Герда Вегенер
| Герда Вегенер | ||||
|---|---|---|---|---|
| дан. Gerda Wegener | ||||
|
| ||||
| При народженні | Герда Марія Фредеріка Готліб | |||
| Народження |
15 березня 1885[1][2][…] Hammelevd, Данія | |||
| Смерть | 20 липня 1940[4] (55 років) | |||
| Фредеріксберґ, Данія | ||||
| Країна |
 Данія.svg){kind=small} Франція | |||
| Жанр | портрет | |||
| Навчання | Жіноча художня школа у Копенгагеніd і Данська королівська академія витончених мистецтв | |||
| Діяльність | художниця, ілюстраторка, дизайнерка | |||
| Вчитель | Шарлотта Содеd, Юлі Мелдальd і Вігго Югансенd | |||
| Твори | The Book of Bibliophiliad і Fortuniod | |||
| У шлюбі з | Лілі Ельбе[5] і Major Fernando Portad | |||
| Роботи в колекції | Бібліотека Честера Бітті, Центр Жоржа Помпіду[5] і Національний музей сучасного мистецтва | |||
|
| ||||
 Герда Вегенер у Вікісховищі | ||||
Герда Вегенер, до шлюбу Герда Марія Фредеріка Готліб (дан. Gerda Wegener, Gerda Marie Fredrikke Gottlieb; 15 березня 1886 — 28 липня 1940) — данська художниця, ілюстраторка та дизайнерка в стилі модерн та арт-деко. Основний напрям творчості — портрет та еротика. Її улюбленими персонажками були кокетливі дівчата, гламурні діви й чуттєві жінки. Моделлю часто виступав її чоловік — художник-пейзажист Ейнар Вегенер, один з перших в історії прооперованих по зміні статі.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася в прибережному данському місті в Ютландії в родині вікарія у 1886 році. Незважаючи на консервативне виховання, Герда переконала сім'ю дозволити їй в підлітковому віці виїхати в Копенгаген, де вступила до жіночого коледжу Королівської данської академії красних мистецтв. Там зустріла студента коледжу Ейнара Вегенера і у 1904 (у 19 років) одружилася з ним[6]. У 1912-му переїхала з чоловіком у Париж і зайнялася художньою кар'єрою. Пара вела світське життя, якому сприяв успіх Готліб як портретистки та ілюстраторки провідних модних журналів.
У Парижі Готліб швидко стала відома своїми чуттєвими ілюстраціями, які висловлювали свободу духу. На своїх картинах вона часто зображала таємничу красуню зі стильним коротким каре, повними губами і завзятими карими очима. У 1913 році Готліб шокувала громадськість, розкривши таємницю моделі, якою був її чоловік Ейнар. У жіночому одязі Ейнар Вегенер представлявся оточуючим під ім'ям Лілі Ельбе, "сестри" Герди Готліб.[7]
У 1930 році Герда Готліб підтримала чоловіка у його рішенні зробити трансгендерний перехід — як фізично, так і юридично. Переїжджає з ним до Німеччини, де сексолог Магнус Гіршфельд зробив операцію.[8]
Згодом пара повертається в Копенгаген і організовує художню виставку, щоб зібрати гроші на наступну операцію, але виставка провалилася. Після цього Ейнар-Лілі остаточно закинув свою творчість. До 1931 року пара за взаємною згодою розлучилася. Їх шлюб був анульований королем Данії, і обидвоє уклали нові союзи.
Герда Готліб одружилася з офіцером італійської армії Фернандо Порта, котрий витратив усі її заощадження. Проживши з ним кілька років у Марракеші та Касабланці, розлучилася в 1936 році і більше не вступала в шлюб. Дітей не мала.
Після смерті колишнього чоловіка внаслідок невдалої трансплантацію матки Готліб повернулася в Копенгаген, де жила самітницею до кінця життя.
Її картини на той час вийшли з моди, тож заробляла малюванням різдвяних листівок. Зубожіла мисткиня стала зловживати алкоголем і померла на самоті у 1940 році.
Творчість[ред. | ред. код]
У своїй творчості Герда Готліб була глибоко зачарована людськими іграми з ідентичністю, перевдяганнями, масками і театральністю. Читачі журналів «La Vie Parisienne», «Vogue», «La Baïonnette» і «Le Rire» милувалися її технічно досконалими і часом відвертими малюнками. Для цих малюнків найчастіше позував чоловік — в макіяжі, різних перуках, сукнях, туфлях і з екзотичними віялами.
Живучи в Парижі, Готліб-Вегенер брала участь в найважливіших щорічних виставках. Була представлена у французькому павільйоні на Всесвітній виставці 1925 року, де виграла дві золоті медалі[9]. Вона створювала ілюстрації (особливо для еротичної літератури) і скляну мозаїку для паризьких магазинів та заможних будинків[10].
Три картини Герди Готліб входять у колекцію Центру Помпіду. Але провідні данські музеї не купили жодної — оскільки вона була жінкою, висловлювала себе в комерційній маскультурі, була бісексуальною і знаходилася у неоднозначному шлюбі.
Пам'ять[ред. | ред. код]
Історія Готліб та Вегенера лягла в основу фільму «Дівчина з Данії» (2015, режисер Том Гупер). Роль Герди зіграла шведська акторка Алісія Вікандер.[11][12][13][14]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Dansk kvindebiografisk leksikon — 2001.
- ↑ Weilbachs Kunstnerleksikon
- ↑ Gerda Wegener
- ↑ Gravsted.dk
- ↑ а б Pionnières, Artistes dans le Paris des années folles — 2022. — С. 208.
- ↑ She and She: The Marriage of Gerda and Einar Wegener. The Copenhagen Post. 3 July 2000
- ↑ The Arts and Transgender. renaissanceblackpool.org
- ↑ Lili Elbe. andrejkoymasky.com. 17 May 2003
- ↑ Biography [Архівовано 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] at theguardian.com, accessed 12-15-2015
- ↑ ARKEN Museum of Modern Art. Catalogue extract (UK): GERDA WEGENER. Issuu. Архів оригіналу за 23 червня 2021. Процитовано 12 червня 2022.
- ↑ The tragic true story behind The Danish Girl. The Telegraph. 8 грудня 2015. Архів оригіналу за 21 квітня 2016. Процитовано 10 грудня 2015.
- ↑ The Incredibly True Adventures of Gerda Wegener and Lili Elbe. coilhouse.net. 3 серпня 2012. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 10 грудня 2015.
- ↑ Reading Group Notes The Danish Girl. allenandunwin.com. Архів оригіналу за 24 травня 2020. Процитовано 10 грудня 2015.
- ↑ The Danish Girl vs the True Story of Lili Elbe, Gerda Wegener. historyvshollywood.com. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 10 грудня 2015.
|
