Горовець Юрій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Горовець.
Юрій Горовець
Загальна інформація
Народження 14 червня 1988(1988-06-14)
Дніпропетровськ, Українська РСР
Смерть 25 грудня 2022(2022-12-25) (34 роки)
Брянська область, Російська Федерація
Поховання Байкове кладовище (ділянка 27а)
Громадянство Україна Україна
Псевдо «Святоша»
Військова служба
Роки служби 2014—2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Добровольчі формування
Формування
 Батальйон «Шахтарськ»
 Батальйон «Свята Марія»
 Батальйон «Братство»
Війни / битви Російсько-українська війна (з 2014)

Горовець Ю́рій Сергі́йович (псевдо «Святоша»; 14 червня 1988, Дніпропетровськ — 25 грудня 2022, Брянська область, Російська Федерація) — громадський активіст, учасник АТО та російсько-української війни; командир диверсійно-розвідувальної групи, начальник медичної служби[1] добровольчого батальйону «Братство» Дмитра Корчинського[2][3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 14 червня 1988 року в Дніпропетровську. Був єдиною дитиною у батьків.

У 2009—2014 роках навчався в Національному гірничому університеті в Дніпрі. За спеціальністю «Менеджмент» отримав кваліфікацію спеціаліста «Менеджер-економіст»[4].

З 2011 року був членом Всеукраїнського об'єднання «Свобода»[5]. На місцевих виборах 25 жовтня 2015 року балотувався як кандидат-мажоритарник від ВО «Свобода» до Дніпропетровської обласної ради та Дніпровської міської ради 7-го скликання, але не був обраний[6][7].

Підтримував акції Всеукраїнської громадської організації «Не будь байдужим!»[8].

Якщо у 2011-13 роках ви бачили, як хтось в кав'ярнях Дніпра задовбує офіціантів за російську мову — це був Юра. Якщо під якимось пам'ятником Шевченка стояв націоналіст зі стаканчиком гарячого чаю і хотів вам вручити якийсь прапорець чи наліпочку — це був Юра.
Горовець — щирий, добрий, відданий своїм ідеям, Україні та християнству. А ще він дивак. У хорошому сенсі цього слова. Особистість, яка лишає після себе зміни.

— Журналістка Міла Мороз[9]

З осені 2013 року учасник Революції гідності, на початку грудня приєднався до протестних акцій на Майдані Незалежності в Києві[5][10].

Під час навчання працював у Дніпрі[4]:

З 2014 року учасник Антитерористичної операції, пішов добровольцем протидіяти незаконним російським і проросійським збройним формуванням у війні на сході України[5]:

У травні 2016 року переїхав до Києва[5].

У серпні 2016 — лютому 2017 років був редактором новинного відділу інтернет-видання «Інформатор»[4].

Багаторічний учасник спільноти «Братство» Дмитра Корчинського.

З лютого 2017 року розпочав співпрацю з Youtube-каналом «Всесвітньо-Броварське телебачення»[4], створеним Корчинським у 2016 році.

Наприкінці 2017 року знявся як актор епізодичних сцен у фільмі режисера Павла Когута «Посттравматична рапсодія» — екранізації однойменної п'єси Дмитра Корчинського. Серед акторів стрічки багато бійців добровольчих батальйонів та Збройних сил України[11][12].

В українському націоналістичному русі — він встиг стати легендарним чоловіком. Націоналіст, принциповий практикуючий православний християнин, богослов. В середовищі практикуючих християн і патріотів, — він заслужив псевдонім — «Святоша». Це свідчить про багато що.

