Генрик Абіхт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генрик Абіхт
Народився 1835
Вільнюс, Російська імперія
Помер 12 червня 1863(1863-06-12)
Варшава, Російська імперія
·повішення
Країна  Республіка Польща
 Російська імперія
Діяльність революціонер
Знання мов польська
Батько Адольф Абіхт

Ге́нрик А́біхт (пол. Henryk Abicht; 1835, Вільно — 12 червня 1863, Варшава) — польський революціонер. Син професора-медика Адольфа Абіхта.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив першу віленську гімназію (1852), служив у Вільно у поштовому відомстві. В 1857 р. емігрував у Лондон, приєднавшись до польського емігрантського угруповання навколо Зенона Свентославського, входив у Польське демократичне суспільство. Працював набирачем в друкарні Свентославського, де друкувалися, крім іншого, твори О. І. Герцена; потім перейшов у засновану Герценом Вільну російську друкарню. Співпрацював з газетою Герцена «Колокол» (укр. "Дзвін"), переважно як перекладач.

У зв'язку з підготовкою Польського повстання 1863 року в березні 1862 року по фальшивому британському паспорту на ім'я Джона Бретті (англ. John Bretti) нелегально повернувся до Польщі як емісар революціонерів-емігрантів. Протягом півроку вів організаційно-пропагандистську революційну роботу. 19 листопада був заарештований в містечку Гарволін, при ньому було виявлено зброю та велику кількість нелегальної літератури. Абіхт був переправлений у Варшавську цитадель і через півроку розстріляний.

Біографічний нарис про Абіхта написав у 1869 р. В. І. Кельсієв.

Джерела[ред. | ред. код]