Геліос (футбольний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ФК «Геліос» Харків
Повна назва Футбольний клуб «Геліос»
Прізвисько «сонячні»
Коротка назва ФК «Геліос»
Засновано 1 грудня 2002 року
Населений пункт Харків, Україна
Стадіон «Схід»
Вміщує 5000
Президент Україна Олександр Гельштейн
Ліга Чемпіонат Харкова[1]
2019 10 місце
Вебсайт gelios.ua
Домашня
Виїзна
Запасна

ФК «Ге́ліос» — український футбольний клуб з міста Харкова.

Заснований 1 грудня 2002 року. У 2003—2018 роках мав професіональний статус. Переможець другої ліги у сезоні 2004/05. З 2005 року протягом тринадцяти сезонів поспіль грав у першій лізі. Найвищим досягненням клубу є четверте місце у першій лізі в сезоні 2016/17. У 2019 році виступав у Чемпіонаті Харкова, проводив матчі на стадіоні «Схід».[1]

Домашній стадіон — «Геліос-Арена»[2]. Кольори клубу — червоно-чорні.

Історія[ред. | ред. код]

Футбольний клуб «Геліос» створений 1 грудня 2002 року в місті Харкові. Ініціатором створення команди був підприємець Олександр Гельштейн.

Першим змаганням для клубу став «Турнір випускників ХАІ» 2003 року, який проходив у Національному аерокосмічному університеті. Дебютант посів призове третє місце.

Першими офіційними турнірами для «Геліоса» були Чемпіонат Харківської області з футболу та Чемпіонат України серед аматорів, який у той період мав назву Чемпіонат України серед колективів фізкультури та спортивних клубів.

Із 20 квітня по 2 липня 2003 року «Геліос» брав участь у груповому турнірі Чемпіонату України серед аматорів. Харків'яни посіли перше місце в третій групі, випередивши ФК «Черкаси» за кращою різницею м'ячів, підтвердивши серйозність своїх намірів виступати на професійному рівні.

26 квітня 2003 року стартував черговий чемпіонат Харківської області (вища ліга). В ньому «Геліос» встиг зіграти 15 ігор, в тринадцяти з них переміг при одній нічиїй і одній поразці. «Сонячні» були змушені залишити змагання, будучи беззаперечним лідером — 40 очок, різниця м'ячів 45:12.

У липні 2003 року рішенням Ради ПФЛ «Геліос» набув професіонального статусу і став учасником групи «В» другої ліги. Перший матч у другій лізі чемпіонату України команда провела вдома на стадіоні ХТЗ 2 серпня 2003 року проти ровеньківського «Авангарду». Матч закінчився з рахунком 1:1. Дебютний сезон для «сонячних» був вдалим: колектив закріпився в середині турнірної таблиці, посівши шосте місце з 16 команд.

Свій другий сезон на професійному рівні «Геліос» розпочав 24 липня 2004 року під орудою заслуженого тренера України Ігоря Надєїна. Колектив упевнено долав турнірну дистанцію, здобувши 15 перемог поспіль. За три тури до завершення першості «Геліос» достроково отримав перепустку до першої ліги, перемігши «Дніпро» на Центральному стадіоні Черкас. За підсумками чемпіонату команда здобула 25 перемог при двох нічиїх і одній поразці, набравши 77 очок. Ці показники — найкращі з усіх трьох груп другої ліги. Команда також забила найбільше м'ячів серед усіх команд ліги — 64.

У липні 2005 року головним тренером команди став Володимир Шеховцов. 30 липня «сонячні» стартували в дебютному для клубу чемпіонаті серед команд першої ліги. 27 вересня виконувачем обов'язків головного тренера «Геліоса» став Ростислав Лисенко. Під його керівництвом харків'яни в першому колі чемпіонату провели 9 ігор, в яких програли лише один раз — у Львові з мінімальним рахунком 0:1 поступились «Карпатам». У восьми інших матчах команда здобула 4 перемоги і 4 матчі завершила внічию. За підсумками першого кола клуб-дебютант набрав 23 очки і посів десяте місце. 29 листопада 2005 року Ростислав Лисенко затверджений на посаді головного тренера команди. Із чотирьох дебютантів першої ліги сезону 2005/06 років найоптимістичніші прогнози робились стосовно харківського «Геліоса», і команда цілком виправдала покладені на неї сподівання. Проте, проваливши фініш першості (шість поразок поспіль), підопічні на той час уже колишнього головного тренера клубу Р. Лисенка завершили змагання на дванадцятій сходинці турнірної таблиці.

