Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/12 березня 2009

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

 
На вилучення:8 квітня9 квітня10 квітня11 квітня12 квітня13 квітня14 квітня
<< | >>
Див. також
усі кандидати на вилучення, критерії вилучення статей, критерії значущості
Інші статті-кандидати
на об'єднання, на розділення, на відновлення, на поліпшення, на перейменування
Пам'ятайте, що статті вилучаються за підсумками обговорення, а не голосування. Неаргументовані голоси не враховуються!
↓ Будь ласка, додавайте нові теми знизу. додати тему

Сибірська мова 5—13[ред. код]

  1. Мовою не може бути те, що має вього лише 3 000 слів[1], які відрізняються від російської, тобто від мови, від якої вона пішла, це взагалі невідомо що, набір діалектних перекаверкань, якими сьогодні не користуються через їх незручність
    Існують мови й з лексиконом в 675 слів (за Роепсторфом), якщо Ви послуговуєтесь нею при збиранні горіхів на Нікобарських островах. Так дійсно треба виправити на «штучну мову» на діалектичному субстраті російської мови Сибіру. Діалектизм проявляється вже з Уралу (Бажов), та навіть на північ до Архангельська мова (Шергін, Пісахов) стає іншою — заїзджайте до сел! Бо російська в Москві, українська в Києві, білоруська в Мінську та казаська в Акмола звучіть однаково по-радянські — перевірте. --Dim Grits 09:16, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Та всі ми розмовляємо в Росії стандартною російською, в школі ж вчимось, там і проходимо, як треба говорити нею. Сибірські діалекти вже всі вмерлі. Про Україну і Казахстан не візьмусь говорити, бо не знаю, а сибірської мови як не існувало. так і не існує, це звичайна вигадка, створена на діалектних словах, які вживалися в різних місцевостях, і всі їх об'єднали у "мову" наші сепаратисти--Andrijko Z. 10:54, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Якщо ми вилучимо з Вікіпедії усі статті присвячені вигадкам, то що в нас залишиться? Пане, чужі вигадки це об’єктивна реальність. --Рейдер з нікчемного лісу 11:17, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    От Ви знаєте самі, що цієї мови не існує у такому вигляді, у якому подано в статті, і все ж її підтримуєте. Одна справа коли вигадка не направлена на розвал держави і створення вигаданого народу, а інша - коли направлена--Andrijko Z. 11:29, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    У вас і так держава велика (одна Якутія 5 Україн займає). Вам шкода якщо відділиться якийсь регіон?--Анатолій (обг.) 13:12, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Так шкода. А Вам не шкода, якщо у найбільшій континентальній держави Європи України відділять якійсь регіон? Наприклад Крим? Мені б цьогго не хотілося--Andrijko Z. 13:21, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Ну так порівняйте, яка Україна, а яка Росія.--Анатолій (обг.) 13:28, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    А яка взагалі різниця які за розміром країни? Головне те, що там люди живуть, а розвал країни може створити кризу як мінімум--Andrijko Z. 13:32, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Зараз і так криза, куди вже далі.--Анатолій (обг.) 13:35, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Ну що зробиш... Якщо ще сепаратистам дозволимо робити те, чого вони прагнуть, так дійсно розвалимось, але з-перше Україна через двомовність, а потім і Росія--Andrijko Z. 13:53, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Чув одну парадоксальну думку. Якщо від Росії "відпаде" зауралля, то в російської держави відпаде необхідність відволікати ресурси на захист кордонів з Китаєм, і колоніальні устремління помножені на почуття реваншизму можуть загостритися якраз на нашому напрямку. --Perohanych 16:22, 18 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    І з чого ви взяли, що створення сибірської мови направлене на розвал держави? Ак би її було б так лекго ровалить, я був би в перших рядах )--Kamelot 11:35, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Ні, ну я розумію, що Ви, м'яко кажучи, недолюблюєте владу російську, як і я, але такі заходи саме для цого і створюються.--Andrijko Z. 11:41, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  2. В англійській вікіпедії існування цієї мови не було підтверджено авторитетними науковими (це я підкреслюю) джерелами[2][3], тобто науковцями вона не визнана, Вікіпедія цією "мовою" була вилучена саме через неіснування цієї мови.
    Штучна мова як токіпона, волапюк, есперанто, помона, так мова штучна, в статті є вказівка на авторство — що це міняє в висвітленні існуючого явища. --Dim Grits 09:16, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Ці мови створювалися для об'єднання людей різних національностей, щоб вони могли між собою розмовляти, а сибірська для відділення цієї мови від російської, ми не маємо підтримувати таких заходів, тіми мовами хоча б хтось розмовляє та їх підтримує, інститути різни створюють, різні держави допомагають їх розвивати, а сибірська не має ніякої підтримки (має лише з боку сепаратистів, яких дуже мало)--Andrijko Z. 10:54, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Ну та й що? В статті ніде ж не говориться про це. Ніде ж не стверджується, що цією мовою говорить переважна кількість населення чи щось подібне. Явище як таке існує. Наскільки вже та мова жива то інша справа. --Рейдер з нікчемного лісу 11:17, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Ви знаєте, одна справа коли в статті написано так, як насправді є, а зовсім інша, коли все перебрехано та має людськоненависний характер--Andrijko Z. 11:29, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  3. Кодифікація (по суті вигадка) цієї мови розпочалася у 2005 році групою сепаратистів на чолі з паном Золотарьовим, які спочатку говорили, що ця мова літературна, але потім сами відказались від цього ствердження і казали, що вона штучна[4]
  4. В "мові" ніяких правил нема, всі сибірські слова (діалектизми) писалися звичайною російською, по цієї мові ніхто книг не випускає, випустили тільки словник, де написано, що яке слово позначає, і сьогодні ці слова вже ніхто не використовує, тому що вони вимерли через непотребу, всі розмовляють російською та іншими мовами, ця мова - звичайний сепаратизм групи людей, які нічого доброго, так кажемо, Росії не бажають, тобто сіли одного вечору, вигадали мову та з'явилася в них ідея спробувати цей "проект" на теренах інтернету
    До чого тут політика та хто чого бажає кому, чи чому. Тут — Енциклопедія знань про все на світі. --Dim Grits 09:16, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Ага, і про кожний сепаратистський захід теж. Це треба обрубати ще на початку, а не сприяти розвітку. Ми вже маємо приклад русинської мови, так розпропагандували, що вже і народ навіть якісь звідки невідомо взявся--Andrijko Z. 10:54, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Мертвих мов повно і що з того? --Рейдер з нікчемного лісу 11:17, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Сибірські діалекти це не мертва мова, а мертві ДІАЛЕКТИ, саме вони, якщо б епро них було написано, і нічого б не згадувалося про цей сепаратистський захід - була б інша справа, взагалі практично все, що там написано, можна перенести у статтю "Вікіпедія сибірською мовою", якої досі немає, і описати там все, а не нагло брехати тут--Andrijko Z. 11:29, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  5. Стаття просто-напросто ненейтральна, містить образи на бік росіян, це просто несурьезно. Я вважаю, що нормальна людина не дозволить собі національні та расові образи, це неприлично як мінімум. Стаття, на мою думку, носить людськоненависний характер.
    Ось це й треба виправляти. Чи Ви забули де знаходиться посилання на редагування — ↑ вгорі сторінки. Уточнення, доповнення, приведення до нейтральної точки зору — це все всіляко вітається. --Dim Grits 09:16, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    А Ви думаєте я не намагався? Аргументи мої для рівноденника не мають ніякого значення, він все відкочує--Andrijko Z. 10:54, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  6. Ще подивитесь, що стало з проектами, які були ними створені (маю на увазі Вікіславію та інше), всі вони вмерли, практично ніхто їх не підтримує, що ще раз свідчить нам про вигаданість цієї "мови", тому що брєд навряд чи буде користатися популярністю. І ще Ви знаєте, якщо ми так почнемо про кожні сепаратистські заходи писати в Вікіпедії і їх таким чином підтримувати, то ні від Росії, ні від України нічого не залишиться, бо в обох країнах дуже багато діалектів та говірок, але є літературна мова, якою ми всі намагаємось розмовляти
    Буряти — вигаданий народ — 73 статті у мовному проекті. Сам більше створив. --Dim Grits 09:16, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Буряти аніяк не вигаданий народ, вони визнані і науковцями, і лінгвістами, і урядами, і всіми іншими, тому що відмінностей від монголів дуже багато, монгол з бурятом не зможуть зрозуміти один одного, якщо почнуть говорити на нац.мовах, це я вже сам бачив. В нас коли проходив бурятський нац.фестиваль "Алтарґана", буряти і монголи з перекладачами розмовляли--Andrijko Z. 10:54, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Буряти - визнаний народ. Науковцями, причому як російськими так і міжнародними. Мали прем'єра бурята (Єхануров). Iurii.Fedyshyn 19:00, 18 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  7. Якщо Ви приїдете до Сибіру і спитаєте в сибіряків, чи існує така мова, Вам просто скажуть що вони взагалі такої не чули, і якщо Ви почнете порівняти «російську європейську» та «російську сибірську», то ніяких відмінностей Ви не знайдете (ті, хто був у Сибіру, знають, про що я говорю)
    В місцевості де я зараз живу за радянських часів було дві мови: «городская» та «наша», «селянська» або «розмовляти по-простому». Тепер три: «городская», «хохляцька» (тепер ми знаємо що нею розмовляють і по телевізору, а не тільки МИ), «кацапська» (нею розмовляють в «кацапетовках» — місцях компактного проживання росіян). --Dim Grits 09:16, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    А в нас розмовляють російською громадяни Росії, і нац.меньшини своїми мовами, сибірською ніхто не користується, бо ніхто і не знає, що така якби "є"--Andrijko Z. 10:54, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Наскільки я розумію, ви в родині так само не літературною українською мовою спілкуєтесь. Це - нормально! Літературна мова не може бути прородньою. Рідна мова сибіряків - говірки північноросійського наріччя, що й лягло в основу сибірської мови. Якщо хтось балака москальською літературною мовою, вони просто забули свою і перейшли на більш привабливу, як роблять мільйони українців, забуваючи українську й перестрибуючи на москальську--рівноденник ✉ 14:17, 18 березня 2009 (UTC)[відповісти]


