Галицинове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Галицинове
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район Миколаївський район
Громада Галицинівська сільська громада
Основні дані
Засноване 1801
Населення 2196
Площа 59,814 км²
Густота населення 36,71 осіб/км²
Поштовий індекс 57286
Телефонний код +380 512
Географічні дані
Географічні координати 46°47′15″ пн. ш. 31°57′18″ сх. д. / 46.78750° пн. ш. 31.95500° сх. д. / 46.78750; 31.95500Координати: 46°47′15″ пн. ш. 31°57′18″ сх. д. / 46.78750° пн. ш. 31.95500° сх. д. / 46.78750; 31.95500
Середня висота
над рівнем моря
12 м
Водойми Бузький лиман
Місцева влада
Адреса ради 57286, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Галицинове, вул. Центральна, 1
Карта
Галицинове. Карта розташування: Україна
Галицинове
Галицинове
Галицинове. Карта розташування: Миколаївська область
Галицинове
Галицинове
Мапа
Мапа

Галицино́ве — село в Україні, у Миколаївському районі Миколаївської області. Адміністративний центр Галицинівської сільської громади. Населення становить 2196 осіб.

Промисловість[ред. | ред. код]

На території села знаходиться Миколаївський глиноземний завод (МГЗ) — одне з найбільших в Європі підприємств кольорової металургії.

Природа[ред. | ред. код]

На піщаних масивах південніше села знайдено популяції двох рослин з родини Орхідних, що занесені до Червоної книги України — плодоріжки блощичної (Anacamptis coriophora (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W.Chase) і плодоріжки болотної (Anacamptis palustris (Jacq.) R.M.Bateman, Pridgeon et M.W.Chase). Також в цій місцевості зростають такі рідкісні види, як бурачок савранський (Alyssum savranicum Andrz.) і роговик Шмальгаузена Cerastium schmalhausenii Pacz.Cerastium schmalhauseni, що занесені до Європейського червоного списку і півники солелюбні (Iris halophilla Pall.), що занесені до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Миколаївської області.[1].

Неподалік села розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Старогаліцинівська» — основне ядро популяції волошки первинноперлинної на планеті.[2]

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2056 осіб, з яких 971 чоловік та 1085 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2206 осіб.[4]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 85,66 %
російська 13,11 %
білоруська 0,46 %
вірменська 0,32 %
молдовська 0,18 %
грецька 0,14 %
болгарська 0,05 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [[Сягровець Ірина Петрівна|Сягровець І. П.]], [[Бойко Михайло Федосійович|Бойко М. Ф.]], [[Мельник Руслана Петрівна|Мельник Р. П.]], [[Мойсієнко Іван Іванович|Мойсієнко І. І.]] Знахідки видів родини Orchidaceae у пониззі [[Південний Буг|Південного Бугу]] // [[Чорноморський ботанічний журнал]], Том 3, № 2. С. 67-69 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2018. Процитовано 26 жовтня 2014.
  2. [[https://web.archive.org/web/20150622040754/http://duecomk.gov.ua/data/files/pzf_galitsin.doc Архівовано 22 червня 2015 у Wayback Machine.] Ботанічна пам'ятка природи «Старогаліцинівська» // Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації]
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання[ред. | ред. код]