1 липня 2006 року президент клубу Олександр Гельштейн представив колективу нового головного тренера. Ним став 36-тирічний Олександр Севідов, в тренерському послужному списку якого є бронзова нагорода чемпіонату України 2002/03 років, яку він виборов із донецьким «Металургом». «Геліос» вдало розпочав шістнадцяту першість: у дев'яти стартових матчах команда здобула шість перемог і перебувала на вершині турнірної таблиці, а його бомбардир Сергій Зелді був залучений до молодіжної збірної. Спурт на старті завершився провалом перед зимовою перервою, і все ж навесні харків'янам вдалось вирівняти ситуацію і завершити змагання на сьомому місці.

Орієнтовний склад
ФК «Геліос» у сезоні 2016/17[3][4]

На початку сімнадцятої першості України новим-старим головним тренером було призначено заслуженого тренера України Ігоря Надєїна, якого у грудні 2007 року змінив Юрій Погребняк. Команда завершила сезон на 14 місці.

У 2008 році команда була позбавлена можливості виступати на стадіоні «Динамо», який був домашньою ареною клубу з 2006 року і який було відремонтовано за кошти «Геліоса». На «Динамо» став грати ФК «Харків». Через це «Геліос» у сезоні 2008/09 приймав своїх суперників у Краснокутську Харківської області на стадіоні «Газовик». У зв'язку з цим був придбаний і відреставрований стадіон, названий «Геліос-Арена», на якому команда виступала у 2009—2012 роках.

26 квітня 2009 року футболістам був представлений новий головний тренер — Сергій Кандауров[5]. В сезоні 2009/10 команда посіла 10-те місце, хоча після першого кола входила до трійки лідерів. Друге коло клуб провалив — лише 4 перемоги та 4 нічиї при 9 поразках.

13 вересня 2010 року після домашньої поразки від футбольного клубу «Львів» Кандауров подав у відставку[6]. 28 вересня 2010 року представлено нового головного тренера Романа Покору[7], який керував командою протягом всього 13 матчів. Завершувала сезон 2010/11 команда на рекордно низькому для себе 15 місці вже при Володимирі Шеховцові в ролі в. о. головного тренера.

У сезоні 2011/12 команда під керівництвом Володимира Шеховцова посіла 9-е місце в Першій лізі.

Із серпня 2012 року до червня 2017 року «Геліос» проводив домашні матчі на стадіоні «Сонячний»[8], а «Геліос-Арена» була тренувальною базою клубу[9].

У квітні 2015 року виконувачем обов'язків головного тренера було призначено Сергія Сизихіна[10], який до того із 2012 року був старшим тренером другої команди клубу — «Геліос-Академії». Під його керівництвом «Геліос» завершив сезон 2014/15 на 7 місці, що стало повторенням клубного рекорду 2006/07 років. З липня 2015 року Сизихін очолив команду як головний тренер[11].

У сезоні 2015/16 «Геліос» посів п'яте місце в чемпіонаті. Відставання команди від другого місця склало лише 4 очки, а від «бронзи» — всього 3 очки. Особливо вдало команда зіграла у захисті: менше голів за сезон пропустив тільки один клуб — переможець Першої ліги кропивницька «Зірка». «Геліосу» також вдалося провести найтривалішу серед усіх команд ліги серію ігор без поразок — 9 матчів[12]. У 1/16 фіналу Кубка України команда завдяки голу Ігоря Чередніченка перемогла прем'єр-лігівську «Говерлу»[13], вийшовши до 1/8 фіналу, де поступилася майбутньому фіналісту луганській «Зорі». Таким чином, цей сезон став для «Геліоса» найкращим за всі попередні роки виступів як у чемпіонаті, так і в Кубку України.