Коментар: Створена стаття Сибірська Вікіпедія, де описується явище існування такої вікіпедії, також все про золотарьовську мову як вигадану перенесено туди, також створена стаття Сибірська говірка про історичне явище. Тобто кажучі по-суті, вона розділена на дві статті--Andrijko Z. 13:14, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]

  •  За:
  1. --Andrijko Z. 07:03, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  2. --Deineka 10:52, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  3. Як зробив сьогодні Andrijko Z, то і вівці цілі, і вовки ситі. Все на своїх місцях--Kamelot 17:04, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  4. Резонанс був лише у Вікіпедії, декілька тривіальних згадок і втрата активності --Ілля 19:56, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  5. --Iurii.Fedyshyn 18:52, 18 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  1. Треба статтю виправляти й надавати енциклопедичного вигляду при висвітленні реально існуючих справ — а не займатись політичною демагогією й промивкою мізків. --Dim Grits 09:16, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  2. Явище існує? Існує. Набуло розголосу? Набуло. Стаття скільки небудь корисна? Так. Чого людям ще треба? --Рейдер з нікчемного лісу 11:12, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Наведіть мені наукові джерела існування саме сиібрської мови, будь ласка! І користь де її?--Andrijko Z. 11:18, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Наведіть мені наукові докази Вашого існування та користь з нього. --Рейдер з нікчемного лісу 11:55, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Скан паспорту вислати?--Andrijko Z. 12:28, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Це наукові докази? --Рейдер з нікчемного лісу 12:49, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Це документальні докази--Andrijko Z. 13:23, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Словник це теж документальний доказ. --Рейдер з нікчемного лісу 13:39, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Це документальний доказ говірки, а не мови--Andrijko Z. 13:53, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Пане Ви що не розумієте різницю між назвою та суттю? Виходячи з того як це явище називалося, єдина правильна назва статті це Сибірська мова. А от в самій статті можна написати, що це була не справжня жива мова, а далі багато букв. Боротись слід не з назвою, а зі змістом статті. Звісно часом саме існування статті декого дратує, але саме для того й потрібні голосування, аби з’ясувати кого це дратує, а кого ні ,і кого більше... Нащастя Ваша ірраціональна нелюбов до статті наштовхнулася на такуж ірраціональну приязнь багатьох інших користувачів. Насолоджуйтеся. --Рейдер з нікчемного лісу 14:15, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Треба речі своїми іменами називати, пане. От і буду насолоджуватися--Andrijko Z. 14:49, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Явище існує. Як вже його описувати, то інша справа. Там же чітко написано про Золотарьова.--Kamelot 11:23, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Про Золотарьова має бути написано в статті про "Вікіпедію сибірською мовою", а ніяк не тут, і там саме має бути написано, що ця мова вигадана--Andrijko Z. 11:33, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Хвилиночку. Так якраз статті про Сибірську Вікі і не існує, бо не існує явища. Якщо напишете, я зніму голос--Kamelot 11:46, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Тобто Ви пропонуєте написати мені статтю про сибвікі і перенести туди всю інформацію?--Andrijko Z. 12:02, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Оскільки ви стверджуєте, що мови не існує, хоча в статті зауважено про її штучність, то не будете ж ви стверджувати що не було Сибвікі?--Kamelot 12:07, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Я її зараз перекладаю, і перенесу мабуть все про золотарьовську мову туди, а цю треба буде перейменувати на "сибірський діалект" чи "сибірська говірка" чи щось таке--Andrijko Z. 12:28, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    І що тепер? Знімайте статтю з номінації. Інформація розбита по двом статтям. Перенаправлення вилучати немає сенсу--Kamelot 13:43, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Продовжуємо обговорювати статтю тоді і далі як вона була, а про говірку і вікіпедію нехай існують далі--Andrijko Z. 13:53, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Чув одну парадоксальну думку. Якщо від Росії "відпаде" зауралля, то в російської держави відпаде необхідність відволікати ресурси на захист кордонів з Китаєм, і колоніальні устремління помножені на почуття реваншизму можуть загостритися якраз на нашому напрямку. --Perohanych 16:22, 18 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  3. Явище існує. І Вікіпедія такою мовою існувала. До того ж статті про мову існують ще в восьми Вікіпедіях.--Анатолій (обг.) 12:52, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Інтервікі не аргумент, там в 3 вікіпедіях окрім цієї мови ще й про вікіпедію цією мовою йдеться, тобто як зараз в Сибірська Вікіпедія, в 1 взагалі практично порожньо (хорватська), а японську я не розумію=)))--Andrijko Z. 13:53, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  4. Проти, звичайно. Я тільки-но малёхо то врубатса в сибирски говор, а тут видаляти... ) Колись росіяни не визнавали факту існування української та білоруської мови, це були для них «нарєчія» (говірки по-нашому) «вєлікорусского язьіка» --Vasyl` Babych 13:49, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Вони були говірками не «вєлікорусского язьіка», а російської мови, як великоросійська, малоросійська і бєлоросійська мови. Ну брєд сивої кобили це, чесно слово=))) (Маю на увазі те, що їх не існувало), а сибірською ніхто не розмовляє--Andrijko Z. 13:56, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    З попередніх дискусій щодо вилучення статей про мову в російській, українській Вікіпедії, щодо закриття сиб-вікі, я зрозумів, що українці в більшості голосують за її залишення, бо, як кажуть в тій рекламі, «я вас чудово розумію». Українська мова колись так само принижувалася росіянами, не вважалася мовою і т.д. А тепер, коли українці таки мають свою незалежну державу і мову, вони солідарні з сибіряками (чи як їх правильно назвати?), бо самі через це проходили.--Анатолій (обг.) 14:18, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Так-то воно так, але хоч в Рос.Анперії (смехота) і не визнавали українську та білоруську, вони все ж таки існували і їх записували під час переписів як малороську та бєлороську, а сибірською ну ніхто не розмовляє, окрім її автора та ще деяких особ--Andrijko Z. 14:49, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  5. Яка б то не була мова, явище справді існує. І воно справді мало чималий розголос. Так, це штучна мова. Так, популярність її досить незначна. Але наразі це лінгвістичне творіння існує і за межами Вікіпедії. У Вікіславії, звісно, наразі нульова активність, бо її захищено від редагування. Тим паче є ж стаття про ту саму мову волапюк, якою у світі сплікується лише 30 чоловік, а у відповідній Вікіпедії один адміністратор та десяток ботів. Якщо щось у статті не так — треба виправляти. Погані формулювання — замінити. Не відповідає дійсності — переписати. Але підстав вилучати статтю у даному вигляді нема, відвертої брехні там нема — NickK 16:44, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Мені здається що краще, якщо б вона була розділеною на дві статті: Сибірська говірка та Сибірська Вікіпедія, тобто як вже зроблено, в "говірках" описується говірка, яка справді була, а в "вікіпедії" те, що було створено паном Золотарьовим, тобто ця стаття дублює ті дві, і ті дві мають набагато більше додаткової інформації, ніж ця, з цієї можна зробити ну наприклад перенапрямок на "Сибірську Вікіпедію" чи "Сибірську говірку", бо вона вже розділена--Andrijko Z. 16:54, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  6. Переназвати на діалект, чи ще щось таке; покращити тощо, але залишити. --Гаврило 17:30, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  7. На діалект не можна: в обговоренні переплутано два явища: мова (як засіб повсякденного спілкування; може бути сукупністю діалектів, говірок, наріч) та літературна мова (яка завжди більшою чи меншою мірою авторський проєкт; може бути навіть проєктом єдиного автора, як-от ляшська мова на основі силезьких діалектів, перехідних між чеською та польською,— користувався нею лише поет Ондрєй Лисогорський; розвитку не отримала, але діалекти існують, а поет був визначний, перекладали його скрізь, зокрема українською Рильський, а російською Пастернак). Отже, говірка — то одне, а проєкт Золотарьова — зовсім інше, до того ж сибірською Вікіпедією воно не обмежується. Що проєкт виявився невдалим — інша справа; можна було б вилучати через незначимість, але ж самі бачимо з цієї дискусії (і не тільки з цієї), що про незначимість годі казати. З член-кором Олександром Євгеновичем Анікіним, на діалектологічний словник якого посилається шановний Andrijko Z., знайомий особисто, словник цей допомагав редагувати. Щодо того, що говірки вмерли,— ні, існують ще по глухих заїмках; та й виникли вони не в XIX столітті, а в XVI на основі північноросійських (релікт останніх — творчість вже згадуваних тут Шергіна та Пісахова). Висновок: потрібні всі три статті: і про говірку, й про (штучну, літературну) мову, й про покійну Вікіпедію.—See-Saw Itch 19:11, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  8. Залишити однозначно! Не будьмо схожі на наших північно-східних сусідів-імпералістів. Вольготі так! --Звірі 22:43, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  9. Вагоме мовне та культурне явище. Відколи це стаття про мову підлягає видаленню? --рівноденник ✉ 12:34, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  10. Скажімо так… Навіть якщо мови не існує, то спроби її створення — це культурний феномен типу Фофудді чи інтернет-мемів. Якщо навіть мова не відбулася, то слід залишила. Наприклад, стаття ru:Покушение на Трумэна не може бути вилучена просто через те, що замах не вдався. Так і тут. Знаю, що це калічення російської мови і, можливо, вигадки кількох десятків ентузіастів, але Сибірська мова безсумнівно ЗНАЧИМА. На початку статті слід зазначити, мовляв, так і так: «штучна мова… не визнана науковцями» і т.д. --Friend 16:48, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  11. per Рейдер з нікчемного лісу --Mini@ 17:45, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  12. Скажімо, описана у декількох Вікіпедіях західнополіська мова була таким самим лінгвістичним експериментом і розголосу у неї було набагато менше ніж у сибірської. Але сибірську мову вже можна вважати явищем, що відбулось. Якби Золотарьов жив у інші часи, і був дещо більш наполегливим то може й здобув би славу не меншу за Івара Осена, що створив на основі локальних диалектів другу норвезьку мову нюношк... --yakudza พูดคุย 14:34, 16 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  13. Прочитавши статтю, відчув що сибірська мова мені неприємна, що нею ніхто ніколи реально не говорив і говорити не буде. Але якщо навколо цього явища така жвава дискусія - то варто залишити. --Perohanych 16:37, 18 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  •  Утримуюсь:
Примітки[ред. код]
  1. ↑ Сибірська мова 2ий абзац
  2. ↑ en:Wikipedia:Articles for deletion/Siberian language (2 nomination)
  3. ↑ m:Proposals for closing projects/Closure of Siberian Wikipedia
  4. ↑ ru:Сибирская Википедия#cite note-0 Стаття про СибВікі російською

Підсумок[ред. код]

лишається--Deineka 06:01, 20 березня 2009 (UTC)[відповісти]

Нелінійні диференціальні рівняння 2—5[ред. код]

  1. --Deineka 10:44, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  2. --Andrijko Z. 11:13, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  1. --Взагалі-то Дейнека видалив рекламу і файл модна залишити. Але й доцільно перенести як підрозділ у Диференційні рівняння. Що я і зробив. Надалі в окремому файлі можна викласти матеріал більш розгорнуто. Білецький В. С.
  2. Тема-то доволі значима у сфері математики, тому треба статтю залишити. Хоча тема доволі вагома у математиці, її  треба докорінно переробити. Могли б назвати хоч одне рівняння. Знову дивує реклама з Огірком. Це вже не перша стаття , у якій називається цей професор. До цього були ще шедеври типу Точні науки і якась стенгазета. Те, що стаття є профанація зараз це так, але можна і треба переробити.--Anatoliy 024zzz. 13:53, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  3. Я прибрав приклад, в якому рівняння було, як це не смішно, лінійним. Тема важлива, означення є, можна розвивати, тому думаю, що треба залишити. Дядько Ігор 19:10, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  4. Начебто вже більш-менш пристойно виглядає.--vityok 10:31, 16 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  5. Ну тема важлива. Рекламу прибрано. Статтю можна залишити з шаблоном типу "це незавершена стаття бла-бла-бла" . Iurii.Fedyshyn 19:04, 18 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  •  Утримуюсь:
  1. А де Дід Панас? Мені цікава його думка. --Гаврило 17:32, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Останній внесок Діда Панас ще 24 лютого [1]. Тому можете не чекати і сміливо голосуйте..--Anatoliy 024zzz. 18:22, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
Може він ще раптом повернеться, а може хоча б переглядає повідомлення... --Гаврило 17:40, 14 березня 2009 (UTC)[відповісти]

Підсумок[ред. код]

лишається--Deineka 06:01, 20 березня 2009 (UTC)[відповісти]

Україна та українці в російській літературі від 17 — до початку 20 століття 7—6[ред. код]

  • Поставив: —See-Saw Itch 18:49, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  • Причина: Стаття виставлялася на поліпшення, але ніхто не відгукнувся. В тексті надзвичайно багато помилок, отже стаття не може розглядатися навіть як чернетка, бо вводить у оману. Велика кількість імен перекручена (приклади на сторінці про поліпшення), але не всі можна розгадати. Наприклад, невідомо, чи польський письменник Густав Даниловський був просто переплутаний з російським (українського походження) Григорієм Данилевським, а чи Даниловський дійсно мав якесь відношення й до російської літератури. Відповісти на це може лише дуже досвідчений фахівець, але йому, либонь, легше буде нову статтю написати.— See-Saw Itch 18:49, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]

Увага: Статтю перероблено. 

  • Nego! Заперечую. Ось подивимося, що зроблено (а що ні). Тільки дуже прошу шановних оборонців статті й особисто Володимра Стефановича дочитати до кінця, а якщо несила, то хоча б самий кінець (після риски).

Назва. Навіщо тире після числа 17? Чому століття позначаються арабськими цифрами, а не прийнятними римськими?

Перша цитата (з Бессонова). Неприпустимо в енциклопедичній статті мати примітки у дужках з позначкою ініціалів автора (В. М., тобто Володимир Мокрий) або «прим. ред.» (далі, в іншій цитаті).
Там само (і далі багато разів по тексту) відсутній пробіл перед дужкою, що відкривається. Неохайно.

