Глухівська округа
| Глухівська округа | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  УСРР
|
| Губернія: | Чернігівська (до 1925) |
| Утворена: | 1923 |
| Ліквідована: | 1930 |
| Населення: | 553 793 (1926) |
| Населені пункти та ради | |
| Окружний центр: | Глухів |
| Кількість районних рад: | 11 |
| |
| Мапа округи | |
| Окружна влада | |
Глу́хівська окру́га (до 1925 року — Но́вгород-Сі́верська) — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Окружний центр — Новгород-Сіверський (у 1923–1925 роках), Глухів (у 1925–1930 роках).
Історія[ред. | ред. код]
Створена 31 січня 1923 року як Новгород-Сіверська округа у складі Чернігівської губернії[1] Окружним центром визначено місто Новгород-Сіверський. До складу округи увійшли:
- міста Глухів, Шостка,
- волості Шостенського повіту: Локоцька, Івоцька, Клишівська, Ямпольська, Чеплієвська, Воронізька
- волості Новгород-Сіверського повіту: Косто-Бобровська, Старо-Малівська, Гремячеська, Хильчанська, Дмитрівська, Чернацька, Чаєвська, Риковська, Орловська, Лісна, Мамекинська;
- волості Глуховського повіту: Марчихино-Будська, Тулиголівська, Єсманська, Уланівська, Ярославецька, Глухівська, Холопківська;
- волості Кролевецького повіту: Покошітська, Помаринська.
7 березня 1923 року унаслідок адміністративно-територіальної реформи Чернігівської губернії округа складалася з 12 районів[2].
- Костобобрівський — з волостей: Костобобрівської, Старожатівської.
- Мамекинський — з волостей: Мамекинської, Гремячеської.
- Хильчанський — з волостей: Хильчанської, Дмитрівської.
- Середино-Будський — з волостей: Протопопівської, Лісної, Чернацької, з центром в м. Серед-Буде.
- Янпольський — з волостей: Янпольскої, Марчихино-Будської.
- Риковський — з волостей: Фаївської, Риковської, Орловської.
- Понорницький — з волостей: Понорницкої, Покошиської.
- Шостенський — з волостей: Локітської, Івотської, Воронізької, з м. Шосткой.
- Клишківський — з волостей: Клишківської, Чапліївської.
- Есманський — з волостей: Есманської, Уланівської.
- Тулиголівський — з волостей: Тулиголівської, Ярославецької.
- Глухівський — з волостей: Глухівської, з містом Глуховим, Холопківської.
3 червня 1925 року унаслідок скасування поділу на губернії територія округи перейшла у пряме підпорядкування Української СРР[3].
10 червня 1925 року до складу Новгород-Сіверської округи увійшли території районів розформованої Сновської округи: Охраміївського, без Чепелівської сільради, й Холмінського районів. Клишковський район Новгород-Сіверської округи було розформовано, а території Клишковської, Собичевської, Чепліївської, Симонівської й Лушниківської, без х. х. Губаровщини й Заровчаки, сільрад передано у склад Шостенського району[4].
19 серпня 1925 року окружний центр перенесено до Глухова, у зв'язку з чим округа була перейменована на Глухівську[5]. При цьому Охрамієвський і Холменський райони були передані Конотопській окрузі.
16 жовтня 1925 року територія колишнього Путивльського повіту (без Крупецької волості) була передана Українській СРР[6] та увійшла до складу Глухівської округи. Тим же рішенням, до складу округи увійшли села Рожковичі та Ситне колишньої Хінельської волості Севського повіту Орловської губернії, а також села Василівське, Зноб-Трубчевська, Карпеченкове, Кудоярове, Любахове, Новоасилівка, Українське колишньої Селецької волості Трубчевського повіту Орловської губернії.
19 квітня 1926 року села Баранівка, Муравейня, Смикарівка, Смолине, Товстодубове, Фотовиж колишньої Хінельської волості Севського повіту Орловської губернії увійшли до складу Української СРР і були включені до Глухівської округи.
29 вересня 1926 року у складі Глухівської округи утворено Семенівський район з центром у м. Семенівці у складі сільрад: Іванівської, Миколаївської, Янжулівської, Баранівської, Орликівської, Блешнянської, Карповицької, Тимановицької, Хотїївської та 1, 2, 3, 4, 5 і 6 Семенівських колишньої Семенівської волости Новозибківського повіту Гомельської губернії РСФРР і Архипівської, Гремячківської, Жадівської, Залізно-Мостянської, Костобобрської, Машівської і Олександрівської Костобобрського району Глухівської округи. Костобобрський район розформовано, території сільрад Воробйовської й Буда-Воробйовської приєднавши до складу Новгород-Сіверського району; Архипівської, Гремячківської, Жадівської, Залізо-Мостянської, Костобобрської, Машівської й Олександрівської — до складу знову утвореного Семенівського району; Мамекинський район розформовано, всю його територію приєднано до складу Новгород-Сіверського району; Орловську й Блистовську сільради і село Березову Гать Новгород-Сіверського району переведено до складу Понорницького району[7].