Сезон 2016/17 підопічні Сергія Сизихіна розпочали дуже вдало, одержавши у 7 стартових турах Першої ліги 5 перемог при двох нічиїх і жодного разу не поступившись суперникам[12]. Як і в попередньому чемпіонаті, вирізнявся надійністю захист команди. У 34 матчах першості команда пропустила всього 22 м'ячі, що стало другим результатом після переможця ліги «Іллічівця», який пропустив на 1 гол менше. При цьому гра «Геліоса» у нападі була не настільки результативною, і команда не змогла виконати завдання-максимум на сезон[14]. Проте 4 місце, яке посів «Геліос» за підсумками сезону, стало кращим досягненням клубу за всю його історію.

У 2016—2018 роках керівництво клубу неодноразово проголошувало наміри вийти до Прем'єр-ліги[15][14][16]. З цією метою «Геліос» у ці роки двічі подавав до комітету ФФУ документи на атестацію за вимогами Прем'єр-ліги та обидва рази успішно її проходив[15][17].

У сезоні 2017/18 домашнім стадіоном «Геліоса» після п'ятирічної перерви знову став стадіон «Геліос-Арена», розташований у районі Нова Баварія[18]. Першу частину сезону команда завершила на шостому місці з п'ятиочковим відставанням від третього місця, яке дає можливість зіграти стикові матчі за місце у Прем'єр-лізі. У грудні 2017 року Сергія Сизихіна[19] на посту головного тренера команди змінив Ігор Рахаєв[20]. У січні 2018 року стало відомо, що «Геліос» став одним з 5 клубів Першої ліги, що подали заявки на атестацію для участі у Прем'єр-лізі[21]. Після невдалого початку другої частини чемпіонату (у п'яти матчах «Геліос» зазнав трьох поразок, причому всі три — від команд із нижньої частини турнірної таблиці), 13 квітня 2018 року тренерський штаб харків'ян на чолі з Рахаєвим було відправлено у відставку[22]. Після цього головним тренером став Анатолій Серьогін[23], його асистентом — Віталій Комарницький[24], які до цього керували молодіжними командами клубу — «Геліос-Академією» та «Геліосом» U-19[25][26].

У липні 2018 року «Геліос» змінив назву на ФК «Кобра»,[27] а новим власником і президентом клубу замість Олександра Гельштейна мав стати Сергій Ващенко,[28] але зрештою через невирішені фінансові питання власником так і залишився Гельштейн.[29]

15 серпня 2018 року стало відомо, що ФК «Кобра» знімається з розіграшу Першої ліги. 23 серпня того ж року за рішенням КДК ФФУ команду було виключено зі складу учасників Першої ліги, а результати матчів за її участю анульовано[30].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Докладніше: Список сезонів ФК «Геліос»

