Вільгельм Брассе
| Вільгельм Брассе | |
|---|---|
| пол. Wilhelm Brasse | |
| Народився |
3 грудня 1917[1][2][4] Живець, Сілезьке воєводство[4] |
| Помер |
23 жовтня 2012[1][2][3] (94 роки) Живець, Сілезьке воєводство, Республіка Польща |
| Країна |
 Республіка Польща |
| Діяльність | фотограф |
| Знання мов | польська[5] |
Вільгельм Брассе (пол. Wilhelm Brasse; 3 грудня 1917 — 23 жовтня 2012) — польський фаховий фотограф, в'язень концентраційного табору Освенцим. Набув відомості завдяки тому, що за завданням адміністрації фотографував ув'язнених; його працю та життя було описано в документальному фільмі «Portrecista», що вийшов на каналі TVP1 1 січня 2006 року[6].
Батько Брассе був австрійцем, а мати — полькою. Він навчився фотографувати в Катовицях в ательє своєї тітки[7]. Після вторгнення Німеччини до Польщі й окупації рідного міста Вільгельма, Живця, розташованого на півдні Польщі, Брассе допитав офіцер СС. Вільгельм відмовився присягнути на вірність Гітлеру, після чого його кинули до в'язниці на три місяці. Після звільнення Брассе спробував уникнути потрапляння до фолькслиста й мобілізації до німецької армії, втікши до Угорщини для того, щоб приєднатись до польських військ, що перебували у Франції. На польсько-угорському кордоні його та кількох інших молодих людей затримали й відправили до концентраційного табору Аушвіц-Біркенау; там Брассе надали табірний номер 3444[8]. Оскільки він працював фотографом у Сілезії[8], адміністрація табору призначила його на роботу фотографом, де він робив світлини ув'язнених, робіт, що вони виконували, а також медичних експериментів над бранцями[9]. Брассе припускав, що зробив від 40 000 до 50 000 «ідентифікаційних світлин» у 1940—1945 роках до того, як його перевели до Ебензе (філія Маутгаузена), звільнена союзниками у травні 1945 року[10][11][12][13].
Хоч багато світлин Брассе не вціліли, кілька сотень його праць зберігаються в Музеї Аушвіц-Біркенау й на меморіалі Яд Вашем[12]. Його світлини, особливо знімок бранки Чеслави Квоки, стали джерелом натхнення для створення книжки Painting Czesława Kwoka, що здобула нагороду «LIFE Award»[14].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 3 грудня 1917 року. Його батько був нащадком австрійських колоністів, який воював у польській армії під час радянсько-польської війни[7][8][9]. В ательє, де Вільгельм працював фотографом, помітили його талант і вміння допомагати клієнтам розслабитись і не нервувати[8].
31 серпня 1940 року його ув'язнили в концентраційному таборі Аушвіц-Біркенау, який було нещодавно відкрито[8].
У лютому 1941 року Вільгельма та кількох інших ув'язнених викликали в кабінет коменданта табору Рудольфа Гьосса, де перевірили їхні навички фотографування; Брассе окремо відзначили за навички роботи в лабораторії й уміння поводитись із камерою, а також знання німецької мови, після чого наказали зайнятись документальним зніманням у бригаді «Erkennungsdienst», в якій окрім Вільгельма було ще чотири особи[8]. Брассе в інтерв'ю казав, що відчував стид перед тими, кого фотографував, однак не міг нічим їм допомогти, боючись порушити наказ[15]. За півтора роки Вільгельм зустрів Йозефа Менгеле — лікаря, який проводив медичні експерименти над ув'язненими; останньому сподобались світлини Брассе й він наказав фотографу зняти кількох близнюків, а також в'язнів з вадами розвитку, над якими Менгеле проводив досліди[8]. Зокрема, йому довелось сфотографувати експерименти з убивства ув'язнених газом Циклон Б[15]. Окрім в'язнів фотографуватись приходили й люди з адміністрації табору[16][17]. Завдяки такій праці Брассе отримував цигарки та їжу[18]. Після вторгнення радянських військ до Польщі в результаті Вісло-Одерської операції, Вільгельма й тисячі інших ув'язнених перегнали до концентраційного табору Ебензе, звідки їх на початку травня 1945 року визволили американські війська[8].
