Вітватерсранд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вітватерсранд
25°46′31″ пд. ш. 28°04′19″ сх. д. / 25.77527777780577978° пд. ш. 28.071944444471779° сх. д. / -25.77527777780577978; 28.071944444471779
Тип родовище
геологічна формація
Країна  ПАР
Вітватерсранд

Вітва́терсранд (афр. Witwatersrand, МФА[vətˈvɑːtərsˈrant] — «Хребет Білих Вод») — рудний район у ПАР, що включає однойменне, унікальне за запасами комплексне родовище золота і урану. Розташований в провінціях Трансвааль і Оранжева. Центри розробок Вітватерсранду — Йоганнесбург, Клерксдорп, Одендалсрюс, Велком.

Назва[ред. | ред. код]

Частіше використовують скорочену назву Ранд (повна назва мовою африканс «Вайт Вотерс Рідж»). Грошова одиниця ПАР була названа на честь цього великого родовища рандом.

Історія[ред. | ред. код]

Родовище Вітватерсранд відкрите в 1886 р., тоді ж початий видобуток золота, а з 1952 р. — урану.

Першовідкривачі золота Вітватерсранду — австралійський старатель Дж. Гаррісон й Дж. Волкер, які виявили поблизу ферми Ланглаагте (майбутній Йоганнесбург) пласт з промисловим вмістом золота (виходи Головного Рифу).

Характеристика[ред. | ред. код]

Схематичний північ-південь перетин через Вітватерсрандське плато, нижче центру міста Йоганнесбург. Показані основні підгрупи порід, кожен з яких складається з безлічі окремих шарів різного складу. Тверді шари утворюють пагорби, а більш м'які шари долини. Найдавніші породи Вітватерсрандської супергрупи утворюють шар Orange Grove кварциту. Це формує уступ на півночі, звідки Витватерсранд отримав свою назву.

Належить до типу древніх метаморфізованих конгломератів. Оруденіння в осн. приурочене до системи Вітватерсранд нижнього протерозою. Рудоносна товща утворює синклінорну структуру. Рудні тіла (рифи) представлені пачками рудоносних конгломератів з прошарками безрудного кварциту. Потужність окр. пром. шарів конгломератів до 4,5 м. Площа району 350х200 км. Золото міститься в піриті, а також виділяється по мікротріщинах. Сер. розмір зерен золота 5-100 мкм, проба 906—935. Уранові мінерали — уранініт, уранова смолка, бранерит, тухоліт. Зустрічаються мінерали групи платини і алмази.

Технологія розробки[ред. | ред. код]

Родовище розробляється шахтами. Глибинні розробки в серединьому 1700 м, макс. — 3600-3700 м. Збагачення золота і урану передбачає ціанування та наступне вилуговування урану. Загальне вилучення золота — близько 90 %. Запаси 15,5…18,7 тис.т золота. Видобуток урану 5,5 тис.т. Запаси оксиду урану 150…170 тис.т.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]