Виступи «Геліоса» в аматорських турнірах
Сезон Турнір Етап, група Місце Ігри В Н П РМ Очки Головний тренер
2003 Чемпіонат Харківської області Перше коло[31] 1 з 16 15 13 1 1 45−12 40
В.Васильєв
2003 Чемпіонат України серед аматорів Перший етап, група 3[32] 1 з 5 8 6 1 1 15−3 19
Виступи «Геліоса» у чемпіонатах і кубках України
Сезон
Чемпіонат України
Кубок України
Головні тренери
Найкращі бомбардири
(кількість голів)
Ліга Місце Ігри В Н П РМ Очки
2003/04 Друга Група «В» 6 з 16 30 15 7 8 41−32 52 1/32 Р.Морозов, В.Крячко О.Тарасенко (12)
2004/05 Друга Група «В» з 15 28 25 2 1 64−18 77 1/32 І.Надєїн С.Кандауров (18)
2005/06 Перша 12 з 18 34 12 8 14 26−35 44 1/32 В.Шеховцов, Р.Лисенко С.Кандауров (10)
2006/07 Перша 7 з 20 36 17 7 12 45−36 58 1/32 К.Пахомов, О.Севідов С.Зелді (7)
2007/08 Перша 14 з 18 38 13 8 17 31−41 47 1/16 І.Надєїн, В.Шеховцов, Ю.Погребняк О.Лебединець (10)
2008/09 Перша 15 з 18 32 8 6 18 28−44 30 1/16 Ю.Погребняк, С.Кандауров Д.Вітер (7)
2009/10 Перша 10 з 18 34 12 10 12 42−47 46 1/32 С.Кандауров О.Тарасенко (7)
2010/11 Перша 15 з 18 34 10 10 14 31−44 40 1/32 С.Кандауров, Р.Покора, В.Шеховцов О.Тарасенко (8)
2011/12 Перша 9 з 18 34 13 9 12 54−46 48 1/32 В.Шеховцов В.Расков (13)
2012/13 Перша 10 з 18 34 12 13 9 33−21 49 1/16 В.Шеховцов, А.Чанцев, С.Єсін С.Герасимець (8)
2013/14 Перша 9 з 16 30 10 11 9 29−35 41 1/32 С.Єсін Р.Качур (12)
2014/15 Перша 7 з 16 30 12 8 10 30−25 44 1/16 С.Єсін, С.Сизихін С.Кравченко (9)
2015/16 Перша 5 з 16 30 13 12 5 33−24 51 1/8 С.Сизихін І.Луценко (5)
2016/17 Перша 4 з 18 34 16 10 8 31−22 58 1/32 С.Сизихін С.Лобойко, Р.Івашко (по 6)
2017/18 Перша 9 з 18 34 14 4 16 35−46 46 1/16 С.Сизихін, І.Рахаєв, А.Серьогін С.Кравченко, А.Козлов (по 9)
Статистика за лігами
Ліга Кількість
сезонів 		Ігри В Н П РМ Очки
Перша 13 434 162 116 156 448−466 602
Друга 2 58 40 9 9 105−50 129
Усього 15 492 202 125 165 553−518 731

Досягнення[ред. | ред. код]

Перша ліга України

Друга ліга України

Кубок України

  • 1/8 фіналу (1 раз): 2015/16

Рекорди[ред. | ред. код]

Командні рекорди[ред. | ред. код]

Найбільші перемоги:

Найбільші поразки:

Найрезультативніші нічиї:

Найрезультативніші матчі:

Індивідуальні рекорди[ред. | ред. код]

Станом на 21 травня 2018 року[33][34][35]

Гравці з найбільшою кількістю матчів
№ Гравець Період виступів Чемпіонат України Кубок
України 		Усього
ігор
Перша ліга Друга ліга
1 Україна Олександр Тарасенко 2004−2012 206 38 7 251
2 Україна Сергій Лобойко 2010−2012, 2014−2018 188 9 197
3 Україна Олександр Лебединець 2003−2009 129 55 9 193
4 Україна Олександр Качоренко 2004−2011 154 19 6 179
5 Україна Сергій Борзенко 2009−2013 132 5 137
6 Україна Денис Сидоренко 2011−2014, 2016−2018 121 3 124
7 Україна Ігор Луценко 2014−2018 118 5 123
8 Україна Віталій Субочев 2014−2018 119 4 123
9 Україна Сергій Кравченко 2014−2018 107 6 113

Станом на 21 травня 2018 року[33][34][35]

Гравці з найбільшою кількістю голів
№ Гравець Період виступів Чемпіонат України Кубок
України 		Усього
Перша ліга Друга ліга
Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі
1 Україна Олександр Тарасенко 2004−2012 24 206 27 38 7 51 251
2 Україна Сергій Кандауров 2004−2006 10 17 18 30 2 28 49
3 Україна Сергій Кравченко 2014−2018 26 107 1 6 27 113
4 Україна Олександр Лебединець 2003−2009 17 129 7 55 1 9 25 193
5 Україна Віктор Расков 2011−2013 20 68 2 20 70
6 Україна Руслан Качур 2011−2014 19 71 1 3 20 74

Президент[ред. | ред. код]

Україна Олександр Гельштейн — з грудня 2002 року[15].