— Речник Генштабу ЗСУ Андрій Ковальов[13]

Зовнішні відеофайли
1. У Києві урочисто попрощалися з героями-розвідниками, які загинули в Росії, канал «Telegraf UA» на YouTube, 7 березня 2023.
2. Саме вони чинили «бавовну»! У Києві попрощались одразу із чотирма героями, канал «ТСН» на YouTube, 7 березня 2023.
Могила Юрія Горовця, Байкове кладовище (ділянка 27а), Київ
Могила Юрія Горовця, Байкове кладовище (ділянка 27а), Київ

Загинув 25 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання на території Брянської області Російської Федерації разом зі своїми побратимами Максимом Михайловим, Тарасом Карпюком і Богданом Ляговим. За попередньою інформацією група загинула, натрапивши в транспортному засобі на мінне поле[14][3][2]. За іншою інформацією група загинула під час бою[15]. За повідомленням ГУР: "Непийпиво, Святоша, Тарасій та Аполлон відмовились здатись в полон російським військам, зайняли кругову і героїчно прийняли останній бій 25 грудня 2022 року[16].

22 лютого 2023 року батальйон «Братство» повідомив про повернення в Україну тіл чотирьох бійців, які загинули на ворожій території[17].

7 березня 2023 року в Києві в Михайлівському Золотоверхому соборі відбулося відспівування загиблих, а згодом — прощання на Майдані Незалежності. Похований на Байковому кладовищі[18][19][20][21] (ділянка 27а).

ГУР пам'ятає. Головне управління розвідки Міністерства оборони України. Пам’яті воїнів-розвідників Непийпива, Святоші, Аполлона й Тарасія. 7 березня 2023 року Київ схилив бойові прапори під час церемонії прощання із четвіркою сміливих воїнів-розвідників ― Максима «Непийпива» Михайлова, Юрія «Святошу» Горовця, Тараса «Тарасія» Карпюка, Богдана «Аполлона» Лягова.

▪️ Усі ― добровольці, бійці групи «Братство» у складі спецпідрозділу Тимура ГУР МО України.

▪️ Брали участь у найбільш складних місіях. Нищили ворога, завдавали російським терористам втрат у найнесподіваніших місцях. Були взірцем для побратимів.

▪️ Усвідомлювали ризик і, озброєні та щасливі, йшли вперед нетоптаними стежками, ніби танцюючи з чорними зорями, які завжди були поруч.

▪️ Рухом їхнім і вчинками керували любов до України та незнищенний дух свободи у серці кожного.

▪️ Непийпиво, Святоша, Тарасій та Аполлон відмовились здатись в полон російським військам, зайняли кругову і героїчно прийняли останній бій 25 грудня 2022 року[22].

Судова справа[ред. | ред. код]

4 лютого 2021 року біля Шевченківського управління поліції міста Києва відбулася сутичка між протестувальниками, які вимагали звільнення побратимів, заарештованих під час акції біля офісу проросійського пропагандистського телеканалу «НАШ», і співробітниками цього каналу, що приїхали висвітлити подію. В результаті сутички постраждав фізично, за його словами, один із співробітників каналу «НАШ». У червні 2021 року слідство оголосило Юрію Горовцю підозру в перешкоджанні журналістській діяльності (частина 2 статті 171 Кримінального кодексу України) та побитті журналіста (частина 2 статті 345-1 Кримінального кодексу). У липні 2021 року суд на два місяці призначив йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з'являтися за вимогою до слідчого та прокурора. Після закінчення терміну зобов'язань прокуратура не подавала прохання про їхнє продовження. 3 серпня 2021 року відбувся автоматизований розподіл судових справ між суддями (кримінальна справа N 761/27774/21, суддя Овсеп'ян Тетяна Володимирівна). 17 вересня 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва провів підготовче засідання в справі активіста Юрія Горовця[23]. Наступні засідання відбулися 27 вересня (суд почав розгляд справи по суті; прокурором оголошений обвинувальний акт) та 12 листопада (допит потерпілого) 2021 року[24][25].

Протидія тим, хто знищує українське суспільство є добрим вчинком, а не злочином.

— Адвокат Віталій Коломієць[25].

Після блокування етеру каналу «НАШ» рішенням РНБО України від 11 лютого 2022 року та початку повномасштабного російського вторгнення в Україну адвокат Юрія Горовця звернувся до прокуратури з пропозицією припинити підтримувати звинувачення, але отримав відмову[26].