Розділ «17-18 століття» (до речі, чому не «XVII–XVIII»?). Харлампович невікіфікований. Посилання на літературу (тут і далі по тексту) не оформлено через <ref>.
Що таке «внесок українцiв у розвиток нової росiйської лiтератури вiдчувається навiть без повного вимiру науково-лiтературної дiяльностi українських письменникiв у Росiї»?
Невдале слово «спiвпрацюючих», краще «що співпрацювали» (минулий час).
Двічі помилка у слові «Катехізис»: написано «Катехизис», а вдруге (!) ще й вікіфіковано (звичайно, вийшло «червоне» посилання).
«Свангелiє» замість «Євангелiє».
Знов недоречна форма «прибуваючих» («Серед щораз бiльше прибуваючих з України до Москви у XVII ст. вчителiв шкiл…») — краще, наприклад, «Серед учителiв шкiл, котрі щораз більше прибували…», до речі, тоді й кома після цієї конструкції буде доречна, а зараз вона зайва.
Знов «червоне» посилання: «Єпiфан Славенецький». Насправді існував Єпіфаній Славинецький, і в українській Вікіпедії він є, щоправда, з неправильним редиректом. Також у цій статті обов’язково треба було б зазначити, що Єпіфаній Славинецький — а ще більше його компаньйон Арсеній Сатановський (також згадуваний у цьому місці статті) — фактично створили перший варіант російської літературної мови (відмінної від церковнослов’янської), а про це ані слова нема!
Навіщо Біблія у лапках? Це якась несправжня Біблія?
«Т. Прокопович» вікіфікований (хоча краще було б виправити Теофана на більш прийнятого Феофана), а Антіох (а не Антиох) Кантемір, його учень,— ні (щоправда, статті про нього ще немає, але обов’язково має бути).
В другій цитаті знов недоречне для енциклопедичної статті «прим. ред.», знов неправильне посилання на джерело, але головне — навіщо при поясненні в дужках, що Дмитро Туптало — це й є святий Димитрій Ростовський, вікіфікувати обидва імені: адже вони через редирект все одно потрапляють на одну й ту саму статтю «Туптало Дмитро Савич»?
Пишучи про внесок українських митців епохи бароко, можна було б обмежитися (згідно з назвою статті) лише літераторами. Але якщо вже згадано архітекторів та живописців, то неможливо було забути про композиторів (Дилецький, Бортнянський, Березовський, частково Ведель, також Дехтяревський, Давидов, Рачинські та багато інших).
Чому це Меншиков став Мєншиковим?

Розділ «19 століття» (знов-таки: чому не XIX?) вже звертається не тільки до українців, що впливали на російську культуру, а й більшою мірою до росіян, що описували культуру та природу українську. Це неприйнятний для енциклопедичної статті еклектизм. Або про одне, або про друге.
Збільшується кількість помилок: «у Захiднiй Свропi», «Ортывки», Полтавські краєвиди чомусь із великої літери, «письвенник», «Кирило-Мифодiївського братства» тощо.
Російське прізвище «Полевой» українською треба передавати як «Полевой» (у статті «Полєвой»), а «Цертелев» — навпаки, як «Цертелєв» (у статті — «Цертелев»), «Радищев» — «Радищев» (у статті «Радіщев», невікіфіковано).
Кирило Тополя не був автором твору «Цари» (такого й слова в українській мові немає). Натомість відома його драма «Чари». Так само не було ніякого С. Гребінки: альманах «Ластівка» видав Євген Гребінка. Добре, що тут неважко здогадатися, але в статті наведено ще купу назв та прізвищ не так відомих, і за наявності таких помилок кожне треба перевірити ретельно. До цього ще повернемося.

Особливо вражає коротенький розділ «Початок 20-го століття». Що в ньому роблять Микола Добролюбов († 1861), Федiр Достоєвський († 1881), Іван Тургенєв († 1883), Микола Чернишевський († 1889), Микола Лєсков († 1895) і навіть Олександр Кольцов († 1842)? До речі, про останнього аж ніяк не можна було обмежуватися побіжною згадкою: він народився та мешкав на українсько-російському етнічному порубіжжі, зазнав великого впливу з боку українського фольклору й навіть замолоду робив спроби віршувати українською.
І який сенс у цьому переліку? Що спільного? Лєсков дійсно гарно описував київське життя, а Тургенєв лише згадував сентиментального хохла, який щойно почує пісню «Грає, грає, воропає», то не втримається від сліз. А що Достоєвський? Що в нього українські прізвища переважно в негативних персонажів (Фердищенко, Докторенко). А, ну ще «Господа Басаврюковы <…> Хорошая дворянская фамилья, выходцы из Малороссии». То так і треба написати, а не просто перелічувати.

Висновок: статтю не перероблено.

__________________________________

Звичайно, в мене спитають: якщо ти такий розумний, то чому ж сам не повиправлял оте? Я вже вказував на дві принципові вади цієї статті, які роблять неможливим її існування в енциклопедичному просторі. А тому й виправляти дрібниці не варто, ба більше: шкідливо! Виправити ті помилки, до яких можна догадатися, та вікіфікувати, що вдасться — це те саме, що прикрашати труп дівчини та робити йому макіяж в розрахунку, що хтось ожениться. Звичайно, аналогія кульгава: труп від живої людини відрізнять, а зі статтею то не так легко.

Отже, дві причини було вказано, але дарма. Мушу повторити.

Перша причина: стаття неенциклопедична за своєю сутністю (справа навіть не у висловах на кшталт: «Тут важко утриматися вiд коментаря» — це все неважко повикидати). Автор звалив до купи все, що знайшов з російсько-українських літературних стосунків, але висновків не зробив і не визначився з найголовнішим: чи хоче він писати про вплив українців на росіян, чи про відображення України в російській літературі. Це приблизно як хтось написав би статтю одночасно й про історію розвитку обчислювальної техніки, й про відображення цієї техніки у науковій фантастиці (розумні машини, андроїди тощо). Для науково-популярної статті це цілком прийнятно, навіть може вийти щось цікаве та корисне. Але це зовсім неенциклопедично. Тому статтю треба не виправляти, а переписувати наново. Цілком.


Друга причина — величезна кількість невиправимих помилок. Подивимося.

Перша цитата (з Бессонова). Що за слово таке — «ревідпорне»? Наявність таких помилок ставить під сумнів автентичність цитати в цілому. Отже, треба звірити цитату з першоджерелом. А потім — всі інші цитати (бо віри цьому тексту немає). Пан професор може це зробити?

Але найбільше лихо — це перекручення маловідомих прізвищ та назв. Про деякі відоміші вже йшлося; про сумнівного Даниловського/Данилевського я писав ще в обговоренні на поліпшення — то шановний Володимир Стефанович його просто вилучив. Добре зробив, але прийдеться вилучати ще багато. Ось натрапляємо: «А. Скальський ("Порубежники, канва для романов")». Це дійсно був такий Скальський? А може, мається на увазі Аполло Скальковський, опонент Шевченка? Адже він на дозвіллі трохи бавився історичними романами. Без звернення до першоджерел з’ясувати це не можемо. Трохи далі: «Антон Погорельський (Петровський) — чи не Антоній Погорельський, справжнє прізвище якого було Перовський (без т)? Тоді закрадається підозра, що якийсь Свудницький — це насправді Анатоль Свідницький (адже були в нього й російськомовні оповідання, а жодного Свудницького не знають ані довідники з літератури, ані Ґуґль). Але як він може бути попередником Гоголя? Знов повна невідомість. Звісно, все можна розшукати, але якою ціною? В даних випадках треба звернутися до Русского биографического словаря та до Polskiego słownika biograficznego, але мені, наприклад, це важко: треба їхати до ДПНТБ, а це півтори години (та й то якщо пробок не буде). До того ж, успіх не є гарантований. Міг би допомогти справі автор оригінальної статті, але щось його не чути й не бачити (зрештою, про це ще скажу на самім кінці).

Список літератури рясніє помилками в польській бібліографії (Swiat Stowianski замість Świat Słowiański, Poczatki nowozytnych badan замість Początki nowożytnych badań, oqulna замість ogulna тощо; діакритичні знаки геть відсутні). Певна річ, виправити назви книжок та статей для людини, трохи обізнаної з польською мовою, не надто важко. Але як бути з прізвищами? Наприклад, в другому пункті бібліографії Luzny — це Luźny або Łużny?

І такі сумніви в кожному абзаці. Таким чином, якщо все це не вичистити як слід, стаття, як я вже зазначав, може лише ввести користувача в оману. Перевіряти все це вимагатиме кількох тижнів напруженої праці в бібліотеках (бо маловідомі видання до Інтернету ще не потрапили), та й то залишиться багато неоднозначного, чому в енциклопедії не місце. А тим часом стаття висітиме, її читатимуть — з дуже шкідливими наслідками.

