Гелен Еллінгем

Гелен Еллінгем
Helen Allingham
	Фото 1903 р.
При народженні	Гелен Мері Елізабет Патерсон
Народження	26 вересня 1848; Сводлінкот (Дербішир)
Смерть	28 вересня 1926 (78 років)
	Гейслмір (Суррей)
Національність	англійка
Країна	Велика Британія
Жанр	пейзаж, ілюстрація
Навчання	Фредерік Лейтон, Джон Еверетт Мілле
Діяльність	художниця, ілюстраторка
Мати	Mary Chance Herfordd
У шлюбі з	William Allinghamd
Родичі	Laura Herfordd
Роботи в колекції	Міннеаполіський інститут мистецтваd і Національні галереї Шотландіїd
Сайт	helenallingham.com
	Гелен Еллінгем у Вікісховищі

Гелен Еллінгем (уроджена Гелен Мері Елізабет Патерсон; англ. Helen Allingham, 26 вересня 1848, c. Сводлінкот, неподалік від Бертон-апон-Трент у графстві Дербішир — 28 вересня 1926, Гейслмір у графстві Суррей) — англійська художниця-акварелістка, ілюстраторка.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в сім'ї сільського лікаря Александера Генрі Патерсона старшою з семи дітей. У 13-річному віці залишилася сиротою. З раннього віку мала талант до малювання, який підтримувався її бабусею Сарою Сміт Герфорд і тіткою Лорою, відомими художницями свого часу.

Спочатку протягом трьох років навчалася живопису в Бірмінгемській художній школі, потім з 1867 відвідувала курс в Жіночій школі мистецтв, філії Королівського коледжу мистецтв в Лондоні. Молода Гелен перебувала під сильним впливом викладачів школи Фредеріка Вокера, сера Фредеріка Лейтона, представників вікторіанського академізму (салонного мистецтва), і прерафаеліта сера Джона Еверетта Мілле. Навчання в школі при Королівській академії було безкоштовним, але Гелен потребувала коштів для оплати житла і щоденних витрат.

У зв'язку з цим під час навчання Гелен стала працювати ілюстраторкою в різних видавництвах і через деякий час вирішила відмовитися від подальшого навчання на користь кар'єри професійної художниці. Вона займалася оформленням книг для дітей і дорослих, виконала, зокрема, престижне замовлення на ілюстрації до книги Томаса Гарді «Далеко від божевільного натовпу», а також для періодичних видань, у тому числі газет. На вечірніх заняттях в Школі витончених мистецтв познайомилася і стала на довгі роки близькою подругою художниці і письменниці Кейт Гріневей.

У 1874 одружилася з поетом і редактором журналу «Fraser's Magazine» Вільямом Еллінгемом (1828—1889), майже вдвічі старшим за неї. Після одруження вона відмовилася від ілюстрування і повернулася до акварельного живопису.

У 1881 сім'я переїхала з Челсі в с. Вітлі в графстві Суррей. Еллінгем почала малювати красиві сільські пейзажі, навколишню природу, мальовничі сільські будинки і маєтки Суррея і Сассекса, і незабаром стала популярною художницею. Вона продовжувала писати сільські пейзажі і в інших частинах Англії — Мідлсексі, Кенті, острові Вайт, а також за кордоном: в Ірландії, Франції, Італії (Венеції). Дві її акварелі, «Доярка» і «Чекай мене», були прийняті на літню виставку Королівської академії в 1874 році.

У 1888 здоров'я чоловіка погіршилося, і пара вирішила повернутися в Лондон, щоб бути поруч з численними друзями і забезпечувати освіту своїх трьох дітей. Вони оселилися в Гемпстеді, але Гелен продовжувала творчі поїздки в графства Суррей і Кент. У листопаді 1889 чоловік помер, залишивши Гелен з дітьми майже без нічого. Їй довелося докласти багато зусиль і плідної роботи, щоб щорічно виставляти свої акварелі на виставках в Лондоні. Гелен Еллінгем співпрацювала з видавництвом книг про життя Англії (1903). У 1905 працювала зі своїм братом Артуром Патерсоном над книгою «Будинки Теннісона», що містить 20 її акварелей. Редагувала кілька збірок віршів чоловіка.

У творчому доробку художниці є також кілька портретів, в тому числі письменника Томаса Карлейля.

Гелен Еллінгем в 1890 стала першою жінкою, прийнятою в якості повноправного члена британського Королівського товариства акварелістів.