Віник
Ві́ник — господарський інструмент, використовуваний для підмітання приміщень і вуличних територій, з метою очищення їх від сміття. Також віники застосовують для обприскування білизни, квітів, для нанесення оздоблювальної штукатурки.
Для виготовлення віника можуть бути використані як природні, так і синтетичні матеріали.
Опис[ред. | ред. код]
Являє собою зв'язані у пучок довгі (зазвичай 20-50 см) стебла кущів, трав'янистої рослини, дрібні і довгі деревні стружки, або синтетичні жорсткі пружні волокна, які закріплюються на короткому держаку. Зараз матеріалом для віників зазвичай слугують стебла спеціально виведеного для цих цілей сорго віникового (Sorghum technikus sonvar, occidentocuresicum Jakuschev), колись для цього використовували такі рослини, як гіркий і звичайний полин, басія, що відомі під вжитковою назвою «віниччя»[1][2].
Внаслідок тертя об поверхню протягом часу віник зношується, починає «деркати», дряпати: такий віник називають «деркачем» (у діалектах — «дряпаком», «драпаком»)[3][4].
Використовування[ред. | ред. код]
Окрім прямого призначення віник нерідко використовують для покарання домашніх тварин або просто як предмет загрози (зазвичай так діють літні люди).
З поширенням пилососів значення віника сильно зменшилося, але він залишається одним з основних господарських предметів прибирання будинку або вулиці[джерело?].
У культурі[ред. | ред. код]
Віник — символ чистоти і ладу в помешканні, але оскільки він асоціюється зі сміттям, то водночас є і символом нечистоти. Віником, що служив для підмітання хати, не можна було чистити піч (для цього вживалося спеціальне помело)[5]. Також він був оберегом, охоронним засобом проти нечистої сили: наприклад, ним здійснювали обряд вибивання уроків з дитини, надалі викидаючи його за поріг хати[6].
У часи вітрильного флоту існувала традиція підіймати віник-«деркач» на клотику щогли в ознаменування перемоги (що символізувало «виметення» суден противника)[7].
Прислів'я, мовні звороти[ред. | ред. код]
- Віник задля сміття виник
- До нових віників пам'ятати — дуже довго пам'ятати[1]
- Хоч віником мети — нікого, нічого немає; пусто[1]
Загадки[ред. | ред. код]
- Скручене, зв'язане, а по хаті гайда
Пам'ятник[ред. | ред. код]
В українському центрі народного промислу в рамках святкування 95-річчя Савранського району і 620 років з дня заснування Саврані (2018 рік) презентували найбільший в світі віник[8].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Віник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Віниччя // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Деркач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Дряпак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Жайворонок В. В. Помело // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 468.
- ↑ Жайворонок В. В. Віник // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 96.
- ↑ Самойлов К. И. Голик // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
- ↑ «Самый большой в мире веник» сплели в Одесской области (odessa-life) [Архівовано 25 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Виноградова Л. Н., Толстая С. М. Веник, метла // Словарь славянской мифологии.
- Віник [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 170-172. — 1000 екз.
|
Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||