Шановний Володимире Стефановичу, пане професоре! Не витрачайте Ви дорогоцінного часу та безцінних нервів, киньте Ви розмальовувати цю труну, киньте напризволяще це лихо, хай воно вмре тихо… Всі Ваші намагання виправити орфографію та вікіфікувати — то марна праця. Ну, хочете, я перед Вами на коліна впаду? хочете, ґрунт їстиму?

Окремо хочу спростувати Вашу підозру, що вилучити статтю хочуть ті, що мають якесь особливе, упереджене ставлення до Росії. Дивна думка! Не можу собі такого уявити. Якби я був схибнутий на зверхності російської культури, я б не вилучав статтю, а намагався додати до неї щонайбільше матеріалу, який свідчив би: українці отримували найбільші перспективи для культурних досягнень, коли асимілювалися, русифікувалися та підлягали Москві. Біографії Бортнянського, Гоголя та ще багатьох-пребагатьох використав би повною мірою. А якби я, навпаки, схибнутий був на українофілії, то теж нема чого вилучати: доводив би, що все визначне в російській культурі зробили українці, а ті кляті кацапи самі ні на що не здатні. Прикладів теж море знайшов би.

Присягаюся, що цілком неупереджено ставлюся до російсько-українських (та й будь-яких інших) культурних взаємин та впливів — подивіться хоча б мою статтю про Кондратьєва. Я б і сам заходився писати статтю замість тієї, що запропонував на вилучення, якби мав у власному розпорядженні бодай отой грубий том Харламповича, а не змушений був їздити в робочий час читати його до бібліотеки Інституту філології, яка працює лише кілька годин на тиждень (в інших книгозбірнях Новосибірська цього тому немає).

Щоправда, є спосіб дати ладу зі статтею: розшукати пана Володимира Мокрого, вхопити його за фалди фрака та примусити виправити як слід його виплід, ще й з прискіпливою перевіркою першоджерел. Я натякав на це ще в найпершому обговоренні (про поліпшення), але відгуку не було. Може, пан Мокрий десь взагалі зник? А може, він просто не хоче поширення своєї статті, бо це порушує його авторські права? І оця підозра є третьою причиною мого наполягання на вилученні статті.— See-Saw Itch 20:23, 14 березня 2009 (UTC)[відповісти]

  1. Ох і сильно вона Вас зачепила та стаття... Ну буквально за живе. Але мене (та й інших) життя вже навчило - якщо хтось у чомусь присягається - то часто воно навпаки. (замість присягання - покажіть свій доробок і скажіть про друзів - відпаде необхідність присягатися). Щодо Володимира Мокрого - то він у Кракові, у Ягеллонці. Професор гібілітований. Мій старий-престарий знайомий, колега, товариш (дивіться мою статтю про нього в УкрВікі - в основному переклад з польської та просто знання цього науковця, особисті контакти). Ви компетентна людина (Ваші посилання на не ті лапки, дужки, тире і т.д. я опускаю - тут дійсно ви праві, орфографію і синтаксис треба поправити). Вам, як розумному користувачу Вікі раджу не виходити в Україні зі старої відомої позиції відомих людей "підтримки сильного", а підтримати СВОЄЮ НЕПЕРЕСІЧНОЮ енергією і компетентністю аборигенів цієї землі, які мало-по-малу створюють цей інтернет-продукт. Вдоскональте статтю (нема межі вдосконаленню) - і це буде добре. Що ж до відсутності чітких висновків (ідеї) в цій статті (Ваша основна "причина" - то дійсно їх(її), як ви правильно зауважили, немає. СТАТТЯ НЕІДЕОЛОГІЧНА - і це правильно - тому які можуть бути "чіткі висновки". Бо і українці впливали на російську літературу і навпаки. Стаття це і показує. Так і повинно бути в науці. А якби була ідеологічна спрямованість - то була б і заангажованість. Так що те, що ніхто висновків не зробив у статті - то добре - відображено як є. НЕ так досконало як хотілося? Ну то вдосконалюйте (а ми з Мокрим подивимося і привітаємо Вас) - але нащо ж викидати інформацію? Білецький В. С.
  • То, мабуть, моя провина, що написав надто багато літер: не всі можуть подолати такий обсяг інформації, а подолавши, не всі зрозуміють. Тому: ще раз по пунктах. Конспективно. Без аргументації і прикладів (вся аргументація і дуже маленька частина прикладів наведена вище).

1. Тематика статті потрібна, актуальна та цікава.
2. Сама стаття неенциклопедична. Цю тематику варто розглядати в двох статтях. Умовні назви: «Вплив українців на російську літературу/культуру» та «Відображення України в творах російських письменників» (можливо, треба буде ще й третю: «Внесок етнічних українців до російської літератури/культури», бо, з одного боку, вплив може бути опосередкованим, наприклад вплив Шевченка на китайську літературу чи Миколи Островського — на малагасійську, а з другого — етнічні українці, працюючи в чужій культурі, можуть нічого власне українського до тієї культури не вносити, приклад — Віктор Гриценко).
3. В статті наявна велика кількість помилок, які виправити принципово не можна (он Dim Grits почав виправляти за моїм переліком і відразу втрапив у пастку зі Свідницьким).
4. Ці помилки завдають великої шкоди користувачам, вводячи їх в оману. Що довше висить ця стаття, то більше шкоди.
5. Виходячи з пункту 4, краще над усе було б вилучити вже зараз всі сумнівні місця (можна зберегти їх off-line і потроху розслідувати-реконструювати), а це близько половини всього тексту.
6. Решту тексту перевірити щонайретельніше (цитати, власні імена, всі цифри, бібліографію — бо велика кількість кричущих помилок повністю підриває довіру до тексту в цілому) і розподілити по двох-трьох статтях, запропонованих у пункті 2.
7. Зараз, до вилучення або до розподілу та копіткого виправлення, ця стаття — ганьба української Вікіпедії, і будь-яке виправлення помилок, вікіфікація тощо тільки погіршує ситуацію, бо надає пристойної зовнішності поганому продукту.
8. Щодо неідеологізованості — повністю згоден. Але крім відсутності ідеології бажана ще наявність змісту (саме змісту, а не лише неструктурованої купи інформації).

Особисті закиди (щодо мого внеску, незрозумілої мені «підтримки сильного» та Вашого «читання у серцях»), а також конкретні дрібні питання з персоналій пропоную перенести на наші з Вами власні сторінки, щоб не переобтяжувати цю дискусію. Проте мушу зазначити прямо тут, що не можу розглядати Ваші слова «вдосконалюйте, а ми з Мокрим подивимося» інакше як образу (маю надію, що не свідому). Тобто пан Мокрий за допомогою своєї неохайності загадав мені (і всій Вікіспільноті) ребус, а тепер дивитиметься зі своєї Яґеллонської далечині, як я упріваю, вирішуючи: Скальський чи Скальковський, Свудницький чи Свідницький, «Цари» чи «Чари» — і це при тому, що він розв’язання цього надто складного ребуса знає. Ну от скажіть чесно: чи це не глузування? — See-Saw Itch 16:33, 15 березня 2009 (UTC)[відповісти]

