not automatic). --Юрій Булка (обговорення) 19:36, 5 березня 2013 (UTC)

Так у CC-BY-SA, на відміну від CC-BY, і сам твір, і похідні твори повинні поширюватися під такою самою ліцензією. Тобто навіть якщо твір не похідний, то він так само має мати таку ліцензію.--Анатолій (обг.) 21:24, 5 березня 2013 (UTC)
Дякую за відповідь. Тепер наступне питання: чи потрібен в такому випадку письмовий дозвіл від виконавців? Наскільки я розумію, вимога CC BY-SA означає, що вони не мають права виконувати твір *не* на умовах CC BY-SA, але вони все одно повинні якось підтвердити, що вони свідомі того, що їхнє виконання здійснюється на умовах CC BY-SA.
Тобто виходить, що якщо виконання відбувається, виконавці зобов'язані надати дозвіл на публікацію на умовах CC BY-SA. Але без дозволу завантажити все одно не маємо права, навіть якщо він обов'язковий (принаймні з цього можна зробити такий висновок: Viral licenses are not automatic)
Альтернативою могло би бути оголошення ліцензії перед кожним виконаним номером, але для концерту це немислимо. Хоча на початку концерту (один раз для всіх номерів) це зробити варто. Але завантажуватимуться, скоріш за все, окремі номери, а не весь концерт одним файлом... Тобто залишається таки письмовий дозвіл... --Юрій Булка (обговорення) 10:25, 6 березня 2013 (UTC)
З точки зору en:Commons:Enforcing license terms вимагати від виконавця оголошення ліцензії має право тільки той, хто наклав копілефт, тобто в даному випадку автор українського перекладу - М. Стріха. Щодо оголошення ліцензії, найпростіший варіант - записати це в програмці концерту. --А1 12:07, 6 березня 2013 (UTC)
Гарна ідея з буклетом. Його ж можна зазнимкувати як дозвіл. --Юрій Булка (обговорення) 14:47, 6 березня 2013 (UTC)

Дизамбіги

Глянув на статтю Конструкція. Вона не є дизамбігом, а є тлумаченням різних значень. Я б прибрав шаблон дизамбіг, але інтервікі ведуть на дійсно дизамбіг у англвікі. Як краще в таких випадках робити, бо це не єдиний приклад, що мені зустрічався?--Kamelot (обговорення) 15:05, 9 березня 2013 (UTC)

По-моєму, якраз короткі пояснення до кожного поняття це зразковий дизамбіг --ASƨɐ 15:16, 9 березня 2013 (UTC)
Це не зразковий і не дизамбіг. А що робити - найпростіше було б напевно переробити таки на дизамбіг. --DixonD (обговорення) 15:19, 9 березня 2013 (UTC)
Це типове творіння твого улюбленого Інка. По суті це копія статті з тлумачного словника, яка має явно відмінний від дизамбіга формат. По суті це міг би бути дизамбіг, якби кожне з значень посилалося на окрему статтю. Тут же маємо дизамбіг, який не посилається взагалі на жодну статтю, тобто він виправляє неоднозначність між 0 статтями, що є неподобство — NickK (обг.) 16:26, 9 березня 2013 (UTC)

Вилучення невільних фото

Можливість знаходження вільного замінника аж ніяк не означає наявність такого вільного замінника. Тому, на мою думку, невільне фото, яке можна замінити, якщо це фото з невисокою роздільністю, слід вилучати тільки після того, як вільний замінник знайдений і завантажений. --Perohanych (обговорення) 10:28, 11 березня 2013 (UTC)

Це прямо суперечить політиці Фонду (wmf:Resolution:Licensing policy): An EDP may not allow material where we can reasonably expect someone to upload a freely licensed file for the same purpose, such as is the case for almost all portraits of living notable individuals. Якщо вільний замінник створити неможливо, завантажувач або зацікавлений у збереженні файлу повинен надати чіткі докази (наприклад, особа протягом тривалого часу веде непублічне життя, доступ до сфотографованого об'єкту заборонений без спеціального дозволу тощо). Також ніщо не заважає попросити автора фото надати дозвіл, якщо ви вже знайшли якісне фото, яке ви хочете завантажити — NickK (обг.) 10:51, 11 березня 2013 (UTC)

Структура статті, голосування

Докладніше: Вікіпедія:Оформлення/Структура статті

Зміни по відношенню до початкової пропозиції: Я б сказав, що принципових змін немає, трохи переписаний вступ (правило -> рекомендація). Це з самого початку мала бути рекомендація, за основу було взято діючий англійський «guidance». Якщо я ввів когось в оману, то це було ненавмисно і через неправильне розуміння термінів і ієрархії наших правил (полісі — обов'язкове до виконання правило, рекомендація — правило справедливе в більшості випадків, і показує, що спільнота вважає бажаним, але не обов'язковим, есе — порада, яку схвалює частина користувачів).

Дуже дякую всім хто взяв участь в розробці

Ця рекомендація частина проекту і перша з п’яти мінімально необхідних для рівня доброї (хоча це безумовно питання окремих голосувань та обговорень)

Пропозиція на статус настанови — {{рекомендація}}, після обговорення та внесення змін на вимогу користувачів в пошуках прийнятного варіанту.--Kusluj (обговорення) 12:35, 28 січня 2013 (UTC)

  • За:
  1. --Kusluj (обговорення) 12:35, 28 січня 2013 (UTC)
  2. --Geohem 13:11, 28 січня 2013 (UTC)
  3. дякую за розробку --Helgi (обговорення) 19:02, 29 січня 2013 (UTC)
  4. хай хоч так буде. хоча рекомендації у нас як правило декларативні. Краще приймати як правило.--Анатолій (обг.) 12:30, 1 лютого 2013 (UTC)
  5. гарну корисну роботу зробили! приймаю до відома --fed4ev (обговорення) 17:43, 1 лютого 2013 (UTC)
  6. --Steve (обговорення) 17:47, 1 лютого 2013 (UTC)
  7. --Dim Grits 12:57, 2 лютого 2013 (UTC)
  8. --Lauda (обговорення) 20:11, 3 лютого 2013 (UTC) підтримую. чому - пояснювала ще в обговоренні
  9. --Сіверян 15:07, 19 лютого 2013 (UTC)
  • Проти:
  1. --Невмійко Я.К. (обговорення) 16:54, 28 січня 2013 (UTC)
  2. Загалом зроблено корисну роботу, але рекомендації фіксують неприйнятну практику, коли розділ із посиланнями на джерела має називатися «Примітками». В обговоренні це питання залишилося без відповіді. --Olvin (обговорення) 18:49, 1 лютого 2013 (UTC)
  3. Мене проблема перемішування приміток з джерелами теж трохи турбує. На англійській Вікі неодноразово бачив посилання, зроблені таким чином, але в нас це навряд чи здійсненно, бо в нас це не підкріплено традиціями оформлення наукової літератури (які, на жаль, суттєво відрізняються від західних). Пропонова (з обговорення) створити шаблон {{примітка}} дуже слушна й полегшить роботу з примітками новачкам. Також треба було б створити ще шаблон {{верифікація}}, наприклад, який би виконував функцію примітки-джерела. Адже теґ <ref> суттєво відрізняється від решти базового синтаксису, і є, мабуть, найскладнішим для новачків. --Юрій Булка (обговорення) 22:42, 3 лютого 2013 (UTC)
  4. Треба чіткіше розмежувати поняття примітки та джерела. Тожді можна приймати. --Щиро Ваш, Дивний 13:57, 22 лютого 2013 (UTC)
  5. per Duvnuj. якщо вже щось робимо, то чого не повністю до ладу доводить? --アンタナナ 16:37, 22 лютого 2013 (UTC)
    Ви хочете кардинально змінити поточний загальноприйнятий підхід. Ви не вважаєте, що це потребує окремого обговорення і голосування? Не хотів включати різкі зміни в рекомендацію, щоб не зачіпати моменти, які можуть бути суперечливими і могли б заблокувати прийняття в цілому корисного документу.
    це Ви «хочете кардинально змінити поточний загальноприйнятий підхід» я, і кілька користувачів наді мною, вважаємо, що сказавши «а», можна (і треба) сказать «б» --アンタナナ 20:13, 22 лютого 2013 (UTC)
    Ну так давайте приймемо «за основу», а потім уже будемо вносити зміни і поправки.--Анатолій (обг.) 21:39, 22 лютого 2013 (UTC)
  •  Утримуюсь:

Проміжний підсумок

Оскільки спочатку не був визначений необхідний для прийняття рекомендації відсоток підтримки, будемо вважати таким дві третини (≈66,6%). На сьогодні співвідношення голосів становить 9:5 на користь прийняття, що становить менше двох третин. Отож, якщо за тиждень це співвідношення не зміниться, пропозиція буде відхилена. Запрошую до обговорення і вироблення компромісу всіх охочих. --Acedtalk 20:10, 4 березня 2013 (UTC)

Я взагалі вважаю, що в цьому випадку треба не голоси рахувати, а дивитись обговорення. Як на мене вже є консенсус щодо прийняття в цілому (є незначні зауваження, які не можна міняти під час голосування). Але я радий, що ви взялись підвести підсумок, тому що голосування трохи затягнулось. Доведеться погодитись на ваш підхід, бо більше ніхто за підсумок не брався. Хай буде так.--Kusluj (обговорення) 07:39, 5 березня 2013 (UTC)
То навіщо ви розпочинали голосування, якщо кажете, що треба дивитись обговорення? --Acedtalk 15:54, 5 березня 2013 (UTC)
В мене в процесі роботи над цим правилом/рекомендацією постійні проблеми з термінологією. Я бачу, що я в результаті почну розробляти процедуру голосувань/обговорень. Але загалом, як я вже казав, я згоден на ваш підхід, бо це голосування треба вже закінчувати--Kusluj (обговорення) 16:08, 5 березня 2013 (UTC)
Загалом майже всі зауваження стосувалися одного: розділів із примітками та джерелами. Отже, слід або обговорити це питання окремо, або виключити відповідні тези з рекомендації. --Olvin (обговорення) 10:19, 5 березня 2013 (UTC)
ага. «щире» голосування й арифметика тут не дуже підходять --アンタナナ 10:36, 5 березня 2013 (UTC)
Розділ посилань на джерела вже 9 років має назву "примітки". Питання про перейменування час від часу піднімалось, але ніколи не знаходило підтримки Вікіпедія:Кнайпа (технічні питання)/Архів 11#Примітки vs Посилання & Джерела,Вікіпедія:Кнайпа (пропозиції)/Архів 7#Примітки-Посилання-Виноски-ЩеАллахЗнаєЩо,Вікіпедія:Кнайпа (технічні питання)/Архів 8#Пропоную пыд выкном редагування замінити Примітки на Виноски,Вікіпедія:Кнайпа (технічні питання)/Архів 10#Пропоную під вікном редагування замінити Примітки на Виноски. Причому в першому посиланні користувач Duvnuj підтримав поточний стан речей.--Kusluj (обговорення) 10:44, 5 березня 2013 (UTC)
Ну так не серйозно. Через один розділ не приймати все правило… Можна було би прийняти загалом, а потім обговорювати лише розділ приміток.--Анатолій (обг.) 11:48, 5 березня 2013 (UTC)
Несерйозно - це в обговоренні не звертати уваги на питання, про які заздалегідь було відомо, що вони важливі. І якби наведені рекомендації ухвалювалися без конфліктного розділу, то я б не заперечував. Але однак це питання потребує вирішення. --Olvin (обговорення) 15:26, 5 березня 2013 (UTC)
Так у чому проблема з примітками? У нас же навіть унизу на панелі є такий пункт. Тому його так у статтях і використовують. Пункт «Джерела» тут не підходить, бо там нема рефліста, а рефліст втсавляється тільки з примітками.--Анатолій (обг.) 15:00, 8 березня 2013 (UTC)
Проблема не так із примітками, як із посиланнями на джерела. Зараз вони потрапляють у розділ «Примітки», а мали б бути в розділі «Джерела». Оскільки примітки до тексту - річ доволі рідкісна, а джерела є в більшості статей, то, мабуть, краще було б, коли б reflist вставлявся разом із «Джерелами». Але спочатку слід домовитися, які розділи мають бути наприкінці статті та як вони мають називатися, а змінити панель інструментів, то вже справа другорядна. --Olvin (обговорення) 01:40, 9 березня 2013 (UTC)
При написанні користувався цим есе (en:Wikipedia:How to contribute to Wikipedia guidance), але не дочитав до кінція і мені не вистачило гнучкості з п'ятого пункту. Зараз вже нічого не можна змінити, але в майбутньому можна скористатись цією порадою.--Kusluj (обговорення) 09:13, 7 березня 2013 (UTC)
Я б іще звернув увагу на дев'ятий пункт того есе (у моєму перекладі: Голосування дуже рідко підходить для вироблення правил і майже ніколи - для настанов. Голосування ніколи не створює консенсус, натомість воно може показати, чи існує консенсус, чи ні). --Olvin (обговорення) 13:29, 7 березня 2013 (UTC)

Останній день голосування

Сьогодні останній день голосування за цей варіант правил. Хто ще не проголосував, краще це зробити сьогодні. В майбутньому напевно варто ставити на голосування кілька можливих варіантів.

