Гней Октавій (консул 87 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гней Октавій
лат. Gnaeus Octavius
Народився 130 до н. е.[1]
Стародавній Рим
Помер 87 до н. е.[1]
Рим, Римська республіка
·обезголовлення
Країна Стародавній Рим
Діяльність давньоримський політик, давньоримський військовий
Суспільний стан шляхтич[d][1]
Посада давньоримський сенатор[d][2] і консул[2]
Батько Гней Октавій[1][1]
Мати невідомо
Брати, сестри Марк Октавій (народний трибун)
У шлюбі з невідомо
Діти Луцій Октавій[1][1]

Гней Окта́вій (140/138 — 87 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч пізньої Римської республіки, консул 87 року до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з роду нобілів Октавіїв. Син Гнея Октавія, консула 128 року до н. е.

У 100 до н. е. взяв участь у придушенні руху Луція Аппулея Сатурніна.

У 90 до н. е. його обрано претором. У подальшому брав участь у Союзницькій війні, під час якої затоваришував з Луцієм Корнелієм Суллою. Після захоплення останнім у 87 до н. е. Риму Гнея Октавія обрано консулом разом з Луцієм Корнелієм Цинною.

Після відправлення Сулли на війну проти Мітридата VI, царя Понту, Цинна виступив проти політичної системи, встановленої сулланцями у Римі. Проти цього виступив Октавій, який змусив Цинну втекти. Незабаром на допомогу Цинні прийшли раніше вигнані з Риму Гай Марій, Квінт Серторій, Гней Папірій Карбон, лідери самнитів.

У свою чергу Гней Октавій покликав на допомогу Гнея Помпея Страбона та Квінта Цецилія Метелла Пія. Після об'єднання з цим військовиками, сулланці стали активно захищати Рим. Проте зрештою були розбиті й вимушені були підкоритися Луцію Цинні та Гаю Марію. Сам Октавій отримав обіцянки особистої безпеки, але все ж таки був страчений за наказом Гая Марція Цензоріна.

Родина[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. v. 3, page 7. (англ.)
  • Цицерон, Brutus 47. (лат.)
100: Гай Марій (6-й раз) і Луцій Валерій Флакк — 99: Марк Антоній Оратор і Авл Постумій Альбін — 98: Квінт Цецилій Метелл Непот і Тит Дідій — 97: Гней Корнелій Лентул і Публій Ліціній Красс — 96: Гней Доміцій Агенобарб і Гай Кассій Лонгін — 95: Луцій Ліциній Красс і Квінт Муцій Сцевола — 94: Гай Целій Кальд і Луцій Доміцій Агенобарб — 93: Гай Валерій Флакк і Марк Геренній — 92: Гай Клавдій Пульхр і Марк Перперна — 91: Луцій Марцій Філіпп і Секст Юлій Цезар — 90: Луцій Юлій Цезар і Публій Рутилій Луп — 89: Гней Помпей Страбон і Луцій Порцій Катон — 88: Луцій Корнелій Сулла і Квінт Помпей Руф — 87: Гней Октавій і Луцій Корнелій Цинна, суффект — Луцій Корнелій Мерула — 86: Луцій Корнелій Цинна (2-й раз) і Гай Марій (7-й раз), суффект — Луцій Валерій Флакк — 85: Луцій Корнелій Цинна (3-й раз) і Гней Папірій Карбон — 84: Гней Папірій Карбон (2-й раз) і Луцій Корнелій Цинна (4-й раз) — 83: Луцій Корнелій Сципіон Азіатік і Гай Норбан — 82: Гай Марій Молодший і Гней Папірій Карбон (3-й раз) — 81: Марк Туллій Декула і Гней Корнелій Долабелла — 80: Луцій Корнелій Сулла (2-й раз) і Квінт Цецилій Метелл Пій — 79: Публій Сервілій Ватія Ісаврік і Аппій Клавдій Пульхр — 78: Марк Емілій Лепід і Квінт Лутацій Катул Капітолін — 77: Децім Юній Брут і Мамерк Емілій Лепід Лівіан — 76: Гней Октавій і Гай Скрибоній Куріон
  1. ↑ а б в г д е ж и Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гней_Октавій_(консул_87_року_до_н._е.)&oldid=33563797