Тренери[ред. | ред. код]

Станом на 21 травня 2018 року[36][34]

Головні тренери «Геліоса»
Ліга Тренер Роки Ігри В Н П РМ Очки % набраних
очок
Перша Україна Сергій Сизихін 2015−2017 101 47 29 25 105−78 170 56
Перша Україна Олександр Севідов 2006−2007 37 17 7 13 46−38 58 52
Перша Україна Костянтин Пахомов 2006 2 1 0 1 1−2 3 50
Перша Україна Ростислав Лисенко 2005−2006 24 9 7 8 20−18 34 47
Перша Україна Сергій Єсін 2012, 2013−2015 62 22 19 21 67−64 85 46
Перша Україна Володимир Шеховцов 2005, 2007, 2009, 2010, 2011−2012 88 30 29 29 103−95 119 45
Перша Україна Сергій Кандауров 2009−2010 54 17 15 22 59−74 66 41
Перша Україна Роман Покора 2010−2011 13 4 4 5 14−18 16 41
Перша Україна Ігор Рахаєв 2018 5 2 0 3 3−7 6 40
Перша Україна Юрій Погребняк 2008−2009 43 14 4 25 40−59 46 36
Перша Україна Ігор Надєїн 2007 13 2 5 6 9−15 11 28
Перша Україна Анатолій Чанцев 2013 4 1 0 3 5−6 3 25
Перша Україна Анатолій Серьогін 2018 6 0 0 6 2−16 0 0
Друга Україна Ігор Надєїн 2004−2005 29 25 2 2 65−21 77 89
Друга Україна Рінат Морозов 2003−2004 14 8 3 3 26−18 27 64
Друга Україна Валентин Крячко 2003−2004 17 7 4 6 15−16 25 49
Аматор. Україна Валерій Васильєв 2003 23 19 2 2 60−15 59 86

Відомі гравці[ред. | ред. код]

Повний перелік гравців ФК «Геліос», про яких є статті у Вікіпедії, див. тут.

Україна Олександр Акименко

Молдова Віталій Бордіян

Україна Сергій Борзенко

Україна Сергій Валяєв

Україна Андрій Воробей

Україна Сергій Давидов

Україна Андрій Демченко

Україна Сергій Єсін

Україна Сергій Кандауров

Україна Олександр Карабута

Україна Віталій Комарницький

Україна Ігор Коротецький

Україна Євгеній Назаров

Україна Денис Олійник

Україна Валентин Платонов

Україна Сергій Сімінін

Україна Ігор Чередніченко

Україна Олександр Яценко

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Стадіони[ред. | ред. код]

У сезоні 2017/18 домашнім стадіоном клубу була «Геліос-Арена».[2][18] Вона належить «сонячним» з 2009 року, у 2009—2012 роках приймала домашні матчі «Геліоса», після чого виконувала функції тренувальної бази клубу.[9][37][38][39]

З серпня 2012 року до червня 2017 року «Геліос» приймав своїх суперників на стадіоні «Сонячний», побудованому у 2011 році.[8][40][39]

У сезонах 2006/07 та 2007/08 домашньою ареною клубу був харківський стадіон «Динамо».[41][39]

Крім того, команда провела дві домашні гри (у 2005 та 2015 роках) на найбільшому стадіоні Харкова — ОСК «Металіст».[42][43][44] Також «Геліос» грав домашні матчі у Харкові на стадіонах ХТЗ (у 2003—2006 роках) і «Арсенал-Спартак» (у 2003—2005 і 2007 роках) та у Харківській області на стадіонах «Металург» (Ківшарівка, 2005 рік) і «Газовик» (Краснокутськ, сезон 2008/09).[45][38][39]

«Геліос-Академія»[ред. | ред. код]

Назву «Геліос-Академія» носять друга команда клубу та дитяча академія «сонячних».