Якщо буде наступне голосування я б радив провести його у форматі. Можна голосувати за кілька варіантів--Kusluj (обговорення) 09:21, 11 березня 2013 (UTC)

Ви пропонуєте провести голосування без попереднього обговорення? --Olvin (обговорення) 10:17, 11 березня 2013 (UTC)
Ну обговорень у нас було дуже багато, не знаю як користувачі відреагують . Я б взагалі зробив перерву і зайнявся цим, а потім цим, але якщо ви поставите на голосуванн (чи обговорення), то звичайно братиму участь.--Kusluj (обговорення) 10:27, 11 березня 2013 (UTC)
Загалом-то, настанова потрібна. За винятком одного розділу вона вже узгоджена (голосування це підтвердило). Варто б довести справу до логічного завершення. Тільки голосувати необговорені пропозиції не варто - консенсусу не буде. Давайте спочатку вислухаємо аргументи за й проти. Коли стане зрозуміло, які недоліки/переваги кожного варіанту, тоді можна підводити підсумок і ставити його на голосування.
До речі, «класичний варіант» варто б якось конкретизувати, бо кожен може розуміти його по своєму.
Моя пропозиція така:
  • Посилання на джерела мають бути в розділі «Джерела», а примітки до тексту - у розділі «Примітки». Розділ «Джерела» має бути обов'язково, усі інші прикінцеві розділи необов'язкові.
  • Не знаю, чи варто розглядати варіант, коли посилання на джерела та примітки до тексту збирають в одному розділі. Можливо, варто назвати такий розділ «Виноски». А може у настанові слід зазначити, що примітки (коли вони є) мають бути окремо від посилань на джерела? --Olvin (обговорення) 12:20, 11 березня 2013 (UTC)
Ну що ж поморичимо голову спільноті ще трохи. Класичним варіантом я назвав свій . Давайте я назву його поточним варіантом.
Щодо розділу джерел, то знову ж таки на даний момент вважається в українській спільноті достатнім коли є «посилання» або «примітки» або «джерела», що можна вважати необхідним мінімумом і прописано в моїй пропозиції на критерії добрих, а тут розглядається тільки взаємне розміщення та іменування.
Давайте будемо відрізняти власну думку від позиції спільноти в цілому: наведіть посилання на правило чи обговорення, де було ухвалено таке рішення: «в українській спільноті вважається достатнім, коли є „посилання“ або „примітки“ або „джерела“»? --Olvin (обговорення) 17:10, 11 березня 2013 (UTC)
Звичайно я можу помилятись. З досвіду роботи — завжди коли я ставив посилання на математичні сайти в своїх коротких математичних статтях, шаблон без джерел забирали. Отже, існує певний консенсус, принаймі в матемтичному розділі укрвікі. Але як слушно зазначила користувачка Antanana консенсус не є раз і назавжди, тому можете на це і не орієнтуватись--Kusluj (обговорення) 17:50, 11 березня 2013 (UTC)
Звичайно примітки від посилань на джерела бажано відокремити, але я б додав, для початку трохи гнучкості, тобто назва «виноски» для посилань на джерела допускає незначне включення пояснювальних приміток (без зазначення цифри, бо це шлях до зловживань).--Kusluj (обговорення) 16:21, 11 березня 2013 (UTC)
  • Поточний варіант оформлення посилань на джерела. (рекомендація 1), відповідальний — користувач Kusluj.
  • Перейменування розділу "примітки" на "виноски". Зміст розділу не змінюється. (рекомендація 2), відповідальний — користувач Olvin.
    Не розумію, чому мене призначили відповідальним саме за цю пропозицію? Мою викладено трохи вище, вона відрізняється. --Olvin (обговорення) 17:10, 11 березня 2013 (UTC)
    Я дозволив собі таку "вольность" втілити дещо з ваших пропозицій і записати вас. Тобто я пропоную вам сформувати вашу пропозицію, яка цілком може виграти, тому з радістю візьму участь в її обговоренні. Той варіант, що я запропонував від вашого імені(за це перепрошую) мені теж подобається, але редагуйте його(або ні) на власний розсуд.--Kusluj (обговорення) 17:50, 11 березня 2013 (UTC)
  • Варіант, який виграє, але щоб правило, а не рекомендація.
  • Не потрібно вводити нові правила чи рекомендації на структуру.
  • Інший варіант, який не врахували попередні три.

Підсумок

Пропозицію не прийнято. На жаль, дві третини голосів «за», як це було обумовлено в проміжному підсумку, до якого заперечень не було, так і не було набрано. Думаю, після певного врегулювання рекомендації можна буде відкрити повторне голосування, яке буде успішнішим. --Acedtalk 18:23, 11 березня 2013 (UTC)

Алжир чи Альжір?

Я не готовий сперечатися з вікіпедійними експертами з правопису, але, здається, це вже повна дурня. Дехто Андрій Бондар перейменував усі статті, де зустрічається слово «Алжир» на «Альжір» посилаючись на український правопис. Подивився ось тут — нібито «Алжир». --Pavlo1 (обговорення) 16:21, 9 лютого 2013 (UTC)

Треба відкотити це все --Spudei (обговорення) 16:27, 9 лютого 2013 (UTC)
І не полінився, скільки відкотів треба робити. Прослухав вимову навіть на арабській, так ніяким ні Аль ні жіром і не пахне--Kamelot (обговорення) 16:40, 9 лютого 2013 (UTC)
Наче позаміняли. Може де в тексті лишилось — я міг забути замінити. І, можливо, також декілька редиректів. Я сам редиректи не лишав, і ті які бачив за можливості вилучав (кривим способом через те, що не маю адмін-прапорця) --Baseобг.вн. 17:42, 9 лютого 2013 (UTC)
Так за Харківським правописом (там він прямо як приклад наведений), і такий варіант досить поширений у діяспорній літературі. Питання в тому, чи залишаємо ми перенаправлення не за чинним правописом (мабуть, з дотичних тем не варто, а от саме перенаправлення Альжір можна обговорити) чи безумовно вилучаємо (в нас таких уже чимало — від Еспанії до ЗДА) —NickK (обг.) 23:07, 9 лютого 2013 (UTC)
Якщо залишати, то треба створювати і транслітом, укр. латинкою, драгоманівкою, правописом русалки днѣстрової, … — тому однозначно вилучати. Це у хіба у Вікісловнику десь якось згадувати альтернативні написання --Baseобг.вн. 23:15, 9 лютого 2013 (UTC)
Проблема в тому, що таким написанням, наприклад, досі користуються в діаспорі. Наприклад, газета «Свобода» активно пише про події в Европі чи Ню-Йорку або навіть Голяндії та Арґентині. Мабуть, читачі з діаспори все ж повинні мати право знайти потрібний варіант. Трансліт, укр. латинка, драгоманівка та правопис Русалки Дністрової вже не є сумісними з сучасною українською мовою через вживання відмінної абетки та по суті наразі ніхто не вживає в жодних виданнях, тож приклад некоректний — NickK (обг.) 23:37, 9 лютого 2013 (UTC)
Як на мене, частовживані варіанти (діаспорні) можна подавати в дужках на початку статті або у розділі "Назва" ("Етимологія", "Походження назви") з обов’язковим посилання на приклад вживання такого варіанту, а також створювати перенаправлення, аби й діаспорний читач чи прихильник харківського правопису не були розчарованими і змогли знайти потрібну статтю --MaryankoD (обговорення) 23:57, 9 лютого 2013 (UTC)
Якщо не помиляюсь, існують російськомовні видання дореформенним правописом, але ніхто у рувікі не робить редиректи ним. Якщо робити такі редиректи то для всіх термінів. Я думаю варіант Марянка оптимальний - просто згадати альтернативу на початку, тоді термін буде шукабельний за нею, а от редиректи це вже зайве --Baseобг.вн. 00:11, 10 лютого 2013 (UTC)
Знов-таки, тут ідеться про варіант з відмінним алфавітом, де переважна більшість слів відрізняються від сучасних. У Харківському ж правописі лише меншість слів відрізняються від написання за чинним правописом, і це стосується переважно слів іншомовного походження. До того ж російською дореформеною орфографією не видаються ЗМІ та книги, в той час як Харківським правописом написані чи не всі діаспорні видання. Стосовно подання перенаправлень, то я не впевнений, що краще написати щось на кшталт Алжир, за Харківським правописом Альжір або Чилі, також Чілі тощо. Якщо всі варіанти відповідають чинному правопису, то можна подати так, як у статті США (основні альтернативні назви у вступі та коротке пояснення). Якщо ж один варіант за чинним правописом, а другий за відмінним, мабуть, все ж краще подати редирект, щоб не вводити в оману читача, що всі варіанти рівноцінні — так той, хто хоче, знайде те, що йому треба, а той, хто не знає, і не натрапить — NickK (обг.) 10:06, 10 лютого 2013 (UTC)
Думаю, такі редиректи як явище мають право на існування, але не завжди. Тут треба дивитися на частоту вживання (звісно, в авторитетних джерелах). Скажімо, перенаправлення Европа чи Проєкт цілком можливі, а якісь рідкісні і пересічному читачу-українцю невідомі — ні. --Acedtalk 09:50, 10 лютого 2013 (UTC)
Будь-який грамотний діаспоровець зможе з легкістю внести у пошук саме Алжир, а не Альжір, як би він там не балакав. Ми, наприклад, розмовляємо суржиком, але коли пишемо, то використовуємо саме український правопис. І якщо мій дід говорив СССР, але писав СРСР, то це не робить його більш неграмотним, аніж діаспоровець, для його спеціяльно слід створювати зайві редиректи. Он гляньте на телеведучих СТБ, які говорять саме Харківським варіантом, але я сумніваюсь, що вони і вдома говорять саме так, а деякі і взагалі можуть розмовляти російською. Це я до того, що автори отих статей з видань діаспори, все ж таки не розмовляють так і вдома. А шукати статтю будуть всерівно мовою тієї країни, де живуть ІМХО. --Вальдимар 14:42, 19 лютого 2013 (UTC)
Здається, ви помиляєтесь. Тут ідеться не про суржик, а про відмінний правопис. Наскільки мені відомо, там у школах дітей теж можуть учити Харківському правопису. І газети видаються саме Харківським правописом (йдеться якраз про «пишуть», а не «говорять»). Можливо, це змова така української діаспори показово використовувати Харківський правопис, а говорити чинним, але дуже вже в цьому сумніваюсь — NickK (обг.) 15:00, 19 лютого 2013 (UTC)
Думаю, що ні. Я говорю про те, що ті, хто вчать і пишуть газети чи блоги харківським правописом вільно володіють і справжнім правописом, і шукати будуть саме Алжир, а не Альжір. А створюючи редиректи ми спонукаємо їх до більш радикальних принципів, а тоді буде, те що у білорусів. --Вальдимар 16:11, 19 лютого 2013 (UTC)

Правопис прийнятий один. Тож користуймося ним.--Dim Grits 21:03, 12 березня 2013 (UTC)