Повернувшись додому до Живця, Брассе спробував повернутись до фотографування, однак спогади й картини побаченого продовжували переслідувати його під час роботи: «Щоразу, коли я дивився у видошукач, там з'являлись єврейські дівчата»[15][19]. Зрештою він покинув фотографування і відкрив «в міру успішний» бізнес з виробництва упаковок для ковбаси.[8].
Брассе повертався до музею Аушвіц-Біркенау, щобподілитись спогадами з відвідувачами, і, хоч він мав при собі маленьку довоєнну фотокамеру Kodak"[8], він не зробив жодної світлини[8][20].
Вільгельм був одружений, мав двох дітей і п'ятьох онуків. Він жив зі своєю дружиною в Живці до самої смерті у 94-річному віці[8][7]. Про смерть Брассе оголосила історикиня музею Аушвіц-Біркенау[21].
Світлини з Освенцима[ред. | ред. код]
Доктор Менгеле наполягав на тому, щоб Вільгельм робив по три світлини кожного в'язня: анфас, у профіль та у три чверті[8]. Для фотографування виділили кімнату. Там була рухома платформа, на яку встановили стілець. Фотограф міг повертати стілець, не змушуючи людей вставати[22]. Перших 35 000 в'язнів фотографували поспіль, а потім євреїв припинили направляти до Вільгельма, оскільки вони вирушали одразу до газових камер[23].
Коли перед відступом адміністрація табору наказала фотографам знищити світлини, вони кинули свої праці у вогонь, однак заледве начальство залишило приміщення, Брассе залив багаття водою та врятував частину фотографій[15][8][10][24][12].
Аналогічні світлини, в тому числі й авторства Брассе, доступні на сайті Музею Голокосту та власне на фізичній виставці всередині нього.
Праці, присвячені Вільгельму Брассе та його світлинам[ред. | ред. код]
- Auschwitz: The Nazis and 'The Final Solution' (Бі-бі-сі, 2005), «Surprising Beginnings» та «Orders & Initiatives» (1, 2 серії)[25].
- The Portraitist (Portrecista, TVP1, Польща, 2005)[26]. 52-хвилинний польський фільм, режисер — Ірек Добровольський. Прем'єрний показ на телебаченні відбувся 1 січня 2006, а на кіноекрані — 19 березня 2007 року у Синагозі Сідного Лондона[27]. Упродовж фільму Брассе розповідає про те, як потрапив у табір, а також про свою працю там і про деякі світлини[12].
- Світлини дітей-в'язнів, зроблені Вільгельмом, та які експонуються в музеї Аушвіц-Біркенау, особливо фото Чеслави Квоки, надихнули поетесу Терезу Едвардс і художницю Лорі Шрайнер на створення книги «Painting Czesława Kwoka»[28]. Відповідно до інформації з каталогу виставки, де перебували праці Едвардс і Шрайнер, задумка полягала в увічненні пам'яти дітей, які стали жертвами Голокосту, а також загинули у війні[28][29]. 2007 року книга здобула «Tacenda Literary Award» як найкраща спільна праця[30][14].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #101545867X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в RKDartists
- ↑ а б Auschwitz-Fotograf Wilhelm Brasse ist tot
- ↑ а б Auschwitz Prisoners Database
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ W cyklu Widzieć i wiedzieć – Portrecista w reżyserii Irka Dobrowolskiego. Polecamy w TVP1 (program feature article) (пол.) . TVP1, Poland. 16 січня 2006. Архів оригіналу (Web) за 16 лютого 2006.
- ↑ а б в Polish Press Agency PAP (23 жовтня 2012). Zmarł Wilhelm Brasse, były więzień Auschwitz, fotograf (Died Wilhelm Brasse, prisoner of Auschwitz). Wiadomości > Depesze. Gazeta.pl. Процитовано 23 жовтня 2012.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Fergal Keane (7 квітня 2007). Returning to Auschwitz: Photographs from Hell. Mail on Sunday. Daily Mail (Evening Standard & Metro Media Group). Процитовано 30 травня 2021.