13 червня 1930 року Глухівську округу розформовано, її територію передано до Конотопської округи з центром в місті Конотопі[8].
2 вересня 1930 року у зв'язку з переходом на двоступневу систему управління округи в УСРР було ліквідовано, райони переведено у пряме підпорядкування Української СРР[9].
-
Карта Новгород-Сіверської округи у складі Чернігівської губернії, 1923 -
Карта Новгород-Сіверської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 -
Карта Глухівської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
Станом на 1 січня 1926 року Глухівська округа складалася з 11 районів:
- Глухівський. Центр — місто Глухів;
- Есманський. Центр — містечко Есмань;
- Костобобровський. Центр — село Костобобрів;
- Мамекинський. Центр — село Мамекине;
- Новгород-Сіверський. Центр — місто Новгород-Сіверський;
- Понорницький. Центр — містечко Понорниця;
- Середино-Будський. Центр — містечко Середина-Буда;
- Тулиголовський. Центр — містечко Тулиголів;
- Хильчицький. Центр — село Хильчичі;
- Шосткинський. Центр — місто Шостка;
- Ямпольський. Центр — містечко Ямпіль.
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 1926 року чисельність населення становила 551,8 тис. осіб, у тому числі українці — 74,5%; росіяни — 23,6%; євреї — 1,6%.[10]
Національний склад[ред. | ред. код]
Населення районів та міст Глухівської округи за переписом 1926 р.[11]
| № | Місто/район | Населення, осіб |
Національний склад, % | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| українці | росіяни | євреї | поляки | німці | ||||||||
| осіб | % | осіб | % | осіб | % | осіб | % | осіб | % | |||
| 1 | Глухів | 16 000 | 11 259 | 70,4% | 1 975 | 12,3% | 2 551 | 15,9% | 68 | 0,4% | 13 | 0,1% |
| 2 | Глухівський район | 46 845 | 32 661 | 69,7% | 14 014 | 29,9% | 47 | 0,1% | 26 | 0,1% | 13 | |
| 3 | Есманський район | 34 455 | 28 806 | 83,6% | 5 576 | 16,2% | 15 | 18 | 0,1% | 0 | ||
| 4 | Новгород-Сіверський район | 70 420 | 57 931 | 82,3% | 10 067 | 14,3% | 2 208 | 3,1% | 58 | 0,1% | 17 | |
| 5 | Новгород-Сіверський | 9 161 | 2 472 | 27,0% | 4 473 | 48,8% | 2 089 | 22,8% | 32 | 0,3% | 12 | 0,1% |
| 6 | Новгород-Сіверський район (села) |
61 259 | 55 459 | 90,5% | 5 594 | 9,1% | 119 | 0,2% | 26 | 5 | ||
| 7 | Понорницький район | 40 807 | 40 147 | 98,4% | 327 | 0,8% | 234 | 0,6% | 19 | 15 | ||
| 8 | Путивльський район | 67 279 | 9 261 | 13,8% | 57 452 | 85,4% | 341 | 0,5% | 41 | 0,1% | 15 | |
| 9 | Путивль | 7 999 | 304 | 3,8% | 7 258 | 90,7% | 337 | 4,2% | 19 | 0,2% | 10 | 0,1% |
| 10 | Путивльський район (села) |
59 280 | 8 957 | 15,1% | 50 194 | 84,7% | 4 | 22 | 5 | |||
| 11 | Семенівський район | 55 161 | 34 578 | 62,7% | 19 402 | 35,2% | 1 049 | 1,9% | 16 | 15 | ||
| 12 | Семенівка | 16 394 | 6 732 | 41,1% | 8 772 | 53,5% | 852 | 5,2% | 1 | 3 | ||
| 13 | Семенівський район (села) |
38 767 | 27 846 | 71,8% | 10 630 | 27,4% | 197 | 0,5% | 15 | 12 | ||
| 14 | Середино-Будський район | 43 788 | 30 994 | 70,8% | 11 378 | 26,0% | 1 285 | 2,9% | 34 | 0,1% | 6 | |
| 15 | Середино-Буда | 7 265 | 2 667 | 36,7% | 3 364 | 46,3% | 1 176 | 16,2% | 20 | 0,3% | 3 | |
| 16 | Середино-Будський район (села) |
36 523 | 28 327 | 77,6% | 8 014 | 21,9% | 109 | 0,3% | 14 | 3 | ||
| 17 | Тулиголовський район | 30 089 | 29 878 | 99,3% | 169 | 0,6% | 3 | 7 | 3 | |||
| 18 | Хильчицький район | 36 086 | 32 407 | 89,8% | 3 611 | 10,0% | 24 | 0,1% | 12 | 0 | ||
| 19 | Шосткинський район | 61 092 | 58 208 | 95,3% | 1 848 | 3,0% | 833 | 1,4% | 49 | 0,1% | 15 | |
| 20 | Шостка | 8 539 | 6 586 | 77,1% | 1 430 | 16,7% | 467 | 5,5% | 35 | 0,4% | 4 | |
| 21 | Шосткинський район (села) |
52 553 | 51 622 | 98,2% | 418 | 0,8% | 366 | 0,7% | 14 | 11 | ||
| 22 | Ямпільський район | 49 871 | 44 767 | 89,8% | 4610 | 9,2% | 252 | 0,5% | 49 | 0,1% | 14 | |
| 23 | Михайлівський | 2 834 | 1 637 | 57,8% | 922 | 32,5% | 185 | 6,5% | 26 | 0,9% | 5 | 0,2% |
| 24 | Свеса | 1256 | 1 083 | 86,2% | 138 | 11,0% | 12 | 1,0% | 5 | 0,4% | 1 | 0,1% |
| 25 | Ямпільський район (села) |
45 781 | 42 047 | 91,8% | 3 550 | 7,8% | 55 | 0,1% | 18 | 8 | ||
Мовний склад[ред. | ред. код]
Рідна мова населення Глухівської округи за переписом 1926 року[11]
| Район | Населення, осіб |
Рідна мова, % | ||
|---|---|---|---|---|
