Голуб-довгохвіст чубатий
| Голуб-довгохвіст чубатий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Reinwardtoena crassirostris (Gould, 1856)[2] | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Turacoena crassirostris Gould, 1856 Coryphoenas crassirostris Wardlaw Ramsay 1890[3] | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Голуб-довгохвіст чубатий[4] (Reinwardtoena crassirostris) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[5]. Ендемік Соломонових островів.
Довжина птаха становить 40—41 см, враховуючи довгий, східчастий хвіст. Верхня частина тіла і стернові пера чорні. Шия і груди сизі. Горло біле, голова блідо-пурпурово-сіра. На тімені є великий, помітний чуб. Райдужки жовті, навколо очей кільця голої червоної шкіри. Дзьоб міцний, вигнутий, оранжево-червоний, лапи червоні.
Чубаті голуби-довгохвости мешкають на Соломонових островах, зокрема на острові Бугенвіль. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 1500 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться плодами.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Чубатим голубам-довгохвостам загрожує знищення природного середовища і полювання.
- ↑ BirdLife International (2016). Reinwardtoena crassirostris. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ Zoological Society of London; London, Zoological Society of; London, Zoological Society of (1856). Proceedings of the Zoological Society of London. London: Academic Press. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ British Ornithologists' Union; Union, British Ornithologists'; Union, British Ornithologists' (1890). Ibis. Т. 2. [London]: Academic Press. с. 246—247. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 17 травня 2022.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |