Гел Дрейпер
| Гел Дрейпер | |
|---|---|
| Народився |
19 вересня 1914[1][2][3] Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Помер |
26 січня 1990[1][2][3] (75 років) Берклі, Аламеда, Каліфорнія, США[1] ·пневмонія |
| Країна |
 США |
| Діяльність | письменник, політик, публіцист |
| Галузь | соціалізм[4] і публіцистика[4] |
| Alma mater | Бруклінський коледж і Boys High Schoold |
| Знання мов | англійська[5][4][6] |
| Magnum opus | Karl Marx's Theory of Revolutiond |
| Партія | Соціалістична партія Америки |
Гел Дрейпер, іноді Дрепер (англ. Hal Draper, нар. Гарольд Дубинський; 19 вересня 1914 — 26 січня 1990) — американський соціаліст, активіст і письменник, який відіграв значну роль в Русі за свободу слова[en] у Берклі. Відомий своїми дослідженнями творчості Карла Маркса. Найвизначніша робота — п'ятитомна «Теорія революції Карла Маркса» (1977—1990).
Протягом усього життя був прихильником так званого «соціалізму знизу», самовизволення робітничого класу, на противагу капіталізму і сталінізму, які обидва, на його думку, базувалися на домінуванні «зверху». Був одним із творців традиції Третього табору[en] в Холодній війні.
Біографія[ред. | ред. код]
Ранні роки[ред. | ред. код]
Гарольд Дубинський народився в Брукліні, Нью-Йорк, в 1914 році, був сином етнічних євреїв, які емігрували в Америку з України, що входила тоді до складу Російської Імперії[7]. Його батько, Самуїл Дубинський, був менеджером на текстильній фабрики, помер в 1924 році[8]. Мати, Енні Корнблатт Дубинська, працювала в магазині солодощів, щоб звести кінці з кінцями після смерті чоловіка. Коли Гелові було 18, його мати наполягла на зміні прізвища на «американське за звучання» «Дрейпер», аби захистити дітей від антисемітизму.
Був одним з чотирьох дітей у сім'ї. Його брат, Теодор Дрейпер, був прихильником Комуністичної партії США у 1930-ті роки, а згодом розчарувався у комунізмі й став видатним істориком. Їхня сестра Дороті (Дора) одружилася з Яковом Рабкіном (1905–2003), одним із творців податкового законодавства США.
Здобув ступінь бакалавра в Бруклінському коледжі у 1934 році.
Політична діяльність[ред. | ред. код]
Протягом підліткових років приєднався до Соціалістичної ліги молоді (YPSL), молодіжної організації Соціалістичної партії Америки, став одним із лідерів національного студентського руху проти фашизму, війни і безробіття.
У YPSL Гел Дрейпер зацікавився троцькізмом і став лідером троцькістської тенденції в YPSL у 1936—1937 роках. Він був обраний національним секретарем організації у вересні 1937[9]. Разом із більшістю YPSL пішов із Соціалістичної партії, виступивши проти співпраці з Комінтерном та взяв участь у створенні Соціалістичної робітничої партії в 1937–1938 роках.
Коли в СРП почалася внутрішня боротьба, Дрейпер підтримав опозицію, яка стояла на позиції, що в сталінському СРСР виникла нова форма суспільства, ні соціалістична, ні капіталістична, в якій новий клас, державна бюрократія, захопила соціальну й державну владу. Коли в 1940 році фракція, очолювана Максом Шахтманом, Джеймсом Бернхемом, і Мартіном Аберном, відокремилася від СПР в окрему Робітничу партію США[en], Дрейпер приєднався до них. Під час війни він і його дружина Енн Дрейпер, жили в Лос-Анджелесі, де були активними серед працівників судноверфі і в антифашистських та антирасистських кампаніях. Повернувшись до Нью-Йорка в середині 1940-х років, Дрейпер став відомим письменником і партійним діячем.
В 1962 році Дрейпер, тоді мешканець Берклі[10], вийшов із Соціалістичної партії, з якою Робітнича партія (на той час перейменована в Незалежну соціалістичну лігу) об'єдналася в 1958 році (чого він не підтримував), і створив Незалежний соціалістичний клуб (ISC).
У 1964 році, Дрейпер був активно залучений в Рух за свободу слова[en] — важливий попередник руху нових лівих — в Університеті Каліфорнії в Берклі, де він на той час працював бібліотекарем-бібліографом. Став наставником для лідера руху Маріо Савіо[en][11].
У 1968 році Незалежний соціалістичний клуб перетворився в організацію «Інтернаціональні соціалісти»[en]. У 1971 році Дрейпер покинув організацію, стверджуючи, що група перетворилася в секту[12]. З тих пір він працював як самостійний радикальний вчений, написавши велику кількість наукових праць, присвячених марксизму й робітничому рухові. В 1981 році створив і очолював Центр соціалістичної історії в Берклі.
Помер від запалення легенів у своєму будинку в Берклі, штат Каліфорнія[13].
Був членом редакційної колегії журналу «Нова політика».
Спадок[ред. | ред. код]
Ключова праця — п'ятитомна «Теорія революції Карла Маркса» (Monthly Review Press, 1977—1990), конструктивна переоцінка всієї Марксової політичної теорії, яка ґрунтується на огляді творів Маркса й Енгельса. У п'ятитомнику, як і в написаному раніше есе «Дві душі соціалізму»[14], Дрейпер розглядає історію соціалістичних концепцій як протиборство двох протилежних концепцій — елітарного «соціалізму згори» і демократичного «соціалізму знизу», визначаючи так і політичне кредо самого Маркса.
Дрейпер також був редактором тритомної «Енциклопедії Маркса-Енгельса» (Marx-Engels Cyclopedia), в якій докладно розглядалися повсякденна діяльність і праці двох засновників марксизму.
Крім політичних і наукових творів, Дрейпер писав художні твори — наприклад, розповідь 1961 «Зпс знйд в бблтц»[15] (оригінальна назва MS Fnd in a Lbry відсилає до MS. Found in a Bottle[ru] Едгара Аллана По), сатиру на інформаційну еру.
У 1982 році Дрейпер видав англійський переклад повного зібрання поетичних творів німецького поета Генріха Гейне — плід трьох десятиліть роботи, яку він вів поряд з суспільно-політичною.
Публікації, перекладені українською[ред. | ред. код]
- «Диктатура пролетаріату» в Маркса й Енгельса [Архівовано 29 липня 2017 у Wayback Machine.] // Спільне. — 2012, № 4.
- Чому ми підтримуємо український визвольний рух? (1953) [Архівовано 25 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #1029592780 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/201931875
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Adam Bernstein, "Scholar, Historian Theodore Draper, " [Архівовано 29 липня 2017 у Wayback Machine.] Washington Post, February 23, 2006.
- ↑ Christopher Lehmann-Haupt, «Theodore Draper, Freelance Historian, Is Dead at 93,» [Архівовано 25 березня 2014 у Wayback Machine.] New York Times, February 22, 2006.
- ↑ See Hal Draper, "Left Wing Carries YPSL Convention: Huge Majority Prevails as Gerrymander Flops, " Socialist Appeal [New York], v. 1, no. 5 (September 11, 1937), pp. 2, 5–6.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 10 червня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ The Mind of Clark Kerr. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 10 липня 2017.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 10 липня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ New York Times obituary, January 31, 1990 [Архівовано 5 вересня 2018 у Wayback Machine.].
- ↑ Дрейпер Хэл. Две души социализма. М., 2016 — 54 с.
- ↑ Дрейпер Хол. Зпс нйд в бблтк // Нежданно-негаданно: Антология научной фантастики. М., 1973.
Джерела[ред. | ред. код]
- "Hal Draper, 75, Socialist Writer Who Recounted Berkeley Protest, " The New York Times, January 31, 1990 [Архівовано 5 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Haberkern, Ernest. «Introduction to Hal Draper [Архівовано 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]», Marxists Internet Archive, 1998
- Phelps, Christopher. "Draper, Hal, " in Encyclopedia of the American Left, 2d ed., ed. Mari Jo Buhle et al. (Oxford University Press, 1996).
Посилання[ред. | ред. код]
- Center for Socialist History [Архівовано 19 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Hal Draper Internet Archive [Архівовано 26 липня 2017 у Wayback Machine.]
|