Патрулювання статей

Помітив, що стаття Актове перевірена Користувачем:Ykvach. Але немає елементарного → джерел на другий абзац. ІМГО стаби без джерел не можуть бути відпатрульваними--Kamelot (обговорення) 15:04, 14 березня 2013 (UTC)

Перевірка вимагає вилучення тільки явно недостовірних тверджень. --ASƨɐ 17:19, 14 березня 2013 (UTC)
Чому ж ні. Але шаблончик патрульний поставити повинен. --Pavlo1 (обговорення) 19:19, 15 березня 2013 (UTC)
Взагалі твердження в статті абсолютно очевидні й тривіальні. Якби були спірні твердження, можна було б поставити запит, а так таких тверджень немає — NickK (обг.) 19:53, 15 березня 2013 (UTC)

Посилання на посилання

Якщо я цитую твердження з Книжки, яке своєю чергою посилається на иньше Джерело, то як оформлювати виноску? «Книжка, стор. ххх, посилаючись на Джерело»? У Вікіпедія:Посилання на джерела про це не написано. --ASƨɐ 08:07, 11 березня 2013 (UTC)

Чим спричинена потреба писати про автора прямо у статті? 1. Там полемічне і принципове питання і в того автора є опоненти, які посилаються на щось інше? 2. Чи просто автор сумлінно посилається на вторинні джерела і вас збиває з пантелику, що він фактично «не перший»? Тому додаткове питання — він посилається на щось первинне чи вторинне?--Cepгій (oбг.) 08:37, 11 березня 2013 (UTC)
2. Посилання на першоджерела тверджень, типу «(Padian and May, 1993; Sereno, 1998; Sereno et al., 2005)» --ASƨɐ 08:42, 11 березня 2013 (UTC)
Я якогось часу то зробив так (див. у примітках). Може підійде? --Babizhet (обговорення) 08:52, 11 березня 2013 (UTC)
На першому місці має бути вторинне джерело (бо першоджерел може бути багато і вони можуть бути хибні) --ASƨɐ 09:03, 11 березня 2013 (UTC)
to AS. Мушу уточнити те що питав малим шрифтом. Автор же не пише в примітках, що джерелом для твердження було первинне джерело (якийсь нарратив, зафіксований ним особисто, власне спостереження, архівне джерело)? Він же теж посилається на вторинні джерела, тобто на літературу? Так?--Cepгій (oбг.) 09:11, 11 березня 2013 (UTC)
Він посилається на оригінальні основоположні праці --ASƨɐ 09:31, 11 березня 2013 (UTC)
Вікі-стаття «першоджерело», на яку ви послались, у тій формі як вона є зараз — нажаль повна маячня, яка починаючи з визначення змішує різні речі. Я запропонував вам чіткий вибір, але ви не хочете відповісти у такій формі… Доведеться продовжити «кожен своєю мовою». Отже. Я розділяю первинні джерела (архіви, оригінали документів, нарративи, лабораторні журнали — усе що не публіковане) і вторинні — опубліковані певним накладом. Судячи з усього ваш Автор посилається саме на вторинні (якими б основоположними вони не були). Вторинні дуже часто шикуються у «вертикальний ланцюжок», внизу якого першоджерело (якийсь архівний документ припустимо), а вгорі — Автор, який часом у 5-10-му коліні використовує факти первинного. Автор зазвичай вказує джерелом оце передостаннє «коліно» і скільки цих колін було до нього — не завжди очевидно (та й йому часто байдуже). Я наприклад кілька днів тому читав «основоположні праці», які базуються на ланцюжку вторинних джерел, що тягнеться з 15 століття. А так зовні і не скажеш:). Це нормальна практика. Немає значення хто «впровадив в науковий обіг» — дослідив первинні джерела і вперше опублікував у літературі. Ви маєте право взяти будь-яке «коліно» з цього ланцюжка і використати як джерело. 3. Вимога до вас, як до сумлінного науковця лише одна — посилатись лише на ті джерела з ланцюжка, які особисто тримали в руках і читали (інакше профанація). 4. До сумлінного вікіпедиста є ще друга вимога: коли він має доступ до кількох колін ланцюжка — обрати найбільш авторитетне на його думку (зазвичай найбільш аторитетного автора). Отже висновок — немає значення, з якого коліна вікіпедист візьме інформацію. Головне щоб він ознайомився із ним особисто. «Секонд хенд виноски» неприпустимі. Якщо ваш Автор достатньо авторитетний — посилатись слід на нього і не парити собі мозок. Для Вікі цього достатньо. Два дні тому мені люди розказували, як у працях Інституту українознавства вони знаходили посилання на невикористану і взагалі неіснуючу літературу — халтура незнищенна:) На варіант Babizhet я фактично відповів заочно...--Cepгій (oбг.) 10:38, 11 березня 2013 (UTC)
Нехай (здається, річ не в опублікованості, а в «коліні» інтерпретації). Той підхід, який Ви описали (не вказувати Авторські підказки щодо джерел) — найгірший для читача, бо змушує його читати джерело, щоб відтворити ланцюжок. Це суперечить суті вікіпедії як насамперед «реферативному» ресурсу. Тому поряд із цитованими твердженнями бажано вказувати й авторські примітки щодо джерел. От я й питаю: як їх оформлювати? --ASƨɐ 11:42, 11 березня 2013 (UTC)
AS'е, правило ВП:В «прикладається» до самих вікі-статей, а не до їхніх джерел. Я перший раз чую, що Вікіпедія покликана допомогти відтворити «ланцюжок» (якась «історіографієпедія» виходить). Так само вперше чую, що запозичення чужого наукового апарату (чужих приміток) — відповідає суті Вікіпедії. Зрештою ви можете подати увесь ланцюжок. Але лише особисто ознайомившись з усіма цими джерелами. Ставити джерело, якого не бачив на очі — це профанація, як би це не оформлювалось. Плюс врахуйте, що якщо примітка Автора — не первинне джерело (не архів, не нарратив і т. п), тоді це значить, що ланцюжок може мати будь-яку довжину. «Авторська примітка» у такому випадку проблеми не вирішить. / Не раз нажаль зустрічався із тим, що у Вікі ставлять в ніщо Автора, який сумлінно вказує джерела. І запозичують його науковий апарат. А ті, хто про свої джерела не зізнався — такі у нас гордо стають мало не першовідкривачами в галузі і гордо стоять у Вікі в розділі «джерела». --Cepгій (oбг.) 17:03, 11 березня 2013 (UTC)
«Але лише особисто ознайомившись з усіма цими джерелами. Ставити джерело, якого не бачив на очі — це профанація, як би це не оформлювалось» — ці джерела це частина цитованих тверджень. «Я перший раз чую, що Вікіпедія покликана допомогти відтворити «ланцюжок» (якась «історіографієпедія» виходить)» — джерела це частина посилань на додаткову інформацію. --ASƨɐ 19:44, 11 березня 2013 (UTC)
я пишу́ — з посиланням на--Albedo (обговорення) 21:57, 15 березня 2013 (UTC)

Шаблони стабів

Наплодилося маса шаблонів стабів і про людей і про країни тощо. А який у них сенс? Кожна стаття, навіть добра і вибрана може поліпшуватися. Тобто всі статті без виключення є стабами--Kamelot (обговорення) 07:16, 16 березня 2013 (UTC)

Тут справа в тому, що на них написаний неправильний текст: незавершена стаття, а мало б бути, стаб, ебош або стаття-недоносок, мініатюрна стаття, щось в тому дусі. Не заготовка, звісно. Брр. З іншого боку вони естетично привабливі. Малесенька стаття від них виграє. --Дядько Ігор (обговорення) 07:22, 16 березня 2013 (UTC)
Мабуть маєте рацію. Текст потрібно змінювати--Kamelot (обговорення) 07:41, 16 березня 2013 (UTC)

Файл, завантажений під невільною ліцензією

Доброго дня! До мене прийшло повідомлення щодо можливого вилучення файлу http://uk.wikipedia.org/wiki/Файл:Barbar.PNG . Це скріншот гри, зроблений особисто мною, в емуляторі, що вільно розповсюджується. Гра написана автором-аматором з Харкова у першій половині 90-х, і він абсолютно не проти розповсюдження цієї гри. Поясніть, будь ласка, які дії вимагаються від мене, щоби викладати такі файли. -Zelya (обговорення) 08:30, 27 березня 2013 (UTC)

Автор гри має (письмово!) підтвердити, що він і справді не заперечує проти розповсюдження. Тоді ліцензію можна буде змінити на вільну. Подробиці тут. --Olvin (обговорення) 08:52, 27 березня 2013 (UTC)

Оформлення вступу

Зараз йде обговорення пропозиції--Kusluj (обговорення) 14:20, 3 квітня 2013 (UTC)

Так у загальному оголошенні вже є посилання Усмішка --Lystopad (обговорення) 14:44, 3 квітня 2013 (UTC)
Про всяк випадок. Для загальних порад краще попередити всюди. Та й традиція каже записувати сюди пропозиції--Kusluj (обговорення) 06:25, 4 квітня 2013 (UTC)

Ліцензійний статус українських поштових марок

Хто володіє авторськими правами на українські поштові марки?

На Вікісховищі для зображень українських поштових марок ставлять commons:Template:PD-UA-exempt, посилаючись на Commons:Stamps/Public_domain#Ukraine.

Однак не певен, що це правомірно, адже «знаки органів державної влади, …знаки підприємств, установ та організацій», які визначені суспільним надбанням Законом України «Про авторське право і суміжні права», сттаттею 10, пунктом г) не є тотожні визначенню «державний знак», яким є поштова марка згідно із Законом України «Про поштовий зв'язок»

Допоможіть розібратися, чи справді українські марки є в суспільному надбанні і чи можна їх використовувати поза межами умов сумлінного використання?

Отут http://forum.liga.net/Messages.asp?did=46847 знайшов:

24.03.2004р. Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України ухвалила:
Вирішуючи спір, суд не врахував, що ескіз марки після затвердження Державним комітетом зв'язку України та зазначенням його номінальної вартості перетворюється саме в марку, яка є державним знаком, відповідно до закону та не є об'єктом, що охороняється Законом України "Про авторське право та суміжні права".

Однак самого цього рішення Судової палати знайти не зміг. Допоможіть, хто може. --Perohanych (обговорення) 19:01, 6 квітня 2013 (UTC)

Так, українські поштові марки у суспільному надбанні. Ця тема вже багато разів була обговорена на коммонз, і остаточно затвержена ще у 2006 році. Крім того, що є досить чітка норма закону, який вказує, що марки є суспільному надбанні, існує також судова практика та коментарі юристів. [2] --yakudza 19:20, 6 квітня 2013 (UTC)

Нецільове використання СО

Що робити з отаким? --Perohanych (обговорення) 08:19, 16 квітня 2013 (UTC)

Вилучив як «нецільове використання сторінки» — NickK (обг.) 08:28, 16 квітня 2013 (UTC)

Дизамбіги прізвищ

Навіщо користувачі вказують роки життя у дизамбігах прізвищ? Як на мене це зайва інформація. Вона ніяк не сприяє тому щоб найти потрібну статтю зі списку. Досить роду діяльності--Kamelot (обговорення) 10:33, 14 квітня 2013 (UTC)

