Гектор

Гектор
дав.-гр. Έκτορας
Помер	Троя
Країна	Троя
Учасник	Троянська війна
Батько	Пріам[…]
Мати	Гекаба[…]
Брати, сестри	Паріс, Кассандра, Поліксена і Деїфоб
У шлюбі з	Андромаха
Діти	Астіанакт, Oxyniusd, Laodamasd і Amphineusd
Нагороди	heroic honorsd
Медіафайли у Вікісховищі

Ге́ктор (грец. Hektor) — герой, старший син Пріама й Гекаби, чоловік Андромахи, батько Астіанакта (Скамандрія); за іншими версіями міфа — Лаодама та Амфіноя. За «Іліадою» — найхоробріший воїн у троянському війську; вбив Протесілая, вступив у бій з Аяксом Теламонідом і Діомедом; загинув від руки Ахіллеса. Під час двобою з Ахіллесом на Зевсових терезах були зважені долі обох героїв, і виявилося, що має загинути Гектор. Героєві віддавали шану в Іліоні; у Фівах, куди був перенесений прах Гектора, показували його могилу.

Рубенс. Ахілл вбиває Гектора.

Життя й подвиги Гектора надихали багатьох митців. Відома картина Олександра Іванова «Пріам благає в Ахіллеса тіло Гектора». Остання зустріч Гектора з дружиною, оспівана в епосі, вражає своєю людяністю. Вона надихала багатьох митців від античності до наших днів — зокрема, була взірцем для грецького драматурга Софокла, який у трагедії «Аякс» змалював драматичне прощання героя з жінкою й дитиною. В європейській літературі пізнішого часу образ Гектора приваблював Фрідріха Шіллера, Жана Жироду, в живописі — Пауля Рубенса, Шарля Лебрена, Джованні Баттіста Тьєполо, Антона Лосенка, в музиці — Петера фон Вінтера (кантата «Смерть Гектора»).

Джерела та література

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.

Посилання

• Гектор [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 232. — 1000 екз.
• Гектор // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

.