Вільям Джордж Армстронг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільям Джордж Армстронг
Ім'я при народженні англ. William George Armstrong
Народився 26 листопада 1810(1810-11-26)[1][2][…]
Ньюкасл-апон-Тайн, Сполучене Королівство
Помер 27 грудня 1900(1900-12-27)[1][2][…] (90 років)
Нортамберленд, Англія, Сполучене Королівство
Поховання Haw Hill Burial Groundd[4]
Країна  Сполучене Королівство
Місце проживання Cragsided
Діяльність інженер, винахідник, підприємець, інженер-будівельник, адвокат, інженер-механік, політик
Alma mater Ньюкаслський університет, King James I Academyd і Royal Grammar Schoold
Членство Лондонське королівське товариство і Шведська королівська академія наук
Титул барон і Baron Armstrongd
Посада член Палати лордів[d] і президент
Батько William Armstrongd[2][5]
Мати Anne Potterd[2][5]
Брати, сестри Anne Armstrongd[5]
У шлюбі з Margaret Ramshawd[5]
Нагороди
Гармата Армстронга (Японія, 1868)

Вільям Джордж Армстронг (англ. William George Armstrong; 26 листопада 1810, Ньюкасл-на-Тайні — 27 грудня 1900, Нортумберленд) — британський інженер, конструктор гармат, промисловець, барон.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Ньюкаслі-на-Тайні в сім'ї торговця зерном Вільяма Армстронга. Згодом, у 1850, його батько став мером Ньюкасла. Навчався в граматичних школах. Після закінчення школи вивчав 5 років право у Лондоні, а потім повернувся в Ньюкасл.

З 1835 працював у юридичній фірмі Донкін, незабаром ставши партнером. Одружився з Маргарет Рамшоу.

Пропрацював юристом 11 років, але цікавився технікою, і в результаті вирішив зайнятися виробництвом.

У 1845 заснував фабрику, яка займалася виробництвом гідравлічних кранів та інших гідравлічних пристроїв.

У 1854, з початком Кримської війни, дізнався про проблеми з артилерією в британській армії та почав розробку нового типу гармати. Гармата Армстронга була першою що заряджалася з казенної частини. До Армстронга гармати відливалися тільки цілком з чавуну або бронзи. Армстронг виробив систему складання гармати з декількох циліндричних частин. Була виготовлена ​​пробна партія в 6 гармат, і урядова комісія дала схвальний відгук, але з закінченням війни справа не отримала подальшого ходу. Тільки в 1858, коли побоювалися розриву з Францією, британський уряд знову звернулося до Армстронга, і в 1859 його гармати були прийняті на озброєння армії і флоту. Армстронг став артилерійським інженером військового міністерства і налагодив виробництво своїх гармат в Вулічському арсеналі. У той же час був заснований приватний завод в Елсвіку, біля Ньюкасла, який виробляв гармати Армстронга.

Впровадження нових гармат, однак, зустріло сильний опір. Гарматам Армстронга закидали недостатню зручність, малу надійність, дорожнечу, складності у використанні. У 1863 призначена нова комісія для детального випробування гармат Армстронга і порівняння їх з гарматами Вітворта, що заряджались з дула. Уряд припинив замовляти гармати Армстронга, повернувшись до гармат, що заряджалися з дула.

У 1864 пішов з державної служби і зайнявся розвитком виробництва на своєму підприємстві. У 1867 домовився з суднобудівником Чарлзом Мітчеллом про співпрацю, що полягає в тому, що Мітчелл будував суда, а Армстронг виготовляв для них артилерію. У 1868 провів випробування своїх морських гармат великого калібру разом з крупповськими, і тільки використання призматичного пороху в останніх дало їм перевагу.

У 1876 побудував першу важку 100-тонну гармату калібром 45 см.

У 1897 Армстронга злилася з фірмою його старого конкурента Вітворта, утворивши компанію Armstrong Whitworth.

Помер в 1900.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]