Бо часто може бути відомою якась датована подія з життя особи, але роду занять недостатньо для того, щоб чітко ідентифікувати особу (бо рід занять не унікальний). Наприклад, якщо я маю роботу художника О. Шевченка 1913 року, то з роками життя з дизамбігу Шевченко я чітко побачу, що це Шевченко Олександр Васильович, інакше то міг би бути й Шевченко Олександр Вікторович — NickK (обг.) 11:23, 14 квітня 2013 (UTC)
Погоджуюсь, що для червоних посилань це має сенс. Для синіх можна знайти потрібну людину кількома зайвими кліками. А тупим і роки життя не допоможуть. А місце народження і смерті у дизамбігах для чого? Для тупих і ще тупіших?--Kamelot (обговорення) 11:30, 14 квітня 2013 (UTC)
Це має сенс і для синіх посилань (економимо зайвий клік — усе ж роки діяльності особи нерідко можуть бути відомими, або й особи можуть відрізнятися лише роками народження зі збігом ПІБ і роду занять навіть при рідкісних прізвищах (див. Василишин Михайло Іванович). А от місця народження і смерті вже зовсім не потрібні, це справді біда копіпасту, я зазвичай при приведенні дизамбігів до ладу їх вилучаю — NickK (обг.) 11:49, 14 квітня 2013 (UTC)
Зрозуміло. Тільки є нюанси. Для індентифікації більшості (понад 90%) осіб роки життя не потрібні. Можна обійтися і без них. Проте дизамбіг буде виглядати криво, якщо у одних вказані роки життя, а у інших ні. У великих дизамбігах бажано ставити всім, а у невеликих, де все очевидно, можна обійтися і без років життя. Я правильно розумію політику?--Kamelot (обговорення) 12:46, 14 квітня 2013 (UTC)
Сильно залежить від того, яка є інформація. З того, що я особисто пам'ятаю, то мені доводилося ідентифіковувати меморіальну дошку за прізвищем, ініціалом і роком події (типу «Будинок, у якому в 1913 році працював О. Шевченко»), це було десь у списках ВЛП, де треба було перевірити, чи відповідає фото пам'ятці. Вже не пам'ятаю, хто це був, але прізвище було поширене, рід занять невідомий, тому рік події сильно звузив пошук. Тому я не вважаю роки життя зайвою інформацією і намагаюся їх систематично зазначати у дизамбігах, де вони відомі. Ми ж не знаємо, за якими саме критеріями шукатиме користувач, тому рід занять і роки життя мені видаються однаково необхідними — NickK (обг.) 20:03, 14 квітня 2013 (UTC)
У поширених прізвищах — Шевченко, Іванов, Кузнецов, Мюллер чи Сміт — можуть і імена і професії збігатися. А місця народження/смерти — дійсно зайві, це можна пояснити тільки методом Ctrl+v - Ctrl+c зі вступу статті. --Friend 11:38, 14 квітня 2013 (UTC)
Це зручно для тих, хто не знає української. Шкоди ніякої. --ASƨɐ 14:34, 14 квітня 2013 (UTC)
Я час від часу користуюсь цією інформацією, коли вікіфікую статті. Гіпотетичний приклад: в статті йдеться, що журналіст А. Шевченко написав статтю у 1966 році. У дизамбігу я зразу бачу, що серед журналістів це може бути тільки Шевченко Анатолій Якович. Відразу звужується коло пошуків і не треба «стрибати» по всім журналістам-Шевченкам на А. Або, якщо в статті стоїть дата публікації 1940 рік, то очевидно, що його треба шукати поза Вікіпедією. --Олег (обговорення) 21:27, 14 квітня 2013 (UTC)

На мою думку, роки життя у дизамбігах-списках людей не зайві. От що зайве — це вікіфікація у таких списках будь чого іншого, крім самих імен, як наприклад професій чи установ (крім випадків, коли статті про людину в такому списку ще не створено) --Perohanych (обговорення) 09:46, 16 квітня 2013 (UTC)

Ну власне англійські правила так і рекомендують вікіфікувати тільки самі імена, але в нас таких правил нема, тому кожен пише як хоче. А щодо років життя, то на мою думку, у дизамбігу слід писати мінімум інформації, яка достатня для того, щоб розрізнити двох людей. Якщо для цього достатньо професій, то можна ними й обмежитись. А писати половину біографії в дизамбігу нема сенсу.--Анатолій (обг.) 11:00, 16 квітня 2013 (UTC)
Між іншим, те, що тут називаються дизамбігами прізвищ, в англвікі не є дизамбігами, а саме статтями про прізвища. Тому згадані правила там не діють на них. --DixonD (обговорення) 11:04, 16 квітня 2013 (UTC)

ВП:ПС та відсутність консенсусу

Щоб обговорення залишилося у потрібному місці, переніс його.

--DixonD (обговорення) 13:14, 16 квітня 2013 (UTC)

Загальне оголошення

Оскільки деякі користувачі турбуються, що пропозиція може пройти непоміченою, то пропоную звернути увагу на обговорення щодо зміни формату загального оголошення --DixonD (обговорення) 14:47, 17 квітня 2013 (UTC)

Структура статті — третя спроба

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

Пропоную на розгляд спільноти ще раз. Оскільки вдалося досягти згоди, щодо самої настанови, але були заперечення щодо назви розділу посилань на джерела, тому виношу на схвалювальне голосування такі варіанти (можна голосувати за кілька позицій)--Kusluj (обговорення) 07:39, 8 квітня 2013 (UTC)

Чи не могли б Ви схарактеризувати, в чому полягали ті заперечення і як пропонується їх вирішувати. Бо у мене склаладається враження, що у нових пропозиціях заперечення взагалі не враховано. --Olvin (обговорення) 09:09, 8 квітня 2013 (UTC)
Я запропонував іншу назву як ви і хотіли, я пропонував вам ред.№ 12326809 (та іншим опонентам) більше часу на врахування вашого бачення і розробку інших варіантів.--Kusluj (обговорення) 09:23, 8 квітня 2013 (UTC)
Мушу зазначити, що Ви взагалі відмовилися обговорювати суперечливий розділ. Я ж вважав (і вважаю), що питання потребує обговорення. Щоб на схвалення було винесено вже узгоджену пропозицію. --Olvin (обговорення) 09:37, 8 квітня 2013 (UTC)
Я відмовився, але ви могли протягом місяця (майже) обговорювати його з іншими користувачами.--Kusluj (обговорення) 11:02, 8 квітня 2013 (UTC)
Але ж неузгоджену пропозицію висуваєте Ви (а не я). --Olvin (обговорення) 13:03, 8 квітня 2013 (UTC)
Дякую вам, Kusluj, за вашу працю над правилом. Мені перший із запропонованих варіянтів імпонує більше. Варіянт другий вводить трохи плутанини: уявіть собі, що в статті є розділ «Примітки», а тоді ще й «Виноски». Це ж майже синоніми. Можливо, варто залишити як є (перший варіянт), але також описати ще один спосіб. Недавно я працював над кількома статтями, де у мене виникла проблема: потрібно було кількаразово дати посилання на одне й те саме джерело, але на різні сторінки (особливо це потрібно, коли наводиться якась цитата, бо тоді посилання на конкретну сторінку є обов'язковим). Я зробив це так само, як роблять в таких випадках на англійській Вікі: у розділі «Примітки» подається вкорочене посилання на пункт із розділу «Джерела» таким чином: <ref>Автор рік, с. № сторінки</ref>. Далі, в джерелах, подається вже повна інформація про всі джерела. Мені видається доречним якось задокументувати такий спосіб посилання на джерела, коли необхідно звернутись до різних сторінок одного джерела. Цей спосіб детально описано на англійській Вікі. --Юрій Булка (обговорення) 10:03, 9 квітня 2013 (UTC)
Настанова розглядає взаємне розміщення елементів в статті. Ймовірно наші поради щодо посилань на джерела потребують деякого доопрацювання, але це окреме питання.--Kusluj (обговорення) 14:55, 9 квітня 2013 (UTC)
російськомовий блоґ вікіпедії (по пам'яті, у ЖЖ) торкався питання застосування цитування у формі [1, 211] з інтеракцією, і, цеможливо, там і реалізовано. Можливо, є потреба звернутися до досвіду, перш ніж голосувати і виносити рішення--Albedo (обговорення) 18:55, 9 квітня 2013 (UTC)

Голосування

  1.  За--Kusluj (обговорення) 07:39, 8 квітня 2013 (UTC)
  2.  За--Geohem 14:44, 14 квітня 2013 (UTC)
  1.  За--Kusluj (обговорення) 07:39, 8 квітня 2013 (UTC)
  2.  За--Geohem 14:43, 14 квітня 2013 (UTC)
  • Прийняти варіант, що виграє, як правило.
    А що назва цього розділу означає? особливо я не можу зрозуміти ви́грає чи виграє́ а різниця досить суттєва. --Ваѕеобг.вн. 15:55, 17 квітня 2013 (UTC)
    По замовчуванню рекомендація. Коли будуть підбивати підсумки (я хотів когось попросити в наступний понеділок), то виберуть варіант з більшою кількостю голосів. Якщо в цей момент третій пункт буде мати більше голосів ніж перші два, то слід приймати рекомендацію з більшою кількістю голосів як правило. Щось таке.--Kusluj (обговорення) 06:38, 18 квітня 2013 (UTC)
  1.  За --Анатолій (обг.) 09:48, 8 квітня 2013 (UTC)
  • Нове правило чи рекомендація не потрібні.
  1.  За --Невмійко Я.К. (обговорення) 15:24, 9 квітня 2013 (UTC)
  • Інший варіант

«Порядок розділів» містить безглуздий 11 пункт. Крім того ліпше буде коли користувачі самі в кожному окремому випадку підбиратимуть слушний варіант оформлення. --Bulka UA (обговорення) 20:24, 10 квітня 2013 (UTC)

Чому „для списку посилань на джерела“ і „для списку загальних джерел“ різні назви? --ASƨɐ 14:39, 14 квітня 2013 (UTC)

То така внутрішня термінологія, може варто додати примітку. Коли в настанові йдеться про список посилань на джерела, то мається на увазі посилання з використанням розмітки <ref> або англійсьою мовою en:inline citation. Власне в англійців використання <ref> необов'язкове, та й в нас можуть не захотіти прив'язуватись, до якогось одного способу організації виносок. Загальні джерела, то список використаної літератури.--Kusluj (обговорення) 06:36, 15 квітня 2013 (UTC)
Назва розділу описує його вміст. Я просто не розумію, яка принципова різниця між джерелами в примітках і джерелами в списку (останніх в ідеалі не повинно існувати, отже, в ідеалі не повинно бути розділу „Джерела“?) --ASƨɐ 06:41, 15 квітня 2013 (UTC)
Використання загальних джерел не заборонено, в статі можуть бути тільки такі джерела. Крім того, іноді на одну книжку посилаються багато разів в короткому вигляді, а потім дають розгорнутий опис в загальних джерелах. Думаю, не варто звужувати простір для творчості. Власне користувачі Юрій Булка та Albedo вгорі описують альтернативні способи організації посилань на джерела і вони цілком вписуються в обидві пропозиції настанов--Kusluj (обговорення) 06:56, 15 квітня 2013 (UTC)

Якщо є такі розбіжності через "примітки" і "виноски", то чому не залишити як було в оригіналі в енвікі? тобто що автори самі будуть обирати як називати розділ, лише дати рекомендації (хех, рекомендації в рекомендації) як називати залежно від вмісту. Наскільки я зрозумів, лише цей пункт блокує прийняття поради. --DixonD (обговорення) 12:37, 17 квітня 2013 (UTC)

Та бачите в чому проблема, Рекомендація 1 і пропонує обидва варіанти, але на попередньому обговоренні спільнота розділилась. Опоненти виступали проти старої назви, так з'явилась альтернативна пропозиція--Kusluj (обговорення) 12:51, 17 квітня 2013 (UTC)
Ну зараз Рекомендація 1 стверджує це у трохи іншому тоні, а саме, що варто називати саме так, а не інакше. Принаймі, в мене складається враження після читання цього пункту. --DixonD (обговорення) 13:10, 17 квітня 2013 (UTC)
У нас в нижній панелі написано «примітки», тому всюди і використовуються примітки.--Анатолій (обг.) 13:12, 17 квітня 2013 (UTC)
Такі да. Пропустив. Ну оскільки активність в голосуванні мінімальна і єдині голоси за підтримують різні варіанти, то я міняю на більшу гнучкість--Kusluj (обговорення) 13:21, 17 квітня 2013 (UTC)
Прописав ще більше "вольностей". Я думаю, краще прийняти настанову у такому вигляді, бо як свідчить практика обговорення про "примітки"/"виноски" можуть тривати роками. --DixonD (обговорення) 13:48, 17 квітня 2013 (UTC)

А що є предметом голосування? Я не бачу у заголовку жодного посилання. --Ваѕеобг.вн. 15:25, 17 квітня 2013 (UTC)

Вікіпедія:Стиль/Структура статті --DixonD (обговорення) 15:43, 17 квітня 2013 (UTC)
Дякую. --Ваѕеобг.вн. 15:55, 17 квітня 2013 (UTC)

Підсумок

Прийняти як настанову (пораду, рекомендацію). У пункті про розділ «Примітки»/«Виноски», який викликав розбіжності, послаблено формулювання. --DixonD (обговорення) 12:09, 18 квітня 2013 (UTC)

Чи захищається фотографія рукопису, який вже в суспільному надбанні, авторським правом?