Дитяча академія при футбольному клубі «Геліос» почала свою роботу 1 вересня 2007 року. У вересні 2008 року академія першою в Україні почала здійснювати набір дітей з 4-річного віку. На даний момент у академії «Геліоса» на цілковито безкоштовній основі навчається близько 400 дітей.[37] Заняття проходять на стадіоні «Схід».[46] У академії працює дев'ять тренерів вищої кваліфікації, п'ятеро з яких мають відповідні тренерські ліцензії ФФУ. «Геліос-Академія» представлена у всіх можливих шістьох вікових групах у першості Харкова. Крім того, дві команди академії — U-15 та U-17 — відстоюють честь «Геліоса» у першості Дитячо-юнацької футбольної ліги України.[47]

У січні 2011 року під крило дитячої академії перейшла друга клубна команда, яку було засновано у 2005 році.[37] Змінивши свою назву з «Геліос-2» на «Геліос-Академія», вона та її дублюючий (молодіжний) склад виступають у першості Харківської області.[47]

Відділ продажу атрибутики[ред. | ред. код]

Для розповсюдження своєї атрибутики клубом було створено спеціалізований відділ продажу атрибутики та сувенірів ФК «Геліос». Відділ знаходився у торговому домі «Піротехника» за адресою м. Харків, вул. Шевченка, 198 (ст. м. «Київська»).[48]

Емблеми[ред. | ред. код]

  • ФК «Геліос» (2002−2011)
    ФК «Геліос»
    (2002−2011)
  • ФК «Геліос» (з 2011)
    ФК «Геліос»
    (з 2011)

Відвідуваність матчів[ред. | ред. код]

Відвідуваність домашніх ігор команди не дуже висока. Це пояснюється тим, що протягом всієї своєї історії «Геліос» поступався за популярністю головній команді Харкова — «Металісту» (згодом — «Металісту 1925»), а також тим, що домашні стадіони «сонячних» знаходяться у віддалених частинах міста («Геліос-Арена» розташована у Липовому Гаю, стадіон «Сонячний» — у П'ятихатках).[49]

Рекорд відвідуваності домашніх матчів встановлено 23 вересня 2015 року під час матчу 1/8 фіналу Кубку України «Геліос» — «Зоря» (Луганськ), який відбувся на головній спортивній арені Харкова — стадіоні «Металіст». Цю гру, що завершилась поразкою харків'ян з рахунком 0:2, відвідало 3 165 глядачів.[50][51][43] По 3 тисячі вболівальників збирали матчі Кубку України «Геліос» — «Металіст» (0:2) 10 серпня 2003 року на стадіоні ХТЗ[52] і «Геліос» — «Говерла» (Ужгород) (1:0) 22 серпня 2015 року на стадіоні «Сонячний».[53]

Середня кількість глядачів на домашніх матчах «Геліоса» у чемпіонатах України по сезонах:[54][55][56][57][58][45]

