Гай Фурній

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гай Фурній
Народився 1 століття до н. е.
Помер невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність політик, військовослужбовець
Знання мов латина
Посада консул і давньоримський сенатор[d]
Батько Гай Фурній

Гай Фу́рній (? — 17 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської імперії, консул 17 року до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з впливового плебейського роду Фурніїв. Син Гая Фурнія, народного трибуна 50 року до н. е.

Замолоду деякий час коливався поміж Октавіаном Августом та Марком Антонієм з огляду на підтримку своїм батьком останнього. Зрештою Фурній опинився на боці Октавіана, намагаючись у 30 році до н. е. врятувати батька від переслідування переможцями.

У 26 році до н. е. як легат взяв участь у підкоренні Кантабрії. У 25 році до н. е. відзначився при захопленні військового табору кантабрів на горі Медуллій. Цього ж року був призначений імператорським легатом—пропретором до провінції Ближня Іспанія. У 22 році до н. е. спалахнуло повстання у Кантабрії та Астурії. Втім Гай Фурній зумів повністю розбити усіх ворогів, придушив це повстання. Фурній керував провінцією до 19 року до н. е., коли його було повернено до Риму.

У 17 році до н. е. обрано консулом разом з Гаєм Юнієм Сіланом. Помер під час своєї каденції.

Родина[ред. | ред. код]

  • Гай Фурній

Джерела[ред. | ред. код]

  • Alfred Kappelmacher: Furnius 4). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band VII,1, Stuttgart 1910, Sp. 377. (нім.)