Генріх Антон Австрійський
| Генріх Антон Австрійський | |||
|---|---|---|---|
| нім. Heinrich Anton von Österreich | |||
 Генріх Антон у 1891 році | |||
| Ім'я при народженні | Генріх Антон Марія Райнер Карл Грегор | ||
| Народився |
9 травня 1828 Мілан, Австрійська імперія | ||
| Помер |
30 листопада 1891 (63 роки) Відень, Австро-Угорщина ·пневмонія | ||
| Поховання | Больцано | ||
| Країна |
 Австрійська імперія | ||
| Місце проживання | Больцано (від 1872 року) | ||
| Діяльність | офіцер, політик | ||
| Титул |
ерцгерцог Австрійський граф фон Вайдек (1868—1871) | ||
| Посада | член Палати панів Імперської Ради[d] і член Палати панів Імперської Ради[d] | ||
| Військове звання | фельдмаршал-лейтенант | ||
| Конфесія | католицтво | ||
| Рід | Габсбурги-Лотаринзькі | ||
| Батько | Райнер Йозеф Австрійський | ||
| Мати | Єлизавета Савойська | ||
| Брати, сестри | Адельгейда Габсбург, Леопольд Австрійський, Сигізмунд Австрійський, Ернст Австрійський[d], Райнер Фердинанд Австрійський, Максиміліан Карлd і Archduchess Marie Karoline of Austriad | ||
| У шлюбі з | Леопольдіна Гоффман | ||
| Діти | Марія Райньєра | ||
| Нагороди |
| ||
Ерцгерцог Генріх Антон Марія Райнер Карл Грегор Австрійський (нім. Heinrich Anton Maria Rainer Karl Gregor von Österreich), ( 9 травня 1828 — 30 листопада 1891) — ерцгерцог Австрійський з династії Габсбургів, син віце-короля Ломбардо-Венеційського королівства Райнера Йозефа Австрійського та принцеси Савойської-Кариньяно Єлизавети. Фельдмаршал-лейтенант австрійської армії (1863). Учасник австро-італійської війни (1866), відзначився у битві при Кустоці.
Був виключений з династії Габсбургів та позбавлений титулу через морганатичний шлюб з актрисою Леопольдіною Гоффман у 1868 році. Після цього носив титул граф фон Вайдек та мешкав із дружиною у скрутних умовах в Південному Тиролі. Проте вже у 1872 році був відновлений у всіх правах, а шлюб — визнаний імператором. Решту життя провів у Больцано.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 9 травня 1828 року у Мілані. Був сьомою дитиною та п'ятим сином в родині віце-короля Ломбардо-Венеційського королівства Райнера Йозефа Австрійського та його дружини Єлизавети Савойської. Мав старших сестер Марію Кароліну й Адельгейду та братів Леопольда Людвіга, Ернста Карла, Сигізмунда Леопольда та Райнера Фердинанда. Молодший брат Максиміліан Карл прожив лише дев'ять років.
Основною резиденцією родини був королівський палац у Мілані. Літній час проводили на віллі у Монці, де батько віддавався своїй пристрасті до ботаніки. Навколо вілли був розбитий один із найбільших в Європі парків з сільськогосподарчими угіддями,[1] розарієм, оранжереєю[2] та фазанарієм.[3] У 1840 році була відкрита залізниця, яка з'єднувала Мілан із резиденцією у Монці.[4] Також мали замок Хернштайн неподалік Відня.[5]
Генріх зробив військову кар'єру. Кілька років був полковником 3-го піхотного полку, названого на честь ерцгерцога Карла, згодом — командиром 14-го піхотного полку. У 1859 році став генерал-майором і командиром бригади. У 1862 році — генерал-лейтенантом та командиром 62-го піхотного полку. Наступного року отримав чин фельдмаршала-лейтенанта. У 1864-му прийняв командування дивізією у Граці. Брав участь у австро-італійській війні, відзначився у битві при Кустоці. Після бойових дій повернувся до Грацу, проте через зв'язок з актрисою був переведений до Брно, де йому було доручене командування 4-ю дивізією. Втім, згодом Генріх узяв шлюб з цією жінкою.