- ↑ а б The Portraitist (Portrecista) (PDF). New Polish Films 2006–2007. Polish Film Institute. с. 61. Архів оригіналу (Web (catalogue entry)) за 7 червня 2011. Процитовано 30 травня 2021.
- ↑ а б Janina Struk (20 січня 2005). I will never forget these scenes' . The Guardian. London: Guardian Media Group. Архів оригіналу за 7 лютого 2009. Процитовано 30 травня 2021.
- ↑ Janina Struk. Photographing the Holocaust: Interpretations of the Evidence. — New York and London: I.B.Tauris, 2004, 2003. — ISBN 978-1-86064-546-4.
- ↑ а б в г Ryan Lucas (8 липня 2008). Auschwitz Photographer, Wilhelm Brasse, Still Images. imaginginfo.com. Cygnus Business Media. Архів оригіналу за 28 травня 2007. Процитовано 30 травня 2021.
- ↑ Marc Shoffman (15 березня 2007). The Auschwitz Photographer. TotallyJewish.com. Jewish News Online. Архів оригіналу за 14 вересня 2008. Процитовано 30 травня 2021.
- ↑ а б Awards. BleakHouse Publishing. 2007. Архів оригіналу (Web) за 22 листопада 2008. Процитовано 30 травня 2021.
- ↑ а б в г Zeitzeugen: Auschwitz-Fotograf Wilhelm Brasse ist tot. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 30 травня 2021.
- ↑ The photographer at Auschwitz: Man forced to take chilling images of inmates and their Nazi guards was haunted until his death at 94. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 30 травня 2021.
- ↑ Wilhelm Brasse: A photographer in Auschwitz. Архів оригіналу за 14 лютого 2018. Процитовано 30 травня 2021.
- ↑ Wilhelm Brasse, il fotografo del lager. Архів оригіналу за 17 серпня 2014. Процитовано 30 травня 2021.
- ↑ The Portraitist. interkulturforum.org. rekontrplan.pl. Архів оригіналу за 16 лютого 2012.
- ↑ Struk. Photographing the Holocaust. — I.B.Tauris, 2004. — С. 119. — ISBN 978-1-86064-546-4.
- ↑ Leszkowicz, Dagmara (24 жовтня 2012). Auschwitz photographer Wilhelm Brasse dies at 95. Reuters. Warsaw. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 30 травня 2021.
- ↑ Papi, 2011.
- ↑ Wilhelm Brasse Dies at 94; Documented Nazis’ Victims. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 30 травня 2021.
- ↑ Janina Struk. {{{Заголовок}}}. — New York and London: I.B.Tauris, 2004, 2003. — ISBN 978-1-86064-546-4.
- ↑ Production Credits: Wilhelm Brasse (for the BBC). Community Television of Southern California (KCET), (BBC and PBS). 2004–2005. Архів оригіналу (Web) за 24 липня 2008. Процитовано 30 травня 2021.
- ↑ Stanley, Alessandra. The Portraitist (2005). Allmovie. movies.nytimes.com (The New York Times Company and All Media Guide). Архів оригіналу (Web) за 20 травня 2011. Процитовано 30 травня 2021.
- ↑ The Portraitist: New Screening. The Spiro Ark. Архів оригіналу (Web) за 18 лютого 2001. Процитовано 30 травня 2021.
- ↑ а б Words & Images: A Collaboration (PDF). Windham Art Gallery (Brattleboro, Vermont). 2007-05. Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2008. Процитовано 30 травня 2021.
- ↑ Jon Potter (Reformer staff) (14 червня 2007). Thinking Outside the Book: Words and Images Combine in Exciting New Ways at WAG. Brattleboro Reformer. nl.newsbank.com. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 30 травня 2021.
- ↑ Theresa Edwards and Lori Schreiner. Painting Czesława Kwoka // AdmitTwo (a2). — Т. 19, № вересень 2007. Архівовано з джерела 13 серпня 2019. Процитовано 30 травня.