1.Яке "глузування" - боронь Боже. Звичайно, що описки - це і є описки (помилки друку) - не більше. Їх треба виправити і все. Це чисто "робочі моменти". 2. Давайте виходити з Вашого: "Тематика статті потрібна, актуальна та цікава." Тобто стаття має зміст (і Ваш п.8 протирічить п.1). 3. Ідею додаткових окремих статтей «Вплив українців на російську літературу/культуру» та «Відображення України в творах російських письменників» та «Внесок етнічних українців до російської літератури/культури» цілком прийнятні. Ще б автора до них (я не літературознавець). 4. Наявна стаття структурована за періодами (за століттями). 5. ВСЕ ВАМИ ВИКЛАДЕНЕ В ЦЬОМУ ПЛАНІ - КОНСТРУКТИВ. Тому зовсім незрозумілий емоційно-зашкалений крик про якусь "ганьбу" тощо - просто несприймаються. Пропоную спокійно і конструктивно внести певні "розшифровки" (Ви ж прекрасно знаєте, що, наприклад, старі імена пишуться і писалися раніше по-різному - той же Туптало - і Дмитро і Димитрій і Димитрій Ростовський і Туптало Данило і т.д. - то ж просто його правильно вікіфікувати, десь виправити літеру в помилці друку - не треба так багато емоцій з приводу робочих моментів. Попрацюймо. В конструктиві. Я бачу ви вболіваєте за цю статтю - головне не "залюбити її до смерті". Білецький В. С.
Володимире Стефановичу, я ж кілька разів вже стверджував (і силу прикладів навів), що значну частину поправок внести принципиво неможливо: інформації в тексті не вистачає, щоб зробити адекватний висновок. Dim Grits намагався це зробити, частину дійсно виправив, частину попсував ще далі (я навмисне не втручаюся, навіть там, де маю деякі гіпотези, але клацніть, наприклад, по зробленому цим користувачем посиланню на ім’я «Томас» і посмійтеся. Або поплачте). А тим часом пан Мокрий, мабуть, знав, про що пише, і міг би легко розшифрувати всі оті невідомі чи навіть неіснуючі імена. Тому й «ганьба», що вводить у обіг недостовірну та перекручену інформацію майже у промислових масштабах. Що ж до Вашого «стаття має зміст» — ну я вже не знаю, як ще раз сказати, щоб людина бодай із середньою освітою, а не з науковим ступенем зрозуміла! Ну, от що б Ви сказали, побачивши статтю «Вода в гірничій промисловості», де б одночасно і без розрізнення розповідалося б і про загрозу затоплення штреків, і про використання гідромоніторів, і про розвідку на воду? Еклектично було б, еге ж? Як стаття для школярів годиться, а як енциклопедична — жодною мірою. А хронологічна періодизація — то дрібниці, вона майже нічого не додає. Моє шанування! — See-Saw Itch 09:46, 16 березня 2009 (UTC)[відповісти]
Шановний колего See-Saw Itch! Немає нічого такого, що не можна виправити (якщо є бажання). Тому пропоную конкретно:

1. Наведіть що "принципово неможливо" з Вашої точки зору виправити у преамбулі (конкретно!) - і ми тут попрацюємо (Ви, я, колеги, ...). 2. Наведіть що "принципово неможливо" з Вашої точки зорувиправити у 18 ст. (конкретно!) - і ми тут попрацюємо (Ви, я, колеги, ...). 3. Наведіть що "принципово неможливо" з Вашої точки зору виправити у 19 ст. (конкретно!) - і ми тут попрацюємо (Ви, я, колеги, ...). Можна все це - частинами. Але - конкретно без загальників. Тоді піде конкретна робота. Ще раз сподіваюся на конкретику і конструктив. Схиляюся до того, що ми обоє хочемо якості статті. Якщо Ви вважаєте, що для школярів вона вже "годиться" - то працюючи далі давайте її зробимо придатною і для студентів, магістрів і т.д. То ж чекаю конкретики. Білецький В. С.

Шановний колего Білецький В. С.! По-перше, я зовсім не хочу якості цієї статті, я хочу її саме «залюбити до смерті» за Вашим елеґантним висловом. Замість неї я хочу мати дві-три статті з конкретною, а не розпливчастою тематикою. По-друге, я зовсім не вважаю, що «для школярів вона вже годиться»: вона годилася б, якби не містила (вкотре вже кажу!) великої кількості недостовірної та перекрученої інформації. Тепер до Ваших питань. Даруйте, перелічувати все — це надто багато. Обмежуся тим, що вже згадувалося.
Даруйте - Ви ж самі вище (прочитайте те, що писали): "Як стаття для школярів годиться" - я просто повтори Ваші слова. Тепер у Вас більш певна позиція - будь що "залюбити до смерті" (Ваше: "я хочу її саме «залюбити до смерті" ) - і відки таке неприйняття - чому не можна покращити (Ви вже в принципі це відкидаєте?). І водночас - бажаєте бачити статті в розвиток теми - то будь ласка - запропонуйте їх - хто ж заважає. А зараз є цей продукт - далеко не ідеал (а де Ви бачили ідеал), але ось уже покращений завдяки і Вашим та Ваших колег старанням. Не займайте непримиренних позицій. Поспівпрацюймо над подальшим покращанням статті. Білецький В. С.
Я писав про уявну статтю «Вода в гірничій промисловості». Що цю статтю не можна покращити, я заявив від самого початку, інакше не виставляв би її на видалення.— See-Saw Itch 14:55, 16 березня 2009 (UTC)[відповісти]
1. Хто такий А. Л. Томас, чи існував такий письменник?
Перевірив і проконсультувався - це незначимо і фрагментарно - видалив. Натомість підкреслив головне - переклад Іліади. Білецький В. С.
Слушно зробили, що видалили. Треба б ще відсотків сорок видалити, і, може, щось вийде, з чим навіть я погоджусь. Для довідки: це ніякий не Томас, а французький другорядний поет Антуан Леонар Тома́ (Antoine Léonard Thomas; 1732–1785). І Гнєдич його не перекладав, а лише зробив вільний переспів. Головне ж — що це жодного відношення до українсько-російських літературних зв’язків не має.— See-Saw Itch 14:55, 16 березня 2009 (UTC)[відповісти]
2. Чи існував А. Скальський, автор твору «Порубежники»?
Прошу уточнити з посиланнями на текст статті. Білецький В. С.
Та вона ж постійно міняється! Це ім’я Dim Grits видалив. Зрештою, можна було й не видаляти, а пошукати серед творів Скальковського: може, й справді він.— See-Saw Itch 14:55, 16 березня 2009 (UTC)[відповісти]
3. Хто такий А. Свудницький, а якщо шановний Dim Grits правий, перейменувавши його на Свідницького, то чи не Анатолій Свидницький це часом і як він може бути попередником Гоголя, коли народився 1834 року (рік, коли Гоголь видав «Миргород»)?
Анатоля Свидницького вікіфікував. Ви тут не праві стосовно "попередника Гоголя" - там же зовсім не говориться про те, що він - попередник. Прочитайте - йде перелік: "малоросійських", "гоголівських" - справа в тому, що, як відомо твори про Україну, дотичні за тематикою до України в ті часи називали "малоросійськими" (а після такої фігури як Гоголь і "гоголівськими"). Але зберігся вислів і "малоросійськими" - цей термін вживався як до так і після Гоголя. Тут стосовно Анатоля Свидницького, зрозуміло, вживається "малоросійських" (він не прив"язується до Гоголя як Ви пробуєте стверджувати). Некваліфікованого читача (але не Вас!) може дещо плутати перелік. То ж поправив його дещо - можете запропонувати ліпшу версію. Все ж зрозуміло, що Скальковський писав "малоросійські" твори і не був попередником Гоголя. Білецький В. С.!
Ба ні, там говориться саме: «Безпосереднi попередники «гоголiвських» та «малоросiйських» оповiдань i героїв — Орест Сомов («Сказка о кладах», «Русалка»), Антон Погорєльський, О. Чуровський, А. Шаховський, Анатоль Свідницький, В. Сикевич, П. Раєвський» (до речі, з трьох вікіфікованих прізвищ два неправильні, одне з подвійним посиланням; Чуровський та Сикевич також нікому невідомі). Та й усі інші, здається, все ж таки попередники Гоголя, Свидницький випадає з ряду.— See-Saw Itch 14:55, 16 березня 2009 (UTC)[відповісти]
4. Чи можна взагалі довіряти довідникові, в якому трапляється одна, друга, третя, кільканадцята помилка, або краще вже викинути такий довідник на смітник?
Не ідеал - згодний. Але якась (навіть немала) кількість помилок - виправима. Білецький В. С.
Поки що питань досить, але покірно прошу відповісти й на моє попереднє питання про воду (якщо Вам здалося, що воно було риторичне, то запевняю, що це не так).— See-Saw Itch 11:19, 16 березня 2009 (UTC)[відповісти]
Серед 20-и "американських способів" "як завалити справу" є й такий прийом - забалакати її (зокрема змінити тему) - повірте нема на те часу. І так між парами це пишу. Білецький В. С.
Що ж, шкода… Хоча тему я не змінював: тема була не так про конкретну статтю, як про клас статей, неприйнятних для енциклопедій/довідників. Ну, коли Ви не хочете віповідати, то, певно, вибачите мене, якщо я теж припиню цей діалог. На прощання раджу просто переглянути всі імена в статті та повикидати кожне, якому не знайдеться відповідного імені в авторитетних джерелах. Лєвшина можете пошукати серед новостворених статей (насправді в нього трошки інше ім’я, і запевняю Вас, що в нього немає ані твору «Отрывки из писем о Малороссии», ані твору «Письма из Украины» — є одна книжка з трохи іншою назвою).— See-Saw Itch 14:55, 16 березня 2009 (UTC)[відповісти]
Стосовно Левшина Ви здається помиляєтеся. Ось література: Левшин А. Отрывки из писем о Малороссии // Украинский вестник.— 1816.— С. 47. http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=4431&page=2#text_top Білецький В. С.
Назагал відповів на Ваші запитання. Питайте ще. Знаходьте помилки та незрозумілості ще - будемо виправляти. Білецький В. С.
Дякую, я вже ситий.— See-Saw Itch 14:55, 16 березня 2009 (UTC)[відповісти]
І я Вам дякую - завдяки Вашій і Вашого колеги наполегливості стаття стала кращою. Білецький В. С.
Підручник чи енциклопедію якого народу ви б не відкрили, завжди побачите ідею про особливий вклад цього народу в будь-який предмет. В росіян - винахідник радіо - Попов, в США - Тесла, у французів Бранлі, хоча насправді схоже Марконі. Винахідник паротяга - Треветік а не батько й син Черепанови. Я знаю принаймні 4 країни, які вважають що геграфічний центр Європи знаходиться саме в їхній країні. Поляки вважають що в 1945 Polskie wojsko Berlin brało a radzieckie pomogało. Вважаю такий підхід правильним і пояснюваним. Вчені, інтелігенція знають правду, а народній масі треба дати відчуття самоповаги, тоді ця маса перетворюється на народ, який здатен витворити і захистити свою державу. --Perohanych 05:58, 18 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  •  За:
  1. --See-Saw Itch 18:49, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  2. У такому стані за вилучення. Частково можна перенести до статті Російськомовна література, наразі скидається на погано розпізнаний скан — NickK 20:14, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]