Є рукописні ноти композитора, який помер більш як 70 років тому. Одні люди їх фотографують і передають иншим людям, які хочуть опублікувати їх на умовах вільної ліцензії або суспільного надбання. Чи фотографії з рукопису, який є в суспільному надбанні, захищаються авторським правом окремо? В переліку об'єктів авторського права є пункт «фотографічні твори», але наскільки фотографія рукопису музичного твору є твором? --Юрій Булка (обговорення) 22:21, 25 квітня 2013 (UTC)

При фотографуванні твору отримуємо похідну роботу, тобто в цьому випадку діє авторське право автора оригіналу і авторське право фотографа. У вашому випадку термін першого сплив, тож діє лише авторське право фотографа.--Анатолій (обг.) 00:33, 26 квітня 2013 (UTC)
Хіба фотографія двомірних об'єктів вважається творчою роботою і захищається авторським правом? По-моєму, ні.--Zlir'a (обговорення) 09:54, 27 квітня 2013 (UTC)
Мені здається що якщо ви відскануєте, чи під таким же кутом сфотографуєте то не буде захищено бо немає авторської складової фотографа, а якщо ж ви захочете покласти на столі і сфотографувати разом із столом під чудним кутом, освітленням і т.д. то вже буде і АП на фото. --Ваѕеобг.вн. 10:09, 27 квітня 2013 (UTC)
Дякую за ваші відповіді. --Юрій Булка (обговорення) 18:21, 28 квітня 2013 (UTC)

Картографія

ДНВП „Картографія” оновило сторінку з інструкціями щодо передачі географічних назв: [3] Інструкції у більшості ті самі, але додано деякі роз'яснення на самій сторінці, а також є покажчик географічних назв у окремому файлі. Це вже обговорювалося у окремих випадках, але хотілося б знати загальну відповідь - це авторитетне джерело? Як свідчить сторінка, інструкції затверджені Державною службою геодезії, картографії та кадастру, але проблема в тому, що вони частково суперечать чинному правопису. --DixonD (обговорення) 12:43, 30 квітня 2013 (UTC)

Навряд чи це щось вирішить, раз там нема Степанакерта і Бендер. Проблема глибше — в небажанні вікіпедистів називати біле білим, а чорне — чорним. --Pavlo1 (обговорення) 13:20, 30 квітня 2013 (UTC)
Там значно більша проблема в купі суперечностей правопису (одна Бельґія чого варта) та в дивних алгоритмах, які не враховують чимало випадків, причому не завжди складних. Відхилення від правопису повсюдні: он у Білорусі суцільні покручі Крапівнає, Вязовніца, Казьонния Личици та інші (правопис значно прихильніше ставиться до суфіксів і закінчень слов'янських назв). А на помилки перевірено на Франції — навіть без винятків (на кшталт діалектних правил) дає збої, часом на простих речах. Газетир теж не без помилок: вже на перших сторінках є Авіньон (проти усталеного, хоч і неточного Авіньйона) чи кинувся у вічі Ланґедок-Русільон (хоча насправді illon ну ніяк не читається як льон, його можна передати як Русійон або усталено як Русільйон, плюс правопис вимагає зберігати подвоєння). Винятки теж ураховані не всі: наприклад, Levens чи Lons-le-Saunier, ну й Війєрбан, звісно... Підсумовуючи, повторю те що, й казав раніше: правила не настільки погані, для того, щоб отримати перше враження про мову досить корисні, але недостатньо добрі, щоб бути істиною в останній інстанції — NickK (обг.) 22:19, 30 квітня 2013 (UTC)
Проглянув на літеру А: вразило те, що російські назви передаються майже за правописом (але з ґ): Альметьєвськ, але при цьому білоруські тупо транслітеруються: Акцябрскі. P.S. А Степанекарта там і не могло бути. Він у них, схоже, до Азії відноситься. P.P.S. Самі карти вони роблять дуже дивно. На одній з україномовних карт (чи то України, чи то Київщини, уже не пам'ятаю) якось зустрів назву річки Brahinka. Як вона там опинилася серед українських назв? Вони що карти України з англійської перекладають?--Анатолій (обг.) 22:59, 30 квітня 2013 (UTC)

До речі, вони самі собі суперечать: у тексті посилання написано «Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Португалії», але в PDF-файлі для Європи написано Портуґалія через ґ. Але найбільше мені сподобалися (хай візьмуть на замітку любителі критики УЛІФа наявністю там неукраїнських літер чи слів) колонтитули того ж PDF-файлу: Сторінка 3 из 512.--Анатолій (обг.) 23:08, 30 квітня 2013 (UTC)

Світлина без автора з 30-х/40-х рр.

Є світлина-портрет цієї жінки, зроблена в 30-х або на початку 40-х років минулого століття. Імовірно, світлина зроблена в якійсь із львівських світлярень, невідомо в якій. Відповідно, автора з'ясувати навряд чи можливо. Наскільки я розумію, в Україні світлину можна вважати за таку, що перейшла в суспільне надбання (частина 3 статті 28), а ось в США... можна було б, якби вона була такою 1 січня 1996 р. (наскільки я можу вкумекати — таке вже заплутане там усе!). Шаблон commons:template:PD-Ukraine містить інформацію про умову публікації перед 1946 та смерти автора перед 1946, але що робити, якщо автор невідомий? Адже навіть для завантаження локально у нашу вікі потрібно, щоб світлина була вільною і в США (де сервери), в иншому випадку — тільки fair use? Ситуація ускладнена й тим, що в статті про особу вже є світлина із ще менш зрозумілим правовим статусом. З повагою, Юрій Булка (обговорення) 18:24, 3 травня 2013 (UTC)

Якщо автор невідомий, то рахуємо роки від дати першої публікації. Коли вона опублікована? З рештою найкращий спосіб перевірити — завантажити фото до Вікісховища. Якщо вилучать, значить невільне.--Анатолій (обг.) 19:02, 3 травня 2013 (UTC)
Положення про 1946 рік, ймовірно, не відповідає дійсності (для США має бути теж 1951-й), але це треба уточнити з нашою Держслужбою інтелектуальної власності, яка наші звернення намагається ігнорувати — NickK (обг.) 21:51, 3 травня 2013 (UTC)
То з URAA пов'язано. 1996 року (коли було URAA) у суспільному надбанні були твори, автори яких померли до 1946 року, тому в США вони будуть вільними. P.S. А там точно українські закони застосовуються? Фотографія не в Польщі була зроблена?--Анатолій (обг.) 22:34, 3 травня 2013 (UTC)
Проблема в тому, що Україна не повністю ратифікувала URAA в 1996 році, а з зауваженнями. А зауваження були скасовані якраз в 2001 році, якщо не помиляюсь — NickK (обг.) 22:43, 3 травня 2013 (UTC)
Дякую за відповіді. Щодо дати оприлюднення... Світлину позичили в родини співачки й відсканували. Тут узагалі незрозуміло, що вважати у випадку таких світлин-портретів за оприлюднення... --Юрій Булка (обговорення) 22:20, 3 травня 2013 (UTC)

Категорія:Члени КПРС

5 років тому створив категорію. Але оскільки партії не існує, можливо зробити ще категорію Колишні члени КПРС, для тих хто вийшов з партії, оскільки для Лук'яненка, Ющенка і багатьох інших така категоризація може бути образливою. Тобто пропоную таку структуру:

У більшості випадків ми не зможемо тепер з'ясувати — вийшов сам чи ні. Зрештою, а чи існує зараз хоч один дійсний член неіснуючої партії? Боюсь туди почнуть ліпити мало не всіх. Можна започаткувати «Вийшли з КПРС за власним бажанням» чи «вийшли до ...». Не наполягаю, бо звучить дурнувато, костурбато. Просто ніхто тоді не намагатиметься додати туди усіх інших «колишніх», а лише тих, хто вийшов чи кого вигнали. Плюс вона не зможе бути у статті одночасно з надкатегорією «Члени КПРС». Члени КПУ — без проблем. Але вона не заміняє попередніх. Вони можуть бути у статті одночасно. П. С. Якщо ви про Петра Кравчука, то це окрема розмова. І там здається є просте вирішення.--Cepгій (oбг.) 08:11, 8 травня 2013 (UTC)
Цікаво, яке там просте рішення? Він був членом КПРС, але цю категорію на сторінці про нього не хоче бачити.--Kamelot (обговорення) 08:23, 8 травня 2013 (UTC)
Рішення в тому, що його персональні сторінки — не АД, а в АД цього членства здається просто немає. Але навряд чи він захоче це визнати і поступити згідно з правилами, бо обтяти доведеться багато, а хочеться ж «багато і красиво». Словом — сам ступив на хисткий грунт «писання без правил». І тепер доводиться продовжувати у тому ж ключі: він буде нам слати скан якоїсь заяви, ми будемо «на око» визначати чи це не липа, чи підпис про прийняття заяви (якщо взагалі є) справді належав 20 років тому секретарці осередку КПРС, чи не писана та заява заднім числом… Одним словом класичне ОД — трактування первинного джерела. У той час як усі ці речі (про членство, про вихід) ми мали би почерпнути із вторинного джерела, або не писати про них взагалі.--Cepгій (oбг.) 10:38, 8 травня 2013 (UTC)
Власне, згоден з Aeou. Зараз більшість політиків та громадських діячів, яким політично невигідно визнавати членство в КПРС, намагають діяти за алгоритмом: якщо нема ніяких очевидних доказів, то не був членом взагалі, якщо є якісь докази (наприклад, Тягнибок у комсомолі), то розчарувався і вийшов сам (он один діяч переконував в інтерв'ю, що вийшов він десь у кінці 1990 та 100%-во був першим на Львівщині), і лише якщо припруть і знайдуть, що він-то ще в серпні 1991 в КПРС був, то скаже, що написав заяву, але розглянути не встигли, але КПРС все одно розлюбив і просить вважати його колишнім членом, або в гіршому разі залишився в КПРС заради розвитку Демплатформи. А документи знайти можна лише в архіві, тому реально вирішити цю проблему навряд чи можливо — NickK (обг.) 20:13, 8 травня 2013 (UTC)
Так у часи Тягнибока в комсомол приймали майже всіх. Ти просто з іншого покоління. У мене десь досі валяється комсомольський квиток. Зберіг як раритет.--Kamelot (обговорення) 20:19, 8 травня 2013 (UTC)
Я знаю, просто дехто ж підняв шум, що Тягнибок колишній комсомолець, і він відповів, що таки був комсомольцем, але при першій нагоді звідти вийшов. Тільки чи можна підтвердити це джерелами, крім самого Тягнибока? Особисто я сумніваюсь — NickK (обг.) 20:42, 8 травня 2013 (UTC)

Користувачі, що «чистять» свої СО

Знову натрапив на користувача, який «почистив» свою сторінку обвоговорення від звернень инших користувачів, спричинених його автоперекладацькою діяльністю. На щастя, користувач уже давненько нічого нового не робив (принаймні під цим ім'ям). Але що робити, коли инший користувач постійно «чистить» свою СО від скарг инших користувачів? Чи є в нас якась політика щодо цього? На Вікіпедія:Сторінка обговорення нічого на цю тему не бачу. --Юрій Булка (обговорення) 16:22, 9 травня 2013 (UTC)