14 липня 2023 року Шевченківський окружний суд продовжив розгляд справи. Адвокати Юрія Горовця з метою реабілітації загиблого виступають за продовження розгляду справи та двічі подавали клопотання про відмову прокуратури від обвинувачення і двічі прокуратура відмовляла[27]:

Ми за те, щоб продовжувати розгляд справи і щоб сама прокуратура звернулась до суду з клопотанням про відмову від підтримання державного обвинувачення в суді. Однак прокуратура відмовляється. На наші клопотання щодо закриття провадження реагує, що не вважають це за доцільне.

— Адвокат Ігор Волошин.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 КПК України, якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що пред'явлене особі обвинувачення не підтверджується, він після виконання статті 341 цього Кодексу повинен відмовитись від підтримання державного обвинувачення і викласти мотиви відмови у своїй постанові.

— Шевченківська окружна прокуратура міста Києва

Наступне засідання було призначено на 12 вересня 2023 року[27].

27 жовтня 2023 року справу було призначено до судового розгляду на 30 листопада 2023 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Має нагороди й подяки від Міністерства внутрішніх справ України та церкви[24].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

30 грудня 2022 року на офіційному інтернет-представництві Президента України оприлюднена петиція № 22/174768-еп «щодо присвоєння почесного звання Герой України посмертно учасникам української диверсійно-розвідувальної групи Максиму Михайлову, Юрію Горовцю, Тарасу Карпюку та Богдану Лягову, які сміливо та рішуче діяли на території ворога і там же героїчно загинули 25 грудня 2022 року на кордоні з Брянською областю в ході чергового бойового виходу». 29 січня 2023 року під петицією зібрано більше 25000 голосів, необхідних для розгляду[28][29].