#--Крис 16:09, 13 березня 2009 (UTC)--Крис 17:36, 16 березня 2009 (UTC)[відповісти]

  1. Назва схожа на тему реферата, а статтю треба обробити і переробити гарно. --Гаврило 16:58, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Не розумію Вас - так Ви за вилучення чи за переробку гарно? Я ось переробляю - підключайтесь. Довікіфікуйте, якщо є час і натхнення. Білецький В. С.
    Може тоді поки поставити на покращення? --Гаврило 17:43, 14 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Звичайно. Вона й зараз вже суттєво ліпша - вичитано ряд граматичних помилок, з"явилася вікіфікація. Треба доробляти ще. Білецький В. С.
    А сенсу? У нас на ВП:ПОЛ повно статей, які висять там мсяцями і їх тільки переносять з одного місяця на інший.--Анатолій (обг.) 15:35, 15 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  2. Стиль статті не енциклопедичний. Таке враження, що це уривок з якогось реферату чи статті (про що свідчить, зокрема, позначка «(…— В. М.)»).--Анатолій (обг.) 18:02, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Стиль і суть - різні речі. Хіба можна через стиль вбивати суть? Треба поправити стиль (не чіпаючи суті). Чи Вам саме СУТЬ не подобається? Білецький В. С.
    І суть теж. І взагалі, чому саме від 17-го століття, ане 15-го чи 16-го?--Анатолій (обг.) 00:23, 14 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Щодо періоду 17 - початок 20 століття - то тут елементарно. Це є САМЕ ТОЙ ПЕРІОД ПІД ВЛАДОЮ МОСКВИ. Що саме по суті (Ваше:"І суть теж") не подобається? Які претензії по суті? Білецький В. С.
  3. Пан Сисоїч докладно, грунтовно та фахово вказав на недоліки статті, та що саме слід робити. --Рейдер з нікчемного лісу 12:04, 16 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  4. per NickK та Ahonc --Yakiv Glück 13:14, 16 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  5. Тема цікава і корисна та в ідеалі заслуговує на окрему статтю, але нажаль в такому вигляді краще частково її перенести в ту ж Російськомовна література, як запропонував пан NickK--セルギイОбг. 16:25, 16 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  1. Принципово проти. 1. Стаття має оглядовий характер, але виконана ґрунтовно. 2. Дійсно були певні орфографічні огріхи. Що побачив - виправив. Але повинен зазначити, що: По-перше, багато назв процитовані з 17-19 століть і як на сучасну мову виглядають "неграмотно" - це, звичайно, очевидна данина часу. По-друге, ряд імен і прізвищ пишуться і зараз по-різному - той же Теофан Прокопович (Феофон Прокопович). 3. Стаття багата на персоналії - вже частину вікіфікував. Потребує і подальшої вікіфікації. Білецький В. С.
  2. per Білецький В. С. Користувач:Рябчук Ю.І..
  3. --Vasyl` Babych 13:44, 15 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  4. Забагато інформації на користь України, щоб по-простому вилучити статтю. Рідко признається вклад України та українців у розвиток Росії...--лк 11:24, 16 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Якщо такими статтями підтверджувати цей внесок, то чужинці впевняться, що він або перебільшений, або взагалі вигаданий.—See-Saw Itch 11:34, 16 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  5. статтю переробили --Крис 17:36, 16 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  6. слід залишити для покращення. --Perohanych 23:31, 16 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  •  Утримуюсь:

*Особлива думка. У мене є підозра, що як і будь-яка стаття, яка так чи інакше торкає інтереси Росії, ця стаття привертає особливий (специфічний) інтерес. Мабуть в цьому вся справа. Білецький В. С.

В цьому, можливо, теж, але не вся. По-перше, дуже розмита тематика: це про українців як об’єкт літератури (етнографічні чи не дуже описи українського життя тощо) чи як суб’єкт (етнічні українці як автори російських творів)? Звичайно, в публіцистичній статті це можна змішувати, але не в енциклопедичній. По-друге: чи певні Ви, що все виправляєте як слід? Я годину просидів над ідентифікацією перекручених імен — плюнув. І до чого в статті, часовий діапазон якої закінчується XIX століттям, Ілля Еренбург (рік народження 1891)? — See-Saw Itch 18:17, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
1. Щодо ідентифікації - то справа освіти та ерудиції. Я не літератор, але попрацював десь з пів-години і суттєво ідентифікував персоналії (дивіться вікіфікацію). 2. Щодо періоду 17-початок 20 століття. Це є САМЕ ТОЙ ПЕРІОД ПІД ВЛАДОЮ МОСКВИ. 3. Щодо окремих персоналій - якщо є якісь зауваги - це поправимо (після обговорення). Але тема літературного впливу української культури на російську в цей період (особливий) - дуже актуальна. Це - поза сумнівом. І так само поза сумнівом те, що дууже багато не захочуть того чути й бачити. Може й більше тих, хто цю тему бажає висвітлити. Білецький В. С.
А після початку XX століття аж до його кінця — то вже не під владою Москви? — —See-Saw Itch 11:34, 16 березня 2009 (UTC)[відповісти]
Ні. Це був якісно новий етап - з УНР, ЗУНР, УРСР та ін. - можна цей етап трактувати за великим рахунком як практичне відродження (важко - через голодомори, війну, дисиденство тощо) - але відродження навіть в умовах СРСР. Білецький В. С.

Стаття виконує роль доброго "лакмусового папірця". От —See-Saw Itch, схоже, не згоден ні на які правки - тільки на вилучення. Має в цьому (ніяких правок - тільки вилучення) - немалу кількість однодумців. Нема худа без добра. Білецький В. С.