В рувікі є проект відповідного правила. Можливо і нам щось подібне знадобилося б.--Geohem 17:32, 9 травня 2013 (UTC)
Так це було майже рік тому.--Анатолій (обг.) 19:00, 9 травня 2013 (UTC)
Знаю, але я питаюсь не про конкретний випадок, а про загальну політику. Просто вже не вперше таке бачу. --Юрій Булка (обговорення) 21:21, 9 травня 2013 (UTC)
Я деколи витираю запрошення на малоцікаві тижні чи проєкти (яко спам) або звернення анонімів, які «ні в тин, ні в ворота». --Friend 08:02, 10 травня 2013 (UTC)
Це цілком зрозуміло, не бачу в цьому нічого поганого. Але якщо людина робить шкідливі дії, до неї звертаються із зауваженням чи попередженням, а вона витирає його зі своєї СО, тоді це вже є шкідливим, бо наступний користувач, які звернеться, не побачить, що до цієї людини вже звертались (хіба-що буде таким параноїком, як і я, що загляне в історію СО). --Юрій Булка (обговорення) 09:41, 10 травня 2013 (UTC)

Шаблон:Книга і стандарти бібліографічних описів

Я б хотів об'єднати Шаблон:Книга і Шаблон:Cite book. Шаблон:Cite book тепер набагато ефективніший через використання Lua, але я боюся нарватися на ревних наглядачів за дотриманням держстандартів України. На мою думку, Вікіпедія не зобов'язана дотримуватися тих стандартів, оскільки 1) це Вікіпедія українською мовою, а не Вікіпедія держави Україна 2) немає сенсу дотримуватися стандартів, які не надто змінилися ще з часів держави, що вже не існує. Вікіпедія не паперове видання, у ній не потрібно економити місце, щоб написати "К." замість "Київ". І Київ та Москва - це не головні міста світу на літери "К" і "М". Посилання з примітками "[Електронний ресурс]" і т.п. Ряд можна продовжувати. --DixonD (обговорення) 08:31, 7 травня 2013 (UTC)

На те вони й два шаблони, щоб розмежувати стандарти й standart's. А не дотримуватись можна навіть українського правопису. В Канаді він інший.
Цікаво в якому «головнішому» місті світу на літеру М друкують більше книжок кирилицею.--Dim Grits 11:50, 7 травня 2013 (UTC)
Хм, якесь дежа вю: кілька місяців тому від Base чув подібну аргументацію (чого ми маємо дотримуватися саме українських стандартів?). Власне, якщо не українських стандартів, тоді яких стандартів ми маємо дотримуватися? Так можна і від чинного правопису відмовитися, придумати свій.--Анатолій (обг.) 12:02, 7 травня 2013 (UTC)
Треба подумати. Стандарти цитування, наскільки я розумію, призначалися для автоматичного зчитування. Тому всі ці тире й косі мають сенс. З іншого боку сирий текст шаблону зчитувати легше. --Дядько Ігор (обговорення) 13:39, 7 травня 2013 (UTC)
Через деякий час інформація з цих всіх джерел і так буде перенесена у Вікідані. Укладачі держстандартів керувалися якимись своїми мотивами, коли створювали ті стандарти, але ті мотиви явно відрізняються від вікіпедійних через кілька причин, найголовніші з них - це 1) Вікіпедія - не паперова енциклопедія, тому їй не потрібні оці скорочення міст і не потрібно показувати посилання у відкритому вигляді (тим не менше, вони показані при друку) 2) посилання на джерела у Вікіпедії можуть містити дані, які не охоплюються держстандартом і тому не можуть ним регулюватися, як от різні ідентифікатори, архівні копії веб-сторінок тощо 3) Вікіпедія - сучасна енциклопедія, їй не потрібні такі уточнення як "[Електронний ресурс]", "Режим доступу", вимоги до ПК, щоб переглянути звичайне відео тощо. Також додам, що для більшості читачів байдуже як розставлені ті коми і тире, аби лише інформація легко читалася. --DixonD (обговорення) 14:49, 7 травня 2013 (UTC)
Мені важко уявити, як українські й американські бібліографічні описи можна вкласти в один шаблон. Речі на кшталт (вид. 2nd) та суміші мов у бібліографічних описах (вся книга англійською, але сторінки позначені с. замість p.) роблять Шаблон:Cite book неможливим для використання ні для одних, ні для інших (бо навіть ДСТУ, наскільки я знаю, не робить суміші мов). Звісно, системні вимоги для відео зазначати нема сенсу, як і "[Електронний ресурс]" (хоча, якби таке можна було зробити, при друці в PDF якраз це й треба було б робити, бо ці вимоги саме для паперових, а не електронних наукових праць), а от бібліографічний опис усе ж має бути за чітким фіксованим стандартом. Я такий стандарт для опису книг українською мовою знаю лише один — ДСТУ, хтось знає інший і кращий? — NickK (обг.) 21:31, 7 травня 2013 (UTC)
Речі типу "вид. 2nd" виникають тому, що посилання на джерела просто копіюються без перекладу вмісту. При перекладі це буде правильне "вид. 2-е" або "вид. друге". Не розумію до чого тут мова. Чи на китайські й арабські джерела ще окремі стандарти треба? --DixonD (обговорення) 23:39, 7 травня 2013 (UTC)
Я більш ніж упевнений, що арабськомовні джерела в цей шаблон по-людськи вставити просто не вийде: українською фраза на кшталт «Тегеран, 1430 рік Хіджри» виглядатиме просто дивно. Очевидно, що на них потрібні окремі стандарти хоча б з практичних міркувань. А щодо суміші мов, то я ніде не бачив нормативних описів, які б рекомендували застосовувати таку суміш мов, подаючи назву видання англійською, а номер видання чи тому українською. Чи можеш ти навести приклад такої рекомендації бібліографічного опису? — NickK (обг.) 00:33, 8 травня 2013 (UTC)
А чому ми маємо вказувати дату у ісламському календарі? Як на мене, якраз очевидніше вказувати деталі українською, окрім назви (тим не менше можна вказати додатково і український переклад назви), видавництва і можливо авторів. Те, що ти пропонуєш, це якраз і є суміш мов - в тій самій статті у різних посиланнях "с." і "p." для позначення сторінок. Звідки читачу знати як позначаються сторінки в тій чи іншій мові? Вже не кажучи про твої анекдотичні приклади з календарями. --DixonD (обговорення) 05:14, 8 травня 2013 (UTC)
Звідки знати? Ну якщо читач бачить книгу, скажімо, угорською, і навіть не знає, як угорською сторінка, яким чином йому допоможе те, що скорочення «с.» буде українською? Або якщо книга написана перською, то факт того, що замість «تهران، ۱۴۳۰» буде написано «Тегеран, 2009», лише зашкодить обом: як користувачу, який не володіє перською взагалі, бо він як не міг знайти інформацію в цій книзі, так і не зможе, так і користувачу, який володіє перською, бо ця суміш мов завадить йому ввести бібліографічний опис у яку-небудь іранську бібліотечну систему, і йому доведеться вручну перекладати назви міст, видавництв, позначки сторінок, томів і розділів, а якщо доведеться перекладати й авторів, то він майже напевно книгу вже не знайде — в нефонетичних мовах може бути шалена кількість неоднозначностей. Тому я просто не бачу сенсу в тому, щоб перекладати українською бібліографічний опис неукраїномовної книги, яку користувач все одно не зрозуміє через незнання цієї мови — NickK (обг.) 19:57, 8 травня 2013 (UTC)
Про переклад назви видавництва не йшлося, це власна назва, що не перекладається. Ти справді вважаєш, що хтось буде шукати книгу по назві міста, а не по назві книги, авторах чи ISBN. Якщо я не знаю мови, але бачу що посилання йде на конкретну сторінку, я можу загнати цю сторінку в перекладач і подивитися, про що там приблизно йдеться. А взагалі якось дивно обговорювати таке в україномовній вікіпедії - якось очевидно, що загальні назви мали б бути українською. --DixonD (обговорення) 05:15, 9 травня 2013 (UTC)
Щоб загнати сторінку в перекладач, треба спочатку її знайти. А шукати знову ж таки зручніше за оригінальною назвою/автором.--Анатолій (обг.) 09:42, 9 травня 2013 (UTC)
Читай уважно коментар вище: "Як на мене, якраз очевидніше вказувати деталі українською, окрім назви (тим не менше можна вказати додатково і український переклад назви), видавництва і можливо авторів." --DixonD (обговорення) 10:53, 9 травня 2013 (UTC)
Я просто не знаю жодної інструкції, яка б радила використовувати суміш мов. У англійській вікі, наскільки я знаю, прийнято подавати всі деталі англійською включно з заголовком, автором і видавництвом, які подаються транслітом, або ж спочатку мовою оригіналу, а далі в квадратних дужках українською / грецькою / іншою мовою. Ні в росіян, ні в сербів суміші мов не знайшов, у греків щось безсистемне: я бачив варіанти повністю англійською або з одним або кількома параметрами грецькою: Hugo Vickers, Vivien Leigh Little, Brown and Company, έκδοση του 1988. або Ronald Haver, David O. Selznick's Hollywood, Bonanza Books, Νέα Υόρκη, 1980. чи навіть T. Lendari, "The beginnings of Greek vernacular literature", στον τόμο Greece. Books and Writers, Athens 2001, σελ. 18. Ще раз повторюсь: чи можеш навести якісь українські правила, які б радили подавати мовою оригіналу лише назву та видавництво і можливо авторів, а решту перекладати? — NickK (обг.) 19:32, 9 травня 2013 (UTC)
Я профан бібліографічної справи і знаю лише про держстандарт. Та ніщо не заважає Вікіпедії використовувати свій власний стиль оформлення, власне це і так чи інакше де-факто зроблено, адже держстандарт не охоплює всієї інформації, яка подається у посиланнях на джерела. Знову ж таки, якщо ми хочемо дотримуватися єдиної мови оформлення у одному посиланні (тим не менше утворюючи суміш мов у межах статті), то нам потрібно по шаблону на кожну мову, або робити складну логіку у єдиному шаблоні, або прописувати ці всі деталі вручну. І я не бачу жодної потреби - автори, назва і ISBN дозволяють однозначно ідентифікувати книгу у 99%. Яке рішення пропонуєш ти? --DixonD (обговорення) 19:53, 9 травня 2013 (UTC)
По-перше, багато книг не мають ISBN. По-друге, якщо автор, назва і ISBN достатньо описують книгу, нащо нам взагалі бібліографічний опис тоді? А по-третє, мені подобається поточне функціонування {{Книга}}, який не додає позначок ні українською, ні англійською, ні якоюсь ще мовою. Кому треба описати книгу перською — той зможе заповнити шаблон перською, бо версію про те, що книгу читали за абсолютно нульового знання мови, я відкидаю. Варіант «придумати свій бібліографічний опис» для мене надто сильно попахує ОД. А суміші мов у статті уникнути все одно не вдасться, хіба повністю пишучи транслітом усі назви іншомовних джерел, як це роблять англійці, але це буде знущанням з читача — NickK (обг.) 20:53, 9 травня 2013 (UTC)
Так, вірно, старі книги не мають ISBN, тоді, знадобляться такі поля як рік і видавництво, які теж не перекладаються (ну хіба, якщо рік у іншому календарі). Решта полів, по-перше, можуть бути для перевірки, що книга справді знайдена правильно, або для решти 1%, коли тяжко знайти книгу. Кількість сторінок чи місто навряд чи тобі допоможе у пошуку. Щодо {{Книга}}, то ти помиляєшся, так додаються позначки сторінок, і навіть передбачено для того окремі параметри українською і англійською. І насамкінець. ВП:ОД немає нічого спільного з оформленням посилань на джерела, як і з будь-яким оформленням у Вікіпедії. Чи нам потрібно шукати якісь вимоги до оформлення статей, щоб застосовувати до Вікіпедія:Стиль/Структура статті? --DixonD (обговорення) 12:18, 11 травня 2013 (UTC)
Я розумію, що ОД не поширюється на оформлення у Вікіпедії. Проблема лише в тому, що якщо ми прагнемо вважатися серйозним науковим виданням, ми повинні дотримуватися бодай якихось стандартів, хоч українських, хоч міжнародних — байдуже яких, головне, щоб ці стандарти були визнані кимось, крім самої Вікіпедії. Для мене, та й, наскільки я знаю, для багатьох інших користувачів, великою науковою цінністю Вікіпедії є якісні списки джерел, на основі яких можна поглибити вивчення певної тематики. Якщо ми придумаємо якийсь свій, несумісний ні з ким іншим, формат джерел і впровадимо його до всіх статей зразу, то це явно ускладнить використання таких джерел іншими — NickK (обг.) 12:34, 11 травня 2013 (UTC)
Як це ускладнить? Якщо там буде заголовок в лапках, а не без, то кому це що ускладнить? Ти що, список джерел з регулярним виразом у голові читаєш? Формат сумісний з одним із стилів, що використовується в енвікі (для якої, до речі, несумісність з академічними стандартами посилань на джерела не є проблемою), і де-факто давно вже використовується в уквікі через {{cite web}} з близько 120 тис. включень. Натомість {{Книга}} використовується лише у 14 тис. статей + ще є невідома кількість посилань у невідомому форматі у чистому вигляді. Серйозні наукові видання оцінюються якістю контенту, а не стилем оформлення джерел. --DixonD (обговорення) 13:35, 11 травня 2013 (UTC)
Звісно, читаю я без регулярного виразу, однак що доведеться перекладати частину опису перед введенням у пошук, я точно не очікую. Якщо словосполучення типу «видання друге, том сьомий, книга перша» перекладати з мови на мову, цілком ймовірно, що при перекладі назад можна буде переплутати. Англійська вікі, наскільки я знаю, в жодному з варіантів не має суміші мов: або назва повністю мовою оригіналу, або повністю транслітерована англійською, або паралельно два варіанти. Знову повторюся: чи знаєш ти хоч один стандарт, який подає іншомовні книги так, як пропонуєш ти? — NickK (обг.) 13:56, 11 травня 2013 (UTC)
Будь ласка, виражайся точніше, щоб я міг зрозуміти в чому проблема. Під назвою ти маєш на на увазі назву чи весь бібліографічний опис? У будь-якому разі, у англвікі завжди додається "ed.", незважаючи на мову видання. Будь певний, поточні шаблони {{cite web}}, {{cite book}} і т.п. є локалізованими копіями англомовних, а точніше додані псевдоніми і підказки, перекладені помітки, помилки і категорії, замінені лапки. Тому все, що є в англвікі у цьому плані, є і у нас. Що ти розумієш під стандартом? Якщо державний, то, наскільки мені відомо, він у нас один, і ні, він не підтримується. Чому його на варто і неможливо дотриматися, я вже відповідав вище. Якщо хочеш почути нові відповіді, то, будь ласка, став нові питання, а то дискусія йде по колу вже. --DixonD (обговорення) 18:52, 11 травня 2013 (UTC)
Тоді поставлю нове питання: а нащо лапки в {{cite web}}? Он через це у проставлених мною посиланнях Агонк почав прибирати заголовки, бо подвійні лапки виглядають дивно (диф), може, взагалі ті лапки прибрати? P.S. Варіант «все одно ставити подвійні лапки» не проходить: як ти процитуєш сайт Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр „Артек“»? — NickK (обг.) 12:25, 12 травня 2013 (UTC)
Це можна окремо обговорити - потрібні чи не потрібні лапки. Я вважаю, що варіантів з подвійними лапками не так і багато (частина таких випадків є тільки тому, що додали назву сайту в лапках до назви), а у випадку, коли є багато інформації, це дозволяє виділити головне посилання. Тим не менше, я не сильно заперечуватиму, щоб їх забрати, якщо таким чином буде досягнуто компромісу. --DixonD (обговорення) 13:09, 12 травня 2013 (UTC)
Коли багато описано в посиланні, то в лапках воно може й буде виділятися, але коли там тільки url і title то лапки зовсім недоречні.--Анатолій (обг.) 13:17, 12 травня 2013 (UTC)
Щодо cite web, то так, лапки видаються найголовнішою проблемою, дотримуватися ДСТУ там було б доведенням до абсурду. Подвійні лапки виникатимуть регулярно, якщо ми цитуватимемо сайти якої-небудь організації «Назва» чи статті про театр «Назва» чи щось подібне. Але якщо подвійні лапки ще хоч якось припустимі, то потрійні («Державне підприємство України «Міжнародний дитячий центр „Артек“»», перші додаються автоматично) вже точно ні в які ворота не лізуть, тож, гадаю, найкращим способом вирішити проблему є просто їх прибрати — NickK (обг.) 13:33, 12 травня 2013 (UTC)
Назва сайту не вказується як назва сторінки зазвичай, а окремим параметром, який не береться в лапки. Тому регулярно подвійні лапки не будуть виникати. Але байдуже. Я правильно тебе розумію - якщо забрати лапки, то ти змиришся з заміною {{Книга}} на {{cite book}}? --DixonD (обговорення) 17:02, 12 травня 2013 (UTC)
Ти написав про зміни до cite web, я тобі написав, як я їх оцінюю. До cite book це не має жодного стосунку, і я все ще не почув відповіді на питання, де ще, крім Вікіпедії, можна буде знайти опис із сумішшю мов — NickK (обг.) 20:42, 12 травня 2013 (UTC)
Український держстандарт дає посилання мовою оригіналу. APA style говорить, що всі примітки і міста перекладаються, проте назва дається в оригіналі з перекладом у квадратних дужках. Тим не менше, якщо абетка не латинська, то використовується транслітерація. The Chicago Manual of Style каже, що елементи можуть перекладатися, а можуть і ні, в залежності від можливостей того, хто посилається. Назва дається в оригіналі і в перекладі. Видавництво не перекладається. Всі елементи іншими абетками транслітеруються. Взагалі це видання на 2426 сторінок, тому я все не осилив, вибач. --DixonD (обговорення) 22:12, 12 травня 2013 (UTC)
А взагалі ми трохи відійшли від теми, так наче, Шаблон:Книга не додає позначки українською. Чи ти пропонуєш відмовитися від автоматичних позначок взагалі чи ввести окремий шаблон на кожну мову? --DixonD (обговорення) 05:18, 9 травня 2013 (UTC)

