Геологія Чернігівської області
|
| Геологія Чернігівської області |
|---|
| Геологія |
| Гідрогеологія |
| Корисні копалини |
| Гірнича промисловість |
| Економіка |
| Історія освоєння мінеральних ресурсів |
Більша частина території Чернігівської області[1] перебуває у межах одного з найбільших геоструктурних елементів, які визначають тектонічне районування України - Дніпро́всько-Доне́цької запа́дини (ДДЗ), але на північному сході чатково зачіпає Воронезьку антеклізу. У складі ДДЗ на території Чернігівської області виділяють окремі геологічні структури, зокрема, Ніжинську депресію, Срібнянську депресію та ін.
Ресурси[ред. | ред. код]
Загальнодержавне значення мають запаси високоякісних кварцових пісків (Ріпкинський район) та нафти. Нафтогазоконденсатні родовища засереджені в Ічнянському (Монастирищенське нафтове родовище Тростянецьке нафтове родовище), Прилуцькому (Малодівицьке нафтове родовище), Варвинському (Леляківське нафтогазоконденсатне родовище, Гнідинцівське нафтогазоконденсатне родовище), Талалаївському районах (Ромашівське нафтове родовище) і входять до Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної області.
Велике промислове значення мають родовища крейди у Новгород-Сіверському районі (зокрема, значний економічний потенціал має Путивський крейдяний кар’єр) та цегельної сировини по всій території області. Налічується близько 15 родовищ глин, придатних для виготовлення черепиці, кахлі, гончарних виробів і виробів художньої кераміки.
На території області відкрито єдине в Україні родовище бішофіту (Новоподільське, Ічнянського району) — унікальне за своїми запасами і лікувальними якостями.
Також серед офіційних шахт на Чернігівській області працює видобувний центр Замглайське по видобуванню торфу, що здійснюється у межах Замглайської болотної системи, розташованої на межиріччі Дніпра і Десни.
Гідрогеологія[ред. | ред. код]
Водні ресурси області включають підземні води, водні системи річок, озер, боліт та ін. гідрологічних об’єктів. У центральній частині Чернігівської області поширені джерела мінеральних вод, що мають значний туристичний та рекреаційний потенціал. Зокрема, у Менському районі виявлено мінералізовану питну лікувально-столову воду. Внаслідок видобутку кварцових пісків на території Ріпкинського району утворилась система водойм, відомих під назвою Голубі озера.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Знак на Гнідинцівській площі — пам'ятка початку видобутку нафти у 1959 р. -
озеро Велике, Голубі озера, 2013, Чернігівщина, станція Грибова Рудня
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Геологічна карта України [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
| |||||||