| українська | російська | інша | ||
| м. Глухів | 16 000 | 27,7 | 62,5 | 9,8 |
| Глухівський | 48 745 | 61,5 | 32,7 | 5,8 |
| Есманський | 34 455 | 29,7 | 70,1 | 0,2 |
| Новгород-Сіверський | 70 420 | 34,8 | 62,5 | 2,7 |
| Понорницький | 40 807 | 85,3 | 13,8 | 0,8 |
| Путивльський | 67 279 | 8,6 | 90,6 | 0,8 |
| Семенівський | 55 161 | 4,7 | 93,3 | 2,0 |
| Середино-Будський | 43 788 | 1,2 | 96,5 | 2,3 |
| Тулиголовський | 30 089 | 96,2 | 1,2 | 2,6 |
| Хильчицький | 36 086 | 14,9 | 84,8 | 0,3 |
| Шосткинський | 61 092 | 52,6 | 45,7 | 1,7 |
| Ямпільський | 49 871 | 31,0 | 68,3 | 0,7 |
| Глухівська округа | 553 793 | 35,2 | 62,7 | 2,1 |
Керівники округи[ред. | ред. код]
Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У[ред. | ред. код]
- Петровський П. В. (1923—1924)
- Козіс Микола Леонтійович (1924—1925)
- Сідерський Зіновій Осипович (1925—1927)
- Мельник Я. І. (1927—.11.1928)
- Андрюхін Я. М. (.11.1928—.11.1929)
- Куліш О. Г. (.11.1929—.08.1930)
Голови окружного виконавчого комітету[ред. | ред. код]
- Осадчий М. С. (1923—1924)
- Остапенко І. Г. (1924)
- Шишко М. І. (1924—1925)
- Стрілець О. Л. (1925—1926)
- Росол в.о. (1926—1927)
- Поляков М. І. (1927—.04.1929)
- Шпильовий В. Д. (.04.1929—.06.1930)
- Кохацький М. Д. (.06.1930—.06.1930)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету від 31 січня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Чернигівщини».
- ↑ Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Чернигівщини».
- ↑ Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР від 3 червня 1925 року«Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління».
- ↑ Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР від 3 червня 1925 року «Про скасування Сновської округи на Чернигівщині й инші зміни адміністраційно-територіяльного поділу тої самої губерні».
- ↑ Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР від 19 серпня 1925 року «Про перенесення округового центру Новгород-Сіверської округи з міста Новгород-Сіверська в місто Глухів, з перейменуванням Новгород-Сіверської округи в Глухівську та зміни адміністраційно-територіяльного поділу Новгород-Сіверської та Конотопської округ».
- ↑ Постанова Президії Центрального Виконавчого Комітету СРСР від 16 жовтня 1925 року «Про урегулювання кордонів Української Соціялістичної Радянської Республіки з Російською Соціялістичною Федеративною Радянською Республікою та Білоруською Соціялістичною Радянською Республікою».
- ↑ Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР від 29 вересня 1926 року «Про утворення Семенівського району й про розформування Костобобрського і Мамекинського району та инші зміни адміністративно-територіяльного поділу Глухівської округи».
- ↑ Постанова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народніх Комісарів УСРР від 13 червня 1930 року «Про реорганізацію округ УСРР».
- ↑ Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів УСРР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління».
- ↑ Демоскоп Weekly — Приложение. Справочник статистических показателей [Архівовано 13 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том XI—XIII Украинская ССР. — М. : Изд-е ЦСУ Союза ССР. — 1928–1929. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Стаття «Русские белорусско-российско-украинского пограничья в 1920—1930-е гг.: социокультурный аспект» на сайті Исторический журнал «Российские и славянские исследования» (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Верменич Я. В. Глухівська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 122. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2. [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Глухівський округ // Чернігівщина: Енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К.: «Українська радянська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — С. 170. — ISBN 5-88500-011-5.
- Глуховский округ (1923–1930) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.) [Архівовано 17 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Матеріяли до опису округ УСРР. Глухівська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків: [Друк. імені Петровського «Полтава Поліграф»], 1926. — VIII, 44 c.: табл.
- Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