Поле [знаходження] в cite book замінилося на [розміщення]. Тра або зробити паралельно, або виправляти всюди, де пише помилку. --Дядько Ігор (обговорення) 07:35, 11 травня 2013 (UTC)

Замінив і додав підказку. Будь ласка, подальші зауваження пишіть у обговоренні шаблону, щоб не губилося. --DixonD (обговорення) 12:02, 11 травня 2013 (UTC)

Радянська анексія західноукраїнських земель, 1939–1940

Попередньо трохи історії. Стаття була поставлена на вилучення 15 листопада 2012 року під назвою «Приєднання Західної України до складу Радянського Союзу». В результаті голосування 3 особи висловились за її видалення і 6 — за її залишення в основному просторі й доопрацювання. Тоді користувач Kharkivian запропонував перенести статтю в його особистий простір для доопрацювання, що й було зроблено в підсумку 29 листопада того ж року. Пропоную повернути статтю в основний простір з наступних причин:

  • підсумок на ВП:ВИЛ — стаття перенесена «для доопрацювання» в особистий простір користувача, який не мав відношення ні до її створення, ні до редагування;
  • більше того, в голосуванні був одним з тих, хто віддав свій голос за видалення;
  • і, врешті, як кожен може переконатися, (Користувач:Kharkivian/Радянська анексія західноукраїнських земель, 1939–1940), за майже пів року нічого з нею не зробив;
  • така бездіяльність не дозволяє працювати над статтею користувачам, які бажали б покращити статтю, що є порушенням пункту Вікіпедія:Правила і настанови#Виправляйте наявні статті;
  • одночасно це є порушенням пункту 3 Вікіпедія:П'ять основ, (Матеріали Вікіпедії є вільними для використання, при цьому будь-хто може вносити до них зміни), що є основоположним правилом Вікіпедії;
  • і наостанок, стаття з аналогічною назвою «Soviet annexation of Western Ukraine, 1939–40» цілком благополучно існує в англомовній вікі, починаючи з 12 листопада 2008 року і до тепер, а російській є «Присоединение Западной Украины и Западной Белоруссии к СССР».

З повагою, --ROMANTYS 17:31, 10 травня 2013 (UTC)