  • Червоний колір — Перша ліга.
  • Чорний колір — Друга ліга.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Чемпіонат Харкова 2019. ff1908.com.ua. Федерація футболу міста Харкова. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 29 квітня 2019.
  2. ↑ а б Стадіон: розташування, проїзд. gelios.ua. ФК «Геліос» Харків. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 28 липня 2017.
  3. ↑ ФК «Геліос». Склад. ua-football.com. UA-Футбол. Архів оригіналу за 8 червня 2017. Процитовано 30 травня 2017.
  4. ↑ «Геліос»-2016/17: гравці, матчі, голи. Склад. gelios.ua. ФК «Геліос» Харків. Архів оригіналу за 12 червня 2017. Процитовано 30 травня 2017.
  5. ↑ Перша отримала головного [Архівовано 13 березня 2017 у Wayback Machine.] www.gelios.ua. ФК «Геліос» Харків
  6. ↑ Сергій Кандауров більше не тренер «Геліоса» [Архівовано 24 липня 2011 у Wayback Machine.] www.gelios.ua. ФК «Геліос» Харків
  7. ↑ Роман Покора — новий головний тренер «Геліоса» [Архівовано 23 лютого 2016 у Wayback Machine.] www.gelios.ua. ФК «Геліос» Харків
  8. ↑ а б «Геліос» переїжджає на стадіон «Сонячний». ua-football.com. UA-Футбол. Архів оригіналу за 29 серпня 2016. Процитовано 27 вересня 2016.
  9. ↑ а б Гельштейн: «Джерела, що приносять клубу прибуток? Немає жодного». football.ua. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 жовтня 2016.
  10. ↑ Президент Геліоса: До літа головного тренера в команді не буде. ua-football.com. UA-Футбол. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 20 вересня 2016.
  11. ↑ Сизихін Сергій Валерійович. gelios.ua. ФК «Геліос» Харків. Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 20 вересня 2016. (рос.)
  12. ↑ а б За три кроки від рекорду. gelios.ua. ФК «Геліос» Харків. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 8 червня 2017.
  13. ↑ Кубок України. «Геліос» — «Говерла» 1:0. Переможний фінт сонячних (укр.). Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 8 червня 2017.
  14. ↑ а б Сергій Сизихін: "Хотілося би бути вище в таблиці». gelios.ua. «Геліос» Харків. Архів оригіналу за 6 червня 2017. Процитовано 4 червня 2017.
  15. ↑ а б в Харківському футбольному клубу «Геліос» 14 років. АТН. 1 грудня 2016. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 8 червня 2017.
  16. ↑ Олександр Гельштейн представив команді її новий тренерський штаб. gelios.ua (укр.). «Геліос» Харків. Архів оригіналу за 21 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018.
  17. ↑ Карпатам поки не дали атестат УПЛ, Іллічівець уже прийнято. Sportarena.com. 22 травня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 8 червня 2017.
  18. ↑ а б «Геліос» повертається на власну клубну арену. gelios.ua (ua) . ФК «Геліос» Харків. Архів оригіналу за 21 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  19. ↑ Головний тренер "Геліоса" Сергій Сізіхін та його штаб відправлені у відставку. sportevents.kharkiv.ua. Харків спортивний. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 7 грудня 2017.
  20. ↑ Ігор Рахаев — головний тренер «Геліоса». Світлини + відео. gelios.ua. ФК Геліос Харків. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017.
  21. ↑ П'ять клубів Першої ліги подали заявки на проходження атестації в УПЛ. UA-Футбол (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018.
  22. ↑ Рахаєв та його помічники звільнені. gelios.ua. ФК «Геліос» Харків. Архів оригіналу за 16 квітня 2018. Процитовано 16 квітня 2018.
  23. ↑ Анатолій Серьогін: «У другому таймі ми повернулися до гри». gelios.ua. ФК «Геліос» Харків. Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 23 квітня 2018.
  24. ↑ «Геліос» — «Колос» 1:2. Звіт про матч. gelios.ua. ФК «Геліос» Харків. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 23 квітня 2018.
  25. ↑ Геліос до матчу з Інгульцем готується під керівництвом наставників молодіжних команд клубу. UA-Футбол. Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 23 квітня 2018.
  26. ↑ Matchday! Перша ліга. Анонс матчів 28-го туру. Увага Харкову та Полтаві. pfl.ua. ПФЛ. Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 23 квітня 2018.
  27. ↑ Змагання ПФЛ. Жеребкування Чемпіонату України + календарі змагань. pfl.ua. ПФЛУ. Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 22 жовтня 2018.
  28. ↑ Віце-президент Кобри: Заміну Геліоса можна назвати злиттям. Поки що ми виступаємо як правонаступник. UA-Football. Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