22 лютого 2023 року петиція була підтримана Президентом України Володимиром Зеленським, який звернувся до Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням комплексно опрацювати порушене питання, про результати поінформувати Президента та автора петиції[30].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Знайомимо вас з начальником медичної служби…. Facebook. Батальйон Братство Дмитра Корчинського. 11 жовтня 2022. Процитовано 22 січня 2023.
  2. ↑ а б У Брянській області РФ загинула група українських бійців. Українська правда. 27 грудня 2022. Процитовано 21 січня 2023.
  3. ↑ а б ФСБ заявила про смерть «українських диверсантів» на території Росії. Що про це відомо. BBC News Україна. 27 грудня 2022. Процитовано 21 січня 2023.
  4. ↑ а б в г Горовець Юрій Сергійович у соцмережі «LinkedIn»
  5. ↑ а б в г  Горовець Юрій Сергійович у соцмережі «Facebook»
  6. ↑ Горовець Юрій Сергійович. ПолітХаб. Процитовано 21 січня 2023.
  7. ↑ Дніпропетровська область. Кандидати до міськради. РБК-Україна. Процитовано 21 січня 2023.
  8. ↑ Сьогодні вночі…. Facebook. Не будь байдужим. 27 грудня 2022. Процитовано 21 січня 2023.
  9. ↑ «Він особистість, яка лишає після себе зміни» — Міла Мороз про загиблого військового Юрія Горовця. Громадське радіо. 27 грудня 2022. Процитовано 21 січня 2023.
  10. ↑ Серед українських диверсантів…. Facebook. Національний музей Революції Гідності • Maidan Museum. 28 грудня 2022. Процитовано 21 січня 2023.
  11. ↑ Душенко, Альона (19 лютого 2018). Боєць АТО з Кременчука знявся у фільмі, який вийде на екрани цього року. Кременчуцький ТелеграфЪ. Процитовано 21 січня 2023.
  12. ↑ Петренко, Катерина (14 березня 2018). Унікальне українське кіно: три дні зйомок, нульовий бюджет і гонорар — міномет. 24 Канал. Процитовано 21 січня 2023.
  13. ↑ Ковальов, Андрій (26 грудня 2022). Під час виконання бойового завдання…. Facebook. Процитовано 22 січня 2023.
  14. ↑ Карась, Євген (26 грудня 2022). Успішний диверсант. Telegram. Процитовано 21 січня 2023.
  15. ↑ «Робили москалям «бавовну»: що відомо про чотирьох загиблих героїв-розвідників, яких поховали напередодні. 5-й канал. 8 березня 2023. Процитовано 10 березня 2023.
  16. ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 27 березня 2024.
  17. ↑ На Щиті додому повернулись Герої…. Facebook. Батальйон Братство Дмитра Корчинського. 22 лютого 2023. Процитовано 24 лютого 2023.
  18. ↑ Корчинський, Дмитро (6 березня 2023). Відспівування відбудеться в Михайлівському соборі. Telegram. Процитовано 7 березня 2023.
  19. ↑ Корчинський, Дмитро (3 березня 2023). Похорон бійців диверсійної групи Братства. Telegram. Процитовано 4 березня 2023.
  20. ↑ Куценко, Валерія (7 березня 2023). Зі сльозами та почестями: у Києві урочисто попрощалися з героями-розвідниками, які загинули в росії. Telegraf. Процитовано 7 березня 2023.
  21. ↑ У Києві попрощалися з чотирма українськими воїнами, які загинули у Брянській області. Укрінформ. 7 березня 2023. Процитовано 7 березня 2023.
  22. ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 27 березня 2024.
  23. ↑ Арунян, Олексій (17 вересня 2021). «Є патріоти України, які б'ють у морду». Суд у Києві почав розглядати справу про напад націоналіста з «Братства» на журналіста каналу «НАШ». Ґрати. Процитовано 22 січня 2023.
  24. ↑ а б Арунян, Олексій (27 вересня 2021). «Заяву забрав. Бистро!». Репортаж із першого засідання суду про напад націоналіста з «Братства» на журналіста каналу «НАШ». Ґрати. Процитовано 22 січня 2023.
  25. ↑ а б Арунян, Олексій (12 листопада 2021). «Конфлікти самі нас знаходять». У суді в справі про напад націоналіста з «Братства» на журналіста каналу «НАШ» допитали потерпілого. Репортаж «Ґрат». Ґрати. Процитовано 22 січня 2023.
  26. ↑ @korchynskyi: колонізація росії, помилка Арестовича, Дугін, демографічна війна, як закінчить Кива. Youtube. Антиподи (канал «ISLND TV»). 11 березня 2023. Процитовано 12 березня 2023.
  27. ↑ а б Мельник, Роман (27 липня 2023). Суд продовжує розгляд справи проти загиблого воїна про напад на журналіста підсанкційного каналу «Наш». Детектор медіа. Процитовано 20 листопада 2023.
  28. ↑ Шведенко Катерина Олександрівна (30 грудня 2022). Петиція № 22/174768-еп «Розгляд Президентом України можливості присвоєння звання Герой України загиблим на території ворога учасникам диверсійно-розвідуальної групи». Офіційне інтернет-представництво Президента України. Процитовано 29 січня 2023.
  29. ↑ Барсукова, Олена (2 лютого 2023). Бійці Непийпиво, Святоша, Аполлон і Тарасій можуть отримати звання Героїв: петиція набрала 25 тисяч. Українська правда. Процитовано 2 лютого 2023.
  30. ↑ В. Зеленський (22 лютого 2023). Відповідь Президента України на електронну петицію № 22/174768-еп «Розгляд Президентом України можливості присвоєння звання Герой України загиблим на території ворога учасникам диверсійно-розвідувальної групи», яку підтримали понад 25 тисяч громадян, оприлюднену на вебсайті Офіційного інтернет-представництва Президента України 30 грудня 2022 року громадянкою К. О. Шведенко. Офіційне інтернет-представництво Президента України. Процитовано 24 лютого 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Горовець_Юрій_Сергійович&oldid=42233401