Гета-канал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гета-канал

58°29′ пн. ш. 16°10′ сх. д. / 58.483° пн. ш. 16.167° сх. д. / 58.483; 16.167Координати: 58°29′ пн. ш. 16°10′ сх. д. / 58.483° пн. ш. 16.167° сх. д. / 58.483; 16.167
Країна  Швеція
Тип канал
Висота 91,8 м
Гета-канал. Карта розташування: Швеція
Гета-канал
Гета-канал
Гета-канал (Швеція)
Мапа
CMNS: Гета-канал у Вікісховищі

Гета-канал або Йота-канал (швед. Göta kanal) — судноплавний канал в Швеції, що сполучає Балтійське море північніше 58-ї паралелі і акваторію Каттегат. На заході виходить до міста Гетеборг, на сході до міста Седерчепінг. Загальна довжина близько 420 км. До складу каналу входить Тролльхеттанський канал, озера Венерн і Веттерн та відрізок завдовжки 190 км між цими озерами і Балтійським морем.

  • Довжина 190 км, (штучна траса 87 км)
  • Ширина 7-14 м,
  • Найбільша глибина 3 м[1].
  • Кількість шлюзів 58 шлюзів
  • Може приймати судна до 32 м завдовжки, до 7 м завширшки і 2,8 м осадки[2].

Будівництво каналу розпочато в 1810, і тривало 22 роки. 26 вересня 1832 року канал був урочисто відкрито. В XIX столітті був найважливішою транспортною артерією Швеції. З розвитком залізничного та автомобільного транспорту між Гетеборгом і Стокгольмом почав втрачати стратегічне значення. Наразі один з головних туристичних маршрутів Швеції.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Uno Svedin, Britt Hägerhäll Aniansson, Sustainability, Local Democracy and the Future: The Swedish Model, pp. 93-94. Springer, 2002. ISBN 1402009054
  2. Gunnar Alexandersson, The Baltic Straits, fn. 9 p. 123. Martinus Nijhoff Publishers, 1982. ISBN 902472595X