  29. ↑ Ващенко: Гельштейн як був, так і залишається власником Кобри. UA-Football. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 1 вересня 2018.
  30. ↑ ФК «Кобра» виключено зі складу учасників змагань ПФЛ. ПФЛУ. 29 серпня 2018. Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 1 вересня 2018.
  31. ↑ Після закінчення першого кола команда знялася з розіграшу у зв'язку з початком виступів у Другій лізі України
  32. ↑ Після закінчення першого етапу команда знялася з розіграшу у зв'язку з початком виступів у Другій лізі України
  33. ↑ а б «Геліос» Харків — статистика виступів, рекорди в чемпіонаті, найкращі бомбардири та гравці. allplayers.in.ua. Архів оригіналу за 21 лютого 2017. Процитовано 26 червня 2017.
  34. ↑ а б в ФК «Геліос» Харків: футболісти, тренери, статистика, протоколи. footballfacts.ru. Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 24 квітня 2017.
  35. ↑ а б Інформація про футболістів. db.uaf.ua. Інформаційно-статистична база УАФ.
  36. ↑ Ігор Рахаєв — 14-й в історії наставник «Геліоса». gelios.ua. ФК «Геліос» Харків. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 29 грудня 2017.
  37. ↑ а б в Історія клубу. Архівна версія. gelios.ua. ФК «Геліос» Харків. Архів оригіналу за 2 серпня 2014.
  38. ↑ а б Геліос-Арена. db.uaf.ua. Інформаційно-статистична база УАФ.
  39. ↑ а б в г Футбольні результати 1871-2018, чемпионати, історія та статистика. wildstat.ru. Архів оригіналу за 7 травня 2018. Процитовано 26 березня 2018.
  40. ↑ Сонячний. db.uaf.ua. Інформаційно-статистична база УАФ.
  41. ↑ Стадіони Динамо та Динамо-Арена. db.uaf.ua. Інформаційно-статистична база УАФ.
  42. ↑ ОСК Металіст. db.uaf.ua. Інформаційно-статистична база УАФ.
  43. ↑ а б Протокол матчу «Геліос» Харків — «Зоря» Луганськ. db.uaf.ua. Інформаційно-статистична база УАФ.
  44. ↑ Чемпіонат України 2004/05. Друга ліга. Група В. Результати ігор. ukranianfootball.narod.ru. Український футбол від Олексія Кобизева. Архів оригіналу за 13 квітня 2018. Процитовано 18 квітня 2018.
  45. ↑ а б Український футбол від Олексія Кобизева. ukranianfootball.narod.ru. Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 26 березня 2018.
  46. ↑ Дитяча академія ФК «Геліос» запрошує. gelios.ua. ФК «Геліос» Харків. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
  47. ↑ а б Історія академії. academy-gelios.com.ua. «Геліос-академія». Архів оригіналу за 23 травня 2017. Процитовано 16 березня 2017.
  48. ↑ Фірмова атрибутика клубу. gelios.ua. ФК «Геліос» Харків. Архів оригіналу за 10 червня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
  49. ↑ П'ятірка на вихід. Геліос. Sportarena.com. 16 березня 2016. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 26 березня 2018.
  50. ↑ «Геліос» — «Зоря» 0:2. Matchday. Як це було. gelios.ua. ФК «Геліос» Харків. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 26 березня 2018.
  51. ↑ Три хвилини Будківського. Кубок України. 1/8 фіналу. sport-express.ua. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 26 березня 2018.
  52. ↑ Протокол матчу «Геліос» Харків — «Металіст» Харків. db.uaf.ua. Інформаційно-статистична база УАФ.
  53. ↑ Протокол матчу «Геліос» Харків — «Говерла» Ужгород. db.uaf.ua. Інформаційно-статистична база УАФ.
  54. ↑ Ukrainian Second League. Ukrainian First League. rsssf.com. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 27 березня 2018.
  55. ↑ Рейтинг відвідуваності чемпіонату України (Перша ліга). sport.ua. Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
  56. ↑ Геліос. db.uaf.ua. Інформаційно-статистична база УАФ.
  57. ↑ Відвідуваність матчів Першої ліги. footboom.com. Footboom.com. Архів оригіналу за 28 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
  58. ↑ Сезон 2010/11. Перша ліга. pfl.ua. Професіональна футбольна ліга України. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 28 березня 2018.
Минуле
Стадіони
Команда
Керівництво
ФК «Геліос» – Тренери

Крячко (2003) · Морозов (2003–2004) · Надєїн (2004–2005) · Шеховцов (2005) · Лисенко (2005–2006) · Пахомов (в.о) (2006) · Севідов (2006–2007) · Надєїн (2007) · Шеховцов (в.о) (2007) · Погребняк (2007–2009) · Шеховцов (в.о) (2009) · Кандауров (2009–2010) · Шеховцов (в.о) (2010) · Покора (2010–2011) · Шеховцов (2011–2012) · Єсін (в.о) (2012) · Чанцев (2013) · Єсін (2013–2015) · Сизихін (2015–2017) · Рахаєв (2018) · Серьогін (2018) ·

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Геліос_(футбольний_клуб)&oldid=41920732