У віці 39 років ерцгерцог побрався з 25-річною актрисою Леопольдіною Гоффман проти волі імператора Франца Йозефа. Весілля пройшло 4 лютого 1868 у Больцано, куди Генріх запросив приїхати наречену. На даний морганатичний шлюб послідувала негативна реакція віденського двору. Ерцгерцог був позбавлений титулу та звання шефа 62-го піхотного полку. Апанаж у розмірі 40 000 форинтів був скасований. Також йому та дружині було заборонено знаходитися на теренах імперії.
Пара придбала невеликий селянський маєток на березі річки Еч в Південному Тиролі, де мешкала досить економно, заробляючи на обробці землі. Леопольдіна писала у своєму листі, датованому 1871 роком, що мала більше грошей, коли співала в театрі. Генріх в цей час йменувався граф фон Вайдек. Втім, вже у 1872 році йому повернули титул ерцгерцога[6] та прийняли назад до сім'ї Габубсургів.
Незабаром він відновив своє військове звання і у 1875 році був призначений шефом 51-го піхотного полку. Також йому знову почали виплачувати відповідне утримання. Пара оселилася в Больцано, де вела усамітнене життя у своєму палаці. У них народилася єдина донька:
- Марія Райньєра (1872—1936) — дружина графа Енріке Лукезі-Паллі, онука принцеси Марії Кароліни Бурбон-Сицилійської, мали єдину доньку.
Леопольдіна спочатку була удостоєна дворянства, а у 1878 році — стала баронесою фон Вайдек.
21 листопада 1891 року подружжя в один зі своїх рідких візитів до Відня відвідало весілля принцеси Луїзи Тосканської із спадкоємцем саксонського престолу Фрідріхом Августом. Наступного дня Леопольдіна злягла з грипом, невдовзі захворів і Генріх. Хвороба в обох перейшла у пневмонію. 29 листопада померла баронеса, наступного дня не стало й ерцгерцога. Генріх був похований 9 грудня в родинному склепі в Больцано. Його брат Сигізмунд застудився, будучи присутнім на похороні, і пішов з життя 15 грудня.
Нагороди[ред. | ред. код]
Генеалогія[ред. | ред. код]
Франц I.jpg) | Марія Терезія | Карл III | Марія Амалія Саксонська | Віктор Амадей II Савойський-Кариньян | Жозефіна Лотаринзька | Карл Саксонський | Франциска Корвін-Красінська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Леопольд II | Марія Луїза Іспанська,_Gemahlin_von_Leopold_II.jpg) | Карл Еммануїл Савойський | Марія Крістіна Саксонська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Райнер Йозеф Австрійський | Єлизавета Савойська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Генріх Антон | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Офіційний сайт вілли Монца. Історія парку [1] [Архівовано 8 січня 2022 у Wayback Machine.] (італ.)
- ↑ Офіційний сайт вілли Монца. Оранжерея [2] [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.] (італ.)
- ↑ Офіційний сайт вілли Монца. Фазанарій [3] [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.] (італ.)
- ↑ Офіційний сайт вілли Монца. Савойська Монца [4] [Архівовано 8 січня 2022 у Wayback Machine.] (італ.)
- ↑ Замок Хернштайн [5] [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Brigitte Mazohl-Wallnig: Rainer Joseph. In: Neue Deutsche Biographie. Band 21, Duncker & Humblot, Berlin 2003, ISBN 3-428-11202-4, стор. 121. [6] [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
Література[ред. | ред. код]
- Sigmund Hahn: Reichsraths-Almanach für die Session, Satow, 1867, стор. 50.
- Brigitte Hamann: Die Habsburger. Ein biographisches Lexikon. Piper, München-Zürich 1988. ISBN 3-492-03163-3.
Посилання[ред. | ред. код]
- Династія Габсбургів [Архівовано 8 листопада 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geni.com [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Genealogics.org (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 26 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Генріха Антона Австрійського [Архівовано 26 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
|