  • На обговоренні був класичний для ВП:ВИЛ варіант. Всі погоджуються, що ця конкретно стаття погана, але стаття на таку тему повинна бути, тому всі пишуть, що слід її допрацювати, але ніхто сам за роботу не береться. Це неконструктивна для Вікіпедії схема. Що стосується інших вікі, то там може бути стаття на таку тему (ніхто не заперечує, що вона повинна бути), але якісніша за змістом. Kharkivian віддав голос не за вилучення, а за перенесення — це різні речі.
  • І основне: те, що стаття міститься у просторі користувача (особливо, коли він її не писав), не заважає, як на мене, працювати над нею іншим користувачам. Якщо це вам приносить незручності, я можу перенести статтю до простору проекту «Історія», наприклад. --Acedtalk 18:30, 10 травня 2013 (UTC)
Давайте не займатись демагогією, голосування по видаленню передбачає тільки ТРИ варіанти: «За», «Проти», «Утримався». Під яким пунктом підписався Харків'ян? Утримався чи проти? Ні. А віддати статтю на відкуп людині, яка голосувала за видалення, і своєю піврічною бездіяльністю її таки видалила з основного простору — на Вашу думку, КОНСТРУКТИВ? Вона там може навіки згнити нерухана. Хтось, хто потенційно міг би її доробити, знає про її існування в просторі користувача? Ви, Особисто Ви, працювали над скількома статтями, що знаходились в просторі іншого користувача? І мені, й іншим користувачам буде набагато зручніше, якщо стаття буде від недобросовісного користувача повернута в основний простір, так як блага мета, з якою вона передавалась йому, не здіснена. Дайте шанс ще комусь спробувати.--ROMANTYS 19:02, 10 травня 2013 (UTC)
Ці варіанти взагалі треба, ІМХО, скасувати як анахронізм часів голосування, як це зробили багато інших вікі. Харків'ян висловився за перенесення, немає значення, під яким пунктом він це зробив. Однак це все побічне і малозначиме. Переніс сторінку у простір Вікіпедія (Вікіпедія:Проект:Історія/Радянська анексія західноукраїнських земель, 1939–1940 — хоча проекту «Історія» в нас, на жаль, ще немає). Тепер будь-хто може її допрацювати. По допрацюванню можна і в основний простір перенести. --Acedtalk 19:19, 10 травня 2013 (UTC)
Спробуємо узагальнено без цих трьох варіантів: ніхто не утримався, Харків'ян висловився за перенесення і видалення, шестеро з дев'яти проголосувавших користувачів — проти видалення, за залишення в основному просторі, троє з цих шести — за залишення навіть в такій версії або відновлення вигляду до вандалізму, п'ятеро з 9 — за доопрацювання. По логіці, якщо більшість — за збереження й більшість — за доопрацювання, то треба було залишити в основному просторі і той, хто хоче доопрацьовувати, хай би там працював. (Чого, в принципі, я й вимагаю.) А послухали чомусь Харків'янина, а не результати. Може, й голосування скасувати, як анахронізм, бо на його результати все одно наплювати? Перенесення в проект «Історія», котрого нема — цікаве рішення. Хоч як небудь, але аби не в основний простір, де його може хтось побачити. Мене не зовсім влаштовує наш діалог, хочу почути думку й інших членів спільноти, зокрема тих, хто голосував за збереження, і тих, хто голосував за доопрацювання: як вони ставляться до того, що статтю, всупереч їх голосуванню, видалили й пів року не працювали. Може тут це звична справа?--ROMANTYS 20:39, 10 травня 2013 (UTC)
Без проблем, почекаємо думки інших, але хочу тільки зазначити, що голосування вже давно скасували. Беруться до уваги аргументи, і теоретично статтю можна вилучити навіть, якщо є 20 голосів проти вилучення і 2 — за, якщо аргументи за вилучення важливіші. --Acedtalk 21:00, 10 травня 2013 (UTC)
рос. А судьи кто?, чи то пак, хто важить аргументи й на яких вагах? Хочу почути й думку того, хто прийняв ТАКЕ рішення, чи вважає його вірним. Чи тепер, знаючи результат, прийняв би його ще раз?--ROMANTYS 21:22, 10 травня 2013 (UTC)
Адміністратори. Їх для цього і обирають (ну, не тільки для цього, але для цього теж). Власне, вам нічого не заважає задати питання тій, що прийняла рішення. --Acedtalk 21:31, 10 травня 2013 (UTC)
  • Підтримую позицію користувача Aced та підсумок того обговорення щодо вилучення. Стаття право на існування має, але поточний її вигляд неприйнятний. Єдина змістовна версія статті була копівіо з Субтельного, зараз там два рядки тексту. Статтю потрібно переписати з нуля, але оскільки бажаючим був лише Kharkivian, перенесли в його особистий простір. Якщо ви хочете це зробити, будь ласка, зараз уже нічого вам не заважає. Не подобається неіснуюча Історія, перенесіть у Портал:Друга світова війна, той існує та є активним — NickK (обг.) 21:27, 10 травня 2013 (UTC)
  • Гадаю тут і говорити нема про що. Переніс статтю до основного простору. Тепер ROMANTYS якщо маєте натхнення можете над нею попрацювати. --Bulka UA (обговорення) 21:37, 10 травня 2013 (UTC)
    Повернув у Вікіпедія:Проект:Історія/Радянська анексія західноукраїнських земель, 1939–1940 (хоча б тому, що ви загубили всю історію попередніх версій та їх авторів). Будь ласка, не повертайте статтю, доки вона не буде доробленого до такого стану, щоб за неї не було соромно. В поточному вигляді стаття не є інформативною для читача, а сторінка Вікіпедія:Проект:Історія/Радянська анексія західноукраїнських земель, 1939–1940 так само відкрита для редагування. Як буде нормальна версія, можете сміливо переносити — NickK (обг.) 21:46, 10 травня 2013 (UTC)
    Після того, що я тут написав, вважаю за необхідне «якщо не женитись, то хоча б зробити пропозицію руки і серця». Користуючись гуглом переклав вступ статті з англійської. Прошу оцінити. Якщо спільнота мій варіант перекладу сприйме і поправить, буду працювати дальше.--ROMANTYS 06:05, 11 травня 2013 (UTC)
    Можливо, краще скористатися україномовними джерелами (на щастя, з цього питання їх має вистачати як прорадянських, так і антирадянських)? І зверніть, будь ласка, увагу, що паралельно UeArtemis зробив з цієї ж статті Приєднання Західної України і Західної Білорусі до СРСР, вам би варто було скоординувати свої дії. В англійській вікі в статті може бути сильна пропольська позиція, враховуючи, що її писав лідер тамтешнього «польського лобі» — NickK (обг.) 11:38, 11 травня 2013 (UTC)
    Я не історик, тому, напевно, не зможу навіть професійно підібрати джерела, не те що їх скомпілювати. Формально, це якраз була робота для Харків'янина, але він, пообіцявши, продинамив. Якщо переклад такого рівня спільноту влаштує, то по абзацу, по рядку в день перекладу. Буде основа. Дальше добавляйте українські джерела.--ROMANTYS 19:16, 11 травня 2013 (UTC)
    Я особисто не впевнений, що та стаття написана нейтрально, її автор був помічений в перекручуванні фактів на користь поляків. І домовтеся все ж з UeArtemis, він уже взявся за статтю (точніше за її клон, який створив Bulka UA, з чиєї ініціативи статтю й було вилучено) — NickK (обг.) 19:41, 11 травня 2013 (UTC)
    Обітрися бо вже за***ся! Згідно з підсумком на вилучення від 15 листопада 2012 року статтю Приєднання Західної України до складу Радянського Союзу було перенесено на доопрацювання в основний простір користувача. Оскільки під час обговорення вилучення користувачі висловлювалися не на користь статті з такою феєричною назвою яку вона отримала від користувача Deineka мною вона була перейменована 16 листопада на Радянська анексія західноукраїнських земель, 1939-1940 і саме під цією назвою стаття була перенесена в особистий простір користувача Kharkivian. Оскільки користувач забив на обіцянку стаття була перенесена мною в основний простір. Користувач UeArtemis перейменував її на Приєднання Західної України і Західної Білорусі до СРСР. Відтак стаття автоматично підпадає під критерій ШВ «копія раніше вилученої сторінки». --Bulka UA (обговорення) 17:27, 12 травня 2013 (UTC)
    Вас так кидає з одного боку в інший, що зрозуміти ваш хід думок просто неможливо. Зрозумійте, що критерій ШВ «копія раніше вилученої сторінки» стосується змісту статей, тобто під цей критерій підпадала саме номінована вами на вилучення в листопаді та відновлена вашими ж руками позавчора версія статті. Якщо вам подобається зміст статті, але не подобається назва, таке рішення проблеми як 1) поставити стару назву на вилучення, 2) дочекатися позитивного рішення спільноти та перенесення в простір користувача, 3) почекати 5 місяців, 4) перенести копіпастом під новою назвою, 5) підняти скандал — є просто найдурнішим можливим способом, бо замість цього достатньо було однієї номінації на ВП:ПС. Якщо вам бракує уваги, то ви досягли своєї мети, якби ж ви хотіли домогтися перейменування статті, ви могли б це зробити ще в листопаді — NickK (обг.) 20:40, 12 травня 2013 (UTC)
    Ви знаєте, переклав вже більше половини статті з англійської. Якоїсь пропольської позиції не помітив. В російському варіанті замовчуваних фактів набагато більше. Але то вже вирішувати спільноті, чию статтю брати за основу.--ROMANTYS 05:31, 15 травня 2013 (UTC)
  • Вважаю, що Вам, ROMANTYS, варто долучитися до роботи на статею Приєднання Західної України і Західної Білорусі до СРСР, яка вже трохи розвинена користувачем UeArtemis. Щодо правильнішої назви статті - то тут мають вирішити історики.--Krystofer (обговорення) 15:52, 12 травня 2013 (UTC)
    Наскільки я бачу по історії редагувань, я написав тут 10 травня, що збираюсь перекладати з англійської, а UeArtemis почав роботу над статтею чомусь 11 травня і з російської. До того ж вона менша розміром й однобока. Тому будем працювати паралельно, а там хай спільнота вирішує, яка позиція їй ближча — російська чи європейська.--ROMANTYS 16:59, 14 травня 2013 (UTC)
  • Вважаю, що наразі немає сенсу виділяти окрему статтю про Україну, через невеликий об'єм.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:09, 13 травня 2013 (UTC)
  • Статті Приєднання Західної України і Західної Білорусі до СРСР наразі не бачу взагалі, як і роботи над нею. Є хіба номінація на швидке вилучення. А «окрема стаття про Україну» в англ. вікі має об'єм 28 кБайт. Не так і мало. Перекладаю. Потім можем об'єднати.--ROMANTYS 20:07, 13 травня 2013 (UTC)
    Вона вандальськи перейменована Булкою: Радянська анексія західноукраїнських земель.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:10, 13 травня 2013 (UTC)
    Ось тепер бачу. Це просто переклад російської статті, яка до того ж просякнута радянськими ідеями. Тоді Ваш аргумент «Вважаю, що наразі немає сенсу виділяти окрему статтю про Україну, через невеликий об'єм» втрачає будь-який сенс, бо російська, яка спільно про Україну та Білорусь, займає об'єм 11 кБайт, тобто в два з половиною рази менша ніж англійська, яка пише ТІЛЬКИ про Україну.--ROMANTYS 21:16, 13 травня 2013 (UTC)
    Не бачу радянських ідей: сухі факти.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:30, 13 травня 2013 (UTC)
    Не бачите, чи не хочете бачити? «на підставі клопотань Повноважних Комісій Народних Зборів Західної України» Не хочете доповнити, яким чином вибирались делегати до цих «Поважних Комісій» та й до Народних Зборів в цілому? «На цих територіях були розпочаті масові репресії «класово-чужих» і «ворогів радянської влади», які зачепили значну кількість етнічних поляків, що мешкали на цих територіях.» Не хочете доповнити, що за пів року, коли поляків в основному депортували в Польщу, взялися масово за українців, їх репресували довше, аж до 22 червня 1941, висилали не в Україну, а в Сибір, а закінчилось масакрами в'язнів радянських тюрем при поспішному відступі з населених пунктів Західної України? Там не одна Береза Картузька, там десятки тюрем НКВС, МВД і т.п.--ROMANTYS 05:01, 14 травня 2013 (UTC)
    Ви так кажете ніби брехня написана. Були клопотання, були утиски поляків. Стаття не повна. Лише заготовка. А духу там ніякого немає: немає виправдань.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:13, 14 травня 2013 (UTC)
Приховування правди — також брехня, брехня ЗАМОВЧУВАННЯ. Ваша заготовка — 100% переклад російської, з якої можна зробити висновок, що вибори до Народних зборів були демократичними, від репресій постраждали в переважній більшості поляки, а українці були ощасливлені новою владою. Ніяких змін поки не бачу.--ROMANTYS 16:39, 14 травня 2013 (UTC)
Фантазії та домисли.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:21, 15 травня 2013 (UTC)

Щодо запусків бота з-під основного облікового запису

За загальними правилами бот повинен запускатись з окремого облікового запису від ботовода. Це варто було б прописати і у нас на ВП:Боти. Запрошую дотичних до теми відписатись на сторінці обговорення. — Ата (обг.) 17:33, 16 травня 2013 (UTC)

Римські цифри

Який сенс взагалі вживати римські цифри, зокрема для позначення століть? Це була якась традиція, але її підтримувати нема ніякого сенсу--Kamelot (обговорення) 00:47, 19 травня 2013 (UTC)

Та в статтях нехай би вживали, кому як подобається. Але те, що категорії поперейменовували — стало не дуже зручно, бо доводиться переключати розкладку клавіатури. --Олег (обговорення) 03:37, 19 травня 2013 (UTC)
Я про те саме. Потрібно ботом повернути для зручності--Kamelot (обговорення) 03:51, 19 травня 2013 (UTC)
Римські цифри використовують для позначення не стільки лише століть, як порядкових числівників: п'яте століття, Єлизавета Друга, Друга світова війна (не часто, але все ж) — V століття, Єлизавета II, II св. війна. А про категорії... ну може. Спитайте, чим керувався той, хто їх замінював :) — Ата (обг.) 06:50, 19 травня 2013 (UTC)
Можна писати "5-е", "2-е" і так далі для століть. --DixonD (обговорення) 08:30, 19 травня 2013 (UTC)

Правило про переклад

Ми вже дуже давно обговорюємо правило про переклади, і хотілось би провести попередній підсумок цього процесу. Тому маю до вас прохання: перечитайте, будь ласка, проєкт правила, і, якщо матимете якісь зауваження і пропонови (якомога чіткіші й конкретніші), напишіть їх на Обговорення Вікіпедії:Переклад. З повагою, Юрій Булка (обговорення) 18:34, 21 травня 2013 (UTC)

Чи має право на існування така стаття?

Пам'ятник Леніну (Лемеші)

Об'єкт сам по собі був незначимий, але до нього зараз прикута інформація масмедій. Чи робить це об'єкт значимим? --Perohanych (обговорення) 11:39, 23 травня 2013 (UTC)

Це не робить. Мас-медія попишуть тиждень-два максимум, і перестануть. Якщо ви зробили висновок, що об'єкт незначимий, то він незначимий незалежно від будь-якого галасу. Якщо об'єкт значимий як пам'ятка, то значимий. --Дядько Ігор (обговорення) 11:53, 23 травня 2013 (UTC)
Як на мене, інформацію з неї краще перенести до статті Лемеші (Козелецький район) окремим розділом і зробити перенаправлення. --Олег (обговорення) 11:56, 23 травня 2013 (UTC)
Об'єкт не має ні історичної, ні художньої цінності. Можна просто {{db}}--Kamelot (обговорення) 12:12, 23 травня 2013 (UTC)

Згадки новин у статтях Вікіпедії

Кого цікавить блок новин на головній сторінці, зверніть, будь ласка, увагу на обговорення Обговорення шаблону:Останні новини/Топ-теми#Згадки новин у статтях Вікіпедії. --Acedtalk 21:17, 25 травня 2013 (UTC)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Кнайпа_(політики)/Архів_17&oldid=32737612