Література[ред. | ред. код]
- Kubica, Helena. The Extermination at KL Auschwitz of Poles Evicted from the Zamość Region in the Years 1942—1943. «New Book from Auschwitz-Birkenau Museum: Memorial Book … The Expulsion of Polish Civilians from the Zamosc Region». Auschwitz-Birkenau State Museum, Poland. 17 July 2004. Retrieved 29 August 2008. (Press release.)
- Nie wolno o nich zapomnieć/Man darf się nie vergessen Najmłodsze ofiary Auschwitz/Die jüngsten Opfer von Auschwitz. Auschwitz-Birkenau State Museum Publications. Państwowe Muzeum Auschwitz-Birkenau w Oświęcimiu, 2002. ISBN 83-88526-30-8 (10). ISBN 978-83-88526-30-5 (13).
- Lucas, Ryan. «Auschwitz Photographer Haunted by Memories» [Архівовано 23 жовтня 2008 у Wayback Machine.]. Los Angeles Times, 5 березня 2006: [in print ed.: A-3].
- Lukas, Richard C. Did the Children Cry? Hitler's War against Jewish and Polish Children, 1939—1945 [Архівовано 9 лютого 2019 у Wayback Machine.]. New York: Hippocrene Books, 2001. Project InPosterum: Preserving the Past for the Future, projectinposterum.org.
- Forgotten Holocaust: The Poles under German Occupation, 1939—1944. 1986. Rev. ed. New York: Hippocrene Books, 2001. ISBN 0-7818-0901-0 (10). ISBN 978-0-7818-0901-6 (13).
- Painting Czesława Kwoka, by Theresa Edwards (verse) and Lori Schreiner (art) after a series of photographs by Wilhelm Brasse. AdmitTwo (a2), 19 (вересень 2007). admit2.net.
- The Portraitist (Portrecista, Poland, 2005) — 5th Polish Film Festival Programme. Spiro Ark and the Polish Cultural Institute[Архівовано 6 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Rees, Laurence. Auschwitz: A New History [Архівовано 12 травня 2016 у Wayback Machine.]. PublicAffairs, 2006. ISBN 1-58648-357-9 (10). ISBN 978-1-58648-357-9 (13). Google Books.
- Rooney, David «The Forgotten Holocaust: The Poles under German Occupation, 1939—1944» [Архівовано 5 червня 2020 у Wayback Machine.]. National Review, 26 вересня 1986. FindArticles.com.
- Struk, Janina. " I will never forget these scenes' " [Архівовано 7 лютого 2009 у Wayback Machine.]. Guardian.co.uk (Guardian Media Group), 20 січня 2005. (інтерв'ю з Вільгельмом Брассе)
- Photographing the Holocaust: Interpretations of the Evidence [Архівовано 11 червня 2016 у Wayback Machine.]. New York and London: I.B.Tauris, 2004. ISBN 1-86064-546-1 (10). ISBN 978-1-86064-546-4 (13). Google Books.
- Words & Images: A Collaboration. Curators: Stuart Copans and Arlene Distler. Windham Art Gallery, Brattleboro, Vermont, 1 червня — 1 липня 2007.
- Zychowicz, Piotr. «The Brothels at Auschwitz: A Little-Known Aspect of the History of the Nazi German Camp». Auschwitz-Birkenau Memorial and Museum. Auschwitz-Birkenau State Museum, Poland. Rpt. from Rzeczpospolita, 21 липня 2007.
- Wilhelm Brasse (англ.) . Sussex Academic. 2012. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 30 травня 2021.
- Papi G., Richards J.. Booked: The Last 150 Years Told through Mug Shots. — Seven Stories Press, 2011. — ISBN 9781609800963.
Посилання[ред. | ред. код]
- Archives
- Auschwitz-Birkenau Memorial and Museum
- «Auschwitz-Birkenau State Museum Publications: Albums, Catalogues»
- Photographs of Wilhelm Brasse [Архівовано 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- «Portraitist» [Архівовано 18 травня 2014 у Wayback Machine.]
- "Portrecista" на YouTube (2005)
- «Resources & Collections: About the Photo Archive», Яд Вашем
|