  • Напередодні підбивання підсумків хтів би-м звернути увагу на результати тих численних правок, що їх зроблено в статті протягом останніх днів, бо деякі користувачі дійшли висновку, ніби статтю покращено. Насправді, дещо відформатовано, цитати виділено, зроблено вікіфікацію, й стаття візуально зробилася подібною до вікіпедичної. Вірогідно, ця косметична правка й увела в оману тих, хто вирішив, що статтю дійсно перероблено. Що ж до виправлення помилок, стан фактично не поліпшився. За моїми оцінками, виправлено приблизно 20%, але ще 10–15% додано нових. Оборонці статті намагалися врахувати всі зауваження, які я робив у дискусії, але не врахували, що багато чого було сказано в полемічному запалі. Так, я висловив сумнів щодо доцільності згадування Тургенєва (забувши про його роман «Напередодні» з описом Києва) — і ім’я Тургенєва було вилучено. Приблизно те саме трапилося зі Скальковським (в первісному тексті статті було перекручено його ім’я). Але насправді можна було розшукати в Інтернеті згадку про твір «Порубежники», або хоча б залишити ім’я, додавши посилання на ті твори, що згадуються в статті про нього. Невиправленими й нез’ясованими залишилися майже всі «загадкові» імена (Сикевич, Свудницький, Чуровський…). Пишучи про Свудницького я жартома припустив, що це може бути Свідницький. На жаль, оборонці взяли мій жарт на серіо, і ось маємо його серед попередників Гоголя, хоча він значно молодший. При цьому вони обстоюють правомірність такої правки. Що ж до вікіфікації, то вона переважно помилкова. Так, слово «федералістичний» має тепер посилання не на «Федералізм» (політична концепція, тип ідеології), а на «Федерація» (просто тип державного устрою). З’явилися зовсім химерні посилання на неіснуючи слова «Травесція» (sic!), «Іконографіка» (є «Іконографія», але до іконопису, про який ідеться в тексті, вона має дуже опосередковане відношення) тощо. Бібліографію просто ніхто не перевіряв. І так далі. Звичайно, всі ці зауваження стосуються лише другої з названих мною раніше причин необхідності вилучити статтю (велика кількість невиправимих помилок). Що ж до першої — неенциклопедичності, еклектичного поєднання двох-трьох різних тем,— то в цьому напрямку не зроблено нічого.— See-Saw Itch 04:04, 20 березня 2009 (UTC)[відповісти]

Підсумок[ред. код]

лишається--Deineka 06:02, 20 березня 2009 (UTC)[відповісти]

Категорія:Зарублені мечем 10—2[ред. код]

  1. NickK 21:37, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  2. Дивно, чому нема Категорія:Повішені, Категорія:Страчені на електричному стільці.--Анатолій (обг.) 22:12, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  3. --Рейдер з нікчемного лісу 22:17, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  4. За, але тільки тому що немає визначеності (чи мечем, чи шаблею, чи сокирою в багатьох випадках невідомо) Можна просто Категорія:Зарублені. І нічого не маю проти Категорія:Повішені, Категорія:Страчені на електричному стільці--Kamelot 13:34, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  5. Вибачте за чорний гумор, але якщо вже до такого дійшло, то уявляю собі підкатегорію: Страчені на електричному стільці за штатом. --Friend 16:27, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  6. Може тут є відвертий чорний гумор, але як така категорія: Проковтнуті удавами у зоопарку міста, З'їдені канібалами в Африці, з'їдені піраньями Амазонки, Вбиті з особливою жорстокістю у фільмі «Щелепи» або Акули-3, Пожертвувані богам науковці, Перероблені на ковбасу на місцевому м'ясокомбінаті, вбиті арматурою, померли унаслідок перїдання піцци і т.д.--Anatoliy 024 обг.ø 18:03, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Повішені, як собаки.--Анатолій (обг.) 00:21, 14 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    А можна і втоплені, як кошенята.--Anatoliy 024 обг.ø 11:41, 14 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  7. Вікіпедія:Категоризація радить уникати другорядних тем. --А1 18:18, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  8. Користувач:Рябчук Ю.І.
  9. --Крис 18:42, 16 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  10. Без коментарів. --Yakiv Glück 21:51, 16 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  1. Цікава категорія. Чим би й не категоризувати за такою ознакою. Хтось створив, наповнює, хтось і зацікавився, і знайшов, бо воно є. Кожен повинен займатись своєю справою й не заважати іншим займатися їхньою. Машиністи електропотягів теж потрібні, хоч в дитинстві здавалося по-іншому — керма немає, галмувати не гальмують, тільки гудять у сигнал :-) --Dim Grits 13:07, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  2. perDim Grits :). --Гаврило 17:01, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  •  Утримуюсь:

Підсумок[ред. код]

вилучили--Deineka 06:02, 20 березня 2009 (UTC)[відповісти]

VPOLITESI 4—0[ред. код]

  1. NickK 22:19, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  2. Відверта реклама. --Рейдер з нікчемного лісу 06:33, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  3. Сайт свіженький, отже Вікіпедія потихеньку утверджується в україномовномних інтернетрях. --Friend 16:29, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  4. --Гаврило 17:01, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  5. Користувач:Рябчук Ю.І.
  •  Проти:
  •  Утримуюсь:

Підсумок[ред. код]

Швидко як спам. --Yakiv Glück 08:59, 14 березня 2009 (UTC)[відповісти]

100-й меридіан східної довготи 3—10[ред. код]

Так, жоден мерідіан, окрім 0° та 180°, можливо ще кратні 15°, не несуть змістовної географічної константи на противагу паралелям. Але можливо почекати й подивитись на задум автора. Навіть існуюча стаття є заділом для додавання інформації. Може виявитись цікавим подивитись що за країни, річки, гори мають приблизну туж саму координату що й конкретний об'єкт.--Dim Grits 13:39, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  •  За:
  1. Не бачу значимості.--Анатолій (обг.) 23:08, 12 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  2. 2+2=4, 3+5=8... замість шукати та читати такі статті слід взяти хорошу карту і скористатися нею за призначенням. --Рейдер з нікчемного лісу 06:33, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  3. заздрю авторам за надлишок вільного часу--Deineka 13:34, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  •  Проти:
  1. Є багато інших, зовсім безмістовних статей типу Персоналії ХХ чи окремі моделі мобілок. Ця у порівнянні з ними вибрана--Kamelot 06:45, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Пане мова йде не про мобілки чи персоналії, а про конкретну статтю. Негарно аргументувати одне іншим. Якщо ж вам ті мобілки очі муляють то виставляйте їх на вилучення — я особисто підтримаю. --Рейдер з нікчемного лісу 07:17, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Я теж. --Yakiv Glück 08:43, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  2. Хіба незначимо? На картах є :). --yakudza พูดคุย 07:47, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  3. Якщо їх з кроком в 10 описувати, то нормально. Навіть 5 можна. 1 це вже напевно мілкувато буде. --Yakiv Glück 08:43, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Ага, а потім створити про меридіани 50 градусів 48 мінут сх.д, 50 градусів 48 мінут 20 секунд сх.д. і т.д.--Анатолій (обг.) 13:11, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    Нащо було це тут писати? Коли створять — тоді й виставиш на вилучення. --Yakiv Glück 23:02, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    А тоді скажуть, так 100-й же лишили, тоді й ці значимі.--Анатолій (обг.) 21:38, 16 березня 2009 (UTC)[відповісти]
    А що поганого в тому, щоб мати статтю про якийсь меридіан, що не співпадає точно з жодним із градусів, якщо такий меридіан чимось є видатний? У англійскькій Вікі є статті про всі меридіани від 0-го і до 180-го в обох напрямках з кроком в 1° (себто усього 360), плюс ще декілька меридіанів, про які кажете ви. Ось наприклад: 32-й меридіан на захід від Вашингтона (англ.). Не розумію, чому в укр-Вікі статті, що описують меридіани з кроком хоча б 5 градусів (це моя «програма мінімум») є зайвими. Та й доречі, якщо брати паралелі, то статті, подібні тим, про які ви кажете, вже існуюють в укр-Вікі. Це статті про обидва тропіки та про обидва полярні кола. --George1 22:55, 16 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  4. Незрозуміло, чим саме 100-й завинив. Статей про меридіани в укрвікі зо два десятки. В англійській та португальській тема меридіанів непогано розгорнута, цікаво почитати. Не певний, що вже заробив право голосу, аля я "проти". --Thevolodymyr 09:16, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  5. --Гаврило 17:03, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  6. Звичайно, як автор перекладу, я проти. Часу в мене, насправді, обмаль, адже вже давно були б перекладені всі статті, на які є посилання в шаблоні. Також, у разі вилучення, як автор можу порадити лише одне: гляньте на шаблон внизу, він містить ідеї стосовно того, що ще є «зайвим» в українській Вікіпедії. --George1 21:05, 13 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  7. Користувач:Рябчук Ю.І.
  8. --A-tomic 09:53, 14 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  9. --Vasyl` Babych 16:34, 16 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  10. погоджуюся з попередніми аргументами --Крис 18:43, 16 березня 2009 (UTC)[відповісти]
  •  Утримуюсь:
  1. Пропоную вважати Київ полюсом Землі і створити 360 статей про київські Меридіани. Тобто куди можна потрапити, вийшовши з Києва під різними градусами )) --Perohanych 23:38, 16 березня 2009 (UTC)[відповісти]

Підсумок[ред. код]

лишається--Deineka 06:02, 20 березня 2009 (UTC)[відповісти]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Статті-кандидати_на_вилучення/12_березня_2009&oldid=32758206